Справа № 2610/27766/2012
Провадження №2/761/147/2013
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
20 лютого 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гуменюк А.І.
при секретарі Пироговській Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державного підприємства державне спеціалізоване видавництво «Вища школа», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, про стягнення авторської винагороди, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - Позивач № 1), ОСОБА_2 (далі - Позивач № 2), 19 листопада 2012 року звернулись до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства державне спеціалізоване видавництво «Вища школа» (далі - Відповідач), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державний комітет телебачення і радіомовлення України (далі - Третя особа), про стягнення авторської винагороди.
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що згідно видавничого договору № 7150 від 24.09.2010 р. (далі - Договір), ними було надано Відповідачу виключне право на видання, перевидання та розповсюдження свого твору «Українсько-російський і російсько-український словник. Сфера ділового професійного спілкування» (далі - Твір) обсягом 68 авторських аркушів, а натомість, Відповідач зобов'язався, після підписання Твору до випуску у світ (опублікування), сплатити на їх користь винагороду з розрахунку 1 000 грн. за один авторський аркуш. Зауважують, що в порушення зобов'язань за Договором, після опублікування Твору Відповідачем не було сплачено на їх користь авторську винагороду у розмірі 68 000 грн. Просять суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на їх користь 68 000 грн., з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, а всього просили стягнути із Відповідача на користь ОСОБА_1 37 943 грн. 07 коп. та на користь ОСОБА_2 37 943 грн. 07 коп.
У судовому засіданні Позивачі та їх представники позов підтримали у повному обсязі, просили суд позовні вимоги задовольнити.
Представник Відповідача у судове засідання не з'явився. Про місце день і час проведення судового розгляду повідомлений належним чином. Про причину неявки у судове засідання суду не повідомив.
Заслухавши думку Позивачів та їх представників, представника Третьої особи, які не заперечували щодо розгляду справи у відсутність представника Відповідача, суд вбачає можливим розгляд справи у відсутність останнього, на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення Позивачів, їх представників, представника Третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно статті 8 Закону України „Про авторське право і суміжні права", статі 433 Цивільного кодексу України, літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо) є об'єктом авторського права.
Відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встанолвено договором або законом.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 32 Закону України „Про авторське право і суміжні права", за авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.
Згідно статті 441 Цивільного кодексу України, використанням твору є його опублікування (випуск у світ), відтворення в будь-якій формі, будь-яким способом.
Судом встановлено, що 24 вересня 2010 року між Позивачем № 1, Позивачем № 2 та Відповідачем був укладений Видавничий договір № 7150 (далі - Договір), про надання виключного права на видання, перевидання та розповсюдження Твору (а. с. 6-9).
Відповідно до пунктів 12, 13 Договору, Видавництво зобов'язується виплатити авторові гонорар з розрахунку 1 000, 00 грн. за один авторський аркуш.
Видавництво зобов'язується виплатити авторові гонорар після підписання твору до випуску у світ за фактичним обсягом твору.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений
вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з
настанням цієї події.
Як вбачається із друкованого видання «Українсько-російський і російсько-український словник. Сфера ділового і професійного спілкування», оглянутого у судовому засіданні, зазначений Твір був підписаний до друку 21 жовтня 2010 року та виданий Відповідачем.
Згідно до частини 1 статті 442 Цивільного кодексу України, твір вважаєтья опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий публічно виконаний, публічно показаний, в тому числі по радіо або телебаченню, відображений у загальнодоступних системах електронної інформації.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що моментом виникнення у Відповідача зобов'язання сплатити на користь Позивача № 1 та Позивача № 2 авторський гонорар є момент підписання Твору до друку, тобто 21 жовтня 2010 року. Крім того, у зв'язку з невиплатою Відповідачем авторського гонорару, починаючи з 22 жовтня 2010 року його грошове зобов'язання за Договором є простроченим.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
З урахуванням викладеного, оскільки взяті на себе зобов'язання за Договором Відповідач не виконав, авторський гонорар Позивачам не сплатив, виходячи із розрахунків Позивачів, перевірених судом, окрім основної суми заборгованості у розмірі 68 000 грн., стягненню із Відповідача також підлягають інфляційна складова у сумі 3 672 грн. та 3% річних у сумі 4 214 грн., а всього із Відповідача на користь Позивачів підлягає стягненню 75 886 грн. 14 коп., або по 37 943 грн. 07 коп., на кожного із них.
Крім того, виходячи із положень статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь Позивача № 1 та Позивача № 2, відповідно, підлягають присудженню судові витрати, пов'язані із розглядом справи, зокрема, судовий збір у розмірі 379 грн. 43 коп. кожному.
А всього із Відповідача на користь Позивача № 1 підлягає стягненню 38 322 грн. 50 коп. та на користь Позивача № 2 - 38 322 грн. 50 коп.
З урахуванням викладеного, на підставі статей 430, 440, 441, 442, 530, 625 Цивільного кодексу України, Закону України „Про авторське право і суміжні права", керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державного підприємства державне спеціалізоване видавництво «Вища школа», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, про стягнення авторської винагороди - з а д о в о л и т и у повному обсязі.
Стягнути із Державного підприємства державне спеціалізоване видавництво «Вища школа» (ідентифікаційний код 02476669, м. Київ, вулиця Гоголівська, 7) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти у розмірі 38 322 (тридцять вісім тисяч триста двадцять два) гривні 50 коп.
Стягнути із Державного підприємства державне спеціалізоване видавництво «Вища школа» (ідентифікаційний код 02476669, м. Київ, вулиця Гоголівська, 7) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) кошти у розмірі 38 322 (тридцять вісім тисяч триста двадцять два) гривні 50 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.
СУДДЯ :
Судове рішення № 29707517, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 20.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2610/27766/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: