Рішення № 29701818, 01.03.2013, Вознесенський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Петровський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-1940/11

Провадження № 2/261/248/13

Справа № 0540/5317/2012

Провадження № 2/261/326/13

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

м. Донецьк

01 березня 2013 р.

Петровський районний суд м. Донецька у складі: головуючий - суддя Фунжий О.А., при секретарі Рубаковій Г.А., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовними заявами

ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" про розірвання кредитного договору;

Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання кредитного договору. Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 травня 2007 р. позивач уклав з відповідачем договір про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти «авторозстрочка». За цим договором банк надав йому кредит на суму 13 919 доларів США для придбання автомобілю DAEWOO Lanos, який було передано банку у заставу. В порушення вимог ст. 11 ч.4 Закону «Про захист право споживачів», п. 3.2. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, у цьому договорі не зазначена необхідна інформація. Умови кредитування, викладені у додатковій угоді № 2 від 17 травня 2007 р., носять дискримінаційний характер. Протягом півтора року позивач добросовісно виконував свої обовязки за договором, але в звязку із фінансовою кризою, яка настала наприкінці 2008 р., вартість кредиту збільшилася на 60%, що унеможливлювало виконання зобовязань. 15 січня 2009 р. відповідач вилучив у нього автомобіль DAEWOO, що перебував у заставі. Він видав працівникам банку довіреність на право відчуження автомобілю для його реалізації. Працівники банку завірили його, що кредитний договір розірвано. Але раптово, через півтори роки до нього з банку стали надходити повідомлення про зростання заборгованості за кредитним договором. Вважаючи, що відповідач грубо порушив його права та інтереси як споживача банківських послуг, позивач просить суд розірвати договір відповідно до ст. 651 ч.2 ЦК.

В свою чергу ПАТ "Комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовано тим, що 17 травня 2007 р. позивач уклав з банком договір про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти «авторозстрочка». За цим договором банк надав позивачеві кредит на суму 13 919 доларів США для придбання автомобілю DAEWOO, який було передано банку у заставу. Відповідач свої обовязки за договором належним чином не виконує, має заборгованість за кредитом, процентами за користування кредитом, на які нарахована пеня, усього заборгованість складає 13 066,95 доларів США, що становить 104 404 грн. 93 коп., які позивач просить стягнути з відповідача.

Суд вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, позов ПАТ "Комерційний банк "ПриватБанк" задоволенню підлягає з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 17 травня 2007 р. у відповідності зі ст. 1054 ЦК сторони уклали договір про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти «авторозстрочка» та додаткову угоду, згідно яким банк відкрив клієнту картковий рахунок з фіксованою кредитною лінією на суму 13 919 доларів США для придбання легкового автомобілю, видав йому платіжну картку строком дії на 2 роки, а ОСОБА_1 зобовязався погашати заборгованість шляхом внесення щомісячних платежів, сплати відсотків, комісії за користування кредитом. У забезпечення виконання зобовязань за цими угодами ОСОБА_1 надав банку у залог придбаний ним автомобіль DAEWOO Lanos. (а.с. 6-10 т.1)

Вважаючи, що договір про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти порушує його права та інтереси як споживача банківських послуг, позивач просить суд розірвати договір відповідно до ст. 651 ч.2 ЦК, згідно якій договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому позивач посилається на порушення банком вимог ст. 11 ч.4 Закону «Про захист право споживачів», п. 3.2. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168.

Згідно ст. 11 ч.4 Закону «Про захист право споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі; у договорі про надання споживчого кредиту, зокрема, зазначаються сума кредиту; детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; умови дострокового розірвання договору; інші умови, визначені законодавством.

Відповідно до п. 3.2. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом; у графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

Дослідженими в судовому засіданні документами встановлено, що крім договору про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти «авторозстрочка» сторони також уклали додаткову угоду до цього договору від 17 травня 2007 р., яка повністю містить інформацію, зазначену у ст. 11 ч.4 Закону «Про захист право споживачів», зокрема, щодо суми кредиту, процентної ставки, суми щомісячних платежів, тощо. (а.с. 8-10 т.2)

Стверджуючи, що умови договору носять дискримінаційний характер, що в момент підписання договору позивач був поставлений у невигідне для себе становище, ОСОБА_1 не враховано, що саме він звернувся до банку із заявою про відкриття карткового рахунку й надання кредиту, що він ознайомився й погодився зі всіма умовами договору та додаткових угод, що підтвердив своїм підписом. При укладені вказаних вище угод позивачу були відомі усі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили прийняти їх на вкрай невигідних для себе умовах.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Посилання позивача на зростання курсу долару як на істотну зміну обставин, що зашкодила йому виконувати зобовязання за договором, судом не приймається до уваги, оскільки у відповідності зі ст. 625 ч.1 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд також не бере до уваги ствердження ОСОБА_1 про те, що він передав банку автомобіль, який находився під заставою, для його реалізації та погашення кредиту, в звязку з чим договір повинен бути розірваний, з огляду на наступне.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором сторони 17 травня 2007 р. уклали додаткову угоду № 2, згідно якій ОСОБА_1 передав в залог банку придбаний ним автомобіль DAEWOO Lanos. (а.с. 6-10 т.1)

Згідно п. 16.6 додаткової угоди № 2 від 17 травня 2007 р. банк має право стягнути кредитний ліміт до закінчення строку дії договору шляхом звернення стягнення на майно, що знаходиться у залозі; відповідно до п. 17.20 тієї ж угоди у разі порушення клієнтом будь-якого зобовязання за цією угодою клієнт зобовязується передати предмет застави банку по акту прийому-передачі, який підписується сторонами.

Згідно акту прийому-передачі від 15 січня 2009 р. ОСОБА_1 добровільно передав працівникам банку автомобіль для реалізації з подальшим погашенням кредитної заборгованості. (а.с. 36 т.2)

Вказаний автомобіль банком було реалізовано, отримані кошти в сумі 51 366 грн. платіжним дорученням від 21 жовтня 2009 р. перераховано на транзитний рахунок для подальшого погашення заборгованості. (а.с. 53-54 т.2) Ці кошти направлені: на погашення заборгованості за кредитом 2 805,72 доларів США, на погашення простроченої заборгованості зі кредитом 1 538,85 доларів США, на погашення простроченої заборгованості за процентами - 1197,54 доларів США, погашення пені - 382,52 доларів США. (а.с. 37-45 т.2)

У відповідності зі ст. 599 ЦК зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

Оскільки на момент реалізації заставного майна заборгованість за кредитним договором була більша, ніж вартість майна, коштів від його реалізації не вистачило для повного погашення заборгованості за договором. Після реалізації заставного майна банк продовжував нараховувати відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, що передбачено п. 9.5 договору про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти від 17 травня 2007 р. (а.с. 6-7 т.2)

Діючими нормами цивільного законодавства не передбачено розірвання будь-якого договору після реалізації заставного майна, тому посилання позивача на ці обставини с удом не приймаються до уваги.

З наведених вище підстав суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволені позову про розірвання договору про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти від 17 травня 2007 р.

Вирішуючи позов банка про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, суд приймає до уваги наступне.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що до протягом 2007-2008 р.р. ОСОБА_1 свої зобовязання за вказаними вище договорами виконував, після чого погашення кредиту, а також сплату відсотків і комісійних припинив. (а.с. 46-51 т.2)

У відповідності зі ст. 1050 ЦК якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданими банком документами встановлено, що станом на 24 вересня 2012 р. ОСОБА_1 має заборгованість за кредитом на суму 6 748,85 доларів США, що становить 53 923 грн. 31 коп. за курсом Національного банку України; за процентами за користування кредитом - 2 415,8 доларів США, що становить 19 302 грн. 24 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом 1 218 доларів США, що становить 9 731 грн. 82 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 2 684, 3 доларів США, що становить 21 447 грн. 56 коп. (а.с. 4, 37-45 т.2), усього 104 404 грн. 93 коп., які підлягають стягненню з вказаного відповідача на корить банку у відповідності зі ст. 625, 1050 ГК.

Згідно зі ст. 88 ЦПК з ОСОБА_1 на користь банку необхідно також стягнути 1 044 грн. 05 коп. витрати на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 526, 599, 625, 626, 627, 651, 1050 ЦК, ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволені позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" про розірвання договору № SAMDN 40000013792293 від 17 травня 2007 р. про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти «авторозстрочка» відмовити.

Позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (Код ЄДРПОУ 14360570) за договором № SAMDN 40000013792293 від 17 травня 2007 р. про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти «авторозстрочка»:

53 923 грн. 31 коп. заборгованість за кредитом,

19 302 грн. 24 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом,

9 731 грн. 82 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом,

21 447 грн. 56 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором,

усього 104 404 грн. 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (Код ЄДРПОУ 14360570) 1 044 грн. 05 коп. витрати на сплату судового збору.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти днів зі дня його проголошення.

Суддя О.А. Фунжий