Рішення № 29692078, 25.02.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2013 р. Справа № 911/447/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»

про стягнення 92 110,64 грн.

за участю представників:

позивача - Дзюбайло О.О. - предст., дов. № 35-30-5 від 02.01.2013р.

відповідача - не з'явився;

Обставини справи:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Лінійного Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (відповідач) про стягнення 92 110,64 грн., які складаються з 82116,66 грн. боргу, 8278,64 грн. пені, 64,79 грн. інфляційних втрат, 1650,55 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 08-055/141 від 17.04.2011 року на оренду нежитлового приміщення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.12.2013 року порушено провадження у справі № 911/447/13-г та призначено розгляд справи на 25.02.2013 року.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 25.02.2013р., позивач подав додаткові пояснення до розрахунків по орендній платі, а також витяги з ЄДРПОУ стосовно позивача та відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги суду викладені в ухвалі від 08.02.2013р. не виконав.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Враховуючи те, що ухвала суду була направлена за адресою, яка вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

25.02.2013р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін позивача, суд,-

встановив:

З 01 січня 2001 року набрав чинності договір № 08-055/141 від 17.04.2001р. на оренду нежитлового приміщення (Договір), укладений між Відкритим акціонерним товариством «Авіакомпанія Авіалінії України» (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт» (орендар).

Відповідно до п.1.1 Договору передало, а ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» прийняло в строкове платне користування приміщення першого та третього поверхів Профілакторію загальною площею 363 кв.м.

У відповідності до Додатку № 2 до Договору від 01.07.2002, ВАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» відповідач прийняв в користування приміщення площею 329 кв.м.

Згідно з умовами п.1 Додаткової угоди № 3 від 18.06.2003р. до Договору, у зв'язку зі зміною з 20.03.2003р. власника будівлі Профілакторію, сторону «Відкрите акціонерне товариство «Авіакомпанія Авіалінії України» було замінено на сторону «Державний міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.10.2006р. № 1023,

найменування Державного міжнародного аеропорту «Бориспіль» було замінено на Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 24.05.2012р., Закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт» змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт», про що сторони уклали Додаткову угоду № 8 від 18.06.2012р. до Договору (п.1 Додаткової угоди № 8 до Договору).

Таким чином, на момент звернення з даною позовною заявою, орендодавцем за Договором є Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль і орендарем за Договором є Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт».

На умовах Договору зі змінами, внесеними до нього Додатковою угодою № 6 від 25.07.2011р. з Протоколом розбіжностей від 25.07.2011р., у строковому платному користуванні відповідача в період з 29.07.2011р. по 27.12.2012р. знаходилась частина приміщення на 3-му поверсі будівлі Профілакторію загальною площею 60,9 кв.м.

Відповідно до п. 5.2 договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Пунктом 3.6 Договору (в редакції, викладеній в Додатковій угоді № 8 від 18.06.2012р. до Договору з протоколом узгодження розбіжностей до неї), у разі припинення (розірвання) Договору оренди, відповідач сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно.

Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції.

Згідно з Актом передачі-приймання орендованого майна від 27.12.2012р. до Договору, складеним, підписаним і затвердженим уповноваженими представниками сторін, приміщення на третьому поверсі будівлі Профілакторію загальною площею 60,9 кв.м. було повернуто зі строкового платного користування.

Враховуючи викладені вище умови п.3.6 Договору, відповідач мав сплачувати орендну плату за користування частини приміщення на третьому поверсі будівлі Профілакторію загальною площею 60,9 кв.м. в період з 29.07.2011р. по 27.12.2012р. включно.

Проте, за словами позивача, відповідач не в повному обсязі вніс орендну плату за користування майном, у зв'язку з чим за період жовтень-листопад 2011р.,січень-лютий 2012р., серпень-грудень 2012р. утворилась заборгованість станом на день подачі позову в розмірі 82116,66 грн.

Згідно з частиною шостою ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини першої та п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Кабінетом Міністрів України і за жовтень місяць 2011 року без врахування ПДВ становить 7703, 84 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п.3.1, п.3.2 Договору в редакції, викладеній в Додатковій угоді № 8 від 18.06.2012р. до Договору з протоколом узгодження розбіжностей до неї).

Орендна плата за перший місяць фактичного користування майном визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяцем до останнього числа першого місяця оренди (п.3.3 Договору в редакції, викладеній в Додатковій угоді № 8 від 18.06.2012р. до Договору з протоколом узгодження розбіжностей до неї).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Якщо індекс інфляції за поточний місяць складає менше 100%, то орендна плата визначається на рівні орендної плати за попередній місяць (п.3.4 Договору в редакції, викладеній в Додатковій угоді № 8 від 18.06.2012р. до Договору з протоколом узгодження розбіжностей до неї).

Умовами п.3.3 Договору встановлено, що перерахування за поточний місяць здійснюється відповідачем за 10 днів до початку наступного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Всупереч умовам договору, відповідач свої зобов'язання виконав неналежним чином, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 82116,66 грн., яка складається з 8 732, 67 грн. за жовтень 2011р., 9 253, 85 грн. за листопад 2011р., 9 290, 20 грн. за січень 2012р., 9 308, 77 грн. за лютий 2012р., 9 336, 70 грн. за серпень 2012р., 9 346, 03 грн. за вересень 2012р., 9 346, 03 грн. за жовтень 2012р., 9 346, 03 грн. за листопад 2012р., 8 156, 38 грн. за грудень 2012р.

Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зважаючи на те, що відповідач у встановлені договором (п.3.3) строки орендні платежі не вніс, доказів оплати суду не надав, вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, а також актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2012р., підписаним повноваженими представниками сторін, вимога про стягнення 82116,64 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 8278,64 грн.

Відповідно до п.3.5 Договору (в редакції, викладеній в Додатковій угоді № 8 від 18.06.2012р. до Договору з протоколом узгодження розбіжностей до неї), орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується позивачем з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з врахуванням норм чинного законодавства, встановив, що заявлена до стягнення пеня за період з 31.10.2011р. по 06.02.2013р. нарахована по кожному рахунку окремо, однак з перевищенням шестимісячного строку нарахування встановленому п. 6. ст. 232 ГК України, у зв'язку з чим підлягає частковому задоволенню в сумі визначеній судом 4783,31 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, 3% річних складають 1650,55 грн., інфляційні втрати 64,79 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення 1650,55 грн. 3% річних та 64,79 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 82116,66 грн. боргу, 1650,55 грн. 3% річних, 64,79 грн. інфляційних втрат та 4783,31 грн. пені. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, код ЄДРПОУ 20048090) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069) - 82116 (вісімдесят дві тисячі сто шістнадцять) грн. 66 коп. боргу, 1650 (одну тисячу шістсот п'ятдесят) грн. 55 коп. 3% річних, 64 (шістдесят чотири) грн. 79 коп. інфляційних втрат, 4783 (чотири тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 31 коп. пені, 1772 (одну тисячу сімсот сімдесят дві) грн. 30 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 01.03.2013р.

Суддя О.В. Щоткін