Рішення № 29697752, 08.01.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2013 року Справа №1915/19828/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Дзюбича В.Л.

при секретарі Франчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення ,-

Встановив:

ПАТ «Фольксбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договорами кредиту №KF 46509 від 15.01.2008р. та №KF52530 від 26.09.2008 р. в розмірі 70757.90 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 20.11.2012 р. складає - 565567.8947 грн. та 3326.30 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та належить відповідачам на праві приватної влансості, шляхом продажу даної квартири ПАТ «Фольксбанк» від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі - продажу за ціною визначеною уповноваженим експертом оцінювачем на день проведення продажу, для чого забезпечити право Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» щодо всіх повноважень продавця необхідних для здійснення такого продажу та виселення відповідачів із вказаної квартири.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.01.2008 року між ПАТ «Фольксбанк» (правонаступник ВАТ «Електрон Банк») та ОСОБА_5 було укладено Кредитний договір № KF 46509 згідно якого позивач надав останньому грошові кошти в сумі 62000,00 доларів США, з кінцевим строком погашення не пізніше 12.01.2018 року, а 26 вересня 2008 року між зазначеними особами було укладено Кредитний договір № KF 52530, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 17500 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 12.01.2018 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитними договорами між позивачем та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено Іпотечний договір від 15.01.2008 р., та Іпотечний договір від 26.09.2008 р., згідно яких відповідачі (Іпотекодавці) надали в заставу позивачу (Іпотекодержателю) нерухоме майно, разом з усіма його приналежностями, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 яка належить відповідачам на праві приватної влансості. Боржник ОСОБА_5 своїх договірних зобов'язань за кредитними договорами не виконує та порушив умови Кредитних договорів, щодо належного та своєчасного повернення коштів та відсотків за їх користування в порядку визначеному Кредитними договорами, а саме заборгував Банку кошти у загальній сумі 70757,90 доларів США та 3326,30 гривень, з яких:

- за Кредитним договором № KF 46509 від 15.01.2008 року заборгованість складає 57051.97 доларів США та 3326,30 гривень, що складає 459342.70 грн., з яких: 52467,81 доларів США (гривневий еквівалент - 419375,21 грн. - заборгованість по кредиту ; 3803,92 доларів США (гривневий еквівалент - 30404,73 грн.) - заборгованість по відсотках; 780,24 доларів США (гривневий еквівалент - 6236,46 грн.) - пеня; 3326,30 гривень - витрати за проведення претензійно-позовної роботи

- за Кредитним договором №КF 52530 від 26.09.2008 року заборгованість складає 13705.93 доларів США (гривневий еквівалент станом на 20.11.2012р. - 109551,50 грн.), з яких: 12605,92 доларів США (гривневий еквівалент - 100759,12 грн.)- заборгованість по кредиту ; 910,17 доларів США (гривневий еквівалент - 7274,99 грн.) - заборгованість по відсотках; 189,84 доларів США (гривневий еквівалент - 1517,39 грн.) - пеня..

У судове засідання представник позивача не з»явився, проте подав заяву про підтримання позовних вимог з клопотання про розгляд справи у його відсутності

Відповідачі в судове засідання не з"явилися з невідомої суду причини, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши та оцінивши зібрані докази, суд встановив наступні обставини справи.

15.01.2008 р. між ПАТ «Фольксбанк» та ОСОБА_5 було укладено Кредитний договір № КF 46509 згідно якого позивач надав останньому грошові кошти в сумі 62000 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 12.01.2018 р. (пункт 1.1, 1.2., 1.3 Кредитного договору), під 12% річних.

Позивачем умови Кредитного договору № КF 46509 від 15.01.2008р. виконано та надано ОСОБА_5 кредит в сумі 62000 доларів США, що підтверджується Заявою на видачу готівки №1439_5 від 15.01.2008р.

26.09.2008 р. між ПАТ «Фольксбанк» та ОСОБА_5 було укладено Кредитний договір № КF 52530, відповідно до умов якого позивач надав останньому грошові кошти в сумі 17500 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 12.01.2018 р. (пункт 1.1, 1.2., 1.3 Кредитного договору), під 13,50 % річних.

Позивачем умови Кредитного договору № КF 52530 від 26.09.2008 р. виконано та надано кредит в сумі 17500 доларів США, що підтверджується Заявою на видачу готівки №1439_12 від 26.09.2008 р.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитними договорами № КF 46509 від 15.01.2008р. та № КF 52530 від 26.09.2008 р. між позивачем та відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено Іпотечний договір від 15.01.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 475 та Іпотечний договір від 26.09.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 7539, згідно яких відповідачі (Іпотекодавці) надали в заставу позивачу (Іпотекодержателю) нерухоме майно, разом з усіма його приналежностями, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 яка належить їм на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого і зареєстрованого Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 14 березня 1996 року за №12565.

Згідно п.14 Іпотечного договору від 15.01.2008 р. та п.6.1 Іпотечного договору від 26.09.2008р., право звернення стягнення на предмет іпотеки виникає у Іпотекодержателя з наступних підстав: а) у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем - Боржником основного зобов'язання; б) у разі порушення Іпотекодавцем обов'язків (умов) встановлених іпотечним договором.

Як вбачається із розрахунку заборгованості по кредитним договорам № KF 46509 від 15.01.2008 року №КF 52530 від 26.09.2008 року боржник ОСОБА_5 заборгував Банку кошти у загальній сумі 70757,90 доларів США та 3326,30 гривень, з яких:

- за Кредитним договором № KF 46509 від 15.01.2008 року заборгованість складає 57051.97 доларів США та 3326,30 гривень, що складає 459342.70 грн., з яких: 52467,81 доларів США (гривневий еквівалент - 419375,21 грн. - заборгованість по кредиту ; 3803,92 доларів США (гривневий еквівалент - 30404,73 грн.) - заборгованість по відсотках; 780,24 доларів США (гривневий еквівалент - 6236,46 грн.) - пеня; 3326,30 гривень - витрати за проведення претензійно-позовної роботи

- за Кредитним договором №КF 52530 від 26.09.2008 року заборгованість складає 13705.93 доларів США (гривневий еквівалент станом на 20.11.2012р. - 109551,50 грн.), з яких: 12605,92 доларів США (гривневий еквівалент - 100759,12 грн.)- заборгованість по кредиту ; 910,17 доларів США (гривневий еквівалент - 7274,99 грн.) - заборгованість по відсотках; 189,84 доларів США (гривневий еквівалент - 1517,39 грн.) - пеня..

Станом на 20.11.2012р. діє офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ - 7,9930 грн. за 1 долар США

Згідно ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону.

Згідно п. 15 Договору іпотеки від15.01.2008 р. та п.6.3 Іпотечного договору від 26.09.2008р. відповідачам надіслано іпотечні повідомлення - вимоги за вих. №09-3/23510 від 17.07.2012 року, за вих. №09-3/23511 від 17.07.2012 року, за вих. №09-3/23515 від 17.07.2012 року, за вих. №09-3/23508 від 17.07.2012 року, за вих. №09-3/23509 від 17.07.2012 року, за вих. №09-3/23505 від 17.07.2012 року, за вих. №09-3/23513 від 17.07.2012 року, за вих. №09-3/23506 від 17.07.2012 року з вимогою виконати зобов'язання в повному обсязі та у разі ігнорування даних вимог попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки. Дані вимоги відповідачі отримали 08.10.2012 року, однак залишили їх без належного реагування.

Згідно із ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно Іпотечних договорів від 15.01.2008 р. та від 26.09.2008р., за рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами кредитного договору.

Згідно п. 18 Договору іпотеки від15.01.2008 р. та п.6.6 Іпотечного договору від 26.09.2008р., реалізація предмету іпотеки може здійснюватись шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі згідно договору купівлі-продажу на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч.1 ст.38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Згідно паспортних даних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1

Пунктом 20 Договору іпотеки від 15.01.2008 р. та п.6.8 Іпотечного договору від 26.09.2008р. визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою для виселення всіх мешканців (користувачів), зареєстрованих в установленому порядку за місцезнаходженням (адресою) нерухомого майна, що є предметом іпотеки по даному договору. Після прийняття Іпотекодержателем - позивачем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки всі мешканці (користувачі) зобов'язані на письмову вимогу Іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити предмет іпотеки протягом одного календарного місця з дня отримання такої вимоги. Згідно даних пунктів договорів іпотеки відповідачам надіслано повідомлення вимоги про звільнення предмету іпотеки за вих. № 10-3/33806 від 09.10.2012 року, за вих. № 10-3/33808 від 09.10.2012 року, за вих. № 10-3/33810 від 09.10.2012 року, за вих. № 10-3/33809 від 09.10.2012 року. Однак дані вимоги залишені без виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

За ст. 40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 109 ЖК УРСР звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Пленум Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 43 своєї постанови № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Таким чином, при вирішенні позову про виселення мешканців із житлового будинку в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати те, що виселення мешканців житлового будинку, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку встановленому законом, зокрема при вирішенні цього питання слід чітко враховувати вимоги положень ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК УРСР якими передбачено, що виселенню мешканців житлового будинку який є предметом іпотеки передує звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється лише за рішенням суду, оскільки сторони у справі не дійшли добровільної згоди щодо виселення відповідачів із будинку та щодо добровільної реалізації іпотечного майна.

Зважаючи на те, що позивач не звертався в суд із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 що належить відповідачам, у в зв'язку із чим суд вважає, що позовні вимоги позивача про виселення відповідачів із вказаного будинковолодіння є передчасним, а тому із вказаних підстав суд вважає, що у задоволенні вказаних позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник зобов"язувався повертати кошти частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позичкодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишився та сплати процентів.

Відповідно до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

За даних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, оскільки має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом, звернення стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, яке видане і зареєстроване Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 14.03.1996 року за № 12565, шляхом її продажу ПАТ «Фольксбанк» від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі - продажу за ціною визначеною уповноваженим експертом оцінювачем на день проведення продажу, для чого забезпечити право ПАТ «Фольксбанк» щодо всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь - які документи, довідки, витяги з реєстру прав на нерухоме майно в органів БТІ, ЖЕУ, нотаріату, а також вільного доступу уповноважених представників банку до Предмету іпотеки, тощо) необхідних для здійснення такого продажу, а кошти одержані від реалізації скерувати для задоволення вимог ПАТ «Фольксбанк» за Кредитним договором № КF 46509 від 15 січня 2008 року та Кредитним договором № КF 52530 від 26 вересня 2008 року в розмірі 70757,90 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 20.11.2012 р. складає - 565567.89 грн. та 3326.30 грн., з яких:

- за Кредитним договором № KF 46509 від 15.01.2008 року заборгованість складає 57051.97 доларів США та 3326,30 гривень, що складає 459342.70 гривень грн., з яких: 52467,81 доларів США (гривневий еквівалент - 419375,21 грн. - заборгованість по кредиту ; 3803,92 доларів США (гривневий еквівалент - 30404,73 грн.) - заборгованість по відсотках; 780,24 доларів США (гривневий еквівалент - 6236,46 грн.) - пеня; 3326,30 гривень - витрати за проведення претензійно-позовної роботи

- за Кредитним договором №КF 52530 від 26.09.2008 року заборгованість складає 13705.93 доларів США (гривневий еквівалент станом на 20.11.2012р. - 109551,50 грн.), з яких: 12605,92 доларів США (гривневий еквівалент - 100759,12 грн.)- заборгованість по кредиту ; 910,17 доларів США (гривневий еквівалент - 7274,99 грн.) - заборгованість по відсотках; 189,84 доларів США (гривневий еквівалент - 1517,39 грн.) - пеня.. У задоволенні позовних вимог про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 слід відмовити . Стягнути з відповідачів в користь позивача 3219 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 212, 224-226, 228, 232, 233 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 11, 526, , 553, ч.1.575, 590, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 109 ЖК УРСР , ст. 33 ч.1, ст.35, ст.39, ст. 40 Закону України «Про іпотеку», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд -

Вирішив :

Позов задовольнити.

Звернути стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_1 ( ідентифікаційний код: НОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2; місце проживання: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний код: НОМЕР_3; місце проживання: АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (ідентифікаційний код: НОМЕР_4; місце проживання: АДРЕСА_1) на підставі свідоцтва про право власності на житло, яке видане і зареєстроване Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 14.03.1996 року за № 1256, шляхом її продажу Публічним акціонерним товариством «Фольксбанк» (79000, м. Львів, вул. Грабовського, 11, рах. № 32002100500 в ЛТУ НБУ м. Львова, МФО 325213, код ЄДРПОУ 19358632) від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі - продажу за ціною визначеною уповноваженим експертом оцінювачем на день проведення продажу, для чого забезпечити право Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» (79000, м. Львів, вул.Грабовського,11, рах. №32002100500 в ЛТУ НБУ м. Львова, МФО 325213, код ЄДРПОУ 19358632) щодо всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь - які документи, довідки, витяги з реєстру прав на нерухоме майно в органів БТІ, ЖЕУ, нотаріату, а також вільного доступу уповноважених представників банку до Предмету іпотеки, тощо) необхідних для здійснення такого продажу, а кошти одержані від реалізації скерувати для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» за Кредитним договором №КF 46509 від 15 січня 2008 року та Кредитним договором № КF 52530 від 26 вересня 2008 року в розмірі 70757,90 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає - 565567.89 грн. та 3326.30 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» -804.75 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» -804.75 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» -804.75 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» -804.75 грн. судового збору.

Копію рішення надіслати сторонам у справі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду .

Головуючий- суддя Дзюбич В.Л.