Постанова № 29711610, 26.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 р. Справа №805/1199/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання Гаджієвій Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Калінінського районного відділу в місті Донецьку Головного управління Міграційної служби України в Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Калінінського районного відділу в місті Донецьку Головного управління Міграційної служби України в Донецькій області про визнання дій щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, неправомірними та зобов'язання зняти з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3.

Позов вмотивовано тим, що позивачу на праві приватної власності належить ѕ частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. 26 червня 2012 року відповідачем у вищевказаній квартирі був зареєстрований повнолітній син сестри позивача - ОСОБА_3. Своєї згоди на реєстрацію ОСОБА_3 позивач, як співвласник цього житла, не давав. Такими діями відповідач порушує прав позивача, як співвласника майна.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлений позов та надала пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову та пояснила, що реєстрація місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, здійснена на підставі, в межах та у спосіб встановлений чинним законодавством. Згода іншого співвласника житлового приміщення на реєстрацію особи не передбачена Житловим кодексом України. Просила у задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти позову та просила у задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 до суду не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, на підставі свідоцтва про право власності на квартиру (будинок), виданим Фондом комунального майна м. Донецька 16 квітня 1993 року №2997, та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Сьомої державної нотаріальної контори 27 липня 2012 року за зареєстрованого реєстрі №3-634, ОСОБА_1 належить ѕ частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2011 року у справі №2-568/11 за ОСОБА_2 визнано право власності на ј частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

25 червня 2012 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Калінінського районного відділу в місті Донецьку Головного управління Міграційної служби України в Донецькій області із заявою (за формою затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 року №985) про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Підставою для реєстрації місця проживання вказано рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2011 року у справі №2-568/11 та графі згода власників/співвласників житла зазначено: згода ОСОБА_2.

Згідно п. 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом президента України від 06.04.2011 року № 405/2011, Державна міграційна служба України відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки.

Відповідно до п. 7 цього Положення Державна міграційна служба України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач у справі - Калінінський районний відділ в місті Донецьку Головного управління Міграційної служби України в Донецькій області є суб'єктом владних повноважений та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю.

Як встановлено ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11.12.2003 року № 1382-IV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

За правилами ст. 6 цього Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Для реєстрації особа подає:

- письмову заяву. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. У разі якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до уповноваженого органу, реєстрація може бути здійснена за зверненням іншої особи на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку;

- паспортний документ. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. Іноземець та особа без громадянства додатково подають посвідку на постійне або тимчасове проживання;

- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

- два примірники талона зняття з реєстрації.

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи.

Зразки заяви та інших документів, необхідних для реєстрації місця проживання особи, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 року № 985 "Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні" (чинною на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" затверджений зразок заяви про реєстрацію місця проживання в Україні, в якій міститься графа щодо згоди власників/співвласників житла.

Згідно ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Аналізуючи вищенаведену норму, суд дійшов до висновку, що змістом правовідносин спільної часткової власності є право кожного зі співвласників по володінню, користуванню і розпорядженню спільним майном і обов'язок кожного зі співвласників погодити свою поведінку щодо володіння, користування і розпорядження спільним майном з іншим співвласником.

Відповідно до ч. 2 ст. 156 Житлового кодексу України за згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

За таких обставин, суд вважає, реєстрація місця проживання повнолітньої особи вимагає згоди всіх співвласників житла. Тому реєстрація відповідачем місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, за адресою: АДРЕСА_1, без згоди ОСОБА_1, здійснена з порушенням вищенаведених норм чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дії Калінінського районного відділу в місті Донецьку Головного управління Міграційної служби України в Донецькій області щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, за адресою: АДРЕСА_1, неправомірними.

Зобов'язати Калінінський районний відділ в місті Донецьку Головного управління Міграційної служби України в Донецькій області зняти з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 26 лютого 2013 року у присутності сторін. У повному обсязі постанова виготовлена 1 березня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дмитрієв В.С.