Рішення № 29690412, 28.02.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.02.13р. Справа № 43/904/48/2013

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод залізобетонних виробів та конструкцій", смт. Меліоративне

про стягнення штрафних санкцій

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Мележик О.О., дов. № б/н від 02.01.2013р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград звернулось до господарського суду Дніпропетровської області Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод залізобетонних виробів та конструкцій", смт. Меліоративне про стягнення штрафних санкцій в розмірі 173 552,45 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 12-16/57-КП від 10.01.2012 року

Повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с.1,14).

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.02.2013року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі-позивач, покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод залізобетонних виробів та конструкцій" (далі-відповідач, постачальник) укладено Договір № 12-16/57-КП (далі-Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого відповідач взяв на себе зобов'язання поставити у власність позивача продукцію та обладнання виробничо-технічного призначення (далі-Продукція) в асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у Договорі та Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору позивач зобов'язався прийняти та оплатити поставлену в його власність продукцію у відповідності до умов даного Договору.

Поставка продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, по цінам, зазначеними в Додатку № 2, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в Специфікаціях до даного Договору (п. 4.1. Договору).

В пункті 4.2. Договору зазначено про те, що сторони домовились, що поставка буде здійснюватися на умовах DDP (склад Покупця), згідно «ІНКОТЕРМС-2000». Місце пункту призначення поставки продукції, узгоджені у відповідних Специфікаціях до Договору.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що датою поставки вважається дата, вказана представником позивача на відповідних товаросупровідних документах, які надає відповідач про приймання продукції.

Як зазначено в п. 4.5. Договору, обов'язки відповідача вважаються виконаними з моменту передачі продукції у розпорядження позивача в узгодженому пункті призначення поставки (тобто у пункті, зазначеному у Специфікації). Обов'язки позивача вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої продукції.

Згідно п. 6.2. Договору, у випадку не поставки (недопоставки) продукції в строки, передбачені Договором або відповідною Специфікацією, відповідач сплачує позивачу неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5 % від вартості продукції, поставленої по відповідній Специфікації.

В п. 8.1. Договору зазначено, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. Сторони узгодили, що у випадку неналежного виконання обома сторонами своїх обов'язків, строк дії Договору встановлюється до 31.12.12р. включно. У випадку не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань по даному Договору, строк дії Договору продовжується до повного виконання сторонами усіх прийнятих на себе зобов'язань.

На виконання умов Договору сторонами були підписані Специфікація № б/н від 21.08.2012 року (т. 1 а.с.21-24) відповідно до умов якої відповідач прийняв на себе обов'язок поставити позивачу продукцію на умовах поставки: DDP («ІНКОТЕРМС-2000), м. Павлоград, Дніпропетровської області, вул. Тернівська, 5, затяжку кесонну ЗШОА 100.20.5-400 в кількості 1268,984 м 3 в строк до 30.09.2012 року, та Специфікація б/н від 23.08.2012 року (т.1 а.с. 25-26), відповідно до умов якої відповідач прийняв на себе обов'язок поставити позивачу продукцію на умовах поставки: DDP («ІНКОТЕРМС-2000), м. Павлоград, Дніпропетровської області, вул. Тернівська, 5, затяжку 13Ш 10.2.5 в кількості 466,555 м 3 в строк до 30.09.2012 року,

Як зазначає позивач, в порушення умов Договору та Специфікацій, відповідач здійснив поставку частини продукції з порушенням погоджених сторонами строків поставки, а саме відповідач прострочив виконання обов'язку із поставки затяжки по Специфікаціях за вересень місяць 2012 року в кількості 865,699м3, що підтверджують накладні, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 27-131).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по Договору, на підставі п. 6.2. Договору, позивачем був нарахований до сплати відповідачу штраф у розмірі 5 % від вартості продукції на суму 173 552,45грн.

З метою досудового врегулювання спору, 19.09.12р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію з вих. № 8/13152 про сплату неустойки у вигляді штрафу в сумі 173 552,45 грн., яка залишена відповідачем без відповіді (а.с. 132-139).

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 173 552,45 грн.

Відповідач не надав до суду доказів виконання своїх зобов'язань по Договору належним чином.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

В ч. 2 ст. 267 Господарського кодексу України зазначено про те, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В ст. 625 Цивільного кодексу України зазначено про те, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Загальна сума штрафу становить 173 552,45 грн., яка підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод залізобетонних виробів та конструкцій" (51217, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Меліоративне, вул. Заводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 36051730) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградугілля" (51400, м. Павлоград, вул. Леніна, буд. 76, код ЄДРПОУ 00178353) штраф в розмірі 173 552,45 грн. (сто сімдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят дві гривні 45 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 471,05 грн. (три тисячі чотириста сімдесят одну гривню 05 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя С.В. Мартинюк Повне рішення складено 01.03.13р.