ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2013 р. Справа № 8/54/2012/5003
Господарський суд Вінницької області в складі колегії суддів: головуючого судді Грабика В.В., суддів Маслія І.В., Стефанів Т.В..
при секретарі судового засідання Хоменко С.І.,
за участю представників сторін:
від позивача : Іванов П.О. - за довіреністю;
від відповідача : Федчук Р.П. - за довіреністю;
від третьої особи: Бобко Т.Є. - за довіреністю;
розглянувши в приміщенні суду справу
за позовом: Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)
до:товариства з обмеженою відповідальністю "Аграна Фрут Україна" (21022, м. Вінниця, вул. Тарногродського, 32)
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24)
про стягнення коштів,-
ВСТАНОВИВ :
ДК „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" 01.10.2012р. звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аграна Фрут Україна" про стягнення основного боргу за поставлений природний газ в сумі 61 110,93 грн., пені в розмірі 4 560, 10 грн., суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 3 666,66 грн. та 3 % річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 3 347,41 грн..
Позов обґрунтовано наступним. 01 січня 2010 року між ДП «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України» в особі Вінницької філії ДП «Нафтогазмережі» та ТОВ «Аграна Фрут Україна» був укладений договір на транспортування природного газу №В-09-48Прт. Підприємство свої зобов'язання згідно даного договору виконало, надавши споживачу протягом грудня 2009 року, січня-березня 2010 року послуги з транспортування природного газу, що підтверджується актами подачі-прийому та реалізації газу. Відповідач за газ розрахувавася частково, на час звернення до суду борг становить 61 110,93 грн., що в свою чергу є підставою для стягнення з відповідача пені за період з 30.03.2012р. по 28.09.2012р. в сумі 4560,10 грн., інфляційних нарахувань за період з грудня 2010р. по березень 2012р. в сумі 3666,66 грн.,3% річних за період з 30.11.2010р. по 28.09.2012р. в сумі 3347,41 грн..
Ухвалою суду від 02.10.2012 р. порушено провадження у справі №8/54/2012/5003 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 24.10.2012 р..
22.10.2012 р. від відповідача через канцелярію суду надійшли пояснення наступного змісту. У ТОВ «Аграна Фрут Україна» відсутня заборгованість за перед позивачем. Дійсно, 01/01/2010 року ТОВ «Аграна Фрут Україна» було укладено договір з ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ», правонаступником якого є позивач, однак розрахунки за цим договором проведено в повному обсязі (а.с. 29).
Ухвалою суду від 24.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 27.11.2012 р..
Ухвалою суду від 27.11.2012 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 14.12.2012 р..
13.12.2012р. від відповідача через канцелярію суду надійшли пояснення наступного змісту. Послуги по подачі-прийому (транспортуванню) природного газу у грудні 2009 року позивачем не надавались. Ці послуги були надані ВУГГ - філією ВАТ "Вінницягаз" за договором №П-08-65 Втр від 25/12/07 (що підтверджується актом №УГГ-010496 від 31/12/09 року, рахунком-фактурою №УГГ-012849 від 31/12/09р.) та оплачені в повному обсязі на рахунок ВУГГ - філія ВАТ "Вінницягаз" (а.с.76).
13.12.2012 р. від позивача через канцелярію суду надійшли пояснення наступного змісту. Постановою НКРЕ від 01 березня 2010 року №195 «Про відновлення дії Постанови НКРЕ від 07.08.2008 №936 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕ від 01.12.2009 року №1376» установлено, що тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ» діють згідно з постановою НКРЕ від 07.08.2008 №977, зі мінами, унесеними постановою НКРЕ від 31.08.2009 №997. Визнано такою, що втратила чинність постанову НКРЕ від 01.12.09 №1376. Встановлено тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами в розмірі 120,20 грн. за 1000 куб.м. (без урахування ПДВ). У зв'язку з змінами тарифів на транспортування газу. ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ звернулось до Відповідача з листом від 01.06.2010 року №1353 з пропозицією внести зміни до договору № В-09-48 Птр від 01.01.2010 року та встановити з 01.03.2010 року тариф на транспортування газу в розмірі, визначеному постановою НКРЕ від 01 березня 2010 року №195, надало перерахунок послуг за березень 2010 року та акт звіряння взаєморозрахунків. У зв'язку з прийняття рішення про припинення діяльності підприємства повідомило про розірвання договору з 01.04.2010 року. 26.11.2009 НКРЕ прийнято постанову №1346 «Про анулювання ліцензії на транспортування-природного і нафтового газу розподільними трубопроводами та ліцензії на постачання природного газу за регульованим тарифом, виданих ВАТ «Вінницягаз». 26.11.2009 року НКРЕ прийнято постанову №1347 «Про внесення змін до постанови НКРЕ від 25.12.08 №1526» (розширено територію ліцензійної діяльності ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ» на територію м. Вінниця та Вінницької області). Таким чином з 01.12.09 ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ» залишалось єдиним ліцензіатом, який мав право здійснювати діяльність з транспортування природного газу розподільчими газопроводами на території Вінницької області. В грудні 2009 року для відповідача було протранспортовано природний газ загальним обсягом 430 610 м3 за ціною 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 64 коп. в тому числі ПДВ 19,94 грн., що відповідає вимогам постанови НКРЕ №977 від 7 серпня 2008 року в редакції змін, внесених постановою НКРЕ від 01.12.2009 року №1376. Таким чином , загальна вартість послуг з транспортування газу в грудні 2009 року склала 430 610 м3 х119,64 грн. 51 518,18 грн.. Відповідач платіжним дорученням від 01.02.10 перерахував грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за послуги з транспортування газу в грудні 2009 року в сумі 64074,40 грн. Таким чином, залишок грошових коштів після оплати відповідачем послуг з транспортування газу в грудні 2009 року склав 64074,40 грн. - 51518,18 грн. = 12556,22 грн.. Платіжним дорученням від 02.03.10р. відповідач сплатив позивачу 40213,28 грн., платіжним дорученням від 01.04.10 р. сплатив 46 653,50 грн.. Таким чином сума заборгованості відповіача перед позивачем за договором склала 160 533,93 - 12556,22 - 40213,28 - 46653,50=61 110,93 грн. (а.с.87-93).
Ухвалою суду від 14.12.2012 р. справу прийнято до колегіального розгляду у складі головуючого судді Грабика В.В., суддів Маслія І.В., Стефанів Т.В. та призначно до розгляду на 29.01.2012 р..
25.01.2013 р. від відповідача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення наступного змісту. Актами від 31.01.2010 р., від 28.02.2010 р., та від 31.03.2010 р. підписаними обома сторонами стверджується, що позивачем за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2010р., включно, надано послуги по транспортуванню природного газу , а відповідачем отримано ці послуги. За ці послуги було виставлено рахунки на суму 150 941,18 гривень, які повністю оплачені. Станом на 31.03.2010 ніяких пропозицій щодо зміни ціни відповідач не отримував. Сторонами не укладалося жодних угод про зміну ціни, в суд з позовом про зміну умов договору позивач не звертався. Таким чином, визначення позивачем ціни транспортування газу за збільшеним тарифом та донарахування відповідачу сум за березень 2010 року є односторонньою зміною істотних умов договору, що є неприпустимим з огляду на договір та акти цивільного законодавства, оскільки пунктом 5.1. договору було чітко визначено тариф, а пунктом 5.3 договору - умови його зміни (а.с.120-121).
Ухвалою суду від 29.01.2013 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та відкладено розгляд справи на 27.02.2013 р..
20.02.2013 р. від третьої особи через канцлярію суду надійшли пояснення наступного змісту. Постановою НКРЕ України від 26.11.2009 р. №1346 з 01 грудня 2009 р. анульовано ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом, видану ВАТ "Вінницягаз" (з 17.11.2010 р. - ПАТ "Вінницягаз"). Таким чином, в період з 01 грудня 2009 р. по 31 березня 2010 р. ВАТ "Вінницягаз" постачання природного газу ТОВ "Аграна Фрут Україна" не здійснювало (а.с.131).
21.02.2013 р. від позивача через канцелярію суду надійшли пояснення наступного змісту.Узв"язку з анулюванням ліцензії ВАТ "Вінницягаз" на право здійснення господарської діяльності з транспортування природного газу розподільчими трубопроводами, останнє втратило право вимагати проведення розрахунків за послуги з транспортування природного газу отримані відповідачем в грудні 2009 року. Як було встановлено позивачем та не заперечується відповідачем, умовами п.6.4. договору №В-09-48 ПТР від 01.01.2010 р. передбачено, що в платіжних дорученнях споживач повинен обов"язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. В платіжному дорученні від 01.02.10 на суму 64074,40 грн. не було вказано призначення платежу. Таким чином, позивач зарахував частину коштів в сумі 51518,18 гн. в погашення заборгованості за виконані в грудні 2009 року роботи з транспортування природного газу (а.с.136-137).
