Рішення № 29701803, 04.03.2013, Київський районний суд м. Донецька

2/0523/3543/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 березня 2013 року Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді- Ополинської І.Г.,

при секретарі - Дємєнчук К.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 юридичного інституту МВС України до ОСОБА_2 В*ячеслава Ігоровича, третя особа ГУМВС України в Донецькій області про відшкодування вартості навчання у зв*язку з достроковим звільненням з органів внутрішніх справ України,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивач ОСОБА_1 юридичного інституту МВС України, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 В*ячеслава Ігоровича, третя особа ГУМВС України в Донецькій області про відшкодування вартості навчання у зв*язку з достроковим звільненням з органів внутрішніх справ України, мотивуючи свої вимоги тим,02 липня 2009 року відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про міліцію" та п. 2.2. наказу МВС України від 04 травня 2007 року № 150 "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України" між ОСОБА_1 юридичним інститутом Луганського державного університету внутрішніх справ Головним управлінням МВС України в Донецькій області та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір про підготовку фахівця в ОСОБА_1 юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ. Відповідно до умов договору передбачено, що в разі відрахування з інституту чи звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення навчання і встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами передбаченими пунктом 3 договору ОСОБА_2 зобов'язувався відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. 14 червня 2011 року наказом №216 о/с ГУМВС України в Донецькій області лейтенант міліції ОСОБА_2 був звільнений з органів внутрішніх справ України за п.64 «Ж» (за власним бажанням) за поданим рапортом Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України. Після звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_2 добровільно вартість свого навчання не відшкодував,чим порушив умови договору. У зв*язку з чим просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 В*ячеслава Ігоровича на користь ОСОБА_1 юридичного інституту МВС України вартість його утримання в ОСОБА_1 юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ у сумі 11 884 ( одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 72 копійки, а також сплачені судові витрати в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Представник позивача ОСОБА_3, який діяв на підставі перевірених судом повноважень, а саме довіреності від 4 січня 2013 року № 24, у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, на адресу суду звернувся з заявою про розгляд справи у його відсутність на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, на адресу суду звернувся з заявою про розгляд справи у його відсутність на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Представник третьої особи ОСОБА_4, який діяв на підставі перевірених судом повноважень, а саме довіреності від 27.08.2012 року № 6249 \ Дк, у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, на адресу суду звернувся з заявою про розгляд справи у його відсутність на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, дістається висновку, що позов ОСОБА_1 юридичного інституту МВС України до ОСОБА_2 В*ячеслава Ігоровича, третя особа ГУМВС України в Донецькій області про відшкодування вартості навчання у зв*язку з достроковим звільненням з органів внутрішніх справ України, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, характер правовідносин, що виникли між сторонами регулюється врегульовані умовами договору від 02 липня 2009 року , ст.ст. 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ч.1 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Судом встановлено, що 15 серпня 2006 року ОСОБА_2 було зараховано на навчання до ОСОБА_1 юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ. 2 липня 2009 року відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про міліцію" та п. 2.2. наказу МВС України від 04 травня 2007 року № 150 "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України" між ОСОБА_1 юридичним інститутом Луганського державного університету внутрішніх справ Головним управлінням МВС України в Донецькій області та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір про підготовку фахівця в ОСОБА_1 юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ. Згідно до умов договору позивач зобовязався забезпечити теоретичну та практичну підготовку фахівця згідно з навчальним планом та програмами і вимогами освітньо кваліфікаційних рівнів, створити умови для навчання особи та розробити програми для успішного проходження нею практики і стажування у підрозділах замовника, забезпечити особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно правовими актами МВС України, забезпечити можливість користування особою бібліотеками, читальними залами, навчальною та методичною літературою, компютерною технікою, обєктами спортивно оздоровчого, соціально побутового та культурного призначення тощо /а.с.7/.

Тобто, позивач свої зобовязання за договором перед відповідачем виконав в повному обсязі.

