Ухвала суду № 29705558, 04.03.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1025/4558/12 Головуючий у І інстанції БабоїдПровадження № 11/780/176/13 Доповідач у 2 інстанції Дрига А.М.Категорія 63 04.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

28 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Ігнатюка О.В.,

суддів Дриги А.М., Миколюка О.В.,

за участю:

прокурора Стаховської Н.О.,

засудженого ОСОБА_2,

захисника адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Таращанського районного суду Київської області від 05 грудня 2012 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миронівна Київської області, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, працюючого начальником відділу ветеринарної міліції ГУ МВС України в Київській області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, гуртожиток, мешканця АДРЕСА_2, не судимого, засуджено:

за ч. 2 ст. 369-2 КК України на 2 роки позбавлення волі;

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням терміном на 1 рік 6 місяців з покладенням на нього обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати за проведення експертизи згідно розрахунку від 06.09.2012 року № 562/ВКД в розмірі 529 гривень 20 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області

Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати за проведення судової експертизи згідно розрахунку від 03.09.2012 року № 1289/х в розмірі 588 гривень 48 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області

Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати за проведення судової експертизи звуко та відеозаписів згідно розрахунку № 19/13-8255 в розмірі 2942 гривні 40 коп. на користь ДНДЕКЦ МВС України.

Вирішено питання речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, обіймаючи посаду начальника відділу ветеринарної міліції ГУ МВС України в Київській області, будучи працівником правоохоронного органу, тобто службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вирішив використати надані йому права та повноваження для особистого збагачення, для чого 10.01.2012 року видав направлення для перевірки суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_4, проведення якої доручив підлеглим йому інспекторам відділу ветеринарної міліції ГУ МВС України в Київській області Соловю С.М., Усарчуку В.І. та Піщанському М.В.

За результатами проведеної перевірки роботи забійної площадки ФОП ОСОБА_4 11.01.2012 року відділом ветеринарної міліції ГУ МВС України в Київській області внесено припис №16/5-17, яким підприємця зобов'язано тимчасово призупинити її роботу до наведення належного санітарного стану, пред'явлення відповідних дозвільних і погоджувальних документів. Разом з цим, щодо ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 107 КУпАП та постановою від 11.01.12 року накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 136 гривень.

Під час зустрічей ОСОБА_4 та його партнера ФОП ОСОБА_8 із ОСОБА_2 03.05.12 року та ОСОБА_4 із ОСОБА_2 27.07.12 року поблизу ТРЦ «Магелан», що в місті Київ по вул. Академіка Глушкова,13б, ОСОБА_2, переслідуючи корисливий мотив та маючи на меті власне збагачення, на прохання ОСОБА_4 та ОСОБА_8 запевнив останніх у сприянні з його боку щодо надання їм можливості всупереч вимог чинного законодавства продовжити роботу забійної площадки та послідуючої видачі управлінням ветеринарної медицини в Таращанському районі експлуатаційного дозволу на функціонування забійного цеху, оскільки в силу займаної посади має вплив на начальника Головного управління ветеринарної медицини в Київській області ОСОБА_6 та начальника управління ветеринарної медицини в Таращанському районі ОСОБА_5 Натомість за надані « послуги » почав вимагати надання йому неправомірної винагороди в сумі 7 000 грн.

Бажаючи продовжувати підприємницьку діяльність та отримати офіційний експлуатаційний дозвіл на функціонування забійного цеху всупереч вимогам закону ОСОБА_11 та ОСОБА_8 03.05.12 року поблизу ТРЦ «Магелан» передали ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5 000 гривень, а 27.07.2012 року ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 ще 2 000 гривень за вплив на прийняття позитивного рішення начальником ГУ ветеринарної медицини в Київській області ОСОБА_6 та начальником управління ветеринарної медицини в Таращанському районі ОСОБА_5 і видачу експлуатаційного дозволу на функціонування забійної площадки.

