Рішення № 29690611, 25.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1681/13 25.02.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія

«Інго-Україна»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія

«ОРАНТА»

про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу 19 447,16 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Подкуйко О.Ю. за довіреністю № 8 від 02.01.2013 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (відповідач) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу 19 447,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, на підставі договору добровільного страхування автотранспорту № 250578670 від 12.12.2008 р. внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Honda Accord», реєстраційний номер АА 2164 ЕТ, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Hyundai Tucson», реєстраційний номер АА 4394 ВМ, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/8774530), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2013 р. було порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.02.2013 р. об 11:50 год.

25.02.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з додатками на виконання вимог ухвали суду від 30.01.2013 р., яким позивач просив суд долучити до матеріалів справи письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарські спори.

25.02.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В якості додатків до відзиву представник відповідач надав суду копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.10.2012 р. стосовно відповідача та копію Полісу № ВВ/8774530 про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В судове засідання, призначене на 25.02.2013 р. представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 25.02.2013 р., не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 30.01.2013 р. виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності в судовому засіданні 25.02.2013 р. від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 25.02.2013 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 25.02.2013 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні, призначеному на 25.02.2013 р., розглядався відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого відповідач звертав увагу суду на те, що згідно положень ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідач також зазначив, що , відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України», оцінка майна є обов'язковою при визначенні збитків або розміру відшкодування. А тому, враховуючи данні копії Звіту № 489 від 22.10.2009 р. про оцінку автомобіля «Honda Accord» , реєстраційний номер АА 2164 ЕТ, наявної в матеріалах справи, відповідач вважає позовні вимоги обґрунтованими на суму 16 209,95 грн.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 25.02.2013 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.12.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», найменування якого було змінено 22.04.2012 р. на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», що підтверджується положеннями п.1 ст.1 Статуту Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», копія якого наявна в матеріалах справи (позивач, страховик) та Представництвом «Горєніє д.д.» Україні (страхувальник) було укладено договір № 250578670 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків (надалі -договір страхування).

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль "Honda Accord", реєстраційний номер АА 2164 ЕТ. Строк дії договору страхування визначений з 00:00 год. 20.12.2008 р по 24:00 год. 19.12.2009 р.

12.10.2009 р. в м. Києві на площі Дружби Народів сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «Honda Accord», реєстраційний номер АА 2164 ЕТ, який належить Представництву «Горєніє д.д.» в Україні та яким керував Мусієнко Володимир Петривич на підставі довіреності б/н від 22.12.2008 р. (копія довіреності наявна в матеріалах справи), та автомобіля «Hyundai Tucson», реєстраційний номер АА 4394 ВМ, яким керував власник Лукаш Віктор Миколайович. Наведене підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду ВДАІ з обслуговування Оболонського району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві.

ДТП сталася в результаті порушення Лукаш Віктором Миколайовичем п. 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 11.11.2009 р. у справі № 3-11632/2009 р., відповідно до якої Лукаш Віктора Миколайовича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля "Honda Accord", реєстраційний номер АА 2164 ЕТ, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 489 про оцінку автомобіля "Honda Accord", реєстраційний номер АА 2164 ЕТ, що складений 22.10.2009 р. оцінювачем Касперським Романом Миколайовичем (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ФДМУ МФ № 4862 від 24.02.2007 р.) становить 16 209,95 грн. (надалі -звіт № 489 про оцінку автомобіля від 22.10.2009 р.).

За страховим випадком (ДТП) згідно складених страхових актів № 47608 від 26.10.2009 р. та № 50857 від 06.04.2010 р. по договору страхування, було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 19 447,16 грн., виплата якого позивачем підтверджується платіжними дорученнями № 7342 від 09.11.2009 р. та № 3338 від 27.04.2010 р.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 37.4 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 22.07.2010 р.) передбачено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка є чинною з 19.09.2011р., також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП. При цьому право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Відповідач на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 30.01.2013 р. залучив до матеріалів справи належним чином засвідчену копію договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8774530 (надалі -поліс № ВВ/8774530).

Відповідно до полісу № ВВ/8774530 судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (відповідачем), страхувальником за даним полісом визначений Лукаш Віктор Миколайович, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 35 000,00 грн., франшиза -в сумі 0,00 грн., строк дії даного полісу з 10:00 год. 18.11.2008 р. до 17.11.2009 р.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом № ВВ/8774530, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений звітом № 489 про оцінку автомобіля від 22.10.2009 р., а з відповідача заявляється до стягнення сума більша (в розмірі 19 447,16 грн.), ніж підтверджена таким звітом.

Так, за встановлених судом обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, була належна сума в розмірі 16 209,95 грн. (16 209,95 грн., сума матеріального збитку підтверджена звітом № 489 про оцінку автомобіля від 22.10.2009 р.) - 0,00 грн. (франшиза) = 16 209,95 грн.).

У відзиві на позовну заяву, подану відповідачем 25.02.2013 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва, зазначено, що згідно положень ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідач також зазначив, що , відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України», оцінка майна є обов'язковою при визначенні збитків або розміру відшкодування. А тому, враховуючи данні копії Звіту № 489 від 22.10.2009 р. про оцінку автомобіля «Honda Accord», реєстраційний номер АА 2164 ЕТ, наявної в матеріалах справи, відповідач вважає позовні вимоги обґрунтованими на суму 16 209,95 грн.

Вищенаведені доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд приймає до уваги з огляду на наступне.

Згідно ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна є обов'язковою при визначенні збитків або розміру відшкодування. Належним доказом розміру заподіяного збитку має бути відповідний висновок спеціаліста автотоварознавця або звіт експерта, який має бути проведений з урахуванням відомостей про пошкодження автомобіля внаслідок ДТП.

Отже належним доказом розміру заподіяного збитку з урахуванням зносу є відповідний висновок спеціаліста автотоварознавця або звіт експерта.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, звіт № 489 від 22.10.2009 р. про оцінку автомобіля приймається судом у якості належного доказу по справі, з урахуванням даних якого суд розглядає даний спір.

Згідно з п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставами вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів (у повному обсязі або частково) від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів (у повному обсязі або частково) згідно судового рішення.

Матеріалами справи, зокрема, претензією № 1498 від 17.05.2011 р. про виплату страхового відшкодування, підтверджується, що позивач звертався з такою претензією до відповідач, про що свідчить штамп на повідомленні про вручення поштового відправлення (копії претензії та повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи).

Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 19 447,16 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 19 447,16 грн. страхового відшкодування в порядку регресу не підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню лише частково в сумі 16 209,95 грн., тоді як в іншій частині в сумі 3 237,21 грн. (сума страхового відшкодування в порядку регресу не підтверджена звітом № 489 від 22.10.2009 р. про оцінку автомобіля) позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1720,50 грн. відповідно до положень ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75; ідентифікаційний код 00034186), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; ідентифікаційний код 16285602) 16 209,95 грн. (шістнадцять тисяч двісті дев'ять гривень 95 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.03.2013 р.

Суддя Гумега О. В.