Рішення № 29690568, 27.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/12 27.02.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальність «Ріелком»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Тор»

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Тараненко А.І., довіреність № 132 від 21.05.2012 р.

від відповідача: Корнійчук М.О., довіреність б/н від 24.12.2012 р.

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком» (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 18.06.2007 р., посвідченим приватним нотаріусом КМНО Кучеренко Н.П. за реєстровим номером 3506, а саме - нежитлові приміщення загальною площею 1 769, 8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5-В (літера А) та складаються з:

- нежитлових приміщень з № 1 по № 20, № І (групи приміщень № 151) (в літ. А) - офіс, загальною площею 572,20 кв.м.;

- нежитлових приміщень з № 1 по № 25, № І (групи приміщень № 150) (в літ. А) - офіс, загальною площею 597,40 кв.м.;

- нежитлових приміщень з № 1 по № 31, № І (групи приміщень № 149) (в літ. А) - офіс, загальною площею 600,20 кв.м.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є майновим поручителем за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Тор» за Кредитним договором № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 р., яке не виконало свої зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором в частині повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами та сплати комісії.

З огляду на вищенаведене, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про задоволення грошових вимог до третьої особи шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 18.06.2007 р., укладеним між позивачем та відповідачем, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н.П. та зареєстрованим за реєстровим номером 3507.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р. порушено провадження у справі № 27/12, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Тор» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та призначено справу до розгляду на 31.01.2012 р.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.01.2012 р. подав частково витребувані судом докази, заявив клопотання про призначення комплексної товарно-будівельної експертизи та подав перелік питань, що мають бути поставлені на розгляд судового експерта.

Представник позивача у судовому засіданні 31.01.2012 року заперечував проти поданого відповідачем клопотання про призначення судової експертизи.

Представник третьої особи у судовому засіданні 31.01.2012 року подав копії документів, проти поданого відповідачем клопотання про призначення судової експертизи не заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (Інформаційний лист Вищого господарського Суду України від 27.11.2006 р. N 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз»).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2012 р. у справі призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2012 р. зупинено провадження у справі № 27/12 до проведення експертизи та отримання висновку експертів.

На підставі розпорядження Керівника апарату господарського суду міста Києва від 17.07.2012 р. у зв'язку з обранням судді Дідиченко М.А. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, здійснено автоматичний розподіл справи № 27/12, за результатами якого справу передано судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2012 р. справу № 27/12 прийнято суддею Нечаєм О.В. до свого провадження.

02.08.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про витребування матеріалів справи з експертної установи та поновлення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2012 р. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз було зобов'язано повернути матеріали справи № 27/12 до господарського суду міста Києва.

26.09.2012 р. до господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 27/12.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2012 р. провадження у справі № 27/12 поновлено. Розгляд справи призначено на 24.10.2012 р.

17.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи для долучення до матеріалів справи.

23.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про призначення комплексної товарно-будівельної експертизи.

24.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 24.10.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 позивач не виконав.

Представник відповідача у судове засідання 24.10.2012 р. з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 відповідач виконав частково.

24.10.2012 р. у судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача не з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 третя особа не виконала.

Клопотання, подане представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача про відкладення розгляду справи судом задоволено.

Розгляд клопотання, поданого представником відповідача, про призначення комплексної товарно-будівельної експертизи відкладено судом до наступного судового засідання.

Враховуючи те, що представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання 24.10.2012 р. не з'явився, у зв'язку з невиконанням позивачем та третьою особою, а також частковим виконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 та задоволенням судом клопотання представника третьої особи про відкладення розгляду справи розгляд справи відкладено на 07.11.2012 р.

30.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

05.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про зміну предмету позову.

07.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи та документи для долучення до матеріалів справи.

07.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 07.11.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 позивач не виконав.

Представник відповідача у судове засідання 07.11.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 відповідач виконав частково.

07.11.2012 р. у судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача не з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 третя особа не виконала.

Клопотання, подане представником відповідача, про відкладення розгляду справи судом задоволено.

Розгляд клопотання, поданого представником відповідача, про призначення комплексної товарно-будівельної експертизи відкладено судом до наступного судового засідання.

Враховуючи те, що представники відповідача та третьої особи в судове засідання 07.11.2012 р. не з'явилися, у зв'язку з невиконанням позивачем та третьою особою, а також частковим виконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 та задоволенням судом клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи розгляд справи відкладено на 21.11.2012 р.

21.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи для долучення до матеріалів справи та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

У судове засідання 21.11.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 позивач не виконав.

Представник відповідача у судове засідання 21.11.2012 р. з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 відповідач виконав частково.

21.11.2012 р. у судове засідання представник третьої особи не з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 третя особа не виконала.

