Ухвала суду № 29694477, 26.02.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 11/781/233/13 Головуючий у суді І інстанції Вдовіченко М.М.

Категорія: ст.185 ч.3 КК України Доповідач у суді ІІ інстанції Поступайло Н.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Поступайло Н.І.

суддів Драного О.П., Широкоряда Р.В.

за участю прокурора Волошина Є.М., захисників-адвокатів ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5 та засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9 розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затверджував обвинувальний висновок та засудженого ОСОБА_6 на вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 9 листопада2012року,яким ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Камінь-на-Обі, Алтайський край, Росія, не маючий постійного місця проживання, українець, без громадянства, не працюючий, з середньою освітою, не одружений, раніше судимий:

-22.04.2003 р. Маловисківським судом за ст.185 ч.3 КК України до 3 р. позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

-8.10.2003 р. Маловисківським судом за ст.185 ч.2 КК України до 3 р. 4 м. позбавлення волі. Звільнений 30.09.2006 р. по відбуттю строку покарання;

-17.12.2009 р. Маловисківським судом за ст.185 ч.2 до 2 р. позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання 1 р. 1 м. позбавлення волі ;

-7.04.2009 р. згідно вироку Приморського суда м. Одеси за ст.185 ч.2, 309 ч.2, 311 ч.2 КК України до 3 р. в/волі з іспитовим строком 2 р.. Остаточно - 3 р. 1 м. п/волі. Звільнений 23.11.2011 р. по відбуттю строку покарання;

-засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с.Кіровка, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, з середьою освітою;

-засуджений за ч.3 ст 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

-за ч.1 ст.304 КК України на 4 роки позбавлення волі;

-за ст.246КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією незаконно добутого.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарння більш суворим призначено остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Згідно зі ст. 75 КК України від покарання звільнений із встановленням іспитового строку на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_10 повідомляти органи кримінально -виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець та житель АДРЕСА_2, українець, громадянин України, не одружений, навчається в Маловисківському ПТУ № 16 на 2-му курсі, раніше не судимий,

-засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 3 роки. На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_7 повідомляти органи кримінально -виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженець м.Мала Виска,житель АДРЕСА_3, українець, громадянин України, не працюючий, маючий середню освіту, навчається в Маловисківському ПТУ № 16 на 2-му курсі, не одружений, раніше не судимий ,

-засуджений за ч.3 ст 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 3 роки;

ст.246 КК України на 2 роки позбавлення волі із конфіскацією незаконно добутого.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Згідно зі ст. 75 КК України від покарання звільнений із встановленням іспитового строку на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_8 повідомляти органи кримінально -виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженець м. Мала Виска, житель АДРЕСА_4, українець, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, засуджений за:

- ч.2 ст 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

ч.3 ст.185КК України на 5 років позбавлення волі;

-ст.246 КК України на 3 роки позбавлення волі із конфіскацією незаконно добутого.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Згідно зі ст. 75 КК України від покарання звільнений із встановленням іспитового строку на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_9 повідомляти органи кримінально -виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнено з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 3400 гривень, відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.

Стягнено солідарно з ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 на користь ДП «Одеська залізниця» відшкодування матеріальних збитків у сумі 19572.88 гривень.

Стягнено солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 460.32 грн, витрат за проведення трасологічних експертиз № 56 від 29.03.2012року та № 80 від12.12.2011 року, на користь держави.

Стягнено з ОСОБА_9, 235.20 грн, витрат за проведення дактилоскопічної експертизи № 120 від 21.09.2012року на користь держави.

Стягнено солідарно з ОСОБА_10,ОСОБА_9, ОСОБА_8 352.80 грн, витрат за проведення трасологічної експертизи №245 від 19.06.2012 року та дактилоскопічної експертизи № 242 від 13.06.2012 року.

Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що 5.12.2011 року близько 2 години, перебуваючи в с.Лутківка Маловисківського району Кіровоградської області з метою таємного викрадення чужого майна прийшов до домоволодіння ОСОБА_11, розташованого по АДРЕСА_5, з господарського приміщення таємно викрав свиню вагою близько 200 кг., вартістю 3400 грн., заподіявши потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 3400 грн. З місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 20.02.2012 р., близько 23 години, ОСОБА_6, за попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 з метою таємного викрадення чужого майна, прийшли в домоволодіння ОСОБА_13, розташованого по АДРЕСА_6, через незаперті двері проникли до господарського приміщення, звідки таємно викрали, електрозварювальний пристрій «Патон»вартістю згідно судово-товарознавчої експертизи № В-253 від 16.03.12- 690 грн; болгарку «Кіров Лепсе», вартістю 686 грн.; болгарку «ДВТ-125», вартістю 350 грн.; електродвигун, вартістю 320 грн; 42 м. мідного кабеля КГ 4х6, вартістю 38,6 грн. за 1 метр, 15 м. мідного кабеля КГ 2х4, вартістю 15,45 грн. за 1 метр, 15 м. мідного кабеля КОГ 1х35, вартістю 42,8 грн. за 1 метр, спричинивши потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 4540,95 грн. З місця злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд.

Крім того 21 травня 2012 року о 13:30 годині, ОСОБА_10, перебуваючи на вулиці біля будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_7, запропонував неповнолітньому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, знаючи, що він є неповнолітньою особою, вчинити спільно з ним порубку дерев у захисному лісонасадженні, що розташоване на 986 км п.9 - 987 км п.1 залізничного перегону Новомиргород - Виска Одеської залізниці. ОСОБА_8 погодився на пропозицію ОСОБА_10 та разом із ОСОБА_9 21 травня 2012 року здійснили рубку 9 дерев породи, ясен, що належать Шевченківській дистанції захисних лісонасаджень Одеської залізниці, внаслідок чого заподіяли збитки на загальну суму 19572 гривні 88 копійок.

Крім того 08.07.12 р, близько 03 години, ОСОБА_9 з метою таємного викрадення чужого майна прийшов до домоволодіння ОСОБА_14, яке розташоване по АДРЕСА_8, де діючи умисно, по драбині заліз на горище, звідки таємно викрав майно, належне ОСОБА_14, а саме: 9 труб з нержавіючої сталі, кожна довжиною 4 м, діаметром 30 мм, вагою 5 кг, вартістю 24 грн. за 1 кг нержавіючої сталі, на загальну суму 864 грн., які по черзі спустив з горища та через присадибну ділянку виніс з домоволодіння. З місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того 17.09.2012 р., близько 24 години ОСОБА_9 з метою таємного викрадення чужого майна прийшов до домоволодіння ОСОБА_15, яке розташоване по АДРЕСА_9, де діючи умисно, переліз через паркан потрапив на територію домоволодіння, після чого підійшов до навісу, де знаходилася тумбочка, з поверхні якої він таємно викрав електричний котел опалення, вартістю 400 грн., та 18 м телевізійного кабелю, вартістю 1 грн. 20 коп. за 1 м кабелю, на суму 21 грн. 60 коп., а також з-під капоту автомобіля «ГАЗ 24 Волга», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився поряд, таємно викрав акумулятор марки «Домінатор »на 60 Ампер, вартістю 390 грн., а всього викрав майна на суму 811 грн. 60 коп., після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

В апеляціях :

-прокурор просить змінити вирок суду та прийняти рішення про зменшення іспитового строку засудженим ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7, оскільки вони вчинили злочини у неповнолітньому віці і тому іспитовий строк не може перевищувати 2 років;

-засуджений ОСОБА_6 просить виправдати його за епізодом викрадення майна у ОСОБА_11, оскільки він не вчиняв крадіжки, а під час досудового слідства оговорив себе. Також просить пом'якшити покарання та застосувати до нього ст. 75 КК України, звільнивши від покарання на підставі того, що призначене покарання є надто суворим.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, засудженого ОСОБА_6, який підтримав апеляцію, просив виключити із вироку суду епізод викрадення у ОСОБА_16,оскільки його вина за даним епізодом не доведена, та повернути справу на додаткове розслідування, засуджених ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9, та захисників-адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, оцінивши досліджені матеріали справи та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Вина засуджених у вчиненні злочинів, які їм інкриміновані, підтверджується зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами, яким дана обґрунтована оцінка.

Так, допитаний в судовому засіданні у якості підсудного ОСОБА_17 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України визнав частково, а саме у викраденні майна у потерпілого ОСОБА_13 визнав, у потерпілого ОСОБА_16 не визнав, та показав суду, що крадіжку свині в с.Лутківка, Маловисківського району він не скоював, показання, які давав на досудовому слідстві є самообмовою, оскільки працівники міліції пообіцяли випустити його на підписку за іншу крадіжку. Крадіжку майна у гр. ОСОБА_13 він дійсно скоїв разом з ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8. Показання, які давав на досудовому слідстві про крадіжку майна з домоволодіння ОСОБА_13 підтримав повному обсязі. Аналогічні показання ОСОБА_6 дав і у апеляційному суді, наполягаючи на відсутності доказів його вини щодо викрадення свині у ОСОБА_16

Допитані в судовому засіданні у якості підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст 185 КК України визнали повністю та показали, що 20.02.2012 року вони разом скоїли крадіжку з сараю домоволодіння ОСОБА_13 по АДРЕСА_6 електрозварювального пристрою, двох болгарок, електродвигуна, мідного кабелю.

Також, допитаний в судовому засіданні у якості підсудного ОСОБА_10,свою вину в скоєнні злочичинів,передбачених ч.3 ст 185, ч.1 ст.304, ст.246 КК України визнав повністю та показав, що 21 травня 2012 року о 13:30 годині, запропонував неповнолітньому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, знаючи, що він є неповнолітньою особою, вчинити спільно з ним порубку дерев у захисному лісонасадженні, що розташоване на 986 км п.9 - 987 км п.1 залізничного перегону Новомиргород -Виска Одеської залізниці. ОСОБА_8 погодився на пропозицію і вони разом з ОСОБА_9 здійснили рубку 9 дерев породи ясен.Аналогічні показання дали у судовому засіданні підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_9, свою вину в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст 185, ст.246, КК України, визнав повністю та показав, що у травні 2012 року разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 вчинили порубку 9 дерев породи ясен. Також підсудний ОСОБА_9 підтвердив, що 08.07.12р. він вчинив крадіжку з домоволодіння ОСОБА_14, яке розташоване по АДРЕСА_8 9 труб з нержавіючої сталі, а 17.09.2012р. крадіжку з домоволодіння ОСОБА_15, яке розташоване по АДРЕСА_9, електричного котла опалення, телевізійного кабелю, акумулятора до автомобіля.

У апеляційному суді засуджені вину не заперечували, просили суворо не карати, оскільки вони щиро каються у вчиненому та стали на шлях виправлення.

Вина засуджених у вчиненні злочинів також підтверджується показаннями потерпілих про обставини злочинів щодо них та розміри збитків; протоколами огляду місця події, дані яких підтверджують показання потерпілих; протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю обвинувачених, у ході яких вони визнали вину та на місці події показали та розповіли про деталі вчинення злочинів. Вина підтверджується іншими, наявними у справі доказами , які суд дослідив та дав їм належну оцінку, та не оскарджується ніким із учасників.

У той же час, доводи засудженого ОСОБА_6 про непричетність до викрадення майна ОСОБА_16 заслуговують на увагу виходячи із наступного. Так, допитаний на досудовому слідстві у якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_6 свідчив про те, за яких обставин він вчинив викрадення належної ОСОБА_18 свині, при відтворенні обставин та обстановки події на місці показав, яким чином вчиняв злочин. У судовому засіданні ОСОБА_6 заперечував причетність до вчинення викрадення у ОСОБА_16, пояснивши це тиском з боку працівників міліції. У той же час, згідно вимог ст. 74 КПК України ( 1960 р.) показання обвинуваченого, в тому числі і такі, в яких він визнає себе винним, підлягають перевірці. Визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі.

У підтвердження вини ОСОБА_6 по даному епізоду слідство посилається на його визнавальні показання у ході досудового слідства, показання потерпілого ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_19, дані протоколу відтворення обстановки та обставин за участі ОСОБА_20 У той же час, із змісту викладених доказів вбачається, що ОСОБА_11 та ОСОБА_19 підтвердили акт викрадення свині невідомими особами, більш того вони стверджували , що на місці події були виявлені сліди волочіння тварини, вага якої була 200кг, що ставить під сумнів як об'єктивну можливість викрадення тварини без сторонньої допомоги, так і причетність до вчинення злочину, оскільки по справі не добуті інші об'єктивні докази. На думку колегії суддів, ні слідством ні судом не перевірено доводи ОСОБА_6 про причетність інших осіб до вчинення злочину щодо ОСОБА_11, а тому вирок суду, що ґрунтується на сумнівних та суперечливих доказах, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню у цій частині та направленню на додаткове розслідування.

Виходячи із викладеного, дії підсудного ОСОБА_6 по епізоду викрадення майна, належного ОСОБА_13 слід кваліфікувати за ч.3ст.185 КК України, ОСОБА_7 суд правильно кваліфікував за ст. 185 ч. 3 КК України , оскільки вони вчинили, таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднану з проникненням у приміщення. Дії засудженого ОСОБА_10 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185, ч.1 ст.304 , ст.246 КК України оскільки він вчинив, таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у приміщення; незаконну порубку дерев у захисному лісовому насадженні, що заподіяла істотної шкоди; та втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Дії засудженого ОСОБА_8 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185, ст.246 КК України оскільки він вчинив, таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднану з проникненням у приміщення; незаконну порубку дерев у захисному лісовому насадженні, що заподіяла істотної шкоди.

Дії підсудного ОСОБА_9 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.185, ст.246 КК України оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднану з проникненням у приміщення; таємне викрадення чужого майна ( крадіжку ), вчинена повторно;незаконну порубку дерев у захисному лісовому насадженні, що заподіяла істотної шкоди.

Призначаючи міру покарання кожному засудженому, суд першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу кожного винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання і призначив кожному підсудному покарання, яке є достатнім і необхіднім для можливого виправлення та попередження нових злочинів.

Так, призначаючи покарання підсудному ОСОБА_6 місцевий суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину , особу винного -підсудний за місцем проживання характеризується посередньо, не працюючий, такий, що не має постійного місця проживання, обставини, що пом"якшують покарання -відсутні; обставини, які обтяжують покарання -вчинення злочину повторно, групою осіб , за попередньою змовою.

Враховуючи вищевикладене суд обґрунтовано прийшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання підсудного лише за умови ізоляції його від суспільства, а тому ОСОБА_6 обґрунтовано призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Призначаючи покарання ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, а саме те, що підсудні за місцем проживання характеризується посередньо, не працюють, раніше не судимі; обставини, що пом'якшують покарання для всіх -щире каяття, активне сприяння у розкритті злочинів. Обставини, які обтяжують покарання для всіх засуджених враховані -вчинення злочину повторно, групою осіб , за попередньою змовою. У той же визнання у якості обтяжуючих обставин таких як повторність, яка врахована всім засудженим у якості кваліфікуючих обставин, не можуть бути повторно враховані у якості обтяжуючих. А тому усім засудженим вказану обтяжуючу обставину необхідно виключити із вироку таке не ґрунтується на законі.

Враховуючи вищевикладене, те що підсудні ОСОБА_10,ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вчинили злочини у неповнолітньому віці, що також необхідно врахувати у якості пом'якшуючої обставини, суд вважає обґрунтованим призначення їм покарання у виді позбавлення волі на певний строк, із застосуванням ст.75 КК України.

У той же час, вирок районного суду у цій частині підлягає зміні, виходячи із таких підстав. Згідно із вимогами ст.335 КПК України у резолютивній частині вироку суду повинні бути зазначені : прізвище, ім.'я та по батькові підсудного, кримінальний закон, , за яким підсудного визнано винним, покарання, призначене підсудному по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними; остаточна міра покарання, обрана судом. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.ст.75-79, 104 КК України, у резолютивній частині вироку суду зазначається тривалість іспитового строку , обов'язки, покладені на засудженого.

Згідно зі ст. 75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років, а відповідно ст. 104 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78 КК України з урахуванням положень ст. 104 КК України тривалістю від 1 до 2 років. При цьому, згідно вимог ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені будь-які додаткові покарання, передбачені ст.52 КК України, крім конфіскації майна, а неповнолітньому - і крім позбавлення військового чи спеціального звання.

Викладені вимоги закону судом порушено та засудженим призначено покарання із порушенням вказаних вимог.

Так, як вбачається із матеріалів справи засуджені ОСОБА_7,ОСОБА_8 та ОСОБА_10 були неповнолітніми, а тому іспитовий строк їм має бути призначений у межах ст.104 КК України тобто до 2 років. При цьому, згідно вказівок ст. 98 КК України до цих засуджених можуть бути застосовані такі види додаткового покарання, конфіскація серед яких не передбачена, тобто, до неповнолітніх осіб не може бути застосована конфіскація майна.

Таким чином, вирок місцевого суду у частині застосування конфіскації та призначення іспитового строку засудженим підлягає зміні.

Окрім того, судова колегія вважає, що судом невірно вказано назву органу, контролюючого виконання покарання на підставі ст. 75 КК Ураїни, тому вирок суду у цій частині підлягає зміні.

Перевіряючи справу у повному обсязі відповідно до вимог ст. 365 КПК України ( 1960 р) колегія суддів також вважає, що при вирішенні питання про відшкодування засудженими шкоди та судових витрат, суд припустився помилки. Так на всіх засуджених покладено обов'язок відшкодувати судові виртати в солідарному порядку. Однак чинним законодавством не передбачено стягнення судових витрат із винних осіб, а також неповнолітніх у солідарному порядку. Відповідно до вимог ст. 93 КПК України ( 1960 р.) в тому разі, якщо винними у вчиненні злочину визнано декількох осіб, суд постановляє, у якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан кожного. У разі покладення вироком суду обов'язку відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну неповнолітніми, матеріальна шкода стягується за принципом дольової відповідальності. Тому вирок суду у частині стягнення шкоди та судових витрат підлягає зміні.

Керуючись п. 15 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (в редакції закону від 13.04.2012 року), ст. ст. 362, 365, 366 КПК України ( 1960 року) колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_6частково задовольнити, а вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 9.11.2012 року змінити.

Скасувати вирок суду щодо ОСОБА_6 по епізоду викрадення майна, належного ОСОБА_11 5.12.2011 року, та справу у цій частині повернути на додаткове розслідування.

Вирок суду у частині призначення іспитового строку засудженим змінити, встановивши ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7 іспитовий строк 2 роки. Виключити із резолютивної частини вироку суду засудженим ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 додаткову міру покарання у виді "конфіскації незаконно добутого".

Виключити із резолютивної частни вироку суду вказівку як на обтяжуючу обставину всім засудженим "вчинення злочину повторно", та замінити термін " кримінально-виконавча система" на термін "кримінально-виконавча інспекція".

Стягнути з ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 на користь ДП »Одеська залізниця» у відшкодування матеріальних збитків у сумі 19572.88 гривень ( р/р № 26003000001в Одеській філії АБ «Експрес-Банк», МФО 328801,ЗКПО 01-71315) по 6524 грн.29 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 з кожного по 115 грн. 08 коп. , а всього 460грн.32 коп. витрат за проведення трасологічних експертиз № 56 від 29.03.2012року та № 80 від12.12.2011 року, на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_10,ОСОБА_9, ОСОБА_8 з кожного по 117, 60 грн. витрат за проведення трасологічної експертизи №245 від 19.06.2012 року та дактилоскопічної експертизи № 242 від 13.06.2012 року на користь держави.

В решті вирок суду залишити без зміни.

СУДДІ :