Постанова № 2970886, 23.10.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-148/08                                                                                                                          Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку –65                                                                                                                  інстанції –Калиниченко Л.М.

справа №А24/152-07

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

             23 жовтня 2008 року                                                                                                          м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді           –  Проценко О.А.,(доповідач)

суддів                                   –  Туркіної Л.П., Юхименко О.В.,

при секретарі               –  Резніков Ю.М.,

за участі представників сторін:

позивача                              –  Паплик С.А. (довіреність №07.08/846 від 21.02.2008 року),

відповідача                          –  Грудська О.К. (довіреність №818 від 29.09.2008 року),

відповідача                          –  Торобицька Н.М. (довіреність №866 від 14.10.2008 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради

на постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2007 року у справі №А24/152-07

за позовомДніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

доУправління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради

про стягнення суми,

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2007 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось з позовною заявою до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради недоїмки по сплаті страхових внесків в сумі 2263,88грн., фінансових (штрафних) санкцій в сумі 58048,51грн., всього  - 60312,39грн. Позовні вимоги обґрунтовані нормами ст.ст.21,28,30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», актом перевірки від 01.03.2007 року та рішенням №212/31 від 13.03.2007 року про застосування фінансових санкцій.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2007 рокупозов задоволено у повному обсязі. При цьому суд першої інстанції посилався на вимоги Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням», згідно з якими Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, проводить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, здійснює контроль за використанням цих коштів. Судом визначено, що за нормами даного Закону страхувальники–роботодавці сплачують до Фонду страхові внески шляхом безготівкових розрахунків один раз на місяць; за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків статтею 30 вищезазначеного Закону встановлена відповідальність. Якщо страхувальники несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції. Встановивши наявність недоїмки на час розгляду справи, суд першої інстанції визнав позовні вимоги обґрунтованими та задовольнив їх в повному обсязі з урахуванням суми штрафних санкцій.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимогДніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що підставою для відмови в задоволенні позову стало неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи та невірне застосування положень матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради здійснювало нарахування і виплати, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2005 року №934 «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст.57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів», якийвизначає спірні виплати кредиторською заборгованістю Держбюджету.  Крім того, вказує апелянт, суд першої інстанції зробив невірний висновок про те, що кошти на виплати по ст.57 Закону України «Про  освіту» входять до фонду оплати праці. Апелянт зазначає, що на виконання Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст.57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №934 від 19.09.2005р., якою затверджено «Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки», п.3-2 якого передбачає, що страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на виплати не нараховуються. Отже, за твердженням  апелянта, судом першої інстанції не враховано, що нарахування страхових внесків на суми виплат на реалізацію положень Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст.57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» відповідачем не проводилось у зв’язку з відсутністю таких вимог в самому Законі та наданим Міністерством освіти і науки України та Міністерством фінансів України листом  №1/9-681 від 30.11.2005р., погодженим з Міністерством праці України та Державним казначейством України, «Щодо виконання Постанови КМУ від 19.09.2005р. №934», в якому роз’яснено, що зазначеним Законом не передбачено проведення нарахувань страхових внесків до Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.За таких обставин, апелянт вважає, щопідстав для нарахування штрафних санкцій немає.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2007 року законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін.  При цьому позивач зазначає, що заборгованість з виплати надбавки за вислугу років та допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки педагогічним та науково-педагогічним працівникам за 1997-2002 роки погашається згідно з Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів». На виконання цього Закону постановою Кабінета Міністрів України від 19.09.2005р. №934 затверджено Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним та науково- педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки», відповідно до п.4 якого відрахування, передбачені законодавством, з виплат здійснюються в установленому порядку. Позивач стверджує, що чинним законодавством не визначено особливостей при здійсненні відрахувань з цих виплат. До таких відрахувань належать страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, нарахування і сплата яких регламентується Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001р. № 2240. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання, пов'язані із сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 25.05.2006р. № 745  вищезазначенийПорядок був доповнений пунктом 3-2, відповідно до якого страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на виплати не нараховуються. З урахуванням ч.5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.97р. № 503/97 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях. Офіційними друкованими виданнями є: «Офіційний вісник України», газета «Урядовий кур'єр». Постанова № 745 була опублікована в газеті «Урядовий кур'єр» №102 від 02.06.06р. і з цього моменту набрала чинності, оскільки в самій постанові інших термінів не зазначено. Таким чином, вважає позивач, норми, якими законодавець доповнив Порядок, набирає чинностіз 02.06.06р., що також підтверджується листом Міністерства юстиції України від 26.07.06р. №34-46/157, копія якого додана до позовної заяви та міститься в матеріалах справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню з наступних підстав.

    Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне. Згідно з п.2 ч.2 ст.27 Закону України від 18.01.2001р. №2240 страхувальник зобов’язаний нараховувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Згідно зі ст.57 Закону України «Про освіту» від 23.12.1991р. № 1060 держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам ряд гарантій, в тому числі надбавку за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 3 роки – 10 відсотків, понад 10 років – 20 відсотків, понад 20 років – 30 відсотків, та допомогу на оздоровлення. За приписами ст.21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового                             № 2213 базою для здійснення нарахувань страхових внесків до Фонду є суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. №108/95 та підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб відповідно до вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889.

Так, згідно зі ст.2 Закону України «Про оплату праці» та пп.2.2.2, пп.2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5, зазначені виплати (надбавка за вислугу років допомога на оздоровлення – далі виплати) відносяться до фонду оплати праці. Відповідно до умов пп. 4.2.1 та 4.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» вказані виплати включаються до складу загального місячного оподаткованого доходу та є базою (об’єктом) для нарахування збору до Пенсійного фонду України і внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

На забезпечення виконання зазначеного Закону прийнято Закон України «Про реструктуризацію заборгованості виплат, передбачених ст.57 Закону України «Про освіту» від 23.12.1991р. №1060 педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» від 09.09.2004 р. №1994, який регулює правовідносини що склалися у зв’язку з нефінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту».

Постановою Кабінету Міністрів від 19.09.2005 р. №934 «Про реалізацію Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» затверджено Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, п. 4 якого передбачає, що відрахування, передбачені законодавством, з виплат здійснюються в установленому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів від 25.05.2006 р. №745 «Деякі питання, пов’язані із сплатою страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яка є чинною з 02.06.2006р. вищезазначений Порядок доповнено нормою, згідно з якою на суми виплат, які нараховані і виплачені у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів №934 від 19.09.2005р., страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, не нараховуються починаючи з 02.06.2006р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрований як юридична особа державної  форми  власності,  код  ЄДРПОУ 02142342,  та є платником внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно з актом перевірки від 01.03.2007 року з питань правильності нарахування, сплати страхових внесків та цільового використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.01.2005р. по 01.01.2007р. встановлено, що відповідач за травень 2006р. перевіряємий проміжок часу не нарахував страхові внески на виплати по надбавкам за вислугою років та допомозі на оздоровлення при наданні щорічної відпустки до Фонду в сумі 2263,88грн. іззагальної суми виплат 58048,51грн. і не перерахував їх до бюджету Фонду.

Згідно з п.4 ч.1 ст.30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення – у трикратному розмірі зазначеної суми.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №212/31 від 13.03.2007р. у зв’язку з неповною сплатою страхових внесків  Управлінням освіти виконавчого комітету Новомосковської міської радинарахована сума недоїмки – 2263,88грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 58048,51грн. Рішення позивача не скасовано та не  змінено і на момент судового розгляду не виконано.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення суми недоїмки в розмірі 2263,88грн.– обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Решту позовних вимог слід залишити без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно з ч.3 ст.48 КАС України адміністративна процесуальна правосуб’єктність - це здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові, належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам. Набуття правосуб’єктності процесуального представника і здійснення ним відповідних функцій можливе за наявності відповідних повноважень, підтверджених належно оформленими документами. Документом, що підтверджує повноваження представника в суді є довіреності. Відповідно до вимог п.3 ст. 58 КАС України довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.

Як свідчать матеріали справи, директор Новомосковської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Мазур Б.В., який підписав позов, за умовами виданої йому довіреності від 02.02.2007р. №07-08/486,  має право подавати позови від імені позивача та представляти інтереси обласного відділення Фонду у справах щодо стягнення зі страхувальників недоїмки по коштах Фонду.

Відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування та преамбули Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» правові засади регулювання відносин, пов’язаних із зазначеним видом страхування, визначаються названим законом. Згідно з абз.2 ч.1 ст.30 названого Закону у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Аналіз названого закону, зокрема, ст. 30 показав, що штраф не відносяться до складу недоїмки. Відповідно до абз.6 ч.1 ст.30 названого Закону повна сума недоїмки не містить у своєму складі штрафів. Довіреність №07-08/486 від 02.02.2007 року не містить повноважень зазначеної в ній особи на подання позовних заяв про стягнення штрафних санкцій.

За таких обставин, вимоги про стягнення сум штрафних санкцій слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2007 року слід скасувати, позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатностізадовольнити в частині стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків в сумі 2263,88грн.;  решту позовних вимог – залишити без розгляду.

Керуючись п.1ч.1ст.155,165,168, п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202,205,207  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2007 року у справі №А24/152-07 задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2007 року у справі №А24/152-07 скасувати.

Позов задовольнити частково. Стягнути зУправління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності недоїмку в сумі 2263,88грн. Решту позовних вимог в частиністягнення штрафних санкцій в сумі 58048,51грн.  залишити без розгляду.  

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                                                                        О.А.Проценко

Судді:                                                                                                                                  Л.П. Туркіна

                                                                                                                                                            О.В. Юхименко