Ухвала суду № 29690531, 19.02.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"19" лютого 2013 р. Справа № 911/375/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства „АЕС Київобленерго" до Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про зобов'язання погодити кошторис та укласти договір,

за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: Желінська Т.М. (дов. № 465/22 від 25.12.2012р.).

УСТАНОВИВ:

У січні 2013 року Публічне акціонерне товариство „АЕС Київобленерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Трипільської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - відповідач) про зобов'язання погодити кошторис та укласти договір.

Ухвалою Господарського суд Київської області від 04.02.2013 порушено провадження у справі № 911/375/13-г та призначено її до розгляду на 19.02.2013.

19.02.2013 через зальний відділ Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив № 1019 від 18.02.2013 з якого вбачається, що він заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у даному відзиві.

Представник позивача в судове засідання 19.02.2013 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином за адресою, що вказана позивачем у позовній заяві.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, в матеріалах справи міститься оригінал повідомлення про вручення поштового відправлень як доказом того, що позивач був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, яке призначено на 19.02.2012р.

Таким чином, позивач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку про припинення провадження у справі на підставі пункту першого статті 80 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи позовну заяву подано до Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго", яка відповідно до положення про трипільську теплову електричну енергію публічного акціонерного товариства "Центренерого" є відокремленим підрозділом (філією) (належна копія в матеріалах справи).

Згідно з статтею 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Згідно з частино першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 80 Цивільного кодексу України унормовано, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Отже, як випливає з приписів даної правової норми, філія не є юридичною особою.

При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії N 1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".

Однак, як вбачається з тексту позовної заяви позивачем подано позовну заяву не до юридичної особи в особі філії (відокремленого підрозділу), наприклад: "до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" а до відповідача, який не є юридичною особою і включений до ЄДРПОУ як відокремлений Підрозділ публічного акціонерного товариства "Центренерго", згідно з довідкою з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України від 07.08.2012.

Наслідки помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду з позовною заявою до відповідача, який не може бути учасником господарського процесу регулюється нормою за якою припиняється провадження у справі .

Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.03.2010 у справі № 33/204-09.

Враховуючи те, що позивач звернувся з позовом до Трипільської теплової електричної станції публічного акціонерного товариства "Центренерго", що не є юридичною особою та з урахуванням того як позивач визначив відповідача, останній не може бути учасником господарського процесу, а тому даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Наявність у філії повноважень бути представником юридичної особи в судах, закріплених у довіреності чи то положенні про філію, при цьому бути суб'єктом, що не відповідає приписам статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, не означає право філії виступати самостійно у справі в якості відповідача, оскільки втрачається сама суть та правова природа визначення філії, яка, відповідно до чинного законодавства України виступає на діє тільки в інтересах юридичної особи без права юридичної особи. Тобто, відповідачем у справі має бути юридична особа, яку цей відокремлений підрозділ представляє.

Суд звертає увагу на те, що залучення іншого відповідача на підставі статті 24 Господарського процесуального кодексу України є правом суду а не обов'язком, а отже не зобов'язує суд до таких дій в наслідок помилки допущеної позивачем при підготовці позовної заяви.

Також судом враховано рекомендації викладені в п. 4.2. (4.2.5.) Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до яких провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності і не є учасником корпоративних відносин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 80 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про припинення провадження у справі виноситься ухвала, господарський суд має вирішити питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Враховуючи припинення провадження у справі, суд дійшов висновку, що судовий збір в цій частині повертається позивачу, згідно зі ст. 7 Закону України «Про судовий збір".

Аналогічні рекомендації викладені в п. 4.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Виходячи з наведеного та керуючись пунктом 1 частини першої статті 80, статті 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „АЕС Київобленерго" до Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" припинити.

2. Повернути Публічному акціонерному товариству „АЕС Київобленерго" (код 23243188) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1147 грн, сплачений платіжним дорученням № 2003688420 від 18.01.2013, у зв'язку з припиненням провадження у справі.

Суддя Черногуз А.Ф.