Рішення № 29706294, 04.03.2013, Личаківський районний суд м.Львова

Провадження № 2/463/531/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2013 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судового засідання: Цуняк Л.Я.,

представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО» до ОСОБА_2, відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення коштів, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого в подальшому уточнив, про стягнення з відповідача ОСОБА_2 960 гривень витрат на експертизу, а з відповідача ВАТ НАСК «Оранта» 27 821,68 гривень матеріальної шкоди.

Позов мотивує тим, що між позивачем та ОСОБА_3 25 травня 2009 року було укладено договір страхування № 19 G - 0289887, предметом якого було страхування автомобіля марки ОСОБА_3 3, д.р.н. ВС 6535 ВА. 8 березня 2010 року у м. Львові на вул. Сихівська трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного вище застрахованого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_3 і транспортного засобу марки Кіа д.р.н. ВС 6576 ВА, під керуванням відповідача ОСОБА_2, та з вини останнього, що підтверджується постановою Личаківського районного суду м. Львова від 19 березня 2010 року. 14 травня 2010 року позивачем на підставі вищеназваного договору було виплачено 37 265,64 гривень страхового відшкодування. Відповідно до висновку спеціаліста-автотоварознавця вартість матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП становить 27 821,68 гривень. Вартість вказаного дослідження становить 960 гривень. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була забезпечена в ВАТ НАСК «Оранта», що підтверджується витягом з бази даних МТСБУ (поліс № ВС/6499516). Звернення до відповідача ВАТ НАСК «Оранта» про досудове врегулювання спору, останнім було проігнороване. В обґрунтування позовних вимог посилається на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують право вимоги до відповідачів та розмір заборгованості останніх. Як на підставу задоволення позовних вимог позивач посилається на статті 993, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 9 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності від 20 грудня 2012 року позов підтримав, пояснення надав аналогічним викладеним в ньому, просив його задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 і представник відповідача ВАТ НАСК «Оранта» ОСОБА_4 в судове засідання не зявилися, подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності. За таких обставин суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності відповідачів і постановити рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи, відносно чого представник позивача не заперечив.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з таких мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ОСОБА_3 25 травня 2009 року було укладено договір страхування № 19 G - 0289887, предметом якого було страхування автомобіля марки ОСОБА_3 3, д.р.н. ВС 6535 ВА (а.с. 6, 7).

З постанови Личаківського районного суду м. Львова від 19 березня 2010 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 8 березня 2010 року о 11 год. 50 хв. в м. Львові на вулиці Сихівська, керуючи транспортним засобом марки Кіа д.р.н. ВС 6576 ВА, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної дистанції та проявив неуважність, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки ОСОБА_3 3 д.р.н. ВС 6535 ВА, що спричинило пошкодження транспортних засобів (а.с. 16).

На час розгляду справи вищеназвана постанова суду неоскаржена та не скасована, а тому є чинною.

Стаття 61 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалену постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до страхового акту № 102818 від 29 березня 2010 року розмір страхового відшкодування визначено в сумі 37 265,64 гривень (а.с. 17).

У відповідності до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 105 від 18 березня 2010 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля ОСОБА_3 3, д.р.н. ВС 6535 ВА, внаслідок його пошкодження станом на момент проведення дослідження становить 27 821,68 гривень (а.с. 18-24).

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 37 265,64 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 1204 від 14 травня 2010 року, № 1212 від 17 травня 2010 року, № 1231 від 19 травня 2010 року (а.с. 18).

Згідно з полісом № ВС/6499516 від 6 січня 2010 року обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 щодо забезпеченого транспортного засобу марки Кіа д.р.н. ВС 6576 ВА була застрахована ВАТ НАСК «Оранта» з лімітом відповідальності 35 000 гривень та нульовою франшизою (а.с. 47).

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до вимог ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що шкода, заподіяна відповідачем ОСОБА_2, відшкодована позивачем, внаслідок чого до позивача перейшло право зворотної вимоги по сплаті відшкодованої шкоди до ВАТ НАСК «Оранта».

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 960 гривень витрат за експертизу суд відмовляє з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)

Витрати на експертизу в розмірі 960 гривень не є безпосередньою шкодою завданою ОСОБА_2 в розумінні названих вище норм законодавства та не включаються в суму страхового відшкодування, а тому підстави для їх стягнення з відповідача ОСОБА_2 відсутні.

При цьому, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача ВАТ НАСК «Оранта» на користь позивача слід стягнути сплачені останнім судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складаються з 278,21 гривні судового збору.

Крім того, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у звязку з внесенням позивачем судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом при подачі заяви про збільшення позовних вимог, останньому слід повернути переплачену суму судового збору в розмірі 86,4 гривні, що становить різницю між 287,81 гривні судового збору, який підлягало до сплати та 374,21 гривні сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 86, 88, 169, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ідентифікаційний код юридичної особи 00034186) в користь публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО» (ідентифікаційний код юридичної особи 20775855) 27 821 (двадцять сім тисяч вісімсот двадцять одну) гривню 68 копійок та судові витрати: 278 (двісті сімдесят вісім) гривень 21 копійку судового збору.

В задоволені решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Повернути публічному акціонерному товариству «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО» (ідентифікаційний код юридичної особи 20775855) переплачену суму судового збору в розмірі 86 (вісімдесят шість) гривень 40 копійок сплаченого на рахунок 31210206700006, отримувач платежу держбюджет Личаківського району, банк отримувача ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 38007620.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: