Рішення № 29692121, 26.02.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 лютого 2013 року Справа № 913/174/13-г

Провадження №3/913/174/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Укркранмаш», м. Алчевськ Луганської області,

до Публічного акціонерного товариства «Луганський трубний завод», м. Луганськ,

про стягнення 53 417 грн. 02 коп.

суддя Секірський А.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Ачкасов С. М., довіреність №12022013 від 12.02.2013;

Сірик О.Ю., довіреність №13022013 від 12.02.2013;

від відповідача - не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: 16.01.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Укркранмаш» (далі - позивач) звернувся до господарського суду Луганської області з вимогою до Публічного акціонерного товариства «Луганський трубний завод» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 52104,00 грн. та пені в сумі 1313,02 грн. за договорами №819/10 від 28.12.2010 та №183/11 від 23.02.2011 поставки матеріальних цінностей.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договорів поставки № 819/10 від 28.12.2010 та № 183/11 від 23.02.2011 за період з листопада 2011 року по серпень 2012 року позивач здійснив поставку товару загалом на суму 73481,99 грн. Цей товар був прийнятий відповідачем у відповідності до умов договору. За період з листопада 2011 року по жовтень 2012 року відповідач сплатив за отриманий товар 21377,99 грн. Таким чином, відповідач не доплатив 52104,00 грн. Крім того, за порушення умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 1313,02 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надано, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

28.12.2010 між сторонами у справі був укладений договір поставки № 819/10 (далі - договір № 819/10). Відповідно до п.1.1 договору, позивач прийняв на себе зобов'язання передати у власність відповідача товар муфти зубчасті, асортимент, кількість і ціна якого зазначається в специфікаціях, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його (а.с.9-10).

До договору № 819/10 між сторонами було укладено специфікацію № 14 від 06.06.2012 на суму 3720,00 грн. (а.с. 18).

23.02.2011 між сторонами у справі було укладено договір поставки № 183/11 (далі - договір № 183/11). Відповідно до п. 1.1 даного договору, позивач прийняв на себе зобов'язання передати у власність відповідача товар електроматеріали та кранове обладнання, асортимент, кількість і ціна якого зазначається в специфікаціях, а відповідач зобов'язаний прийняти та оплатити його.

До договору № 183/11 між сторонами було укладено специфікації: № 17 від 01.08.2012 на суму 21978,00 грн. (а.с. 14); № 16 від 19.06.2012 на суму 2491,20 грн. (а.с. 15); № 15 від 14.06.2012 на суму 1542,00 грн. (а.с. 16); № 2 від 23.02.2011 на суму 6720,00 грн. (а.с. 17); № 13 від 31.05.2012 на суму 3084,00 грн. (а.с. 19); № 12 від 08.05.2012 на суму 10342,80 грн. (а.с. 20); № 1 від 16.03.2011 на суму 900,00 грн. (а.с. 21).

Відповідно до п. 3.4 договорів, відповідач повинен здійснювати оплату протягом 20-ти календарних днів по факту постачання.

03.04.2012 між сторонами було укладено додаткову угоду б/н до договору №183/11, якою п. 3.4 договору був викладений у такій редакції: «оплата здійснюється на таких умовах: оплата по факту постачання на протязі 60-ти календарних днів на підставі виставленого рахунку» (а.с. 13).

Судом встановлено, що згідно наступних видаткових накладних позивачем поставлено відповідачеві товар: № РН-000290 від 20.12.2011 на суму 1428,00 грн. з ПДВ (а.с.22); № РН-000282 від 05.12.2011 на суму 2760,00 грн. з ПДВ (а.с.24); № РН-000274 від 22.11.2011 на суму 2839,97 грн. з ПДВ (а.с.26); № РН-000273 від 22.11.2011 на суму 4640,02 грн. з ПДВ (а.с.28); № РН-000264 від 10.11.2011 на суму 2600,00 грн. з ПДВ (а.с.30); № РН-0000167 від 01.08.2012 на суму 21978,00 грн. з ПДВ (а.с.32); № РН-0000150 від 19.06.2012 на суму 2491,20 грн. з ПДВ (а.с.34); № РН-0000144 від 14.06.2012 на суму 1542,00 грн. з ПДВ (а.с.36); № РН-0000134 від 06.06.2012 на суму 3720,00 грн. з ПДВ (а.с.38); № РН-0000130 від 01.06.2012 на суму 3084,00 грн. з ПДВ (а.с.40); № РН-0000097 від 08.05.2012 на суму 10342,80 грн. з ПДВ (а.с.42); № РН-0000062 від 22.03.2012 на суму 6960,00 грн. з ПДВ (а.с.44).

Зазначену продукцію отримано відповідачем, що підтверджується довіреностями № 1839 від 16.12.2011 (а.с. 23); № 1764 від 01.12.2011 (а.с. 25); № 1718 від 22.11.2011 (а.с. 27); № 1705 від 18.11.2011 (а.с. 29); № 1631 від 07.11.2011 (а.с. 31); № 909 від 01.08.2012 (а.с. 33); № 784 від 19.06.2012 (а.с. 35); № 747 від 12.06.2012 (а.с. 37); № 722 від 06.06.2012 (а.с. 39); № 696 від 30.05.2012 (а.с. 41); № 579 від 08.05.2012 (а.с. 43); № 338 від 21.03.2012 (а.с. 45).

Крім того, позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки на оплату товару: № СФ-000330 від 03.11.2011 на суму 2600,00 грн.; № СФ-000343 від 15.11.2011 на суму 4640,02 грн.; № СФ-000345 від 17.11.2011 на суму 2839,97 грн.; № СФ-000346 від 18.11.2011 на суму 1380,00 грн.; № СФ-000352 від 29.11.2011 на суму 1380,00 грн.; № СФ-000362 від 15.12.2011 на суму 1428,00 грн.; № СФ-0000067 від 13.03.2012 на суму 6960,00 грн.; № СФ-0000129 від 08.05.2012 на суму 10342,80 грн.; № СФ-0000164 від 31.05.2012 на суму 3084,00 грн.; № СФ-0000183 від 14.06.2012 на суму 1542,00 грн.; № СФ-0000190 від 19.06.2012 на суму 2491,20 грн.; № СФ-0000210 від 01.08.2012 на суму 21978,00 грн.

Таким чином, позивачем відповідачеві за договором № 819/10 від 28.12.2010 та договором № 183/11 від 23.02.2011 було поставлено товару на загальну суму 64385,97 грн.

За період з листопада 2011 року по жовтень 2012 року відповідач сплатив за отриманий товар 21377,99 грн.

У поясненнях від 25.02.2013 № 24 (бухгалтерська довідка) позивач також зазначив, що оскільки на момент звернення з позовом існувало початкове сальдо по Д-ту в розмірі 9096,00 грн. за договором 819/10 від 28.12.2010, то загальна сума боргу складає 52104,00 грн.

Заборгованість в сумі 9096,00 грн. підтверджена також актом звіряння між сторонами за період з 01.11.2011 по 30.11.11.

Відповідно до п.6.4 договорів, у разі несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості непоставленого товару, за кожен день прострочення (а.с.10, 12).

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасну оплату товару в розмірі 1313,02 грн.

Пеню позивачем розраховано, виходячи з того, що прострочення складає 63 дні від дати останньої оплати 25.10.2012 по 26.12.2012, подвійна облікова ставка НБУ за період з 23.03.2012 по теперішній час складає 7,5 % річних, за день - 0,04%. Оскільки борг складає 52 104,00 грн., тобто 20,8416 грн. за день, сума пені за весь час прострочення становить 20,8416 грн. х 63 дні = 1313,02 грн.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору поставляв відповідачеві товар.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 52104,00 грн., яка підтверджена вищезазначеними матеріалами справи.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як зазначено вище, пунктами 6.4 договорів сторони передбачили відповідальність покупця за невиконання зобов'язань по оплаті товару.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок заявленої суми пені - 1313,02 грн., суд дійшов висновку, що позивачем дана сума нарахована вірно та заявлена обґрунтовано.

За таких обставин позовні вимоги є повністю обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 75, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Луганський трубний завод», 91009, м. Луганськ, вул. 2-га Свєрдлова, 5, код 00190802, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Укркранмаш», 94200, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Гмирі, буд. 27-к, код ЄДРПОУ 35999390, суму заборгованості за договорами № 819/10 від 28.12.2010 та № 183/11 від 23.02.2011 в розмірі 52 104 грн. 00 коп. (п'ятдесят дві тисячі сто чотири гривні 00 копійок), пеню в розмірі 1313 грн. 02 коп. (одна тисяча триста тринадцять гривень 02 копійки) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.03.2013.

Суддя А.В. Секірський