Ухвала суду № 2971125, 09.07.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

копія

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

і м е н е м    У к р а ї н и

09 липня 2008рокум. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого, судді  Смоковича М.І.

суддів                        Весельської Т.Ф.                                                                              

                                   Горбатюка С.А.                                                                        

                                   Мироненка О.В.                                                                             

                                   Чумаченко Т.А.

секретар судового засідання Мартинко Н.М.,

за участі представників: Державної податкової інспекції у м. Суми –            Марченка О.О. та Васильківської Т.В.,відділу Державної служби охорони при УМВС України у Сумській області Самійленка М.С. та Просянка В.В.,

розглянувши у касаційному порядку у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у               м. Суми (далі – ДПІ у м. Суми) до відділу Державної служби охорони при УМВС України у Сумській області (далі – ВДСО при УМВСУ у Сумській області) про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ВДСО при УМВСУ у Сумській областідо ДПІ у м. Сумипро визнання частково недійсним акту за касаційною скаргою ДПІ у м. Суми на рішення господарського суду Сумської області від 12 грудня 2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду  від 22 серпня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2005 року ДПІ у м. Суми звернулася до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ВДСО при УМВСУ у Сумській області заборгованості з податків в сумі 160 098,86 грн.

Вимоги обґрунтовувала тим, що згідно з актом від 03 серпня 2005 року           № 98/233/08597003 та довідки від 03 серпня 2005 року № 17-3-18/375  про результати перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум прибуткового податку, податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, державного мита відповідачем порушені вимоги підпункту 8.1.2. пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22 травня 2003 року № 884-ІV “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі – Закон № 884) не сплачено суму прибуткового податку (бюджетний борг) в сумі 160098, 86 грн.

ВДСО при УМВСУ у Сумській областіподав зустрічний позов, в якому просив суд визнати недійсним акт за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності ВДСО від 03 серпня 2005 року № 98/233/08597003 в частині висновку про наявність заборгованості перед бюджетом в сумі 160098, 86 грн.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що пунктом 22.7 статті 22 Прикінцевих положень Закону № 884-ІVвизначено спеціальний порядок використання бюджетного фонду в частині податків з доходів фізичних осіб – осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, а саме направлення цих сум відповідними податковими агентами на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. Зазначив, що протягом 2004 року і першого кварталу 2005 року ВДСО УМВС України у Сумській областівикористовував суми утриманого податку з доходів фізичних осіб виключно на рівноцінну і повну компенсацію втрат доходів цієї категорії громадян.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12 грудня 2005 рокув задоволенні позовних вимоги ДПІ у м. Суми відмовлено.

Провадження у справі за позовом ВДСО при УМВСУ у Сумській області припинено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду  від 22 серпня 2006 рокуапеляційну скаргу ДПІ у м. Суми залишено без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 12 грудня 2005 року залишено без зміни.

У поданій касаційній скарзі ДПІ у м. Суми просить рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови ДПІ у м. Суми скасувати, як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права і постановити нове рішення у справі, яким задовольнити ДПІ та стягнути з ВДСО при УМВСУ у Сумській області 160 098,86 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності й підлягає застосуванню з 01 вересня 2005 року.

Згідно з частиною першою статті 2 цього Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Даний спір за суб’єктним складом та своєю правовою природою є публічно-правовим, оскільки ДПІ, як орган державної виконавчої влади та суб’єкт владних повноважень звернулась до суду про примусове погашення податкового боргу.

Отже, справа мала бути розглянута у порядку, встановленому цим Кодексом.

Проте, господарський суд Сумської області розглянув цю адміністративну справу за нормами Господарського процесуального кодексу України як суд господарської юрисдикції. Харківський апеляційний господарський суд не звернув увагу на ці обставини, та переглянув справу відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України як адміністративний суд, залишивши рішення суду першої інстанції без зміни.

Апеляційний господарський суд, діючи як адміністративний суд, не міг переглядати в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, які ухвалені відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Повноважень на перегляд судових рішень, ухвалених відповідно до положень інших процесуальних законів, апеляційні адміністративні суди, не мають.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом апеляційної інстанції не виконані вимоги чинного процесуального законодавства, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

За таких обставин, ухвалене апеляційним судом рішення у даній справі підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому апеляційному розгляді суду апеляційної інстанції наведене слід взяти до уваги.

Керуючись статтями  210, 220, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2006 рокускасувати та адміністративну справу за позовом ДПІ у м. Суми до відділу Державної служби охорони при УМВС України у Сумській області про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ВДСО при УМВСУ у Сумській областідо ДПІ у м. Сумипро визнання частково недійсним акту направити на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Судді (підписи)

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                      Н.М. Мартинко