У задоволенні клопотання, поданого представником відповідача 23.10.2012 р., про призначення комплексної товарно-будівельної експертизи судом відмовлено.

У судовому засіданні 21.11.2012 р. представник відповідача заявив клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у судовому засіданні 21.11.2012 р. клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.

Враховуючи те, що представник третьої особи в судове засідання 21.11.2012 р. не з'явився, у зв'язку з невиконанням позивачем та третьою особою, а також частковим виконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 розгляд справи відкладено на 05.12.2012 р.

03.12.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

05.12.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 05.12.2012 р. представник позивача з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 05.12.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 відповідач виконав частково.

05.12.2012 р. у судове засідання представник третьої особи не з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 третя особа не виконала.

Клопотання, подане представником відповідача, про відкладення розгляду справи судом задоволено.

Враховуючи те, що представники відповідача та третьої особи в судове засідання 05.12.2012 р. не з'явилися, у зв'язку з невиконанням третьою особою, а також частковим виконанням позивачем та відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 та задоволенням судом клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи розгляд справи відкладено на 19.12.2012 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 18.12.2012 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 27/12 передано на розгляд судді Гавриловській І.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2012 р. справу № 27/12 суддею Гавриловською І.О. прийнято до свого провадження.

19.12.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 19.12.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 19.12.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 відповідач виконав частково.

19.12.2012 р. у судове засідання представник третьої особи не з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 третя особа не виконала.

У задоволенні клопотання, поданого представником відповідача, про відкладення розгляду справи судом відмовлено.

Враховуючи те, що представники відповідача та третьої особи в судове засідання 19.12.2012 р. не з'явилися, у зв'язку з невиконанням третьою особою, а також частковим виконанням позивачем та відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 та у зв'язку зі зміною складу суду, враховуючи необхідність дослідження новим складом суду матеріалів справи № 27/12 розгляд справи відкладено на 23.01.2013 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 14.01.2013 р., у зв'язку з виходом судді Нечая О.В. з відпустки справу № 27/12 передано на розгляд судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2013 р. справу № 27/12 прийнято суддею Нечаєм О.В. до свого провадження. Розгляд справи призначено на 23.01.2013 р.

21.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

У судове засідання 23.01.2013 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 23.01.2013 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 відповідач виконав частково.

23.01.2013 р. у судове засідання представник третьої особи не з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 третя особа не виконала.

Враховуючи те, що представники відповідача та третьої особи в судове засідання 23.01.2013 р. не з'явилися, у зв'язку з невиконанням третьою особою, частковим виконанням позивачем та відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладено на 13.02.2013 р.

28.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про видачу копії ухвали суду.

12.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи для долучення до матеріалів справи, заяву про зменшення позовних вимог та письмові пояснення.

У судове засідання 13.02.2013 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 13.02.2013 р. з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 відповідач виконав частково.

13.02.2013 р. у судове засідання представник третьої особи не з'явився. Вимоги ухвали від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 третя особа не виконала.

Враховуючи те, що представник третьої особи в судове засідання 13.02.2013 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням третьою особою, частковим виконанням позивачем та відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 27/12 розгляд справи відкладено на 27.02.2013 р.

У судове засідання 27.02.2013 р. представник позивача з'явився, надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів та про виправлення арифметичної описки в заяві про зменшення розміру позовних вимог, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 27.02.2013 р. з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання 27.02.2007 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2007 р. між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Тор» (далі - третя особа, позичальник) було укладено Кредитний договір № 5/71385-Л/2615 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому Договорі, а позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим Договором (п. 1.1 розділу 1 Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору розмір кредитної лінії: 5 000 000,00 доларів США, який змінюється відповідно до Графіку, наведеного у Додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Строк користування кредитною лінією з « 16» червня 2007 р. по « 16» червня 2010 р. включно з урахуванням графіку (п. 1.3. Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить:

- 11,4% річних в строк до 31.10.2007 р. включно;

- 11,4% річних за умови, якщо обсяг щомісячних грошових надходжень на рахунки позичальника (кредитовий оборот по рахунках), відкритих в АКБ «ТАС-Комерцбанк», за попередній місяць становить не менше, ніж 90 % від загального обсягу грошових надходжень на рахунки позичальника, в тому числі відкриті в інших уповноважених банках України, за той самий місяць;

- 12,4% річних, у разі порушення умов п. 1.4.2. цього Договору.

Як вбачається з п. 5.1. Кредитного договору виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому Договору забезпечується:

- іпотекою нежитлових приміщень з № 1 по № 20, № І (групи приміщень № 151) - офіс, загальною площею 572,20 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5-В (літера А), та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріелком»;

- іпотекою нежитлових приміщень з № 1 по № 25, № І (групи приміщень № 150) - офіс, загальною площею 597,40 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5-В (літера А), та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріелком»;

- іпотекою нежитлових приміщень з № 1 по № 31 (групи приміщень № 149) - офіс, загальною площею 600,20 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5-В (літера А), та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріелком».

