Постанова № 29698706, 20.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 р. Справа №805/651/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Спасової Н.В.,

при секретарі судового засідання - Симоновій Ю.Ю.

за участю представників:

позивача - Зінченко І.Є., Ніколенко Ю.Г.,

відповідача - Вієцької С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі міста Донецька до приватного акціонерного товариства "Ізоляція" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, за період червень - грудень 2012 року у сумі 729228,93 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Будьонівському районі міста Донецька Донецької області (надалі позивач, УПФУ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Ізоляція" (надалі відповідач, товариство) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, за період червень - грудень 2012 року у сумі 729228,93 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що у відповідності до положень п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058-ІV) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" № 21-1 від 19.12.2003 р. (далі - Інструкція № 21-1), на підприємства та організації покладений обов'язок з коштів, призначених на оплату праці, відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати, здійснені на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по працівникам цих підприємств до досягненням працівником пенсійного віку. У відповідності до п. 6 Інструкції № 21-1 витрати ПФУ мають відшкодовуватися щомісячно до 25 числа. Відповідач у встановлені строки витрати УПФУ з виплати та доставки пільгових пенсій його працівникам відшкодовував частково, в результаті чого має заборгованість перед Пенсійним фондом за період з червня по грудень 2012 року у розмірі 729228,93 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Позов просили задовольнити. Надаючи додаткові пояснення та відповідаючи на запитання суду, наголосили, що протягом червня - грудня 2012 року від відповідача надходили суми на погашення боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які у відповідності до положень діючого законодавства зараховувалися не за призначенням платежу, визначеному у платіжних дорученнях, а на погашення недоїмки за попередній період. Зазначали, що у відповідності з положеннями Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 деякі управління ПФУ надсилали розрахунки фактичних витрат один раз на рік та при здійсненні перерахунку пенсій, а деякі управління дублювали щомісячно зазначені розрахунки, хоча суми відшкодувань в них не змінювались, в зв'язку з чим потреби в їх надісланні не було.

Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позову. Наполягала на частковій сплаті заборгованості за спірний період у розмірі 347730,12 грн., вказувала на ненадходження кожного місяця на адресу відповідача розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у загальних сумах, що визначені в щомісячних повідомленнях та в розрахунку до позовної заяви, в зв'язку з чим просила в задоволенні позову відмовити. Відповідаючи запитання суду, пояснила, що відповідачем визнається факт належності осіб до працівників відповідача, вимоги щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким заявлено позивачем. Також відповідач не ставить під сумнів правомірність призначення цим особам пенсій на пільгових умовах. Не заперечує відповідач й проти правильності визначення в розрахунках сум, виставлених до відшкодування, виходячи з стажу роботи пенсіонерів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, визначившись із правовою нормою, яку слід застосувати до спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Отже, управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі міста Донецька у спірних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Судом встановлено, що відповідач у справі приватне акціонерне товариство "Ізоляція" (код ЄДРПОУ 00292681) зареєстроване в якості юридичної особи 02.12.1998 року виконавчим комітетом Донецької міської ради.(а.с.94)

Відповідно до п. 2.1.1 Інструкції № 21-1 приватне акціонерне товариство "Ізоляція" є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та перебуває на обліку в УПФУ в Будьонівському районі міста Донецька за реєстраційним № 05-14-04-0004.(а.с.49)

З матеріалів справи вбачається, що на приватному акціонерному товаристві "Ізоляція" працювали ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та інші особи, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, та яким органом Пенсійного фонду призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 1.

При цьому, належність зазначених пенсіонерів до працівників відповідача, зайняття їх на роботах, що дають право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1, правомірність призначення цим особам пенсій на пільгових умовах та правильність визначення органами Пенсійного Фонду України в розрахунках фактичних витрат сум, що підлягають відшкодуванню за рахунок цього роботодавця, - відповідачем не оспорюються. З приводу зазначених обставин у сторін відсутні розбіжності та вказані обставини сторонами визнаються у повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Оскільки будь-які сумніви щодо добровільності визнання сторонами наведених обставин та їх достовірності у суду відсутні, тому суд вважає їх встановленими та такими, що не підлягають доказуванню в межах даної справи.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регулюються принципи, засади, механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Законом України від 31.05.2005 року № 2613-IV, який набрав чинності з 01.01.2006 року, внесено зміни до Прикінцевих положень вищевказаного Закону.

Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Отже, відповідач повинен був відшкодувати позивачу суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам.

Порядок та механізм стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначаються Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 ( надалі Інструкція).

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

На виконання наведеного пункту Інструкції органами ПФУ були складені та направлені відповідачу для відшкодування відповідні розрахунки про відшкодування у 2012 році фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. (а.с.6- 36, 96-134)

При цьому, зазначені розрахунки управлінням Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька направлялися відповідачу щомісячно, у зв'язку із зміною розміру, належного до відшкодування (а.с. 6, 13,17,21,25,30,35), а управліннями Пенсійного Фонду України в Катеринопільському районі та в м. Красний Лиман щодо відшкодування витрат на виплату пенсії ОСОБА_9, ОСОБА_12 відповідно, розрахунки направлялися у травні, липні, жовтні та грудні 2012 року, у зв'язку із зміною розміру відшкодування лише з зазначених місяців (а.с.7, 16,96; 8,18,35)

З огляду на положення п. 6.4 Інструкції та встановлені фактичні обставини справи суд відхиляє доводи представника відповідача щодо неотримання кожного місяця від усіх управлінь ПФУ розрахунків фактичних витрат на суму щомісячного відшкодування, оскільки законодавством не встановлений обов'язок органів ПФУ кожного місяця надіслати такі розрахунки при незмінності сум, що підлягають сплаті. Тобто відшкодування підприємством має здійснюватися у сумі, визначеної розрахунком, отриманим раніше.

Управлінням Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька на підставі власного розрахунку, а також розрахунків, отриманих від інших управлінь, були сформовані повідомлення про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період червень - грудень 2012 року на загальну суму 811608,45 грн., з яких за червень - 107753,59 грн., за липень - 124275,77 грн., за серпень - 117962,28, за вересень - 112653,10 грн., за жовтень - 115047,54 грн., за листопад - 117767,94 грн., за грудень - 116148,23 грн. (а.с. 67-73)

Зазначені повідомлення, разом із розрахунками УПФУ, направлялися на адресу відповідача та були отримані останнім, про що свідчить підпис уповноваженої особи на розписках про вручення поштового відправлення. (а.с.45,46)

Згідно п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Проте зазначені витрати відповідач сплатив частково.

З картки особового рахунку приватного акціонерного товариства "Ізоляція" встановлено, що за період до 25.06.2012 року за підприємством рахувалася заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 265350,60 грн. З 25.06.2012 року по 25.12.2012 року підприємству позивачем була нарахована до сплати за Списком №1 сума у розмірі 811608,45 грн. Відповідач суму заборгованості частково сплачував, а саме платіжним дорученням №551 від 27.06.2012 була внесена сума у розмірі 53876,80 грн., платіжним дорученням № 651 від 31.07.2012 року - 62137,89, платіжним дорученням №724 від 22.08.2012 року - 58981,14, платіжним дорученням №837 від 25.09.2012 року - 56326,55, платіжним дорученням №928 від 24.10.2012 року - 57523,77 грн., платіжним дорученням №1017 від 26.11.2012 року - 58883,97. З урахуванням заборгованості, яка утворилась до 01.06.2012 року та сплачених відповідачем сум, станом на 31.12.2012 року сума заборгованості склала 729228,93 грн. (а.с.47-48; 76-82)

Між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірення сум заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за Списком №1, відповідно до якого дані щодо суми заборгованості відповідача у розмірі 729228,93 грн. між сторонами співпадають. (а.с.44)

З урахуванням викладеного, оскільки судом встановлено наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з червня по грудень 2012 року у розмірі 729228,93 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122- 154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі міста Донецька до приватного акціонерного товариства "Ізоляція" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, за період червень - грудень 2012 року у сумі 729228,93 грн.- задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Ізоляція", код ЄДРПОУ 00292681 на користь управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі міста Донецька Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, за період червень - грудень 2012 року у розмірі 729228 ( сімсот двадцять дев'ять тисяч двісті двадцять вісім) гривень, 93(дев'яносто три) копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 20 лютого 2013 року, в присутності представників сторін. Повний текст постанови виготовлений 25 лютого 2013 року.

Суддя Спасова Н.В.