26.02.2013 р. від відповідача через канцелярію суду надійшли пояснення наступного змісту. В грудні 2009 р. послуги по транспортуанню прирдного газу надавались ВУГГ "Вінницягаз" на підставі договору В-08-65 Втр від 03 травня 2008 року. За грудень 2009 р. транспортовано 430610 м. куб. на суму 49 864,64 грн. Оплачено 34740,00 грн. та 15 124,53 грн. (а.с.142).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові та письмових поясненнях.
Представник відповідача позов не визнав, з підстав та за обставин, вказаних в письмових поясненнях, а також зазначив, що підприєству послуги з транспортування газу в грудні 2009р. надавало ВУГГ - Філія ВАТ "Вінницягаз" з яким проведено розрахунок в повному об"ємі.
Представник третьої особи в судовому засіданні зазначила, що в грудні 2009 р. ВАТ "Вінницягаз " не здійснювало постачання та транспортування природного газу ТОВ "Аграрна Фрут Україна" у зв"язку з анулюванням ліцензії.
При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
03.05.2008р. між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та ТОВ "Аграна Фрут Україна" укладено договір №В-08-108п на постачання та транспортування природного газу. Даний договір діє в частині поставки газу з 01 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а в частині проведення розрахунків за газ, послуг по постачанню, транспортуванню та зберіганню газу, цільової надбавки до тарифу на природний газ -до їх повного здійснення (п.10.1). (а.с.143-145).
12.01.2009 р. між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та ТОВ "Аграна Фрут Україна" укладено додаткову угоду №2 до договору №В-08-108П від 03.05.2008 р.. Додатковою угодою внесено зміни та доповнення до договору №В-08-108п від 03.05.2008 р., а саме визначено, що договір діє в частині поставки газу з 1 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року, а в частині проведення розрахунків за транспортування до їх повного здійснення (а.с.146).
Як вбачається з акту подачі-прийому та реалізації газу №УГГ-010496 від 31.12.09 р. ВУГГ - філія ВАТ "Вінницягаз" подало, а ТОВ "Аграрна Фрут Україна" прийняло в грудні 2009 р. газ в об'ємі 430 610 м. куб.. Акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками (а.с.150).
01.01.2010 р. між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України"(підприємство) та ТОВ "Аграна Фрут Україна"(споживач) був укладений договір на транспортування природного газу №В-09-48Прт. Договором передбачено наступне: предметом договору є надання підприємством споживачу послуг по транспортуванню газу згідно з договором на постачання природного газу, укладеного між споживачем та будь-яким незалежним постачальником природного газу (п.1.1.); підприємство здійснює протягом 2010р. транспортування газу, а споживач зобов"язується його прийняти і сплатити на умовах цього договору послуги з транспортування газу (п.1.2); приймання-передача газу, поставленого постачальником споживачу у відповідному місяці оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу (п.3.2.1.6.); акти приймання-передачі газу, що зазначені в пункті 3.2.2.6 даного договору, уповноважені представники сторін складають до 1 (першого) числа місяця, наступного за звітним . Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (п.3.2.1.7.); тариф на транспортування 1000куб. м. природного газу по газових мережах ДП "Нафтогазмережі" становить 119, 64 в тому числі ПДВ 19, 94 (п.5.1.); сторони домовились, що тариф на транспортування, що вказаний в даному договорі, змінюється нормативними актами уповноважених державних органів і є обов'язковими для сторін за даним договором з моменту введення їх в дію. У випадку зміни тарифу чи порядку розрахунків за послуги по транспортуванню споживач на протязі трьох днів з моменту отримання додаткової угоди зобов"язаний повідомити товариство про згоду з тарифом або новим порядком розрахунків. У разі незгоди споживача зі зміною тарифу та порядку розрахунку, а також у разі неотримання від споживача відповіді або додаткової угоди у зазначений термін, підприємство припиняє транспортування природного газу споживачу (п.5.3.); споживач не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на поточний рахунок підприємству 100% вартості послуг транспортування природного газу розподільчими трубопроводами, який запланований для транспортування (згідно п.1.2. договору) згідно виставленого рахунку. При невиконанні споживачем п.6.1. договору підприємство не здійснює транспортування газу споживачу (п.6.1.); в платіжних дорученнях споживач повинен обов'язково вказувати номер договору та дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у споживача за даним договором підприємство зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за послуги по транспортуванню природного газу, поставленого в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу. Кошти, які надійшли від споживача, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості по даному договору (п.6.4.);в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, послуги з постачання та транспортування у строки, зазначені у п.6.2. даного договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується постачальником протягом 6 місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом (п.7.1.); всі зміни і доповнення до даного договору повинні бути зроблені в письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін (п.10.3.); договір набирає чинності з 1 січня 2010 р. і діє в частині транспортування до 31 грудня 2010р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1.); строк позовної давності по даному договору та стягненню неустойки становить три роки (п.11.2.)(а.с.8-13).
