Постанова № 29699246, 26.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2013 року 09:19 № 2а-17139/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Бурди А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби

до

Відкритого акціонерного товариства "Центральний гастроном"

про

стягнення 47516,17 грн.

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках Відкритого акціонерного товариства "Центральний гастроном" податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб за вересень-листопад 2011 року в розмірі 47516,17 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем не сплачено суму податкового зобов’язання з плати за землю за вересень-листопад 2011 року, визначену ним самостійно у поданій до контролюючого органу податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік від 31.01.2011 р. №3777.

Представник позивача у судовому засіданні, 26 лютого 2013 року, позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, в обґрунтування заперечень зазначив, що земельна ділянка яка є об’єктом оподаткування та відносно якої відповідачем було нараховано податкове зобов’язання, визначене в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік від 31.01.2011 р. №3777, станом на початок 2011 року вже не перебувала в користуванні відповідача, відповідно в нього відсутній обов’язок сплачувати земельний податок за користування зазначеною земельною ділянкою, в тому числі, за вересень-листопад 2011 року. В зв’язку з цим, відповідачем було подано до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з плати за землю за 2010-2011 роки, якими визначено нульові суми орендної плати за земельні ділянки. В зв’язку з цим відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відкрите акціонерне товариство "Центральний гастроном" зареєстроване як юридична особа 30.03.1994 р., присвоєно ідентифікаційний код 01565307, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А, місцезнаходження реєстраційної справи – Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, на час розгляду справи – перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік від 31.01.2011 р. №3777 на загальну суму 142548,57 грн. (по 11879,05 грн. щомісячно).

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов’язання йому вручено першу від 03.09.2010 р. №1/3674 на суму 11878,80 грн. та другу від 24.11.2010 р. №2/4405 на суму 34771,66 грн. податкові вимоги, що підтверджується, відповідно повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та розписка уповноваженої особи відповідача про отримання на корінці другої податкової вимоги.

Як убачається зі зворотного боку облікових карток відповідача з орендної плати з юридичних осіб за 2010-2013 роки, податковий борг відповідача з вказаного податку з часу вручення йому другої податкової вимоги не переривався.

Разом з тим, представником відповідача долучено до матеріалів адміністративної справи уточнюючі розрахунок від 13.02.2013 р. №1300008581 до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік від 31.01.2011 р. №3777, яким податкове зобов’язання з плати за землю за 2011 рік зменшено на загальну суму 142548,57 грн. (по 11879,05 грн. щомісячно). Зазначений уточнюючий розрахунок прийнято Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби, про що свідчить відповідна відмітка.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як уже зазначалось, відповідачем самостійно було узгоджено податкове зобов’язання з плати за землю за 2011 рік шляхом подання до контролюючого органу податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік від 31.01.2011 р. №3777 на загальну суму 142548,57 грн. (по 11879,05 грн. щомісячно).

Водночас, судом встановлено, що ВАТ "Центральний гастроном" подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок від 13.02.2013 р. №1300008581 до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік від 31.01.2011 р. №3777, яким податкове зобов’язання з плати за землю за 2011 рік зменшено на загальну суму 142548,57 грн. (по 11879,05 грн. щомісячно), тобто до 0,00 грн.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Підпунктом 49.9.1 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою

Як убачається з відмітки Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на уточнюючому розрахунку за 2011 рік він прийнятий органом державної податкової служби 13.02.2013 р. за номером №1300008581, відповідно зазначена декларація вважається прийнятою.

При цьому, доказів неприйняття вказаного уточнюючого розрахунку, встановлених пунктом 49.11 Податкового кодексу України, представником позивача суду не надано та не зазначено про їх наявність, клопотань з цього приводу не заявлено.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, з урахуванням наведених вище норм, в зв’язку з прийняттям Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби уточнюючої податкової декларації відповідача за 2011 рік, якою скориговано податкове зобов’язання відповідача з орендної плати з юридичних осіб за 2011 рік до нульових показників, таке грошове зобов’язання вважається узгодженим, відповідно у відповідача відсутній податковий борг з орендної плати з юридичних осіб за вересень – листопад 2011 року.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність у відповідача податкового боргу, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб за вересень-листопад 2011 року в розмірі 47516,17 грн., відтак у задоволенні адміністративного позову позивачу слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому судові витрати стягненню з державного бюджету на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про стягнення з рахунків у банках Відкритого акціонерного товариства "Центральний гастроном" податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб за вересень-листопад 2011 року в розмірі 47516,17 грн. – відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець