Постанова № 29699824, 21.02.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2013 р. Справа № 5015/1578/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Краєвської М.В.

розглянув апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 від 12.12.2012 р.

на рішення господарського суду Львівської області

від 26.11.2012р. у справі № 5015/1578/12

за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Львів

третя особа-1 фізична особа - підприємець ОСОБА_3, м.Львів

третя особа-2 товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж", м.Львів

про демонтаж літнього майданчика

за участю представників сторін:

від позивача Дмитрасевич Р.В.

від відповідача та третіх осіб не з'явились

Права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз'яснено.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.11.2012р. у справі №5015/1578/12 (суддя Фартушок Т.Б.) позов Галицької районної адміністрації Львівської міської ради задоволено, зобов'язано суб'єкта підприємницької діяльності фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (далі-СПД-ФО ОСОБА_2) демонтувати самочинно встановлений літній майданчик за адресою: АДРЕСА_1; присуджено до стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Галицької районної адміністрації Львівської міської ради 1073грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що за відсутності у відповідача будь-яких дозвільних документів на розміщення літнього майданчика по вул.Краківська,1/3, розпорядженням голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №25 від 13.01.2012р. зобов'язано СПД-ФО ОСОБА_2 здійснити демонтаж самочинно встановленого відкритого літнього майданчика за вказаною адресою, яке добровільно відповідачем не виконано, відтак, суд, з посиланням на Правила благоустрою м.Львова, затверджені ухвалою Львівської міської ради №376 від 21.04.2011року, задоволив позов.

Дане рішення оскаржується відповідачем, оскільки, на його думку, прийнято з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення скасувати і прийняти нове, яким в позові відмовити. Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що позивачем, в порушення п.6.2 Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м.Львові біля об?єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №2452 від 05.03.2009р., за відсутності припису, прийнято розпорядження № 25 про демонтаж літнього майданчика, чим перевищено межі наданих йому повноважень.

Позивач заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.110-111) та усними поясненнями представника в судовому засіданні.

Скаржник в судові засідання жодного разу не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, що підтверджується поданими клопотаннями про відкладення розгляду справи (а.с.104,108).

Ухвали суду від 28.12.2012р. та від 07.02.2013р. були надіслані Львівським апеляційним господарським судом на адресу відповідача, а саме, АДРЕСА_2 (а.с.92) та повернуті поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідач несе відповідальність за можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", «за закінченням терміну зберігання» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (Лист, Вищий господарський суд, від 02.06.2006, № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

20.02.2013р. на адресу суду від відповідача надійшло повторне клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку з неможливістю забезпечити участь представника в судове засідання (а.с.108), яке судовою колегією розглянуто та відхилено, з врахуванням наступного:

Згідно пункту 3.9.2.постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Відповідачем не обґрунтовано неможливість явки в судове засідання іншого представника, окрім ОСОБА_5, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Окрім того, відповідачем не долучено доказів, якими підтверджується повноваження вказаного представника у справі №461/745/13-а Галицького районного суду.

За таких обставин, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності представника відповідача, оскільки його неявка у судове засідання не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення.

Крім того, відкладення розгляду справи призведе до виходу за межі строку, встановлено ст. 102 ГПК України, а відповідного клопотання про його продовження суду надано не було.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

28.12.2011р. комісією працівників Галицької районної адміністрації (начальником, головним спеціалістом відділу соціально-економічного розвитку Галицької районної адміністрації та провідним спеціалістом відділу комунального господарства Галицької районної адміністрації) з виходом на місце було складено акт проведення обстеження наявності дозвільних документів на розміщення літнього майданчика за адресою: АДРЕСА_1. Дозвіл на розміщення магазину-кафе у фізичної особи ОСОБА_2 відсутній (а.с.6).

03.01.2012р. Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради скеровано на адресу ФОП ОСОБА_2 припис №1-вих від 03.01.2012р., яким зобов'язано в термін до 10.01.2012р. демонтувати самовільно встановлений літній майданчик за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю дозвільних документів (а.с.6-8), який залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Розпорядженням Галицької районної адміністрації №25 від 13.01.2012р. "Про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика" (далі-розпорядження), зобов'язано ФОП ОСОБА_2 у термін до 17.01.2012р. демонтувати самочинно встановлений літній майданчик на АДРЕСА_1 (а.с.11), яке надіслане на адресу відповідача 13.01.2012р. (а.с.123).

