Вирок № 29705163, 28.02.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/30358/12

В И Р О К

іменем України

"28" лютого 2013 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Жир С.О.,

за участю прокурора: Щасної А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальне провадження №12012110040000518 від 30.11.2012 року по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ніжин Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого нефіційно водієм таксі, одруженого, який має двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст.89 КК України не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.ст.15ч.3,289ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 19 квітня 2009 року, приблизно о 21 годині 15 хвилин, знаходячись біля будинку №4 по проспекту Гагаріна у м.Києві, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, підійшов до автомобіля «ГАЗ-33021» д/н НОМЕР_1, що належав ОСОБА_2

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_1 шляхом пошкодження скла дверей водія проник до салону автомобіля «ГАЗ-33021» д/н НОМЕР_1, після чого, шляхом пошкодження дротів запалення намагався завести даний автомобіль, однак не зміг довести злочин до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, так як був затриманий потерпілим на місці вчинення злочину.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав, вищезазначені обставини підтвердив та детально і послідовно пояснив, що дійсно 19 квітня 2009 року, приблизно о 21 годині 15 хвилин, він, знаходячись біля будинку №4 по проспекту Гагаріна у м.Києві, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння транспортним засобом, підійшов до автомобіля «ГАЗ-33021» д/н НОМЕР_1, що належав, як виявилось в подальшому ОСОБА_2 З цією метою, він шляхом пошкодження скла дверей водія проник до салону автомобіля «ГАЗ-33021» д/н НОМЕР_1, після чого, шляхом пошкодження дротів запалення намагався завести даний автомобіль, однак так і не зміг завести автомобіль, щоб поїхати на ньому, оскільки був затриманий потерпілим на місці вчинення злочину.

Свою винність ОСОБА_1 визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, послався на те, що вчинив такий злочин, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння та мав намір доїхати на вказаному автомобілі додому. При цьому пояснив, що зробив для себе відповідні висновки, а також зазначив, що з доказами зібраними у кримінальному провадженні згоден повністю, фактичні обставини справи не оспорював.

Дані обвинуваченим ОСОБА_1 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.

Винність обвинуваченого ОСОБА_1 повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15ч.3, 289ч.1 КК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 та що стосуються вирішення питання про судові витрати у кримінальному провадженні.

Винність ОСОБА_1, який не оспорював фактичні обставини справи знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.ст.15ч.3, 289ч.1 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, при цьому не довів злочин до кінця, оскільки з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, який працює неофіційно водієм таксі, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7, за місцем проживання характеризується позитивно, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, не судимий в силу ст.89 КК України.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, обставин справи, вищезазначених даних про особу обвинуваченого, який працює, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, враховуючи також, що потерпілий немає до обвинуваченого будь-яких претензій матеріального характеру, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.

Крім того, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1824 гривні 25 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві, код: 25575285, ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 35226002000466 за проведення по справі судово-дактилоскопічної експертизи.

Речових доказів немає.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.ст.15ч.3, 289ч.1 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у вигляді 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме повідомляти про зміну місця проживання кримінально-виконавчу інспекцію, періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_1 у вигляді застави залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1824 гривні 25 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві, код: 25575285, ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 35226002000466 за проведення по справі судово-дактилоскопічної експертизи.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: