Рішення № 29708284, 27.02.2013, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/7/13- ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого Баранова О. І.

за участю секретаря Попович Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Дельта Банк», як новий кредитор, що придбав право вимоги, звернувся до суду з вищевказаним позовом в обґрунтування якого зазначив, що 28.02.2008 рок між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ «УкрСиббанк») та відповідачем ОСОБА_1, був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 113078433000 відповідно до умов договору відповідач ОСОБА_1, отримала кредит на придбання автомобілю в сумі 129900 грн., зі сплатою 14% річних строком до 02.03.2015 року.

Також позивач зазначив, що станом на 04.12.2012 року відповідач ОСОБА_1, через невиконання власних зобов'язань за договором від 28.02.2008 року № 113078433000 має заборгованість в сумі 207905,35 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 114435,70 грн., (з яких прострочена - 72682,21 грн.,) заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 93469,65 грн., (з яких прострочена - 26994,46.)

В обґрунтування повноважень щодо стягнення кредиту, позивач посилається на те, що відповідно до ст.ст. 514,516 ЦК України 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» змінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість АТ «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, в якій повідомив про підтримку позовних вимог у повному обсязі, просить суд розглянути справу без участі його представника, проти ухвалення заочного рішення у справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1, в судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи, була повідомлена належним чином, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення - судової повістки про виклик від 26.01.2013 року № 2050000612159, від 19.02.2013 року № 20500000616871, довідкою Укрпошти ф.20 від 24.02.2013 року .

28.01.2013 року до суду надійшла довідка Катеринопільської ЦРЛ, яка не містить дати видачі, а лише номер « 23», з якої вбачається, що ОСОБА_1, хворіє з діагнозом гострий бронхіт і знаходиться в денному стаціонарі Катеринопільської ЦРЛ. Враховуючи те, що довідка не містить дати видачі та у ній не зазначено, час протягом якого ОСОБА_1, перебуває на лікуванні, суд не враховує її як доказ на підтвердження поважності причин неявки відповідача в судове засідання.

З наведеного вбачається, що відповідач була повідомлена про суть спору та час розгляду справи Катеринопільським районним судом, а отже свідомо не вжила заходів для участі у розгляді справи та належним чином не повідомила суд про причини неявки в судове засідання.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

З матеріалів справи судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

З договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 28.02.2008 року № 113078433000 вбачається, що його укладено 28.02.2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1. Згідно даного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 129900 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № 26203171023400 (п.п.1.1.1.5.), а відповідач зобов'язався використати отриманий кредит, сплатити кошти за користування ним з розрахунку 14 відсотків річних та повернути його до 02.03.2015 року на умовах визначених у договорі (п.п.1.2.2. 1.3). (а.с.5-13).

З заяви на видачу готівки № 5 від 29.02.2008 року вбачається, що 29.02.2008 року ОСОБА_1, отримала готівкою, через касу банку кошти кредиту в сумі 129900 грн., знявши їх з власного поточного рахунку № 26203171023400.( а.с. 21).

З виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами посвідченої 27.12.2011 року за № 3799 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, вбачається, що 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» змінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість АТ «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.(а.с.28).

З акту прийому - передачі документації за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року вбачається, що 04.04.2012 року ПАТ «УкрСиббанк» передав, а ПАТ «Дельта Банк» прийняв документи щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 113078433000 по боржнику ОСОБА_1.(а.с.27)

Судом встановлено, що розмір та порядок нарахування позивачем сум заборгованості відповідає умовам договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 28.02.2008 року № 113078433000. В обґрунтування фактичного розміру заборгованості позивачем надано довідку від 04.12.2012 року, згідно якої загальний розмір заборгованості станом на 04.12.2012 року визначено у сумі 207905,35 грн.. що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 114435,70 грн., (з яких прострочена - 72682,21 грн.,) заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 93469,65 грн., (з яких прострочена - 26994,46.).(а.с.25).

З досудової вимоги про сплату заборгованості від 17.10.2012 року за № 48.4-10/6277/12 вбачається, що позивач повідомив відповідача ОСОБА_1, про придбання ним права вимоги за договором від 28.02.2008 року № 113078433000 та необхідність повернення простроченої заборгованості за кредитом новому кредитору, а також попередив відповідача, що у випадку неповернення заборгованості позивачем буде дострокове пред'явлено кредит до стягнення у повній сумі.(а.с.26).

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими факти укладення між позивачем і відповідачем кредитного договору від 28.02.2008 року № 113078433000 та отримання і використання останнім кредитних коштів в сумі 129900 грн., а також вважає доведеними твердження позивача про наявність простроченої заборгованості за вказаним кредитом станом на 04.12.2012 року у сумі 207905,35 грн., оскільки ці факти не спростовані відповідачем та підтверджуються письмовими матеріалами справи.

Таким чином, судом встановлено обов'язок відповідача сплатити заборгованість за кредитом у повному обсязі, що заявлений позивачем - 207905,35 грн..

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - зміна умов зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася,та сплати процентів.

Відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, суд, оцінивши, за своїм внутрішнім переконанням, досліджені у судовому засіданні докази, врахувавши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок досліджених доказів у їх сукупності, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність законних підстав для їх повного задоволення.

За таких обставин, суд визнає, що відповідач ОСОБА_1, допустила істотні порушення умов кредитного договору від 28.02.2008 року № 113078433000 і всупереч вимог ст. ст. 526, 610, 611, 1050 ч. 2, 1054 ч.1 ЦК України не виконала законних вимог позивача щодо своєчасного повернення заборгованості за договором, тому крім простроченої заборгованості за кредитом позивач згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України має право на дострокове стягнення сум кредиту, що залишились.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1, на користь позивача належить стягнути заборгованість в розмірі 207905,35 грн..

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 079,05 грн..

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер платника податків № НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020) 207905 грн. (Двісті сім тисяч дев'ятсот п'ять гривень) 35 коп., заборгованості за кредитним договором від 28.02.2008 року № 113078433000 та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2079 грн. (Дві тисячі сімдесят дев'ять гривень) 05 коп..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Катеринопільський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти з дня отримання його копії.

Суддя: О. І. Баранов