Рішення № 29712202, 10.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.01.13 р. Справа № 5006/11/184/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Макогон Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Термінал-М», м.Київ, ЄДРПОУ 31749934,

до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про стягнення 12 504,25 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Термінал-М», м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка Донецької області, про стягнення боргу з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних в сумі 12 504,25 грн., з яких: 10 000,00 грн. сума основного боргу, 1 610,00 грн. інфляційні витрати та 894,25 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №1-15/07/09 від 15.07.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування інфляційних витрат, 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми позовних вимог, акт зведення взаєморозрахунків з 01.07.2009р. по 01.08.2012р., копії: договору поставки №1-15/07/09 від 15.07.2009р., накладних №1590 від 21.07.2009р., №1734 від 10.08.2009р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №1 від 21.07.2009р., накладних на повернення №Т-00000106 від 17.11.2009р., №Т-00000107 від 17.11.2009р., банківських виписок по особовому рахунку на 10.08.2009р., 19.08.2009р., 16.09.2009р., 23.10.2009р. та на 27.11.2009р., прибутково-касових ордерів №577 від 04.11.2010р., №604 від 16.12.2010р. та №694 від 18.05.2011р., претензії №1 від 18.10.2011р. (вих.№185/10) та №1 від 15 08.2012р. (вих.№155-08) із підтвердженням їх відправлення Відповідачу,

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 12, 13 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.256, 257, 264, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України.

28.11.2012р. представником Позивача до матеріалів справи із супровідним листом №б/н від 26.11.2012р. долучено копію листа №212/11 від 08.11.2012р., фіскальний чек №5378 від 08.11.2012р. з описом вкладення у цінний лист, в підтвердження направлення акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.10.2012р. Відповідачу; письмові пояснення, відповідно до яких роз'яснено стосовно наявності у накладних на повернення товару посилання на договір №Т-00000199 від 23.07.2009р. та видаткові накладні №Т-00000919 від 21.07.2009р. і №Т-00001045 від 10.08.2009р., а саме - це є реєстраційними номерами внутрішніх документів в програмі 1С, які присвоюються їм автоматично. Щодо надання довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №2 від 10.08.2009р. вказав про те, що її не було надано Відповідачем, втім, при прийнятті фізичною особою підприємцем товару особисто вона і не потрібна (роз'яснення Міністерства фінансів України, лист №053-29151 від 31.10.2000р.(додається), факт прийому підтверджується підписом та печаткою особи на накладній; копію рахунку-фактури №1590 від 21.07.2009р. та №1734 від 10.08.2009р.; копії податкових накладних №1263 від 21.07.2009р. та №1445 від 10.08.2009р., а також заяву №б/н від 26.11.2012р., якою повідомлено про відсутність на розгляді у іншого суду даних позовних вимог, станом на 26.11.2012р. Відповідач у процесі припинення підприємницької діяльності не перебуває, відомості щодо існування чи наявності відносно Відповідача провадження по справі про банкрутство у Позивача відсутні.

13.12.2012р. представником Позивача подано клопотання від 04.12.2012р., яким останній просить долучити до матеріалів справи, на виконання вимог суду, копію накладної №1590 від 21.07.2009р. та №1734 від 10.08.2009р. Дане клопотання задоволено судом.

Ухвалою суду від 13.12.2012р. строк розгляду справи продовжено за наявності клопотання Позивача, у порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

26.12.2012р. Позивачем до матеріалів справи, у підтвердження факту поставки товару 21.07.2009р., долучено оригінал возвратної накладної від 17.11.2009р. та письмові пояснення від 21.12.2012р.

Представник Позивача в судове засідання 10.01.2013р. не з'явився, причин неявки не повідомив.

Представник Відповідача в судові засіданні не з'явився, причин неявки не повідомив та не надав суду витребувані документи.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, а також міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що він повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

15.07.2009р. між Закритим акціонерним товариством «Термінал-М» (зміна найменування на Приватне акціонерне товариство «Термінал-М», свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №482329) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №1-15/07/09 строком дії у відповідності до п.9.12 по теперішній час, за відсутності доказів протилежного.

В силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1. договору Позивач (Постачальник) зобов'язується в порядку та на умовах договору поставити замовлений товар марки «SILTEK», за узгодженням сторін виконати його доставку, а Відповідач (Покупець) - своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах договору.

Предметом поставки є товар згідно попереднього замовлення (п.1.2 договору).

Пунктом 2.1 наведеного правочину встановлено, що кількість товару, який підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначається у замовленнях Покупця, рахунках-фактурах Постачальника та накладних (товарно-транспортних накладних).

Товар вважається поставленим Покупцю з моменту його отримання в пункті призначення представником одержувача, який вказується Покупцем, на підставі товарно-транспортної і видаткових накладних (п.5.1 договору).

За визначеннями п.п.5.4 та 5.6 договору, передача товару здійснюється за товарно-транспортними або видатковими накладними, в яких вказується найменування, кількість, узгоджена ціна та загальна вартість товару, що поставляється. Право власності на товар переходить до Покупця в момент його передачі.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Як свідчить накладна №1734 від 10.08.2009р. та податкова накладна №1445 від 10.08.2009р. Позивачем передано Відповідачу товар за нею на суму 37 124,98 грн. Останнім його прийнято, що підтверджується підписом Відповідача на даному документі, скріпленим печаткою. Правовою підставою здійснення даної господарської операції у первинних документах визначено договір №1-15/07/09 від 15.07.2009р.

