Постанова № 29698852, 04.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 р. Справа № 805/1504/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку у загальному розмірі 2 952,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Жовтнева міжрайонні державна податкова інспекція м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби (далі - Жовтнева МДПІ м. Маріуполь, позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по єдиному податку у загальному розмірі 2 952,00 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податкову заборгованість по єдиному податку у розмірі 2 952,00 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем з 20.01.2012 року податкового зобов'язання цього податку в сумі 1117,00 грн., а також узгоджених сум штрафних (фінансових) санкцій по єдиному податку згідно податковим повідомленням-рішенням від 10.09.2012 року. Приймаючи до уваги факт несплати відповідачем суми заборгованості у строк, встановлений чинним законодавством України, позивач просить стягнути наведені суми у судовому порядку.

У відповідності до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

З урахуванням наведеного, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 03.10.2011 року за № 2 274 000 0000 029227; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання - 87521, АДРЕСА_1; перебуває на податковому обліку в Жовтневій МДПІ м. Маріуполя з 04.10.2011 року за № 6536.

Як вбачається з матеріалів справи ФОП ОСОБА_1 знаходиться на спрощеній системі оподаткування з січня 2012 року з правом на здійснення діяльності «52.48.9 Роздрібна торгівля непродовольчими товарами» згідно поданої до податкового органу заяви від 10.01.2012 року.

На підставі п. 10.3 ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Статтею 293 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) встановлені ставки єдиного податку, а саме:

- ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 ПКУ),

- фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п. 293.2 ст. 293 ПКУ).

Відповідач є платником єдиного податку ІІ групи за ставкою у розмірі 215,00 грн. на місяць згідно з Рішенням Маріупольської міської ради від 27.12.2011 року № 6/15-1495.

Приписами ст. 295 Податкового кодексу України також встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

З облікової картки відповідача вбачається, що заборгованість перед місцевим бюджетом з єдиного податку становить у загальному розмірі 1117,00 грн., у тому числі:

- станом на 20.01.2012 року в сумі 42 грн. (з урахуванням переплати в сумі 173,00 грн.);

- станом на 20.02.2012 року в сумі 215,00 грн.;

- станом на 20.03.2012 року в сумі 215,00 грн.;

- станом на 20.04.1012 року в сумі 215,00 грн.;

- станом на 20.05.2012 року в сумі 215,00 грн.;

- станом на 20.06.2012 року в сумі 215,00 грн.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази знаходження ФОП ОСОБА_1 у відпустці або на лікарняному протягом січня-червня 2012 року (період, у якому виникла заборгованість).

Отже, у відповідача відсутні підстави для несплати єдиного податку згідно вимогам Податкового кодексу України.

Судом також встановлено, що Жовтневою МДПІ м. Маріуполя на підставі акту документальної невиїзної документальної перевірки від 06.09.2012 року № 449/17-1/НОМЕР_1 згідно з п. 122.1 ст. 122 Податкового кодексу України у зв'язку з несплатою єдиного податку за період січень-червень 2012 року застосовано відносно ФОП ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції, про що винесенні наступні податкові повідомлення-рішення від 10.09.2012 року: № 0006251710 на суму 107,50 грн., № 0006291710 на суму 107,50 грн., № 0006301710 на суму 107,50 грн., № 0006261710 на суму 107,50 грн., № 0006271710 на суму 107,50 грн., № 0006281710 на суму 107,50 грн.

Всього на суму 645,00 грн.

На підставі акту камеральної перевірки з питання своєчасності надання податкової декларації за 1 квартал та 2 квартал 2012 року від 06.09.2012 року № 444/17-1/НОМЕР_1 Жовтневою МДПІ м. Маріуполя згідно з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України у зв'язку з неподанням податкової декларації за 1 квартал 2012 року (граничний термін сплинув 10.05.2012 року) та 2 квартал 2012 року (граничний термін сплинув 09.08.2012 року) застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції, про що винесені податкові повідомлення-рішення від 10.09.2012 року: № 0006171410 на суму 170,00 грн., № 0006181710 на суму 1020,00 грн.

Всього на суму 1190,00 грн.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень у адміністративному та/або судовому порядку.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не сплачено до бюджету суму в розмірі 2 952,00 грн. (1117,00 грн. + 645,00 грн. + 1190,00 грн.), що підтверджено карткою облікового рахунку, що є в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

У ході судового розгляду адміністративної справи судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем не сплачено до місцевого бюджету суму єдиного податку у загальному розмірі 1117,00 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач також не сплатив в бюджет узгоджену суму штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі розмірі 1 835,00 грн.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Права органів державної податкової служби в частині здійснення податкового контролю як перевірки платників податків визначені приписами ст. 75 Податкового кодексу України, а саме: органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно зі ст. 86 результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатами встановлених в ході проведення документальної перевірки порушень податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 86 за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Згідно з пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Так, у відповідності до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Податковим кодексом України (далі - ПКУ) встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки штрафні (фінансові) санкції відповідачем не сплачені в установлені строки, таке зобов'язання є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується даними облікової картки та розрахунком формування податкової заборгованості; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 162, 183-2 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку у загальному розмірі 2 952,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання - 87521, АДРЕСА_1) на розрахунковий рахунок 31511970700052, Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, МФО 834016, код одержувача 37989721, код платежу 18050400 податковий борг по єдиному податку у розмірі 2 952,00 грн. (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві грн. 00 коп.).

Постанову виготовлено у нарадчій кімнаті 4 березня 2013 року.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.