Рішення № 29699517, 28.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.02.13 р. Справа № 5006/12/220пн/2012

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, м. Київ

про визнання виконавчого напису вчиненого 07.12.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на договорі фінансового лізингу №L559-04/07 від 16.04.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №2689, про повернення ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» предмету лізингу на користь ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» таким, що не підлягає виконанню.

за участю представників сторін:

від позивача: Калашник А.М.,

від відповідача: Самокиша А.М.

від третьої особи: не з'явився ;

від ВДВС Куйбишевського РУЮ у м. Донецьку: Безверхов С.В. - за довіреністю;

По справі була оголошена перерва з 24.01.2013р. до 14.02.2013р. на 09год. 00хвил.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, м. Київ про визнання виконавчого напису вчиненого 07.12.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на договорі фінансового лізингу №L559-04/07 від 16.04.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №2689, про повернення ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» предмету лізингу на користь ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при вчинені виконавчого напису не були дотримані вимоги, а саме: лізингоодержувач не отримував рахунок про сплату лізингових платежів; приватному нотаріусу для здійснення виконавчого напису не було надано договір фінансового лізингу зі всіма додатковими угодами та додатками до нього; аркуші договору фінансового лізингу не з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, не пронумеровані і не скріплені печаткою підприємства та підписом відповідної посадової особи відповідача. У зв'язку із вищевикладеними порушеннями позивач просить суд визнати виконавчий напис вчиненого 07.12.2012р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 на договорі фінансового лізингу №L559-04/07 від 16.04.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №2689 таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 18.01.2013р. проти позовних вимог заперечує та зазначає, що заборгованість позивача за договором фінансового лізингу №L559-04/07 від 16.04.2007р. є безспірною та такою, що не потребує додаткового доказування у зв'язку із чим відповідач звернувся до нотаріусу для вчинення виконавчого напису. Крім того відповідач стверджує, що ним були надані нотаріусу всі необхідні документи передбачені чинним законодавством України для вчинення виконавчого напису на договорі фінансового лізингу.

Ухвалою від 28.12.2012р. до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, м. Київ.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, письмових пояснень по суті справи не надала.

Позивачем одночасно із позовною заявою було надано клопотання про забезпечення позовних вимог шляхом зупинення стягнення майна на підставі виконавчого напису №2689 від 07.12.2012р.

Ухвалою господарського суду від 28.12.2012р. суд вжив заходи до забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення майна - машини комбінованої МДКЗ-4 з полівомийним та щіточним обладнанням на шасі МАЗ-533702-240, реєстраційний номер АА7286СХ, серійний номер Y3М53370270007933, 2007 року випуску за виконавчим написом нотаріуса №2689 від 07.12.2012р.

За клопотанням сторін справа слухалась за допомогою технічних засобів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (Лізингоодержувач) 16 квітня 2007р. було укладено договір фінансового лізингу №L559-04/07, за умовами якого (п.1.1.) Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації у володіння та користування протягом усього строку лізингу за плату (лізингові платежі) майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2. договору строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку платежів та не може бути менше одного року.

За приписами п.2.1. договору Лізингоодержувач самостійно на власний ризик обирає предмет лізингу та продавця.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що вартість предмету лізингу складає 280000,00грн., в тому числі 20% ПДВ: 46666,67грн.

Згідно п.4.1. договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця. Розмір лізингових платежів за кожний період лізингу, їх загальна сума та порядок сплати зазначаються в Графіку (п.4.2. договору).

Цей договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно графіку і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором. (п.8.1. договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств, але не прошитий.

До укладеного договору між сторонами 16.04.2007р. був підписаний Додаток №1 - Графік платежів, Додаток №2 - Специфікація відповідно до якої предметом договору є машина комбінована МДКЗ-4 з полівомийним та щіточним обладнанням на шасі МАЗ-533702, Додаток №4 - Загальні умови фінансового лізингу.

27 червня 2007р. між сторонами був підписаний акт приймання-передачі предмету лізингу, відповідно до якого Лізингодавець передав, а Лізингодавець прийняв предмет лізингу, а саме: машину комбіновану МДКЗ-4 з полівомийним та щіточним обладнанням на шасі МАЗ-533702.

Додатковими угодами від 02.03.2009р., від 01.09.2010р., від 02.08.2010р., 01.12.2010р., від 04.05.2011р. сторони внесли зміни до Додатку №1 - Графік платежів та виклали його в новій редакції.

07 грудня 2012р. ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою №2113-12/12 з вимогою вчинити виконавчий напис на договорі фінансового лізингу №L559-04/07 від 16.04.2007р. для повернення предмету лізингу в безспірному порядку.

07 грудня 2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ ОСОБА_3 був вчинений виконавчий напис про повернення ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» на корись ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» об'єкту фінансового лізингу - машини комбінованої МДКЗ-4 з полівомийним та щіточним обладнанням на шасі МАЗ-533702-240, реєстраційний номер АА7286СХ, серійний номер Y3М53370270007933, 2007 року випуску у кількості 1 одиниця, загальною вартістю 280000,00грн., який був переданий у користування на умовах фінансового лізингу №L559-04/07 від 16.04.2007р. за невиплачену в строк заборгованість всього у розмірі 337112,83грн.

