Постанова № 29698889, 28.02.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року № 813/623/13-а

о 09 год., 10 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1про стягнення штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Прокурор Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним адміністративним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеного засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, оскільки відповідачем, в порушення п. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» самовільно прийнято рішення про самовільне розміщення зовнішньої реклами без погодження з органами місцевого самоврядування, також в порушення п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу», не подано інформації щодо вартості розповсюдженої або виготовленої реклами. Вказана сума штрафу відповідачем у встановлені законом строки не сплачена.

Ухвалою суду від 28.01.2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 03393397, у зазначений в ухвалі строк відповідач заперечень на адміністративний позов або заяви про визнання позову не подав.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

14.08.2012 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради скеровано ФО-П ОСОБА_1 вимоги № 23/Р-2-2230, № 23/Р-2-2226 з пропозицією у встановлений термін усунути порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу».

04.05.2012 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради внесено начальнику Держспоживінспекції у Львівській області подання № 23/Р-2-2365 про порушення Закону України «Про рекламу».

25.09.2012 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради внесено начальнику Держспоживінспекції у Львівській області подання № 23/Р-2-2582 про порушення Закону України «Про рекламу».

Листами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області № 3353 від 15.10.2012 року, № 3297 від 10.10.2012 року зобов'язано відповідача у встановлений строк надати інформацію про вартість розміщеної реклами розповсюдженої з порушенням вимог рекламного законодавства (копій рахунків, платіжних доручень), а також пояснення по факту розміщення реклами з дорученням підтверджуючих документів.

10.10.2012 року та 15.10.2012 року провідним спеціалістом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області складено протоколи №0447, № 0455, згідно яких ФО-П ОСОБА_1 (фізична адреса: АДРЕСА_1; юридична адреса: АДРЕСА_2) прийнято рішення про самовільне розміщення зовнішньої реклами за адресою у АДРЕСА_1,(місця №НОМЕР_2, №НОМЕР_3) без погодження з органами місцевого самоврядування, про що начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області повідомлено Департаментом економічної політики Львівської міської ради поданнями від 04.09.2012 року за № 23/Р-2-2365 та від 25.09.2012 року за № 23/Р-2-2582.

23.10.2012 року, 30.10.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області прийнято рішення № 0418 та № 0443 про початок розгляду справи про законодавства про рекламу. Згідно направлених відповідачу повідомлень № 3525 від 23.10.2012 року та № 3525 від 30.10.2012 року, розгляд справи про порушення законодавства про рекламу відбувся 06.11.2012 року до 11 год. 00 хв.

06.11.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області складено протокол № 0338 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу.

06.11.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області прийнято рішення № 0338 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, згідно якого вирішено за самовільне розміщення зовнішньої реклами у населеному пункті без погодження з органами місцевого самоврядування, накласти на ФО-П ОСОБА_1 штраф у розмірі 1700,00 грн. Вказане рішення надіслано відповідачу супровідним листом № 3760 від 06.11.2012 року.

Докази які б підтверджували, що вказане рішення відповідачем оскаржувалось в справі відсутні, відповідно визначене у ньому зобов'язання є узгодженим.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про рекламу»від 03.07.1996 року за № 270/96-ВР із змінами і доповненнями, Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. за № 2067 із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно ст. 3 Закону України «Про рекламу», цей ж Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.

Згідно ст. 16 цього ж Закону, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 цього ж Закону, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу, крім інших, здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно ч. 2 ст. 26 цього ж Закону, органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Згідно ст. 27 цього ж Закону, особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на розповсюджувачів реклами за вчинення дій у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Згідно п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом враховуються обґрунтування позивача щодо правомірності накладення на відповідача штрафу за порушення законодавства про рекламу, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності розміщення спеціальної конструкції зовнішньої реклами за адресою: АДРЕСА_1 (фізична адреса), АДРЕСА_2 (юридична адреса). Відтак факт встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами без погодження з органами місцевого самоврядування є підставою для застосування до винної особи штрафу в розмірі передбаченому чинним законодавством, а тому позивач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, чого відповідачем зроблено не було.

Таким чином з врахуванням вимог ст. 162 КАС України, позовні вимоги Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі територіального органу Держспоживстандарту у Львівській області управління у справах захисту прав споживачів про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь на користь Державного бюджету м. Львова (ЗКПО 38008294, банк одержувач: ГУДКСУ у Львівській області, р/р 31110106700002, код платежу 21081100, МФО 825014) штраф в сумі 1700,00 грн.

3. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 виконати постанову негайно.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 28.02.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.