Постанова № 29711396, 28.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2013 р. Справа №801/1725/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенникової Ю.В., за участю представника позивача - Ліхачова А.М., прокурора - Кузнецова К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кримського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій на суму 1700, 00 гривень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з позовом Кримський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій на суму 1700, 00 гривень.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач в порушення вимог абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" надавав послуги з перевезення вантажу без оформлення всіх документів, передбачених статтею 39 вказаного Закону, у зв'язку з чим, на нього накладено штраф в розмірі 1700, 00 гривень, який відповідачем на сплачено. Прокурор та позивач просять стягнути з відповідача зазначену суму штрафу, тому як несплата фінансових санкцій порушує інтереси держави та впливає на реалізацію загальнодержавних програм.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2013 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача та прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, позов просили задовольнити, пояснивши, що перевіркою транспортного засобу, яке належить ФОП ОСОБА_3, було встановлені порушення, визначені ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме неоформлена ліцензійна картка, неоформлений договір з замовником послуг та документ, що засвідчує оплату транспортних послуг. Складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, на підставі якого винесено постанову про застосування фінансових санкцій. Зазначений акт та постанова були направлені відповідачу рекомендованими листами з повідомленням та були ним отримані, однак, штраф відповідачем не сплачений.

Приймаючи до уваги що у справі наявні докази для розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача на підставі пояснень позивачів, наявних у справі доказів та наданих документів.

Вислухавши пояснення представника позивача, та прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 5 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до п.1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 р. N1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.

Згідно з п.8 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.

Таким чином, Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК, яке є територіальним органом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, являється органом виконавчої влади та реалізуючі свої завдання та функції у правовідносинах з фізичними та юридичними особами являються суб'єктами владних повноважень.

Отже, Кримський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Автономної Республіки Крим виходячи з покладених на нього функцій й повноважень подав позов до суду в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та її територіального управління в АР Крим , тобто прокурор та позивач, будучи суб'єктами владних повноважень, подали позов, здійснивши покладені на них функції та повноваження у спірних правовідносинах.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог суд зазначає наступне.

Оцінюючи наявність підстав для стягнення з відповідача фінансових санкцій суд вважає необхідним перевірити обсяг повноважень позивача щодо виявлення порушень в сфері законодавства про автомобільний транспорті, з'ясувати питання про відповідність дій службових осіб позивача встановленому законодавством порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті та правильність висновків службових осіб позивача про встановлення правопорушення з боку відповідача.

Судом встановлено, що 28.07.2012 року державними інспекторами Віннік Т.Б. та Чорнита Д.В. на автодорозі «Джанкой-Маріуполь» пост ДАІ «Азов» було проведено перевірку транспортного засобу MERCEDES-BENZ 313 СДІ-ПЕ номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, що належить ФОП ОСОБА_3

За результатами перевірки складено акт № 059076 від 28.07.2012 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (надалі -акт перевірки), згідно з яким 28.07.2012 року о 10:50 годин встановлено, що транспортний засіб ФОП ОСОБА_3 здійснював перевезення 18 пасажирів без оформлення документів. В порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" при проведенні перевірки було виявлено: неоформлена ліцензійна картка, неоформлений договір з замовником послуг та документ, що засвідчує оплату транспортних послуг. Водій ОСОБА_3 акт перевірки підписав, від пояснень відмовився.

Зазначене правопорушення та відповідальність за нього, передбачено в ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Листом Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим від 14.08.2012 року № 01/03-16/3821 повідомлено відповідача про те, що Акт проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом від 28.07.2012 року № 059076 буде розглянуто 21.08.2012 року в кабінеті начальника ТУ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим за адресою: 95022, м. Сімферополь, вул. Надинського, буд. 15. В Листі зазначено, що у разі неприбуття уповноваженої особи суб'єкта господарювання, справа про порушення буде розглянута без його участі.

Факт направлення вищевказаного листа підтверджується поштовим повідомленням.

Судом встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки за наслідками розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, позивачем винесено Постанову від 21 серпня 2012 року № 147785 про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_3 в сумі 1700 грн.

В постанові зазначено, що відповідачем допущено порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - надання послуг з перевезення 18 пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 цього Закону, а саме ліцензіонної картки, договору із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг.

Факт направлення зазначеної постанови підтверджується поштовим повідомленням.

Перевіряючи обґрунтованість накладення на відповідача фінансових санкцій постановою від 21 серпня 2012 року № 147785 суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1573/11853 28 грудня 2005 року, затверджено положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

З Положення вбачається, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні територіальні управління, крім іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Із аналізу положень Закону України "Про автомобільний транспорт", Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, суд приходить до висновку про наявність повноважень у начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим щодо застосування стягнень у виді штрафів до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які передбачені ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 3 цього Закону встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

З матеріалів справи судом встановлено, що 28.07.2012 року відповідач здійснював перевезення 18 пасажирів без оформлення документів, перелік яких передбачено ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме ліцензіонної картки, договору із замовником транспортних послуг, документу, що засвідчує оплату транспортних послуг.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Отже, судом встановлено, що відповідачем під час надання послуг з перевезення пасажирів допущено порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" у зв'язку з неналежним оформленням ліцензійної картки, договору із замовником транспортних послуг, документа, що засвідчує оплату транспортних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт, що виразилось у наданні послуг з перевезень 18 пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 цього Закону застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірним застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 гривень згідно ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" Постановою про застосування фінансових санкцій № 147785 від 21 серпня 2012 року.

Таким чином, враховуючи, що відповідачу було направлено постанову про застосування фінансових санкцій, її не оскаржував, заперечень на позов суду не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що прокурор звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про його повернення.

У зв'язку зі складністю справи судом 28.02.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 01.03.2013 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Державного бюджету України заборгованість з фінансових санкцій на загальну суму 1700, 00 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.