Держаним виконавцем відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м.Донецьку 11.12.2012р. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом №2689 виданого 07.12.2012р.

За твердженням позивача при вчинені виконавчого напису не були дотримані вимоги, а саме: лізингоодержувач не отримував рахунок про сплату лізингових платежів; приватному нотаріусу для здійснення виконавчого напису не було надано договір фінансового лізингу зі всіма додатковими угодами та додатками до нього; аркуші договору фінансового лізингу не з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, не пронумеровані і не скріплені печаткою підприємства та підписом відповідної посадової особи відповідача, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із позовом з вимогою визнати виконавчий напис вчинений 07.12.2012р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 на договорі фінансового лізингу №L559-04/07 від 16.04.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №2689 таким, що не підлягає виконанню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне:

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст.12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Загальні правові й економічні засади фінансового лізингу визначено у Законі України "Про фінансовий лізинг".

За приписами статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі- лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно приписів частини 1 ст.2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до приписів статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Частиною 1 статі 292 ГК України передбачено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем у виключне користування другій стороні лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами статті 18 Цивільного кодексу України зазначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідач 07 грудня 2012р. звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_3 з Договором фінансового лізингу (оренди) № L559-04/07 від 16 квітня 2007р., щоб останній вчинив виконавчий напис щодо повернення майна, машини комбінованої, на користь відповідача, лізингодавця, ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», який знаходився у позивача.

Відповідно до вимог ст.50 Закону України "Про нотаріат" та приписів глави 14 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за N296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22 лютого 2012 р. за N282/20595 нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Частиною 3 ст.15 ГПК України передбачено, що справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Як вбачається з позовної заяви та обставин справи, позивач, лізингоодержувач, звернувся до суду не зі скаргою на нотаріальну дію, що мала б бути розглянута в іншому порядку судочинства, а з позовом до відповідача, лізингодавця, в якому оспорював правомірність вимог останнього по безспірному витребуванню у нього на підставі виконавчого напису нотаріуса предмету лізингу.

Тобто між позивачем і відповідачем виник спір про право володіння предметом лізингу, що має розглядатися судом в порядку позовного провадження, в якому сторонами виступають кредитор і боржник, а відтак приватний нотаріус не є належною стороною в спорі про право.

Вищезазначене підтверджується правовою позицією, втіленою у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року №2 "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні".

Так, ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" 20.11.2012р. надіслав позивачу ТОВ «Шляхове будівництво» АЛЬТКОМ» телеграму №109007 про прийняття рішення про дострокову відмову від Договору № L559-04/07 від 16 квітня 2007р.

Відповідно до умов п.6.1. Договору фінансового лізингу (оренди) № L559-04/07 від 16 квітня 2007р. сторони домовились, що Лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір та вилучити у Лізингоотримувача Предмет лізингу у безспірному порядку у таких випадках, коли Лізингоодержувач:

6.1.1. Використовує Предмет лізингу з порушенням умов цього Договору, в тому числі п.п.8.1.1, 8.1.2, 8.1.7 Загальних умов;

6.1.2. Не сплатив лізингових платежем (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів;

6.1.3. У відношенні Лізингоодержувача прийнято рішення про ліквідацію (реорганізацію) або порушена справа про банкрутство;

6.1.4. Погіршує стан Предмета лізингу, а також, якщо з його відома та/або бездіяльності Предмет лізингу погіршується третіми особами;

6.1.5. До закінчення терміну дії Договору укладає договори, що полягають у розпорядженні Предметом лізингу (продаж, передача, застава, дарування, обмін, оренда, сублізинг і т.п.), окрім тих, що письмово погоджені з Лізингодавцем.

При цьому, у відповідності до приписів ч.3 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг" відмова від договору лізингу вважається вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Статтею 782 ЦК України (якою врегульовані загальні положення про найм, різновидом якого є лізинг) встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. При цьому, у разі відмови наймодавця від договору найму, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно приписів частини 2 та частини 3 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг", яка є спеціальною по відношенню до норм ЦК України, лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Таким чином, в силу прямої вказівки закону, відмова лізингодавця від договору лізингу у часі повинна передувати реалізації лізингодавцем права вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Підпунктом 5 пункт 1 статті 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингодавець має право стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Тобто, приписами Закону України "Про фінансовий лізинг" та умовами укладеного між сторонами договору передбачено право лізингодавця розпочати звернення стягнення на предмет лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" та приписами глави 16 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за N296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22 лютого 2012 р. за N 282/20595 передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, для одержання виконавчого напису подаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно положень пункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, такими документами є договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу. При цьому, для одержання виконавчого напису подаються оригінал договору лізингу та засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Відповідно до Переліку, стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на підставі оригіналу нотаріально посвідченої угоди та документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Отже, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Визначення безспірних вимог кредитора наведено в приписах ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка була чинна під час вчинення виконавчого напису нотаріуса) на момент вчинення, згідно з приписами якої безспірними вимогами кредиторів є вимоги, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", які відповідачем суду ненадано.

Статтею 47 Закону України "Про нотаріат" та положеннями пункту 6.21. Наказу Міністерства юстиції України від 22.12.2010 №3253/5 «Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства» Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 р. за №1318/18613 передбачено, що вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії, так документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані і скріплені печаткою юридичної особи, яка видала документ, тобто прошиті та підписані з оборотної сторони позивачем та відповідачем.

З матеріалів справи та наданих доказів вбачається, що відповідачем, для здійснення приватним нотаріусом ОСОБА_3, виконавчого напису надано Договору фінансового лізингу (оренди) № L559-04/07 від 16 квітня 2007р. Як вбачається зазначений Договір фінансового лізингу (оренди) № L559-04/07 від 16 квітня 2007р. укладено на двох сторінках, на сторінках якого зазначено умови фінансового лізингу, права та обов'язки сторін, але, як вбачається сторінки договору не прошиті, а на зворотному боку останньої сторінки Договору фінансового лізингу (оренди) №L559-04/07 від 16 квітня 2007р. не вбачається, що сторінки Договору прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані і скріплені печатками юридичних осіб (позивача та відповідача), які видали документ, тобто не вбачається печаток та підписів уповноважених осіб від відповідача та позивача.

Приватний нотаріус ОСОБА_3, не звертаючи увагу на обов'язковість приписів законодавчих та нормативно-правовими актів України щодо вчинення нотаріальних дій, 07 грудня 2012р. безпідставно вчинив виконавчий напис про повернення майна, машини комбінованої, на користь відповідача, лізингодавця, ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», який знаходився у позивача.

Пунктом 6.24. Наказу Міністерства юстиції України від 22.12.2010 №3253/5 «Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства» Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 р. за №1318/18613 передбачено, що не приймаються для нотаріального оформлення документи: що не відповідають вимогам законодавства; що містять відомості, які принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи; що мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, текст яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також написані олівцем; у яких не можна прочитати текст у первісному написанні, як, наприклад, документи, залиті чорнилом, водою, потерті тощо; порвані документи; викладені на двох і більше аркушах, якщо аркуші не прошито, не пронумеровано і кількість прошитих аркушів не скріплена підписом посадової (уповноваженої на те) особи та печаткою юридичної особи чи фізичної особи - підприємця, що видала документ, тобто не прошиті та не підписані з оборотної сторони позивачем та відповідачем.

Також, за вимогами пункту 3 Глави 8 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за N 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22 лютого 2012р. за №282/20595 передбачено, що не приймаються порвані документи та документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, якщо аркуші не з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, не пронумеровані і не скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи, яка видала документ.

Пунктом 2 Глави 13 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22 лютого 2012 р. за №282/20595 передбачено, що нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 зазначеного Закону, тобто не прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані і скріплені печаткою юридичної особи, яка видала документ, тобто позивачем та відповідачем.

Отже, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази суд дійшов ґрунтовного висновку, що надані відповідачем документи приватному нотаріусу ОСОБА_3, для вчинення виконавчого напису не відповідають вимогам Законодавчих та нормативно правових актів України та порушують право позивача на володіння майна згідно умов передбачених Договором фінансового лізингу (оренди) №L559-04/07 від 16 квітня 2007р.

Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Заперечуючи проти позовної заяви відповідачем та третьою особою без самостійних вимог не надано жодного доказу на підтвердження своєї правової позиції, яка б спростувала вимоги позивача.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року №2 "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні", пунктів 6.21.,6.24. Наказу Міністерства юстиції України від 22.12.2010 №3253/5 «Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства» Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010р. за №1318/18613, пунктом 3 Глави 8, пунктом 2 Глави 13, Главою 14, Главою 16 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22 лютого 2012р. за №282/20595, пункти 1, 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, ст.ст. 1, 2, 7, 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст.ст.47, 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( в редакції, яка була чинна під час вчинення виконавчого напису нотаріуса), ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", ст.ст.11-16, 18, 202, 782, 806 ЦК України, ст.ст.20, 67, 174, 292 ГК України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 4-7, 12, 15, 20, 22, 27, 28, 32-34, 36, 43, 49, 66-68, 75, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, м. Київ про визнання виконавчого напису вчиненого 07.12.2012р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 на договорі фінансового лізингу №L559-04/07 від 16.04.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №2689, про повернення ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» предмету лізингу на користь ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис вчинений 07.12.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на договорі фінансового лізингу №L559-04/07 від 16.04.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №2689, про повернення ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» предмету лізингу на користь ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (04073, м. Київ, пр-т Московський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657, п/р №2600514928 в АТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 300335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (83060, м. Донецьк, вул. Шахтарів Донбасу, 163, код ЄДРПОУ 32794511, п/р 26006055576000 в Донецькій обласній дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 335076) витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,00грн. та витрати по сплаті судового збору за подання заяви до забезпечення позову в сумі 1609,50грн.

Скасувати заходи забезпечення позову, які було вжито ухвалою господарського суду Донецької області по справі за №5006/12/220пн/2012 від 28.12.2012р. до закінчення розгляду справи по суті.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 01.03.2013р.

Суддя Тоцький С.В.