В апеляції прокурор просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладеним у вироку фактичним обставинам справи та постановити новий вирок, визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України та призначити покарання в межах санкції даної статті. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, суд першої інстанції не взяв до уваги докази, які підтверджують вину ОСОБА_2 щодо вимагання неправомірної вигоди та у своєму вироку виключив із інкримінованих йому дій кваліфікуючу ознаку «вимагання», що потягнуло за собою кваліфікацію на менш тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 369-3 КК України.

В своїх запереченнях на апеляцію прокурора захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 просить винести ухвалу, якою залишити вирок відносно ОСОБА_2 без зміни, а апеляцію без задоволення. На думку сторони захисту вирок суду першої інстанції є законним та у відповідності до вимог ст. 323 КПК України обґрунтованим лише на тих доказах, які були розглянуті у судовому засіданні. Висновки суду щодо вини засудженого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 369-3 КК України, повністю відповідають усім фактичним обставинам справи та ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному їх розгляді у суді. Будь яких порушень кримінального та кримінально-процесуального законодавства судом першої інстанції при розгляді кримінальної справи та постановленні вироку не допущено, а призначене покарання повністю відповідає засадам призначення покарання, визначеним у ст. 65 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який частково підтримав апеляцію прокурора та просив вирок суду скасувати, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд, думки ОСОБА_2. та його захисника, які заперечували проти апеляції прокурора та просили залишити вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 367 КПК України підставами для скасування вироку є невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та істотне порушення кримінально-процесуального закону, а згідно ст. 369 КПК України, вирок вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, коли висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженнями в судовому засіданні, а також коли висновки суду, викладені у вироку, містять істотні суперечності.

Судом першої інстанції не в повній мірі були досліджені всі фактичні обставини справи про факт вимагання ОСОБА_2 неправомірної вигоди у виді грошей.

Так, досудовим слідством ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме в тому, що він будучи працівником правоохоронного органу, тобто службовою особою уповноваженою на виконання функцій держави, одержав неправомірну вигоду в сумі 12 000 грн. за вплив на прийняття рішення, поєднану з вимаганням такої вигоди.

Однак, суд у вироку, фактично перерахувавши докази, викладені в обвинувальному висновку, щодо обставин вчинення злочину ОСОБА_2, не надав належну оцінку доказам, які б спростовували або підтверджували вину ОСОБА_2 щодо вимагання від ОСОБА_11 та ОСОБА_8 неправомірної вигоди та у своєму вироку виключив із інкримінованих йому дій кваліфікуючу ознаку «вимагання», що потягнуло за собою перехід на менш тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України, при цьому належним чином не мотивував, з яких підстав не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які стверджували, що ОСОБА_2 не мав можливості впливати і не сприяв в прийнятті позитивного рішення начальником ГУ ветеринарної медицини в Київській області ОСОБА_6 та начальником управління ветеринарної медицини в Таращанському районі ОСОБА_5 і видачу експлуатаційного дозволу на функціонування забійної площадки.

Як вбачається з вироку, своє рішення суд обґрунтував посиланням на Вісник Верховного Суду України № 5 за 2003 рік, та ухвалу колегії судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 06.05.2003, де серед іншого зазначалося, що вимога службової особи про матеріальну винагороду за вчинення діяння по службі, спрямованого на задоволення протизаконних інтересів хабародавця, не може розглядатись як вимагання хабара.

Водночас, як вбачається з матеріалів кримінальної справи та протоколу судового засідання, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не змінювали своїх показів як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні про факт отримання ОСОБА_2 12 000 грн. як винагороди за сприяння в вирішенні питання за вплив на прийняття позитивного рішення щодо видачі експлуатаційного дозволу на функціонування забійної площадки.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з однобічністю та неповнотою судового слідства, а також невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. При новому розгляді справи суду належить усунути зазначені в ухвалі недоліки, дати здобутим доказам належну оцінку та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року) колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити частково.

Вирок Таращанського районного суду Київської області від 05 грудня 2012 року щодо ОСОБА_2 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Головуючий:

Судді: