Постанова № 29703579, 29.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р.

справа № 2а-10046/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимовій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську,

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2010р.

по справі № 2а-10046/09/0470

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», м. Дніпропетровськ

до відповідача 1: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ

до відповідача 2: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

за участі прокурора

про стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», звернулося з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі – СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську) та Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДКУ у Дніпропетровській області), у якій просило стягнути на користь позивача бюджетну заборгованість по декларації з ПДВ за травень 2004 р. у сумі 405011 грн.73 коп.

01 грудня 2009року під час судового розгляду позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, а саме: стягнути з державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» бюджетну заборгованість по декларації з ПДВ за травень 2004 року в сумі 405 011 грн. 73 коп.; стягнути з державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість по декларації з ПДВ за червень 2001 року в сумі 2 090 820 грн. 00 коп.; стягнути з державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «ДМЗ ім. Петровського» судові витрати в розмірі 1700 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2001 року та листопад 2004 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2010р.позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано посиланнями на норми п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до яких платник податку має право на отримання бюджетного відшкодування, визначеного у податкових деклараціях з ПДВ.

Суд також зазначив, що правомірність заявленого бюджетного відшкодування підтверджено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2004 року по справі № 36/242, яким позовні вимоги ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» було задоволено, а саме визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої ДПІ ВПП від 13.08.2004 року № 0001000814/0/23346 на суму виявлення завищення суми бюджетного відшкодування суми ПДВ в розмірі - 4 034 829 грн. 63 коп., в тому числі за вересень 2003 року в сумі - 2 535 088 грн. 82 коп., за грудень 2003 року в сумі - 1 499 740 грн. 81 коп. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі - 2 017 414 грн. 82 коп., яке залишено без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 22.11.2006 року.

Як зазначив суд, постанова Вищого адміністративного суду України від 22.11.2006 року стала підставою для вчинення податковим органом дій щодо поновлення з 22.11.2006 року у картці особового рахунку позивача суми бюджетного відшкодування, пред’явленої до стягнення.

Суд також дійшов висновку, що строк звернення до суду позивачем не пропущено, виходячи з норм ст.99 КАС, які передбачать можливість визначення строку звернення спеціальним Законом.

Не погодившись із зазначеною постановою, відповідач 1 подав апеляційну скаргу у якій, просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволені позову - відмовити.

Відповідач 1 вважає, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідач вказує, що рішення суду суперечить нормам п.1.8 ст. 1 та п.п. 7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки відсутні докази сплати ПДВ до бюджету контрагентами позивача, документальна перевірка контрагентів позивача не є завершеною.

Відповідач також вважає, що судом невірно застосовано норми ст.15 Закону «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ( далі Закон 2181), що стало підставою порушення норм ст.ст. 99, 100, КАС України.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з підстав, зазначених у постанові суду першої інстанції.

Позивачем заявлено клопотання про зміну назви товариства на Публічне акціонерне товариство «Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» (далі ПАТ «Євраз ДМЗ ім. Петровського).

Клопотання задоволено судом.

У судовому засіданні представник відповідача 1 доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представники позивача, відповідача-2 та прокурор у судове засідання не прибули.

Про час та місце розгляду справи названі учасники повідомлені належним чином.

Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю долучення до справи судової практики (ухвали ВАСУ по справі А27/238-07, А37/88).

Клопотання відхилено судом, виходячи з норм ст.196 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши заперечення на неї, заслухавши пояснення представника відповідача 1, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать пояснення сторін, у липні 2001 року та червні 2004 року ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» подало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську декларації з ПДВ за червень 2001 року та травень 2004 року відповідно.

Суми, які згідно ч. 1 п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно до податкових декларацій, підлягали перерахуванню на розрахунковий рахунок ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», визначені у розмірі 2090820, 00 грн.за червень 2001року та 405011,73 грн.за травень 2004 року.

Проте відшкодування у встановлений термін проведено не було, внаслідок чого виникла заборгованість державного бюджету України перед ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» з ПДВ.

13.08.2004 р. на підставі акту перевірки від 12.08.2004 р. № 215-02/3-40-05393056 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001000814/0/23346 на суму 6 052 244 грн. 45 коп., з яких сума основного платежу - 4 034 829 грн. 63 коп., в тому числі за вересень 2003 року в сумі - 2 535 088 грн. 82 коп., за грудень 2003 року в сумі - 1499740грн. 81 коп. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі - 2 017 414 грн. 82 коп. по декларації за вересень та грудень 2003 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2004 року по справі № 36/242 позовні вимоги ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» було задоволено, а саме визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої ДПІ ВПП від 13.08.2004 року № 0001000814/0/23346 на суму виявлення завищення суми бюджетного відшкодування суми ПДВ в розмірі - 4 034 829 грн. 63 коп., в тому числі за вересень 2003 року в сумі - 2 535 088 грн. 82 коп., за грудень 2003 року в сумі - 1 499 740 грн. 81 коп. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі - 2 017 414 грн. 82 коп.

01.12.2005 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд виніс постанову, якою рішення господарського суду Дніпропетровської області скасував, у позові відмовив. 22 листопада 2006 року Вищим адміністративним судом України розглянуто касаційну скаргу ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2005 року скасована, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2004 року залишено без змін, чим підтверджено, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту за вересень 2003 року суму 2 535 088 грн. 82 коп., за грудень 2003 року суму 1 499 740 грн. 81 коп.

Також, в судовому засіданні встановлено, що у липні 2009 року відповідач - 1 направив на адресу ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» лист № 22677/10/08-02/3-16 від 27.07.2009 року, в якому зазначено, що сума в розмірі 4 262 200 грн. 00 коп. була поновлена на особовому рахунку ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» на підставі постанови Вищого адміністративного суду України по деклараціям за травень 2004 року в сумі – 405 011 грн.73 коп. та червень 2003 року в сумі – 2090820 грн. 00 коп.

В подальшому відповідач - 1 направив підприємству лист № 23908/10/08-02/3-16 від 05.08.2009 року, в якому зазначив, що сума в розмірі - 2 090 820 грн. 00 коп. поновлена по декларації за червень 2001 року.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо правомірності позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості за травень 2004 року. Висновки суду базуються на наступному.

Згідно з ч. 5 п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у редакції, що діяла до 01.06.2005 р., у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Відповідно п.п.7.7.8. в редакції Закону « Про ПДВ» від 07.07.2005р.після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, як законодавство, що діяло на момент подачі декларації за травень 2004р., так і законодавство, чинне на момент судового узгодження суми, заявленої у декларації, передбачало обов’язок податкового органу в установленому порядку здійснити бюджетне відшкодування у сумі 405011,73 грн.

Як свідчать матеріали справи, зазначеного обов’язку відповідачем1 виконано не було.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення 405011,73 грн. є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству.

Посилання відповідачів на норми ст. ст. 99, 100 КАС України, не приймаються колегією суддів до уваги, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) заяви про повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у ухвалах від 01.03.2012р. у справі № К-13292/09 та від 22.05.2012р. у справі № К-13210 ( т.2 а.с.42-49) за наявності процесу судового узгодження спірних сум, право на отримання бюджетного відшкодування виникає у платника з моменту набрання законної сили постановою Вищого адміністративного суду від 22.11.2006 року.

Отже, позовні вимоги у сумі 405011,73 грн., заявлені позивачем 31.07.2009р., є такими, що подані в межах строку звернення до суду , передбаченого чинним законодавством.

Що стосується решти позовних вимог, то позивач звернувся з ними до суду 01.12.2009р., тобто за межами визначених законодавством cтроків.

Та обставина, що позовні вимоги, які стосуються податкової декларації за червень 2001р., визначені позивачем як збільшення позовних вимог, заявлених по податковій декларації за травень 2004р., не змінює їх суті як самостійних позовних вимог, оскільки вони містять самостійні предмет позову ( заборгованість за червень 2001р.).Посилання позивача на те, що про відсутність бюджетного відшкодування за червень 2001р. він довідався тільки з листа податкового органу, отриманого у серпні 2009р., не приймається судом, оскільки згідно бухгалтерського та податкового обліку підприємства позивач зобов’язаний був знати про наявність чи відсутність бюджетного відшкодування за червень 2001р., сума якого перевищувала 2000000грн.

Під час розгляду апеляційної скарги позивач також послався на те, що згідно ст.7 Закону «Про ПДВ», яка була чинною за станом на червень 2001р., він мав право без обмежень будь-яким часом звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету. При цьому, позивач посилається на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008р. у справі № А27/238-07, яку залишено без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.09.2012. № К-15940/09. Однак, залишаючи без змін вірне по суті рішення, суд касаційної інстанції зазначив норми ст.15 Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які при розгляді названої справи позивачем порушено не було.

Виходячи з названої правової позиції, суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що Закон 2181 за станом на червень 2001 р. набув чинності, а отже, підлягав застосуванню до спірних правовідносин, як закон, що прийнятий пізніше, ніж норми п.п. 7.7.3 п.7 ст.7 Закону «Про ПДВ», на які посилається позивач.

Таким чином, постанова суду першої інстанції щодо задоволення позову у повному обсязі прийнята без врахування всіх обставин справи, що відповідно до ст. 202 КАС України, є підставою для її скасування .

Відповідно до ч.1 ст.203 КАС Постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Згідно п.9 ч.1 ст.155 КАС позов залишається без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську задовольнити частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2010р. скасувати. Позов Публічного акціонерного товариства «Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» задовольнити частково. Стягнути з Державного Бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», м. Дніпропетровськ 405011грн.73коп. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації за травень 2004 року. Позовні вимоги про стягнення бюджетної заборгованості по декларації за червень 2001 року залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 203, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2010р. скасувати .

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», м. Дніпропетровськ (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського З, код ЄДРПОУ 05393056) – 405011грн.73коп. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації за травень 2004 року.

Позовні вимоги про стягнення бюджетної заборгованості по декларації за червень 2001 року - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст..212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: А.В. Шлай