10.07.2009 р. між позивачем та третьою особою було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода - 1), якою були внесені певні зміни до Кредитного договору.

27.10.2009 р. між позивачем та третьою особою було укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода - 2), відповідно до якої сторони домовились, зокрема, викласти п. 3.3. Кредитного договору в наступній редакції: «Проценти за користування кредитною лінією сплачуються щомісячно до 28 числа (включно) за попередній місяць (з 9.00 до 18.00) і на дату повернення кредитної лінії».

06.01.2010 р. між позивачем та третьою особою було укладено Додаткову угоду № 3 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода - 3), відповідно до якої сторони домовились, зокрема, про те, що позичальник зобов'язується в строк до 05.02.2010 р. передати в іпотеку банку нежитлові приміщення адміністративного корпусу з № 1 по № 18, балкон 0,3 (група приміщень № 31) загальною площею 271,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького, № 172 (літера А), які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий цент «Тор» заставною вартістю 591 002,00 долари США.

Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, в свою чергу, позичальник (третя особа) порушив вищезазначені положення договору в частині повернення кредиту та сплати процентів за його користування у встановлені Кредитним договором та Додатковими угодами строки.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку третьої особи вбачається, що позивач (банк) свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав третій особі кредит, в розмірі, обумовленому умовами зазначеного договору.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої Наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, виписки по особовому рахунку третьої особи є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, 34 ГПК України, а тому приймаються до уваги судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позичальник порушив зобов'язання за Кредитним договором в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, внаслідок чого у останнього, як у позичальника виникла заборгованість перед позивачем, як перед банком, який безпосередньо надав третій особі (позичальнику) кредитні кошти на певних умовах, викладених у Кредитному договорі.

05.11.2012 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва була подана заява про зміну предмету позову, яку позивач мотивував тим, що дійсна необхідність в оцінці предмету іпотеки для його реалізації виникає саме в рамках процедури виконавчого провадження, щоб продаж здійснювалась за актуальними ринковими цінами.

Суд погоджується з даною позицією позивача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

В свою чергу, відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року N 5 резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Як вбачається з п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК. Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Таким чином, оскільки на момент подання позивачем заяви про зміну предмету позову судом не розглядалась зазначена справа по суті, вказана заява є такою, що була подана з додержанням норм процесуального права, тому була прийнята судом до розгляду.

12.02.2013 р. представником позивача, в порядку, передбаченому ст. 22 ГПК України, було подано через відділ діловодства господарського суду міста Києва заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Вказаною заявою позивач зменшив розмір стягуваної суми на суму пені за прострочення повернення кредиту та заборгованість за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Суд, дослідивши вказану заяву на наявність порушень, передбачених ст. 22 ГПК України, встановив, що зазначена заява не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому була прийнята судом.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що позивачу не було повернуто третьою особою 5 000 000,00 доларів США (основне зобов'язання по поверненню кредиту, що за офіційним курсом Національного банку України на дату подання позовної заяви до господарського суду міста Києва еквівалентно 39 948 500,00 грн.), сплачено 1 060 643,27 доларів США (заборгованість по поверненню процентів за користування кредитом, що за офіційним курсом Національного банку України на дату подання позовної заяви до господарського суду міста Києва, еквівалентно 8 474 221,53 грн.).

Крім того, відповідно до п. 7.5. Кредитного договору за проведення розрахунків позичальника та перевірку документів за кредитною операцією позичальник сплачує банку комісію у наступних розмірах:

- за перший місяць користування кредитною лінією - 13 460 доларів США без ПДВ;

- щомісяця (крім першого місяця користування кредитною лінією) - 44,00 долари США без ПДВ.

Комісія сплачується без ПДВ в національній валюті за офіційним курсом Національного банку України на останній банківський день місяця, а за останній місяць кредитування - на дату повернення кредиту.

Таким чином, позивачем була нарахована третій особі заборгованість по сплаті комісії в розмірі 7 340,95 грн.

Вищезазначене підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, які приймаються судом в якості належних та допустимих доказів в розумінні ст. 33-34 ГПК України.

На виконання умов Кредитного договору між позивачем та відповідачем було укладено Іпотечний договір від 18.06.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н.П. та зареєстрований за реєстровим номером 3507 (далі - Іпотечний договір).

За вказаним Іпотечним договором позивач виступив в якості іпотекодержателя (кредитор за основним зобов'язанням), в свою чергу, відповідач виступив в якості іпотекодавця (особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель).

Відповідно до п. 2 Іпотечного договору на забезпечення виконання основного зобов'язання (за Кредитним договором) іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: нежитлові приміщення, загальною площею 1 769,8 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5-В (літера А) та складаються з:

- нежитлових приміщень з № 1 по № 20, № І (групи приміщень № 151) - офіс, загальною площею 572,20 кв. м.;

- нежитлових приміщень з № 1 по № 25, № І (групи приміщень № 150) - офіс, загальною площею 597,40 кв. м.;

- нежитлових приміщень з № 1 по № 31 (групи приміщень № 149) - офіс, загальною площею 600,20 кв. м.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За змістом ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 11 Закону України "Про іпотеку" заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). При цьому застава (іпотека) завжди є забезпеченням певного узгодженого із заставодавцем (іпотекодавцем) зобов'язання. Законодавством розрізняється застава (іпотека), надана боржником та застава (іпотека), надана третьою особою (майновим поручителем).

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з ч. ч. 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з ч. ч. 5 - 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено законом чи договором. Заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з ч. ч. 1 та 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п. 11 Іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі, якщо на день, визначений основним зобов'язання (в даному випадку Кредитним договором), позичальник (третя особа) не поверне іпотекодержателю (позивачу) суму кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або пеню та/або іншу заборгованість, платежі та санкції, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених Основним зобов'язанням та цим Договором, в тому числі у випадку одноразового прострочення Основного зобов'язання (як основного боргу, так і процентів по ньому).

Таким чином, оскільки судом встановлено, що третьою особою, як позичальником були порушені зобов'язання за Кредитним договором, виконання яких, в свою чергу, було забезпечено Іпотечним договором, укладеним з відповідачем, позивач правомірно обрав спосіб захисту своїх порушених прав та звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та враховуючи те, що Іпотечний договір є чинним в розумінні ст. 204 Цивільного кодексу України та відсутні, в розумінні статті 17 Закону України "Про іпотеку", підстави для припинення відносин сторонами за вказаним правочином, суд дійшов висновку про те, що позивач правомірно звернувся до суду з відповідним позовом.

Крім того, позивач стверджує, що у третьої особи є заборгованість перед позивачем по сплаті пені за несвоєчасну сплату комісії.

Вказане зобов'язання позивач також покладає на відповідача, що передбачено умовами Іпотечного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру пені за несвоєчасну сплату комісії та встановлено, що позивачем вірно розраховано даний показник.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині задоволення грошових вимог позивача за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором підлягають задоволенню в наступних розмірах:

- 39 948 500,00 грн. - сума заборгованості по поверненню кредиту;

- 8 474 221,53 грн. - сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами;

- 7 340,95 грн. - несплачена комісія;

- 731,74 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії.

Крім того, у останньому судовому засіданні представником позивача, в порядку, передбаченому ст. 22 ГПК України, було подано суду клопотання про виправлення арифметичної помилки у прохальній частині заяви про зменшення розміру позовних вимог. Клопотання судом задоволено.

Таким чином, загальний розмір грошових вимог позивача, які останній просить задовольнити за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, відповідно до поданої заяви, складає 48 430 793,95 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 18.07.2007 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, будинок 18, літ. В, ідентифікаційний код: 19356840) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріелком» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, будинок 5-В, кімната 8, ідентифікаційний код: 33498899), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н.П., за реєстровим номером 3506, а саме нежитлові приміщення загальною площею 1 769,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5-В (літера А) та складаються з: нежитлових приміщень з № 1 по № 20, № І (групи приміщень № 151) (в літ. А) - офіс загальною площею 572,20 кв. м.; нежитлових приміщень з № 1 по № 25, № І (групи приміщень № 150) (в літ. А) - офіс загальною площею 597,40 кв. м.; нежитлових приміщень з № 1 по № 31 (групи приміщень № 149) (в літ. А) - офіс загальною площею 600,20 кв.м.

3. За рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 18.07.2007 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського округу Кучеренко Н.П., за реєстровим номером 3506 задовольнити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, будинок 18, літ. В, ідентифікаційний код: 19356840) за Кредитним договором № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007р. у розмірі 48 430 793 (сорок вісім мільйонів чотириста тридцять тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 95 коп.

4. Встановити процедуру реалізації предмету іпотеки за Іпотечним договором від 18.07.2007 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, будинок 18, літ. В, ідентифікаційний код: 19356840) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріелком» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, будинок 5-В, кімната 8, ідентифікаційний код: 33498899), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н.П., за реєстровим номером 3506 шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, будинок 5-В, кімната 8, ідентифікаційний код: 33498899) на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, будинок 18, літ. В, ідентифікаційний код: 19356840) судовий збір в розмірі 54 460 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста шістдесят) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 01.03.2013 р.

Суддя О.В. Нечай