Одночасно, матеріали справи містять накладну №1590 від 21.07.2009р., у якій відображено передання продукції Відповідачу у межах спірного правочину на суму 10 698,43грн. Проте, даний первинний документ не містить підпису особи, що здійснила приймання товару.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарсько процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарсько процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом ( ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Як пояснює Позивач, поставка товару за накладною №1590 від 21.07.2009р. підтверджується рахунком-фактурою №1590 від 21.07.2009р., накладною на відпуск виробів №1590 від 21.07.2009р., податковою накладною №1263 від 21.07.2012р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №1 від 21.07.2009р., накладною на повернення №Т-00000106 від 17.11.2009р. та оригіналом «возвратной накладной» від 17.11.2009р.

Дослідив наведені докази судом встановлено наступне:

Підставою здійснення господарської операції з поставки товару за накладною №1590 від 21.07.2009р. визначено договір №1-15/07/09 від 15.07.2009р., що вбачається з податкової накладної №1263 від 21.07.2012р., рахунку-фактури №1590 від 21.07.2009р.

Перелік товару, що постачається згідно цього спірного первинного документу складається з: Т-80 Клей для плитки 25кг кількістю 175 шт. за ціною однієї одиниці 24,99 грн. без врахування податку на додану вартість, Т-85 Клей для теплоізол.25 кг кількістю 29 шт. за ціною 36,10грн. за одиницю, Т-87 Суміш арм-ча для тепл.25кг кількістю 48 шт. за ціною 45,13 грн. за одиницю, F-20 Стяж.для під.до 80мм 25кг кількістю 27 шт. за ціною 20,13 грн. одиниця та Р-10 Штукат.цем.-вапняна 25кг 39 шт. за ціною 20,14 грн. одиниця. Вартість означеного товару з урахуванням податку на додану вартість становить загалом 10 698,43 грн.

Довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №1 від 21.07.2009р. видана Відповідачем на отримання вищенаведеного товару, що підтверджується його підписом та печаткою.

За накладною на повернення товару №Т-00000106 від 17.11.2009р. та приймаючи до уваги возвратну накладну від 17.11.2009р., що скріплена підписом Відповідача та його печаткою, останнім здійснено повернення Позивачу частини товару, що відображений у накладній №1590 від 21.07.2009р.

Одночасно, як свідчить матеріали справи, Позивачем виставлено рахунок №1590 від 21.07.2009р. на оплату вказаного товару вартістю 10 698,43 грн. та згідно наявних банківських виписок, який частково оплачено.

Дане у порядку встановленому господарським процесуальним кодексом України не спростовано.

Отже, викладені обставини дають підстави суду вважати, що поставка товару за накладною №1590 від 21.07.2009р. відбулась та Відповідачем було прийнято товар.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Разом з цим, накладні на повернення №Т-00000107 від 17.11.2009р. та №Т-00000106 від 17.11.2009р., свідчать про повернення товару на загальну суму 21 420,69 грн.

Дане у порядку процесуального законодавства не спростовано, сторонами не заперечується.

З огляду на таке, виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного првочину фактично на загальну суму 26 402,72 грн.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором поставки №1-15/07/09 від 15.07.2009р. на вказану суму.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами п.6.6 договору Покупець зобов'язаний розрахуватись за поставлений товар протягом 30-ти календарних днів з моменту його отримання. Плата за товар може бути здійснена завчасно.

Як свідчить Позивач і підтверджує банківськими виписками та прибутково касовими ордерами, копії яких наявні у матеріалах справи, Відповідач здійснив частковий розрахунок за придбаний товар у розмір 16 402,72 грн.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Покупця перед Постачальником у сумі 10 000,00 грн. не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсязі.

Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Період, за який Позивач нараховує інфляційні витрати та 3% річних, - з 23.10.2009р. по 23.10.2012р.

За розрахунком Позивача сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання у розмірі 10 000,00 становить 1 610,00 грн., 3% річних з розміру означеної простроченої суми - 894,25 грн. з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», суд дійшов висновку про те, що кількість днів прострочення у періоді визначеному Позивачем становить 1 097 дні, замість вказаних останнім 1 088 днів, тому розмір 3% річних складає 900,98 грн., інфляційні витрати - 1 601,21 грн.

Таким чином, інфляційні витрати за період прострочення оплати вартості поставленої продукції за вказаним договором підлягають стягненню у сумі 1 601,21 грн., 3% річних - у межах заявлених позовних вимог, а отже у розмірі визначеному Позивачем.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України та покладаються судом на Відповідача, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Термінал-М», м.Київ, до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка Донецької області, про стягнення боргу з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних в сумі 12 504,25 грн., з яких: 10 000,00 грн. сума основного боргу, 1 610,00 грн. інфляційні витрати та 894,25 грн. 3% річних, задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (86147, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не визначено) на користь Приватного акціонерного товариства «Термінал-М» (04074, м.Київ, вул.Резервна, б.8, ЄДРПОУ 31749934, банківські реквізити не визначено) 12 495,46 грн., у тому числі 10 000,00грн. суми основного боргу, 1 601,21 грн. інфляційних витрат та 894,25 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (86147, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не визначено) на користь Приватного акціонерного товариства «Термінал-М» (04074, м.Київ, вул.Резервна, б.8, ЄДРПОУ 31749934, банківські реквізити не визначено) відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1 608,37 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. У судовому засіданні 10.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 15.01.2013р.

Суддя Соболєва С.М.