Відповідно до акту проведення обстеження від 18.01.2012р., складеного працівниками відділу соціально-економічного розвитку Галицької районної адміністрації м. Львова на виконання розпорядження №25 від 13.01.2012р. "Про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика на АДРЕСА_1", проведено обстеження, в результаті якого встановлено, що відкритий літній майданчик за зазначеною адресою не демонтовано (а.с.12).

Дані обставини стали підставою для звернення Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до суду з позовом про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 здійснити демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Протягом розгляду справи позивачем оскаржено дане розпорядження до Галицького районного суду, у зв'язку з чим розгляд справи зупинявся. Згідно ухвали Галицького районного суду м. Львова від 27.09.2012р. у справі №1304/5511/12 №п2а/1304/405/12 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання розпорядження незаконним залишено без розгляду (а.с.71).

Судова колегія, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до частин 1, 3, 4 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Нормами ч.1 ст.13 ЦК України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із ч.1 ст.73 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Порядок отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, затверджений ухвалою міської ради №2452 від 05.03.2009 року з наступними змінами та доповненнями (далі-Порядок), регламентує набуття дозволів на розміщення літніх майданчиків лише біля стаціонарних закладів ресторанного господарства.

Відкритий літній майданчик - стаціонарний або тимчасовий (щоденного демонтажу) пункт ресторанного господарства, який розташовується виключно біля стаціонарного закладу (ресторану, кафе, бару, їдальні) у теплий період року з 1 квітня по 1 листопада і не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей.

У п.4.1. зазначеного Порядку, контроль за дотриманням цього Порядку здійснюють районні адміністрації за місцем знаходження літнього майданчика.

Відповідно до п.1.3. Порядку, дозволи на встановлення літніх майданчиків видає управління архітектури департаменту містобудування на підставі позитивних висновків комісії з видачі дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків.

Пунктом 6.4.1. Порядку встановлено, що демонтажу підлягають самочинно встановлені літні майданчики.

Відповідно до п.4.2.3. Порядку, районні адміністрації забезпечують демонтаж літніх майданчиків на підставі рішення суду.

Згідно ст.5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та п.п.3.5, 4.5.1. Положення про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.01.2012р. №4, позивач є виконавчим органом Львівської міської ради, тобто, є органом місцевого самоврядування, а також наділений правом звернення до суду з позовами зі справ, що виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрацій повноважень; голова районної адміністрації у межах своїх повноважень і на виконання завдань районної адміністрації видає розпорядження, які є обов??язковими для виконання всіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами на території району.

Розпорядженням голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №25 від 13.01.2012р. "Про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика на АДРЕСА_1", зобов'язано скаржника до 17.01.2012р. демонтувати самочинно встановлений відкритий літній майданчик за вказаною адресою; у випадку непроведення демонтажу власником відкритого літнього майданчика, зобов'язано юридичний відділ підготувати позовну заяву до суду про примусовий демонтаж відкритого літнього майданчика на АДРЕСА_1.

Докази скасування чи визнання недійсним даного розпорядження в матеріалах справи відсутні.

Відповідачем вимог даного розпорядження не виконано, доказів отримання дозволу на розміщення літнього майданчика суду не подано, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підтверджені відповідними доказами.

Доводи скаржника про відсутність припису спростовуються матеріалами справи, зокрема, листом-приписом за вих№1 від 03.01.2012р. та доказами його направлення відповідачу (а.с.7-9).

Разом з цим, судова колегія зазначає, що відповідачем ні в суді першої інстанції, ні під час розгляду справи в апеляційному проваджені не долучено до матеріалів справи будь-яких інших документів, які б підтверджували його право на розміщення літнього майданчика (договір користування чи оренди землі - тротуару на АДРЕСА_1 у центральній частині міста Львова, договір оренди конструктивних елементів благоустрою міста, тощо).

З врахуванням викладеного, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду, як такого, що прийнято у відповідності до матеріалів та обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Львівської області від 26.11.2012р. у справі №5015/1578/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.02.2013р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.