Постанова № 29711915, 13.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 р. Справа № 804/863/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 1414,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1414,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 у 2010 році перебував на спрощеній системі оподаткування і, як суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок), підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, проте відповідачем не виконувались обов'язки щодо нарахування та сплати страхових внесків, тому за ним рахується заборгованість яку позивач просить стягнути в сумі 1414,80 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час тап місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Судова кореспонденція направлена відповідачу за адресою місцезнаходження, зазначеною в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулась на адресу суду з відміткою Укрпошти за відсутністю адресата. Відповідач заперечень проти позову до суду не надав.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Згідно ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрована в Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області та перебував у 2010 році на спрощеній системі оподаткування.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-VІ, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Законом України від 08.07.2010р. №2461-VI «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010р» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підпункт 3 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладено в наступній редакції: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть учать у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Обов'язок страхувальника нараховувати , обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески визначені ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» де зазначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані зі відповідний базовий звітний період (для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування - квартал), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідачем не виконувалися обов'язки щодо нарахування та сплати страхових внесків тому, позивач самостійно у відповідності до ч.3 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обчислив за відповідача страхові внески виходячи із мінімального розміру страхового внеску для суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

Розмір страхових внесків, який підлягає сплаті відповідачем за 2010 рік становить 1540,80 грн.

Відповідач частково сплатив заборгованість у розмірі 126,00 грн.

Розмір заборгованості відповідача станом на день розгляду справи становить 1414,80 грн.

Відповідно до п.3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» орган Пенсійного фонду України надсилає страхувальнику, який має недоїмку, вимогу про її сплату і протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду та у разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, орган Пенсійного фонду надсилає йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити її протягом десяти робочих днів після отримання.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Позивачем була направлена відповідачу вимога про сплату недоїмки № 191 від 01.07.2011 року, що підтверджується поштовим відправленням, яке міститься в матеріалах справи.

В добровільному порядку дана заборгованість не погашена.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1414,80 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили станом на 13.02.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін