Рішення № 29700564, 26.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р.Справа № 5023/5725/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 61023, ІПН НОМЕР_1; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - комунальне підприємство "Центральний парк культури та відпочинку ім. Горького" (вул.Сумська, 81, м. Харків); - комунальне підприємство "Харківводоканал" (вул..Шевченка, 2, м. Харків); до публічного акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1", вул. Артема, 43, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 01270285; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: -Управління з будівництву, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04058516); -Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", (м. Харків, вул. Доброхотова, 11); про стягнення 210534, 33грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, довіреність від 07.11.2011р.;

відповідача - Кіндріч О.В., довіреність №01/44 від 15.01.2013р.;

третіх осіб:

КП "ЦПК та В ім. М. Горького" - Нестеренко Т.В., довіреність №40 від 23.01.2013р.;

КП "Харківводоканал" - не з'явився;

Управління з будівництву, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства ХМР - Зайцев Є.І., довіреність №03-308 від 20.02.2013р.;

КП «Харківські теплові мережі» - Счастлива Я.О., довіреність №38-1867 від 28.05.2010р.

За клопотанням відповідача, поданим до суду 08.02.2013р. технічна фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду", для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер СІСХ-07879.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" про стягнення 210534,33грн., судові витрати по оплаті висновку оцінювача в розмірі 2000,00грн. та судовий збір в розмірі 4210,69грн. позивач просить суд покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач, із посиланням на норми ст.ст. 224, 225 ЦК України, вказує на те, що йому з вини відповідача позивачу було завдано збитків у розмірі 210534,33грн.

Ухвалою суду від 11.02.2013р. розгляд справи відкладено на 20.02.2013р.

Відповідач 20.02.2013р. надав до суду клопотання про витребування у позивача звіт про оцінку майна, пошкодженого в результаті залиття водою цокольного поверху будинку АДРЕСА_1, яке повноважний представник підтримав у судовому засіданні, вказуючи в обгрунтування даного клопотання на положення ст. 12 Закону України "Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", згідно якої висновок про вартість майна є складовою частиною звіту про оцінку майна, але позивачем до матеріалів справи надано лише висновок про вартість майна, що унеможливлює встановлення відповідності процедури здійснення оцінки вимогам законодавства.

Третя особа - КП "Харківські теплові мережі", надала до суду 20.02.2013р. пояснення, в яких вказує на те, що жодної інформації стосовно прориву труби холодного водопостачання та залиття внаслідок цього прориву нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, яке сталося 19.07.2012р., у КП "Харківські теплові мережі" немає.

Третя особа - Управління з будівництву, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, надала до суду 20.02.2013р. пояснення, в яких зазначає, що локальний кошторис №1-1-1 на знесення існуючих будівель (позиції 1-174), який є складовою первинного проекту "Комплексна реконструкція ЦПК та В ім. М.Горького" (2011 рік) не передбачав завдання та витрати на знесення господарського двора парку, а тому зареєстрована в Інспекції ДАБК у Харківській області Декларація на виконання робіт від 26.01.2012р. №ХК 08312013168 не стосується робіт зі знесення будівель та інженерних комунікацій і споруд на території господарського двору та біля будівлі по АДРЕСА_1; крім того, третя особа вказує на те, що технічним завданням перших конкурсних торгів документації у розділі "Знесення існуючих будівель" (позиції 1-174) також не передбачалося знесення будівель та інженерних комунікацій і споруд на господарському дворі парку, тому ці роботи не були предметом договору з учасником-переможцем торгів, що проводилися у 2011 році, який діє до цього часу, і технічними завданнями документації других конкурсних торгів по вищевказаному об'єкту також не передбачалося знесення господарського двору парку і відповідно такі роботи також не були предметом договору з учасником-переможцем торгів, що проводилися у 2012 році. На підтвердження зазначених у поясненнях обставин третьою особою надано документи для долучення до матеріалів справи, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання відповідача про витребування у позивача звіту про оцінку майна, пошкодженого в результаті залиття водою цокольного поверху будинку АДРЕСА_1, суд відхиляє вказане клопотання, тому що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог та заперечень, і у даному разі обов'язок доказування розміру збитків та відповідності процедури проведеної оцінки вимогам законодавства покладається на позивача і підстав для задоволення даного клопотання на підставі ст. 38 ГПК України у суду немає, оскільки це суперечитиме положенням ст. 33 ГПК України, проте позивач, користуючись своїми правами, визначеними ст. 22 ГПК України, може надати на підтвердження своїх вимог вказаний звіт про оцінку майна.

В судовому засіданні 20.02.2013р. оголошено перерву до 26.02.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні 26.02.2013р. позовні вимоги, заявлені позивачем, підтримав в повному обсязі та просить суд позов задовольнити, надав до суду пояснення суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, в яких оцінювач зазначає, що в звіті про оцінку майна, пошкодженого в результаті залиття водою цокольного поверху будинку АДРЕСА_1, що складений суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, та який позивачем надано до матеріалів справи, допущена механічна помилка і замість звіту про вартість збитків написано висновок про вартість збитків.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.02.2013р. проти позовних вимог заперечував, підтримав додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, надані до суду 26.02.2013р., в яких відповідач зазначає, що позивачем не доведено, що настання збитків сталось саме з вини відповідача, не доведено, що дії, з якими позивач у справі пов'язує спричинення йому збитків на загальну суму 210534 грн. внаслідок протиправної поведінки відповідача; позивач не наводить доказів того, на якому саме трубопроводі стався прорив 19.07.2012р. при демонтажі будівлі на території парка Горького зі сторони вул. Динамівської, на якій саме теплотрасі, у якої особи вона знаходиться на балансі; зазначає відповідач також, що позивачем не надано до суду доказів ні місця розтащування демонтованої будівлі, а також невідомо чи існувала технічна можливість потрапляння води з пошкодженого водопроводу до теплотраси, чи пошкоджено водопровід в результаті демонтажних робіт чи за іншими причинами. Крім того, відповідач наголошує на тому, що комісія з виявлення причин залиття була в односторонньому складі - без залучення представників АТ «Трест Житлобуд-1» та обслуговуючої організації, при цьому процедура складання акта про залиття, аварії, його типова форма, встановлені в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій (затв. Державним комітетом України з питань житлово- комунального господарства 17.05.2005 р., № 76), проте позивачем вказана процедура не дотримана, а відтак Акт, наданий до матеріалів справи позивачем не може слугувати доказом правової позиції позивача. Також відповідач ставить під сумнів доказову силу Акта Комплексу «Харківводоснабжение», з тих підстав, що цей Акт складений 02.08.2012р., тобто через деякий проміжок часу після аварії на водопроводі, отже не відображає дійсні обставини події; доказів комісійного обстеження трубопроводу холодного водопостачання, місця пориву на вопроводі, працівниками водоканалу не надано.

Представник третьої особи - КП "Харківські теплові мережі", в судовому засіданні 26.02.2013р. зазначив, що інформації стосовно прориву труби холодного водопостачання та залиття внаслідок цього прориву нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, яке сталося 19.07.2012р., у КП "Харківські теплові мережі" немає.

Представник третьої особи - Управління з будівництву, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, підтримав у судовому засіданні додаткові пояснення по справі, в яких зазначає, що до моменту залучення Управління до участі у справі в якості третьої особи, Управління взагалі не мало уявлення про конфліктну ситуацію щодо залиття підвалу будівлі по АДРЕСА_1, яке сталося 19.07.2012р., і не запрошувалося до участі у заходах, пов'язаних із з'ясуванням причин та обставин залиття; при цьому представник третьої особи зазначив, що договори підряду між Управлінням та АТ "Трест Житлобуд-1" за №37 від 18.08.2011р., №63 від 24.05.2012р., №65 від 01.06.2012р. і дії Управління, як замовника робіт, під час реалізації проекту реконструкції парку взагалі не мали відношення до господарського двору ні територіально, ні за складом розміщених там будівель та інженерних комунікацій і споруд, і як вже зазначалось у поясненях від 20.02.2013р. вказав на кошторис №1-1-1 на знесення існуючих будівель (позиції 1-174), який не передбачав завдання та витрати на знесення господарського двора парку, а тому зареєстрована в Інспекції ДАБК у Харківській області Декларація на виконання робіт від 26.01.2012р. №ХК 08312013168 не стосується робіт зі знесення будівель та інженерних комунікацій і споруд на території господарського двору та біля будівлі по АДРЕСА_1.

Представник третьої особи - КП «Харківводоканал», в судове засідання 26.02.2013р. після перерви не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується особистим підписом представника КП "Харківводоканал" у повідомленні від 20.02.2013р., яке міститься у матеріалах справи - том 2-ий, а.с. 118.

Представник третьої особи - КП «ЦПК та В ім. М. Горького», в судовому засіданні 26.02.2013р. підтримав пояснення, надані 04.02.2013р. до суду, в яких третя особа вказує на те, що підтвердити ймовірну причину залиття цокольного поверху буд. АДРЕСА_1, що сталося внаслідок пошкодження труби системи холодного водопостачання на території центрального парку культури та відпочинку ім. М. Горького в процесі демонтажних робіт, - підприємство не може.

Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

19.07.2012р. у орендованому ФОП ОСОБА_1, на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 30.12.2011р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар), нежитловому приміщенні першого та цокольного поверхів, всього загальною площею 270 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в якому орендар займається торгівельною діяльністю, а саме в них розміщено магазин сантехніки та меблів « ІНФОРМАЦІЯ_1», сталося залиття.

Комісією у складі власника нежитлових приміпдень ОСОБА_9, представника ФО-П ОСОБА_1 - ОСОБА_10, свідків: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були встановлені причини залиття нежитлових приміщень та зафіксовано перелік пошкодженого майна в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1» (акт від 19.07.2012р.) і встановлено, що потрапляння води до цокольного поверху будинку №10 по вул. Динамівській 19.07.2012р. сталося з розподільчого (комунікаційного) щитка, при його зовнішньому огляді пошкодження труб комісією не виявлено, ймовірною причиною залиття цокольного поверху АДРЕСА_1 стало пошкодження труби системи холодного водопостачання на території КП «ЦПК та В ім. М. Горького» в процесі здійснення демонтажних робіт.

Працівником, який виявив факт залиття, на місце аварії була викликана аварійна бригада КП «Харківводоканал».

В процесі судового розгляду даної справи встановлено, що труба холодного водопостачання, розташована на території центрального парку культури та відпочинку ім. М. Горького, яка була пошкоджена, не знаходиться на балансі КП «Харківводоканал» та не є його власністю, при КП "Харківводоканал" підтвердило, що 19.07.2012р. був виклик про усунення течі, яка надходить із землі поблизу будівлі за адресою: АДРЕСА_1, але на час прибуття бригади КП «ХВК» було встановлено, що за вказаною адресою течі вже немає, оскільки на той момент вже було перекрито водопровідний ввід діаметром 50 мм до будівлі, на якій проводились роботи по її знесенню, також було встановлено, що через пошкоджену водопровідну трубу на території парку ім.. Горького, зі сторони вулиці Динамівської, холодна вода надходила по лоткам теплотраси до підвалу будівлі АДРЕСА_1, на підтвердження чого третьою особою надано для долучення до матеріалів справи роздрукований наряд по заявці та проведеним роботам.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що у орендованому ним на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 30.12.2011р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар), фізична особа-підприємець ОСОБА_1 нежитловому приміщенні першого та цокольного поверхів, всього загальною площею 270 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в якому орендар займається торгівельною діяльністю, а саме в них розміщено магазин сантехніки та меблів «ІНФОРМАЦІЯ_1», 19.07.2012р. о 09:55 працівником магазину (ОСОБА_10) було виявлено, що цокольний поверх будинку за вказаною адресою залито водою (рівень води складав приблизно 17-25 см.), а з розподільчого (комунікаційного) щитка продовжувала текти вода, при його зовнішньому огляді пошкодження внутрішніх труб виявлено не було, внаслідок чого позивачу, згідно «Висновку про вартість збитків, заподіяних ФО-П ОСОБА_1, в результаті залиття водою цокольного поверху будинку АДРЕСА_1", виготовленого на замовлення позивача суб'єктом оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_8, заподіяно збитків на загальну суму 210 534,33 грн. і оскільки за наявною у позивача інформацією реконструкцією "ЦПК та В ім. М. Горького" займалося ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД -1", позивач вважає, що особою, яка має відшкодувати збитки є саме ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД -1".

Позивачем на адресу відповідача - ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД - 1", було направлено досудову вимогу про відшкодування заподіяної шкоди (том 1-ий, а.с. 82), яка була залишена без відповіді.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано Акт від 02.08.2012р., складений начальником Служби водопроводних мереж Дзержинського району Комплекса "Харьковводоснабжение" А.В. Целогородцевим та начальником ділянки з ремонту та обсуговування водоводів Комплексу "Харьковводоснабжение" Н.М. Ахмедовим (том 1-ий, а.с. 15), Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального холодного водопостачання від 19.07.2012р. (том 1-ий, а.с.16-18) та «Висновок про вартість збитків, заподіяних ФО-П ОСОБА_1, в результаті залиття водою цокольного поверху будинку АДРЕСА_1" (том 1-ий, а.с. 21-33).

Натомість відповідач вважає позовні вимоги необгрунтованими та безпідставними, посилаючись зокрема на те, що позивачем не доведено, що настання збитків сталось саме з вини відповідача, не доведено, що дії, з якими позивач у справі пов'язує спричинення йому збитків на загальну суму 210534 грн. є наслідком протиправної поведінки відповідача; не доведено розміру збитків тощо. Крім того, відповідач вважає неналежним доказом Акт Комплексу «Харківводоснабжение», з тих підстав, що цей Акт складений 02.08.2012р., тобто через деякий проміжок часу після аварії на водопроводі, отже не відображає дійсні обставини події; доказів комісійного обстеження трубопроводу холодного водопостачання, місця пориву на вопроводі, працівниками водоканалу не надано та Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального холодного водопостачання від 19.07.2012р., оскільки він складений без участі представника відповідача.

Надаючи правову кваліфікацію позовним вимогам та запереченням проти них, ураховуючи те, що за загальним правилом рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, суд керується наступним.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 вказаного кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Обов'язок доказування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Доказами у справі, згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

По-перше, щодо протиправної поведінки відповідача, то матеріали справи свідчать про те, що договори підряду між Управлінням з будівництву, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та АТ "Трест Житлобуд-1" за №37 від 18.08.2011р., №63 від 24.05.2012р., №65 від 01.06.2012р. (том 1-ий, а.с. 125-169) і дії відповідача, як підрядника, під час реалізації проекту реконструкції парку не мали відношення до господарського двору ні територіально, ні за складом розміщених там будівель та інженерних комунікацій і споруд, і кошторис №1-1-1 на знесення існуючих будівель (позиції 1-174), не передбачав завдання та витрати на знесення господарського двора парку, а тому зареєстрована в Інспекції ДАБК у Харківській області Декларація на виконання робіт від 26.01.2012р. №ХК 08312013168, на яку вказував позивач, не стосується робіт зі знесення будівель та інженерних комунікацій і споруд на території господарського двору та біля будівлі по АДРЕСА_1.

Слід також наголосити на тому, що позивачем не вказано в позовній заяві не визначено, реконстукція або демонтаж якого саме об'єкту призвели до пошкодження труби з холодною водою, не визначено адреси, номеру будівлі або об'єкту розташованого біля будівлі по АДРЕСА_1, хоча доведення обставин, на які посилається сторона, повинно бути доведено саме нею. Разом з цим відповідачем і тертьою особою надано докази на підтвердження того, що під час реалізації проекту реконструкції парку роботи, що виконувались відповідачем як підрядником, не мали відношення до господарського двору ні територіально, ні за складом розміщених там будівель та інженерних комунікацій і споруд, і кошторис №1-1-1 на знесення існуючих будівель (позиції 1-174), не передбачав завдання та витрати на знесення господарського двора парку.

Суд критично ставиться до Акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального холодного водопостачання від 19.07.2012р. (том 1-ий, а.с.16-18), з огляду на наступне.

Процедура складання акта про залиття, аварії, його типова форма, встановлені в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій (затв. Державним комітетом України з питань житлово- комунального господарства 17.05.2005 р., № 76).

Тобто факт залиття та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо- будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено:

- дата складання акта (число, місяць, рік);

- прізвища, ініціали та посади членів комісії;

- прізвище, ім'я, по-батькові власника (наймача, орендаря) приміщення, яке зазнало шкоди; адреса приміщення, поверх, форма власності;

- характер залиття та його причини;

- завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість);

- висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище,ім'я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися.

Таким чином, виходячи з вимог до складання акту про залиття можна дійти висновку, що наданий акт не може бути прийнятий як належний доказ наявності вини відповідача і підтверджує лише сам по собі факт залиття приміщення, оскільки складений в односторонньому порядку без запрошення АТ «Трест Житлобуд-1», в порушення норм визначених Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій (затв. Державним комітетом України з питань житлово- комунального господарства 17.05.2005 р., № 76).

По-друге, відносно розміру завданих позивачу збитків, то у "Висновку про вартість збитків, заподіяних ФО-П ОСОБА_1, в результаті залиття водою цокольного поверху будинку АДРЕСА_1" (том 1-ий, а.с. 21-33) не зазначено яким чином та на підставі яких документів експертом встановлено, що майно, яке були надано йому для огляду та дослідження, належить саме ФОП ОСОБА_1 та яким чином було визначено, що вказане майно є саме тим, яке було пошкоджено внаслідок залиття 19.07.2012р. Обставини зазначені у Висновку ставляться судом під сумнів, оскільки у самому висновку відсутнє посилання на документи, що підтверджують належність пошкодженого майна позивачу та його знаходження у залитому приміщенні, в зв'язку з тим, що Висновок пронумеровано друкованими цифрами з 1 по 9 та 21 сторінки (том 1-ий, а.с. 21-26, а.с.33), при цьому Висновок закінчується підписом експерта розділом V Заява оцінювача, а копії фототаблиць, рахунків-фактури, замовлень покупця, товарних чеків тощо, - мають нумерацію у рукописний спосіб (том 1-ий, а.с. 34-81) та не відображені у Висновку, що унеможливлює встановлення того факту, що ці документи були досліджені експертом.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Висновок, наданий позивачем до суду, виконано на замовлення позивача за Угодою про виконання робіт з незалежної оцінки майна від 18.10.2012р., укладеною з суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, в п.1.1. якої зазначено, що замовник доручає, а оцінювач приймає на себе обов'язки по виконанню робіт з незалежної оцінки вартості збитків, в результаті пошкодження товарів (згідно з переліком), які були залиті водою, що призвело до пошкодження (втрати товарного виду), - проте переліку товарів, наданих оцінювачу для дослдіження до матеріалів справи позивачем не надано.

Слід зазначити, що Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні") - проте печатка суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 у Висновку відсутня.

Додані до позовної заяви, в якості доказів пошкодження майна позивача, фототаблиці (том 1-ий, а.с. 34-37), не є належними та допустимими доказом в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки фотознімки не містять відомостей, що зображене майно належить позивачу та, що саме воно було розташовано у орендованому позивачем приміщенні 19.07.2012 року.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Згідно зі ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, регістрів синтетичного та аналітичного обліку операцій, які б підтверджували відображення у бухгалтерському обліку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей, вказаних у Висновку про вартість збитків, заподіяних ФО-П ОСОБА_1, в результаті залиття водою цокольного поверху будинку АДРЕСА_1.

Позивачем також не надано первинних бухгалтерських документів, які б засвідчили факт перебування перелічених товарно-матеріальних цінностей у орендованому позивачем приміщенні 19.07.2012 року, а відтак - розмір заявлених позивачем збитків в результаті пошкодження майна є недоведеним.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обовязок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких предявлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Таким чином, ураховуючи недоведеність наявності протиправної поведінки відповідача, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками та вини (елементів складу цивільного правопорушення), - є неможливим.

Судом встановлено, що дійсно 19.07.2012р. відбулося залиття цокольного поверху АДРЕСА_1 і позивачу завдано збитків, але позивачем не доведено ані протиправної поведінки відповідача, ані розміру збитків, не доведено також того, що факт залиття стався з вини відповідача і фактичні обставини справи свідчать про відсутність причинного зв'язку між збитками та поведінкою відповідача, протиправність якої так і не доведено позивачем, що має наслідком відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у даній справі, суд керується наступним.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків (приписи Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Відтак судові витрати у даній справі - судовий збір у розмірі 4210,69грн. та 2000,00грн. витрат по оплаті висновку оцінювача, у зв'язку з відмовою в позові, покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 01.03.2013 р.

Суддя Френдій Н.А.