Судом встановлено, що 19 червня 2010 року наказом № 92 о/с ОСОБА_1 юридичного інституту лейтенант міліції ОСОБА_2 був відряджений для подальшого проходження служби у розпорядження ГУМВС України в Донецькій області у зв'язку з закінченням ОСОБА_1 юридичного інституту /а.с. 10/.

Судом встановлено, що 19 червня 2010 року наказом ГУМВС України в Донецькій області від 10 серпня 2010 року № 292 о/с лейтенанта міліції ОСОБА_2 було призначено слідчим з розслідування економічних злочинів слідчого відділення Київського райвідділу ОСОБА_1 міського управління ГУМВС України в Донецькій області, а з 08.09.2010 ОСОБА_2 працював на посаді оперуповноваженого сектору державної служби боротьби з економічною злочинністю Калінінського РВ цьоґо ж міськуправління. /а.с. 11/.

Крім того, 14 червня 2011 року наказом № 216 о/с ГУМВС України в Донецькій області лейтенант міліції ОСОБА_2 був звільнений з органів внутрішніх справ України за п.64 «Ж» (за власним бажанням) за поданим рапортом Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України.

Таким чином після закінчення ОСОБА_1 юридичного інституту ОСОБА_2, прослужив в органах внутрішніх справ 00 років 09 місяців 19 днів /а.с. 14/.

Після звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_2 добровільно вартість свого навчання не відшкодував.

Відповідно до п.2.3.6 договору, про підготовку фахівця в ОСОБА_1 юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ передбачено, що в разі відрахування з інституту чи звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення навчання і встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами передбаченими пунктом 3 договору ОСОБА_2 зобов'язувався відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. Однією з підстав такого відшкодування є відмова від подальшої служби в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання (п.3.2. договору) /а.с. 8/.

Отже судом встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе обов»язкі по сплаті за навчання.

Крім того, судом встановлено, що відповідач, свої зобов»язання за договором виконував неналежним чином, що у відповідності до положень ст. ст. 610, 611 ЦК України є підставою для застосування правових наслідків, встановлених договором кредиту, зокрема, нарахування неустойки (пені).

Відповідно до довідки наданої головним бухгалтером ОСОБА_1 юридичного інституту МВС України сума витрат на утримання ОСОБА_2 за період його навчання складає 11 884,72 грн. /а.с.9/.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 №313 затверджено порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, яким передбачено, що відшкодування витрат проводиться за договором про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, Головним управлінням або Управлінням МВС та особою. Сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету і використовується у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 6 Постанови КМ № 313 та п. 4.4. Договору передбачено, що в разі відмови особи (курсанта) добровільно відшкодувати витрати, пов'язані з її навчанням, ця сума стягується у судовому порядку.

Спільним наказом від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах.

Інших обставин, які мають значення у справі судом встановлено не було.

Таким чином, позов ОСОБА_1 юридичного інституту МВС України до ОСОБА_2 В*ячеслава Ігоровича, третя особа ГУМВС України в Донецькій області про відшкодування вартості навчання у зв*язку з достроковим звільненням з органів внутрішніх справ України, є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Крім того, за правилами ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачене державне мито при зверненні до суду та судові витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

За таких обставин суд вважає що позов ОСОБА_1 юридичного інституту МВС України до ОСОБА_2 В*ячеслава Ігоровича, третя особа ГУМВС України в Донецькій області про відшкодування вартості навчання у зв*язку з достроковим звільненням з органів внутрішніх справ України , є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 554, 651, 1050, 1054, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 юридичного інституту МВС України до ОСОБА_2, третя особа ГУМВС України в Донецькій області про відшкодування вартості навчання у зв*язку з достроковим звільненням з органів внутрішніх справ України - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_1) до державного бюджету ( на рахунок ГУДКС в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 08571423, р\р 31256272210779) вартість його утримання в ОСОБА_1 юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ у сумі 11 884 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 72 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_1) до державного бюджету ( на рахунок ГУДКС в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 08571423, р\р 31256272210779) суму судового збору у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справ, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Київського районного

суду м. Донецька І.Г. Ополинська