Постанова № 29699163, 21.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2013 року 11:48 № 826/1290/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтехком»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газтехком» (надалі - позивач, підприємство, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.01.2013 року № 0000792202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за послуги, придбані у ТОВ «Виробнича фірма «Будконтракт».

Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки підприємства з питань взаємовідносин з ТОВ «Виробнича фірма «Будконтракт» було встановлено заниження податку на додану вартість, оскільки господарські операції між вказаними підприємствами мають фіктивний характер.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Газтехком» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Виробнича Фірма "Будконтракт", код за ЄДРПОУ 14285986, за період з 01.09.2012р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складено акт від 27.12.2012р. № 1242/22-2/22192141.

Перевіркою встановлено порушення: ст.185, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.4, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2012 р. на суму 80 231 грн..

У зв'язку з висновками акту перевірки 21.01.2013р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000792202, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 100 288,00, з них основний платіж - 80 231,00 грн. та штрафні санкції - 20 057,75 грн.

Обґрунтовуючи правомірність прийнятого рішення представник відповідача звертав увагу на те, що ДПІ у Печерському районі м.Києва було отримано акт ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ДПС від 08.11.2012р. № 785 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Виробнича Фірма "Будконтракт" (код за ЄДРПОУ 14285986) в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за період за період з 28.07.2011 р. по 31.10.2012 р. від 03.03.2012р.

Згідно з висновками вказаного акту, зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 19.

При цьому, в ході організації проведення зустрічної звірки співробітниками ГВ ПМ ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва ДПС службовою запискою від 05.11.2012 р. №5543/7/07-2/3 було надано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності та висновок № 603 від 02.11.2012р спеціаліста Науково-досліднього експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України, яким встановлено, що підписи від імені гр. ОСОБА_1 - директора ТОВ «ВФ «Будконтракт», у виконані не гр. ОСОБА_1 а іншою особою.

Також відповідач зазначив, що на ТОВ «ВФ «Будконтракт» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, тому, на думку відповідача, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Проте, суд не може погодитись із висновком податкового органу щодо порушення позивачем вимог діючого законодавства під час формування сум спірного податкового кредиту, у зв'язку з наступним.

Як встановлено судом, між ТОВ «ВФ «Будконтракт» (підрядник) та ТОВ «Газтехком» (покупець) укладено договір від 03.09.2009р. № 0309/2012-2, згідно умов якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах договору, на свій ризик виконати завдання замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги з технічного обслуговування засобів вимірювальної техніки та газовимірювального обладнання .

За наслідками укладеної угоди, ТОВ «ВФ «Будконтракт» складено на адресу позивача податкові накладні, на підставі яких Товариством було віднесено спірні суми ПДВ до податкового кредиту.

Також, на підтвердження поставки товару представником позивача надано до суду договірну ціну до договору, локальний кошторис, акти приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних ТОВ «ВФ «Будконтракт» було зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена ТОВ «Газтехком» до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «ВФ «Будконтракт» підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні договір, договірна ціна до нього, локальний кошторис, акти приймання виконаних будівельних робіт, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Окрім наданих документів, представником позивача надано до суду докази фінансово-господарських відносин позивача з Дочірньою компанією «Укртрасгаз» - первинного замовника завдання, частина якого була виконана ТОВ «ВФ «Будконтракт» на підставі договору з позивачем.

Так, згідно з листом Дочірньої компанії «Укртрасгаз» від 30.07.2012р. № 2360/22-04/81-03, первинний замовник не заперечував проти залучення ТОВ «Газтехком» субпідрядної організації ТОВ «ВФ «Будконтракт».

Суд звертає увагу на те, що припущення податкового органу про відсутність виробничих можливостей контрагента позивача не підтверджені належними документальними доказами та ґрунтуються лише на висновках акту про неможливість проведення зустрічної звірки; такі припущення не позбавляють правового значення виданих ТОВ «ВФ «Будконтракт»податкових накладних.

Також, суд не бере до уваги доводи податкового органу щодо фіктивності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, які пов'язані з висновком № 603 від 02.11.2012р спеціаліста Науково-досліднього експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України щодо не підтвердження підпису директора ТОВ «ВФ «Будконтракт» на первинних документах підприємства, оскільки такий висновок не є достатнім.

Суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні допитано в якості свідка директора ТОВ «ВФ «Будконтракт» ОСОБА_2, який підтвердив свій підпис на первинних документах свого підприємства. Свідок також зазначив, що кількість офіційно працюючих на ТОВ «ВФ «Будконтракт» складає 70 працівників, про що щомісячно звітується до органів податкової служби, подаючи податкові декларації форми 1-ДФ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 21.01.2013р. № 0000792202.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 28 лютого 2013 року