На виконання умов договору підприємство (позивач) надало споживачу (відповідачу) послуги з транспортування газу в об'ємі 385 560 м. куб., що стверджується актом подачі-прийому та реалізації газу №НГ-В000839 від 31.01.10 р., у лютому 2010р. - з транспортування газу в об'ємі 486 119 м. куб., що стверджується актом подачі-прийому та реалізації газу №НГ-В001952 від 28.02.10, у березні 2010р. - з транспортування газу в об'ємі 389 949 м. куб., що стверджується актом подачі-прийому та реалізації газу №НГ-В003026 від 31.03.10. Акти підписані сторонами та скріплені їх печатками (а.с.-15-17).
01.06.2010 р. позивачем було підготовлено лист адресований відповідачу, яким надіслано додаткову угоду до договору на транспортування природного газу №В-09-48Птр від 01.01.2010 р., перерахунок за березень 2010 року та акт звірки, з проханням скріпити печаткою та по одному примірнику повернути, а також повідомлено, що договір на транспортування природного газу №В-09-48Птр від 01.01.2010 р. слід вважати розірваним з 01.04.2010 р. (а.с.18).
Згідно акту звірки розрахунків від 13.05.2012 р. станом на 30.04.2012 р. заборгованість ТОВ «Аграна Фрут Україна» перед ДП "Нафтогазмережі" Вінницька філія становить 51 518,18 грн. (а.с.19).
Згідно довідки ДК "Газ України" та письмового розрахунку заборгованість ТОВ «Аграна Фрут Україна» станом на 31.07.12 р. становить 61 110,93 грн. (а.с.22-23).
Згідно письмового розрахунку, який міститься в позовній заяві, з відповідача окрім суми основного боргу в сумі 61110,93 грн. належить стягнути 4 560,10 грн. пені за період з 30.03.2012 р. по 28.09.2012 р., 3 666,66 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2010 р. по березень 2012 р. та 3 347,41 грн. - 3% річних за період з 30.11.2010 р по 28.09.2012 р. (а.с.3-4).
Платіжним дорученням №421 від 01.02.2010р. ТОВ "Аграна Фрут" перераховано 64074,40 грн. Вінницькій філії ДП Нафтогазмережі за послуги з транспортування природного газу розподільчими мережами згідно рахунку НГ-В001177 від 01.02.2010р. (а.с.80).
Платіжним дорученням №988 від 02.03.2010р. ТОВ "Аграна Фрут" перераховано 40213,28 грн. Вінницькій філії ДП Нафтогазмережі за послуги з транспортування природного газу розподільчими мережами згідно рахунку НГ-В002477 від 01.03.2010р. (а.с.81).
Платіжним дорученням №1684 від 01.04.2010р. ТОВ "Аграна Фрут" перераховано 46653,50 грн. Вінницькій філії ДП Нафтогазмережі за послуги з транспортування природного газу розподільчими мережами згідно рахунку НГ-В003968 від 31.03.2010р. (а.с.79).
Вказані платіжні доручення не містять посилання на договір від 01.01.2010р., також в порушення вимог ухвали суду від 24.10.2012р. відповідач не надав суду рахунків на які є посилання у зазначених вище платіжних дорученнях, в яких могло б бути посилання на договір від 01.01.2010р..
Згідно п.1.2 статуту ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" компанія є правонаступником реорганізованого ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" (а.с.105).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.625ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.901 ЦК України передбачено наступне. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст.903ч.1 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оглянувши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані сторонами докази, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в грудні 2009р. ТОВ "Аграрна Фрут Україна" отримало послуги з транспортування газу в об"ємі 430 610 м. куб., що підтверджується актом №УГГ-010496 від 31.12.2009р.. Проте судом також встановлено, що послуги з транспортування вказаного в акті об"єму газу здіснювало не Вінницьке управління газового господарства - філія ВАТ "Вінницягаз", а ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України". Вказана обставина в судовому засіданні підтверджена представником ПАТ "Вінницягаз", а також підтверджується постановами НКРЕ від 26.11.2009 р. №1346 та №1347. З огляду на те, що тариф на транспортування 1000 м.кбм. газу для ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в грудні 2009р. становив 119,64грн.,то вартість транспортованого відповідачу в грудні 2009р. газу становила 51 518,18грн. (430,610 * 119,64 = 51 518,18грн.). Вказані кошти відповідачем позивачу в грудні 2009р. сплачені не були.
Судом встановлено, що 01.01.2010р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Аграна Фрут Україна" укладено договір на транспортування природного газу № В-09-48Птр, відповідно до якого в січні - березні 2010 р. позивач надав відповідачу послуги з транспортування природного газу в об"ємі 1 261 628 м. куб., що стверджується двосторонніми актами подачі-прийому та реалізації газу.
З урахуванням тарифу 119,64 грн. за 1000м куб. газу вартість послуг з транспортування газу становила в січні 2010р. 46 128,39 (385,560 * 119,64 = 46 128,39грн.), а в лютому 2010р. - 58 159,27грн. (486,119 * 119,64 = 58 159,27грн.).
Згідно постанов НКРЕ від 01.03.2010р. №195 та від 07.08.2008р. №977 зі змінами внесеними постановою НКРЕ від 01.12.2009р. №977 тариф на транспортування газу з 01.03.2010р. становив 120,2грн. за 1000 м.куб.(без ПДВ), а з ПДВ - 144,24. При цьому слід зазначити, що укладаючи 01.01.2010р. договір №В-09-48Птр сторони передбачили в п. 5.3, що тариф, вказаний в даному договорі, змінюється нормативними актами уповноважених державних органів і є обов'язковими для сторін за даним договором з моменту введення їх в дію.Абзацом другим п.5.3 передбачені дії відповідача у разі отримання від позивача додаткової угоди, а не обов"язок позивача укладати додаткову угоду в разі зміни тарифу. Отже вартість транспортованого відповідачу газу в об"мі 389 949 м. куб. в березні 2010р. становила 56 246,24грн. (389,949* 144,24=56 246,24грн.).На переконання суду застосування нового тарифу в березні 2010р. не вимагало укладення додатковихз угод, або ж внесення змін в основний договір від 01.01.2010р., така правова позиція викладена Вищим господарським судом у постанові від 27.07.2011р. у справі №4/14-11 за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ДП "Немирівський спиртовий завод".
Як вбачається із змісту наданих відповідачем платіжних доручень №421 від 01.02.2010 р. на суму 64074,40 грн.,№988 від 02.03.2010 р.. на суму 40213,28 грн., №1684 від 01.04.2010 р. - на суму 46653,50 грн. ним було сплачено позивачу в період з січня-березня 2010р. - 150 941,18грн..
Оскільки в платіжному дорученні №421 від 01.02.2010 р. на суму 64 074,4грн. не було вказано призначення платежу, в порушення п. 6.4 договору,то суд приходить до переконання в тому , що позивач правомірно зарахував частину отриманих коштів на погашення заборгованості за грудень 2009р. в сумі 51 518,18грн..
Таким чином, вартість тарнспортованого відповідачу в січні - березні 2010 р. природного газу в об"ємі 1 261 628 м. куб. , з урахуванням зміни тарифу в березні 2010р., становить 160 533,9 грн., а відповідачем фактично сплачено по договору, за вирахуванням коштів за грудень 2009р., 99 423грн..Таким чином сума основного боргу відповідача становить 61 110,93грн., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Оскільки відповідач є боржником, що прострочив виконання грошового зобов"язання, то відповідно до ст.625ч.2 ЦК України, абзацу першого п.7.1 договору від 01.01.2010р. наявні підстави для стягнення з нього на користь позивача 3% річних за період з 30.11.2010р. по 28.09.2012р. в сумі 3 347,41грн. та інфляційних нарахувань за період з грудня 2010р. по березень 2012р. в сумі 3 666,66грн., відповідно до письмового розрахунку, який міститься в позовній заяві.
У задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 4560,10 грн. пені за період з 30.03.2012 р. по 28.09.2012 р. слід відмовити з наступних підстав.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.
Відповідно до абзацу другого п.7.1. Договору від 01.01.2010р. неустойка нараховується підприємством протягом 6 (шести) місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 259 ЦК України надає сторонам право за взаємною домовленістю збільшувати позовну давність, яка встановлена законом. Разом з тим, сторонам не надано право змінювати початок перебігу позовної давності, що врегульовано ст. 261 ЦК України.
При цьому ч. 2 ст. 260 ЦК України закріплено імперативну норму, відповідно до якої порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Зі змісту зазначених норм слідує, що сторонам за договором надається право змінити лише строк, протягом якого управнена сторона може нараховувати штрафні санкції, тоді як момент виникнення права на нарахування відповідних штрафних санкцій є незмінним та пов'язується законом з днем, коли зобов'язання мало бути виконане, що кореспондується з положеннями ст.ст. 260, 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності за вказаними вимогами з урахуванням імперативу встановленого ч. 2 ст. 260 ЦК України щодо заборони зміни порядку обчислення позовної давності.
Отже, положення договорів, що змінюють початок перебігу, тобто порядок обчислення позовної давності, суперечать ст.ст. 260, 261 ЦК України та ч. 6. ст. 232 ГК України.
Такої думки притримується Верховний Суд України зокрема у постанові від 04.12.2012 р. у справі № 17/034-11.
Відповідно до статті 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.
З матеріалів справи, зокрема наданого до справи розрахунку пені, вбачається, що до стягнення заявлено пеню, що нарахована протягом шести місяців, а саме з 30.03.2012 р. по 28.09.2012 р., що передували зверненню до суду з даним позовом, з посиланням на п. 7.1. договору №В-09-48Прт від 01.01.2010р..
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що другим абзацом п. 7.1. договору на транспортування природного газу №В-09-48Прт від 01.01.2010р сторони фактично змінили порядок обчислення позовної давності за вимогами про стягнення неустойки на прострочену суму, оскільки, застосовуючи вказаний пункт договору у спірних правовідносинах, сторони визначили, що строк позовної давності за вимогами про стягнення неустойки починає свій перебіг не з моменту прострочення платежу, а з дати, що визначається шляхом зворотнього відрахунку шести місяців від дати звернення виконавця з позовом, що не відповідає положенням ч. 2 ст. 260 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 217 ЦК України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідно до п. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
З огляду на вказані вище обставини та приймаючи до уваги те, що другий абзац пункту 7.1 договору на транспортування природного газу №В-09-48Прт від 01.01.2010р. суперечить вимогам ст.ст. 260, 261 ЦК України та ч. 6. ст. 232 ГК України, то він підлягає визнанню судом недійсним на підставі ст.ст. 203 ч.1, 215 ч.1 ЦК України, що є підставою для відмови в задоволенні позову в частині вимоги про стягнення 4 560,10 грн. пені за період з 30.03.2012 р. по 28.09.2012 р., оскільки суд за власною ініціативою не вправі змінювати період нарахування.
Витрати, пов'язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 49ч.2 ГПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2.Визнати недійсним абзац другий п. 7.1. договору № В-09-48Птр від 01.01.2010р..
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аграна Фрут Україна" (код ЄДРПОУ 20118399, 21022, м. Вінниця, вул. Тарногродського, 32) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 31301827, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) основний борг в сумі 61110,93 грн., 3% річних в сумі 3347,41грн., інфляційні нарахування в сумі 3666,66грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн..
4. Відмовити в задоволенні позову в частині вимоги про стягнення пені в сумі 4560,10 грн. .
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 04 березня 2013 р.
Головуючий суддя Грабик В.В.
Судді Маслій І.В.
Стефанів Т.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
Судове рішення № 29692111, Господарський суд Вінницької області було прийнято 27.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 8/54/2012/5003. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: