Ухвала суду № 29711356, 25.02.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

тел./факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22 ц - 796/1824/2013 Головуючий у І інстанції Величко Т.О.

Доповідач - Корчевний Г.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого Корчевного Г.В.,

Суддів Слободянюк С.В., Лапчевської О.Ф.,

при секретарі Охневській Т.В.,

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідь судді Корчевного Г.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» звернулось до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 20641 від 27 грудня 2006 року у розмірі 3 810 404,33грн. (а.с. 3-6).

Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 28.05.2012 року ( а.с.144-147) просили стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача суму боргу за Договором споживчого кредиту №20641 від 27 грудня 2006 року та Додаткових угод до нього від 21.12.2007р., 18.06.2008р., 30.04.2008р., 28.07.2009р., 25.01.2010р., (а.с. 14-19), з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних витрат у розмірі 51 224 367 ( п'ятдесят один мільйон двісті двадцять чотири тисячі триста шістдесят сім) 52 коп. Позивач зазначав, що вказаний Договір споживчого кредиту був укладений з метою погашення кредитної заборгованості за Кредитним Договором №01-09-05\ф0 від 01.09.2005 року укладеного між ЗАТ «Банк НРБ» та ОСОБА_1.

Обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачами умови договору не виконуються, на досудові врегулювання спору відповідачі не погодилися, а тому просив задовольнити позов з урахуванням його уточнень.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року позовні вимоги ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» задоволено.

Стягнуто з відповідачів ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце роботи не відоме та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце роботи не відоме, солідарно, на користь ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» (01025 м. Київ вул. Воздвиженська, 56, код СДРПОУ 19357762), заборгованість за Договором споживчого, кредиту від №20641 від 27 грудня 2006 року та Додаткових угод до нього від 21.12.2007р, 18.06.2008р, 30.04.2008 р, 28.07.2009р, 25.01.2010 р у розмірі 51 224 367 (п'ятдесят один мільйон двісті двадцять чотири тисячі триста шістдесят сім) грн. 52 коп.

Стягнуто з відповідачів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце роботи не відоме та ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце роботи не відоме, солідарно, на користь ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» (01025 м. Київ вул. Воздвиженська, 56, код ЄДРПОУ 19357762), з понесені позивачем судові витрати у розмірі 3 339 (три тисячі триста тридцять дев'ять) грн.00 коп.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та просить суд апеляційної інстанції заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року скасувати.

Пославшись на порушення судом норм матеріального та процесуального закону.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що між ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір споживчого кредиту від №20641 від 27 грудня 2006 року та Додаткові угод до нього від 21.12.2007р., 18.06.2008р., 30.04.2008р., 28.07.2009р., 25.01.2010р., (а.с.14-19).

ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» звертався до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із досудовими вимогами щодо врегулювання спору, що підтверджено доказами (а.с. 33-34).

Відповідачами умови Договору споживчого кредиту від №20641 від 27 грудня 2006 року та Додаткові угоди до нього від 21.12.2007р., 18.06.2008р., 30.04.2008р., 28.07.2009р., 25.01.2010р. не виконані, у зв'язку із чим виникла заборгованість, що згідно розрахунку ПАТ «ЕНЕРГОБАНК», становить 51 224 367,52 грн., що складається із: 29269,79 грн. - заборгованість за кредитом; 17 190 060,35 грн. - заборгованість за прострочення сплати кредиту; 1 802 649,96 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 593 138,06 пеня за прострочення сплати відсотків; 353 633,73 грн. - три відсотки річних на прострочену суму кредиту; 677 684,37 грн. - три відсотки річних на прострочену суму відсотків; 1 338 196,26 грн. - збитки від інфляції кредитних коштів.

Суд задовольняючи позовні вимоги ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» вірно керувався нормами матеріального та процесуального закону, а саме ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники,якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсідарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник,який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Посилання представника апелянта на той факт, що ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» нарахував відсотки на всю заборгованість за кредитом виходячи з ставки 25 % річних, а ОСОБА_1 отримав кредит траншами з різними відсотковими ставками: за Кредитним договором від 27.12.2006р. ставка - 18% річних, за додатковою угодою від 21.12.2007р. - ставка 20% річних, за додатковою угодою від 18.06.2008р. ставка - 25% річних, за додатковою угодою від 28.07.2009р. - ставка 25% річних, колегія суду не приймає до уваги, так як кредитний договір та додаткові угоди сторонами укладено в письмовій формі, зазначено умови надання кредиту.

Сплата заборгованості по відсотках, пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом обумовлена договором, а саме згідно п. 3.5, п. 5.5 Кредитного договору у випадку недотримання встановлених даним договором строків повернення кредиту і погашення відсотків, ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України.

ОСОБА_1 не сплатив у вказаний в договорі та додаткових угодах строк кредиту, порушивши вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, підписавши Кредитний договір та додаткові угоди до нього сторони дійшли істотних умов Договору, вказаний Договір споживчого кредиту не дійсним у встановленому законом порядку не визнавався.

Інші доводи апеляційної скарги висновків в рішенні суду не спростовують та містяться лише на формальних міркуваннях.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Тому колегія суду вважає, що заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року обґрунтоване та законне і скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: