Постанова № 29699826, 14.02.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2013 р. 16 год.17 хв.Справа № 2а - 4538/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Кургузовій Т.М.,

за участю представників:

позивача - Хабалюка Д.О.,

відповідача - Кравчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровське підприємство Ера" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Дніпровське підприємство Ера" (далі - позивач, ПАТ "Дніпровське підприємство Ера") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати нечинними податкові повідомлення - рішення від 10.08.2012 року, а саме:

- № 0005992200 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 67 229,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 53783,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 13446,00 грн.,

- № 0006002200 щодо зменшення розміру від'ємного значення за листопад 2009 року у розмірі 43027,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про неправомірність висновку ДПІ щодо нікчемності правочинів, укладених з ТОВ БК "Акрополь" у зв'язку з не підтвердженням їх реального виконання, що суперечить дійсним обставинам та нормам чинного законодавства, оскільки до перевірки були надані всі необхідні первинні документи. Неприйняття первинних документів бухгалтерської та податкової звітності податковим органом обґрунтовується тільки відсутністю кошторисних документів та відсутністю факту здійснення господарської операції. Крім цього, на думку позивача, посилання на порушення податкового законодавства іншими юридичними особами не є підставою для визначення об'єкту оподаткування податковим органом та нарахування фінансових санкцій ПАТ "Дніпровське підприємство Ера".

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення, згідно яких зазначив, що фахівцями ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Дніпровське підприємство Ера" по взаємовідносинам з ТОВ "БК "Акрополь" у листопаді 2009 року, якою встановлено невідповідність операцій, зафіксованих в документах, реально здійсненим операціям. За результатами перевірки контрагента позивача ТОВ "БК "Акрополь", встановлені факти, які свідчать про неможливість реального здійснення фінансового-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України. Таким чином, позивачем на порушення пп. 7.2.1 , пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включено до складу податкового кредиту 43027,00 грн. та на порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" завищено суму валових витрат у 4 кварталі 2009 року на 215133,00 грн., що призвело до заниження суми податку на прибуток у розмірі 53783,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення до позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Дніпровське підприємство Ера" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Херсонської міської ради 05.07.1994 року за №14991200000001892 згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Публічне акціонерне товариство "Дніпровське підприємство Ера" перебуває на податковому обліку у ДПІ м. Херсона з 18.01.1995 року за № 57 згідно довідки від 09.12.2011 року №1819/29-117 та є платником податку на додану вартість з 10.07.1997 року згідно свідоцтва про реєстрацію від 25.11.2011 року №200011631, індивідуальний податковий номер - 143082321031.

Згідно довідки з ЄДРПОУ АА№597224 від 14.03.2012 року основними видами діяльності ПАТ "Дніпровське підприємство Ера" є - 30.11 "будування суден і плавучих конструкцій", 33.15 "ремонт і технічне обслуговування суден і човнів", 33.20 "установлення та монтаж машин і устаткування", 43.21 "електромонтажні роботи", 49.41 "вантажний автомобільний транспорт", 68.20 "надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна".

Як вбачається з матеріалів справи, згідно пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1, п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України фахівцями податкового органу було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Дніпровське підприємство Ера" з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ТОВ БК "Акрополь" та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ "БК "Акрополь" у листопаді 2009 року, про що було складено акт від 31.07.2012 року №1510/22-4/14308233 (далі - акт перевірки).

Висновками вищевказаного акту перевірки було встановлено наступні порушення:

1. ч.5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПАТ "Дніпровське підприємство Ера" при придбанні послуг від ТОВ БК "Акрополь" у листопаді 2009 року.

2. пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ПАТ "Дніпровське підприємство Ера" завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у листопаді 2009 року на суму 43027,00 грн.

3. п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 53873,00 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки були прийняті податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012 року за № 0006002200 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за 11 місяць 2009 року у сумі 43027,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012 року № 0005992200 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток всього на загальну суму 67229,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 53783,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 13446,00 грн., які є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Як вбачається з акту перевірки, вказаний висновок ДПІ ґрунтується на обставинах, встановлених при перевірці первинних документів, наданих позивачем до ДПІ у м. Херсоні листом від 12.07.12 р. вх. №15395/10, зокрема, договору підряду, податкової накладної, акту виконаних робіт, платіжного доручення.

Крім того, податковий орган використав в ході проведення перевірки декларацію з податку на додану вартість (з додатком 5) за листопад 2009 року (від 08.12.09 вх. № 256656) та декларацію з податку на прибуток підприємства з 2009 рік (від 21.01.10 №296860), а також акт від 06.04.2012р. №8/22/32841299 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БК "Акрополь" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, згідно якого встановлено відсутність підприємства за податковою адресою, взаємовідносини з фіктивними підприємствами, керівник знаходиться в розшуку.

На підставі вказаних обставин, податковий орган прийшов до висновку, що ПАТ "Дніпровське підприємство Ера" договором, актом виконаних робіт та розрахунками лише документував у листопаді 2009 року господарську операцію щодо отримання від ТОВ "БК "Акрополь" робіт по виготовленню та монтажу схем, що свідчить про недійсність первинних документів лише в разі фактичного не здійснення господарської операції. ПАТ "Дніпровське підприємство Ера" декларував з метою штучного формування податкового кредиту, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень на предмет узгодженості фактичних обставин справи нормам законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств " від 28.12.1994 року за №334/94-ВР (далі - Закон України №334/94-ВР), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону України №334/94-ВР).

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України №334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України №334/94-ВР).

Підпунктом 11.2.1. п. 11.2 Закону України № 334/94-ВР передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України " Про податок на додану вартість " від 03.04.1997р. №168/97 - ВР (далі - Закон України № 168/97-ВР), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно з п.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідною умовою для відображення операцій у складі валового доходу, валових витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту є факт реалізації/придбання товарів/послуг.

Таким чином, поставка товарів/послуг для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 ст. 145 ГК України передбачено, що майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Таким чином, безтоварні господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2009 року між ТОВ "БК "Акрополь" (за договором - виконавець) та ПАТ "Дніпровське підприємство Ера" (за договором - замовник) було укладено договір підряду №25/1 від 15.10.2009 року, згідно якого виконавець зобов'язується виконати, а замовник прийняти та оплатити у відповідності до умов даного договору наступні роботи: розробка, виготовлення схеми паливо підготовки MDO, NFO, монтаж, здача в роботу; виготовлення, монтаж схеми станції локального пожежогасіння (Unitor); переробка, монтаж схеми аварійного управління рулевим пристроєм, здача Регістру; розробка схеми розташування шашок АОТ у відповідності з призначенням приміщень та обсягів пожежогасіння. Виконавець зобов'язується виконати вказані роботи до 25 листопада 2009 року, форма розрахунків - безготівкова, оплата вартості робіт здійснюється протягом 5-ти днів після підписання акта приймання-передачі та виставлення рахунку, загальна ціна договору складає 258 160,00 грн., в т.ч. ПДВ - 43 026,67 грн. Роботи виконуються у відповідності з технічними умовами, технічною та робочою документацією, діючою на підприємстві, якість робіт повинна відповідати технічним умовам, технічній та робочій документації замовника, виконані роботи здаються в ОТК замовника.

На підтвердження факту виконання робіт позивачем до матеріалів справи надано акт здачі - прийняття робіт від 27 листопада 2009 року, згідно якого виконавцем виконано роботи відповідно до умов договору на загальну суму 258 160,00 грн., в т.ч. ПДВ - 43 026,67 грн., роботи виконані якісно у відповідності до ТУ та технічної документації, сторони претензій до виконання робіт не мають. Також надано податкову накладну від 26.11.2009 року №1890 на суму ПДВ 43026,67 грн. Розрахунок між суб'єктами господарювання підтверджується банківською випискою на суму 258160,00 грн.

Надаючи оцінку договірним документам по виконанню робіт на предмет їх реальності, судом встановлено, що ТОВ "БК "Акрополь" виконував вищевказані роботи в якості субпідрядника на судні, яке ремонтувалось на підприємстві ПАТ "Дніпровське підприємство Ера" за договором підряду з іншим контрагентом.

Як вбачається з наданих позивачем пояснень та документів, наявних в матеріалах справи, між ПАТ "Дніпровське підприємство Ера" (за договором - підрядник) та Starway Management Property Limited (за договором - замовник) було укладено договір від 06 жовтня 2009 року №1/530 на виконання електромонтажних та пуско - налагоджуваних робіт на т/х "Славянин" проекта CNF-09, згідно ремонтної відомості №1, у м. Севастополь, територія ТОВ "Судноремонтний завод "Південний Севастополь", частину яких, як субпідрядником, було виконано ТОВ "БК "Акрополь".

Таким чином, виконання робіт здійснювалось по ланцюгу їх виконавців ТОВ "БК "Акрополь" - ПАТ "Дніпровське підприємство Ера" - Starway Management Property Limited.

При цьому, суд відмічає, що особливості виконання робіт за договорами підряду передбачені главою 61 Цивільного кодексу України, згідно п. 1 ст. 837 якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконану роботу.

Предметом договору підряду є індивідуальний результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми, придатної для оцінки. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку або переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику. Підрядні роботи виконують спеціально створені для цього організації (будівельні, будівельно-монтажні, у сфері побутового обслуговування тощо), а також інші організації, що займаються виробничо-господарською діяльністю. Звичайно спеціалізовані організації виступають як підрядник. Підрядник має право доручити виконання певної роботи третім особам, несучи відповідальність перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

З акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БК "Акрополь" від 06.04.2012 року № 8/22/32841299 судом встановлено, що основними видами діяльності контрагента позивача - ТОВ "БК "Акрополь" є будівництво будівель, оптова торгівля хімічними продуктами, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, оптова торгівля будівельними матеріалами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту. Таким чином, перелік робіт, виконаний ТОВ "БК "Акрополь" згідно акту виконаних робіт від 27.11.2009 року не відповідає видам діяльності підприємства.

З дослідженого акту приймання-передачі робіт до договору № 25/1 від 15.10.2009 року, підписаному між позивачем та ТОВ "БК "Акрополь", судом встановлено, що у перелік виконаних робіт входить: розробка, виготовлення схеми паливо підготовки MDO, NFO, монтаж, здача в роботу; виготовлення, монтаж схеми станції локального пожежогасіння (Unitor); переробка, монтаж схеми аварійного управління рулевим пристроєм, здача Регістру; розробка схеми розташування шашок АОТ у відповідності з призначенням приміщень та обсягів пожежогасіння.

Суд відмічає, що виконання вказаних видів робіт потребують наявність виробничих можливостей, кваліфікованого персоналу тощо, проте встановлені в акті зустрічної звірки ТОВ "БК "Акрополь" обставини здійснення господарської діяльності вказаного підприємства не підтверджують факт їх наявності.

Відповідно до договору № 25/1 від 15.10.2009 року ТОВ "БК "Акрополь", як підрядчик виконує роботи з використанням власного обладнання та інструмента з залученням, при необхідності, інших осіб, перелік яких узгоджується з замовником - ПАТ "Дніпровське підприємство Ера". Проте, враховуючи види діяльності ТОВ "БК "Акрополь" та відсутність даних щодо наявності кваліфікованих кадрів, позивачем не надано відомостей про узгодження з позивачем використання послуг субпідрядників за згодою ПАТ "Дніпровське підприємство Ера".

Крім того, суд зазначає, що кошторисна вартість робіт визначається локальними кошторисами, що складаються окремо для кожного виду робіт. Статті калькулювання кошторисної вартості робіт показують, як формуються витрати. Витрати за договором підряду (собівартість робіт за договором підряду) - це витрати на виконання робіт, які безпосередньо пов'язані з конкретним договором підряду (прямі витрати), а також витрати підрядної організації щодо управління, організації та обслуговування місця проведення монтажних робіт (розподілені загальновиробничі витрати). До собівартості робіт за договором підряду належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати (включаючи вартість виконаних субпідрядниками робіт) та загальновиробничі витрати згідно з ПБО 16 "Витрати".

Вихідними даними для таких розрахунків є: укладені договори підряду; фізичні обсяги видів робіт; виробничі норми витрат на одиницю виміру відповідних видів робіт (конструктивних елементів).

Для визначення собівартості окремих видів робіт складають калькуляції. Витрати в калькуляціях розраховуються на обсяг робіт, передбачений планом (програмою робіт), за окремими статтями. Регістром обліку виконаних робіт по виготовленню та монтажу схем у натуральному та вартісному вимірі є журнал обліку виконаних робіт. Дані журналу обліку є підставою для складання Акту приймання виконаних робіт і Довідки про вартість виконаних робіт та довідки про витрати, які використовуються для розрахунків із замовником за виконані монтажні роботи.

Відображення в бухгалтерському обліку суми визнаних доходу і витрат за договором підряду або витрат на роботи по виготовленню та монтажу схем здійснюється відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку.

ПАТ "Дніпровське підприємство Ера" не надано ні до перевірки, ні до матеріалів справи документи, що підтверджують фактичне здійснення послуг постачальником ТОВ "БК "Акрополь", а саме:

- проектно-технічну документацію по розробці схеми паливо підготовки MDO, NFO, схеми станції локального пожежегасіння (Unitor), схеми аварійного управління рулевим пристрієм та схеми розташування шашек АОТ;

- локальні кошториси для кожного виду робіт;

- калькуляції фізичних обсягів відповідних видів робіт, виробничі норми витрат на одиницю виміру за окремими статтями;

- довідки про вартість виконаних робіт та довідки про витрати, які використовуються для розрахунків із замовником за виконані роботи по виготовленню та монтажу схем.

Крім того, згідно „ Положення про Регістр судноплавства України", затвердженої Постановою КМУ від 14.11.07 №1325 „Про вдосконалення технічного класифікаційного і судноплавного нагляду на морському і річковому транспорті", технічний нагляд за виконанням правил і технічних вимог підприємствами, які проектують, ведуть роботи з переобладнання, модернізації і ремонту суден, суднових механізмів, пристроїв та обладнання, а також з виготовлення матеріалів, виробів для суден веде Регістр судноплавства України.

Регістр судноплавства України (далі - Регістр) є національним класифікаційним товариством, яке здійснює технічний нагляд і проводить класифікацію морських і річкових торговельних суден відповідно до статті 22 Кодексу торговельного мореплавства України і статей 26 і 29 Закону України "Про транспорт".

Регістр згідно з укладеними угодами погоджує проектно-технічну документацію і технічний нагляд за переобладнанням, модернізацією та ремонтом суден, суднових механізмів, обладнання, пристроїв, випробуванням та виготовленням виробів і матеріалів суднового постачання тощо з оформленням відповідних документів.

Проте, позивачем не надано суду доказів на підтвердження погодження відповідної документації Регістром та відповідно здавання ТОВ "БК "Акрополь" виконаних робіт з переробки, монтажу схеми аварійного управління рульовим обладнанням безпосередньо Регістру, як це передбачено в акті приймання-передачі робіт до договору № 25/1 від 15.10.2009 року, підписаному між позивачем та ТОВ "БК "Акрополь".

Також, з оглянутих судом документів вбачається, що ремонтна відомість № 2 до договору № 1/530 від 06.10.2009 року, яка містила перелік робіт, які здійснювало ТОВ "БК "Акрополь" відповідно до договору підряду № 25/1 від 15.10.2009 року була сформована та підписана сторонами, а саме: ПАТ "Дніпровське підприємство Ера" та Starway Management Property Limited, тільки 02.11.2009 року, тобто після укладання договору між позивачем та ТОВ "БК "Акрополь", що ставить під сумнів реальність господарської операції з урахуванням її здійснення у часі.

Відтак, доказів, які розкривають зміст та обсяг вказаних операцій з метою їх подальшого використання позивачем при здійсненні підрядних робіт, суду не надано, як і не доведено реальну можливість здійснення такого роду господарських операцій спірним контрагентом ТОВ "БК "Акрополь".

Суд вважає необхідним відмітити, що підставою для висновків про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту по ПДВ є недоведеність того, що роботи, по яких виник податковий кредит, були виконані саме ТОВ "БК "Акрополь", з урахуванням того, що на даному підприємстві відсутні відповідні виробничі можливості та робоча сила, виконані роботи не відповідають видам діяльності тощо, а не відображення у податковому обліку позивача податкових накладних.

Проте, суд зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та формування суми валових витрат, зокрема виданих виконавцем робіт акту та податкової накладної, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту по ПДВ та валових витрат, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій, що узгоджується з правовою позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 04.09.07 р. № 07/97.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, суд вважає, що сам факт наявності у позивача актів виконаних робіт та податкових накладних не може бути підставою для формування позивачем податкового кредиту та валових витрат, за встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

При цьому, суд відмічає щодо безпідставності висновку відповідача, покладеного в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладених угод позивачем з ТОВ "БК "Акрополь" на підставі ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст.228 ЦК України, виходячи з наступного.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 2 ст. 215 цього Кодексу визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів субпідряду, відповідачем не наведено.

Проте, суд відзначає, що надані позивачем письмові докази не спростовують висновок податкового органу щодо нереальності виконаних послуг.

Отже, якщо фактичного здійснення господарської операції не відбулось, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 10.08.2012 року № 0005992200 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 67229,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 53783,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 13446,00 грн. та № 0006002200 щодо зменшення розміру від'ємного значення за листопад 2009 року у розмірі 43027,00 грн. прийняті у відповідності до вимог податкового законодавства.

Оцінюючи подані сторонами докази та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд, з'ясувавши докази, наявні в матеріалах справи, приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дніпровське підприємство Ера" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 березня 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.6