Рішення № 2968959, 23.10.2008, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 2-947/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2008 року Южноукраїнський міський суд

Миколаївської області.

У складі: головуючого - судді Франчук О.Д.

При секретарі - Мороз Т.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Южноукраїнська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївські мануфактури”

Про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ „Миколаївські мануфактури” в якому просить стягнути на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 2156 грн. 64 коп., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 500 грн., а також моральну шкоду в сумі 3000 грн.

Свої вимоги ОСОБА_1. мотивує тим, що працювала у відповідача з 19 грудня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 швачкою. З серпня 2007 року відповідач несвоєчасно виплачував заробітну плату, в зв'язку з чим на день її звільнення виникла заборгованість в сумі 2156 грн. 64 коп.

Вважає дії адміністрації ТОВ „Миколаївські мануфактури” незаконними в зв'язку з чим звернулася до суду з зазначеним позовом, за захистом своїх порушених прав.

У судовому засіданні позивачка збільшила свої позовні вимоги та просила стягнути на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 2156 грн. 64 коп., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 836 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 29.10.2007 року по 17.10.2008 року в сумі 14431 грн. та моральну шкоду в сумі 3000 грн.

Щодо стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 2156 грн. 64 коп., то позивачка пояснила, що вказана сума не виплачена їй до цього часу.

Обґрунтовуючи вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 14431 гривень пояснила, що остаточного розрахунку на день звільнення проведено не було, а затримка розрахунку складає 345 днів. Щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_1. пояснила, що при звільненні підприємство не виплатило їй компенсацію за невикористану відпустку за 2007 рік в сумі 836 грн..

Суму моральної шкоди у розмірі 3000 грн., мотивувала тим, що у зв'язку з невчасною виплатою суми при звільненні, відповідачем були порушені її законні права, що призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків їй були потрібні додаткові зусилля для організації свого життя.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково та суду пояснив, що позовні вимоги ОСОБА_1., щодо стягнення заборгованості по заробітній платі визнає у повному обсязі. В задоволені позовних вимог, щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку просив відмовити, так як згідно відомостей про заборгованість по заробітній платі, в суму заборгованості входить сума компенсації за невикористану відпустку. Позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди просив вирішити на розсуд суду, так як на даний час порушено справу про банкрутство ТОВ «Миколаївські мануфактури» і не відомо чи будуть кошти на відшкодування позивачці моральної шкоди, а також просив відмовити в задоволенні позовних вимог щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, посилаючись на те, що проходить процедура ліквідації підприємства.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Факт трудових правовідносин між позивачкою і відповідачем підтверджується наявними в справі документами, а саме згідно до записів, які містяться в трудовій книжці (а.с. 5) позивачка з 19 грудня 2005 року прийнята на роботу в ТОВ „Миколаївські мануфактури” - швачкою.

 Відповідно до ст. 43 Конституції України, та ст. 21 КЗпП України обов'язок по виплаті заробітної плати є однією з істотних умов трудового договору.

Наказом по підприємству № НОМЕР_1 (а.с. 6) ОСОБА_1. звільнено з ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ст. 36 КЗпП України за власним бажанням по догляду за дитиною до 14 років.

В силу ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Згідно ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно довідки ТОВ «Миколаївські мануфактури» (а.с. 8) заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1. станом на 08 вересня 2008 року складає 2156 грн. 64 коп. та в судовому засіданні встановлено, що в цю суму входить і компенсація за невикористану відпустку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 2156 грн. 64 коп., підлягають повному задоволенню, а позовні вимоги в частині стягнення компенсації за невикористану відпустку задоволенню не підлягають.

В силу ст. 117 КзпП України у разі не виплати з вини підприємства звільненому працівникові сум, що належать, в день звільнення, підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь період затримки.

Виходячи з ІІ розділу порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 року середньоденна заробітна плата складає 41 грн. 83 коп., що також підтверджується довідкою (а.с. 22). Фактичний час затримки розрахунку за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 23 жовтня 2008 року складає 360 днів. Тому на користь ОСОБА_1. підлягає відшкодуванню за час затримки розрахунку 15058грн. 80коп.(41,83 х 360).

Ст. 237-1 КЗпП України передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди у разі порушення власником, або уповноваженим ним органом його трудових прав.

У судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що адміністрацією ТОВ «Миколаївські мануфактури» були порушені трудові права ОСОБА_1., що призвело до її моральних страждань. З урахуванням того, що у позивачки на утриманні знаходиться малолітня дитина інвалід, що підтверджується довідками (а.с. 20-21), тривалості терміну порушення її права на одержання заробітної плати, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 1500 грн. А тому всього на користь позивачки підлягає стягненню 18715 грн. 44 коп.(15058,80+2156,64+1500).

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню держмито в сумі 187 грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 60, 209, 213, 215, 218 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївські мануфактури”( 26003054203865 в ЮУ ТВБВ «ПриватБанк», ОКПО 33250544, МФО 326610) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 2156 гривні 64 копійки, середній заробіток за період затримки у розмірі 15058 гривень 80 копійок та 1500 гривень моральної шкоди, а всього 18715 (вісімнадцять тисячі сімсот п'ятнадцять) гривень 44 копійки.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївські мануфактури”( 26003054203865 в ЮУ ТВБВ «ПриватБанк», ОКПО 33250544, МФО 326610) на користь бюджету м. Южноукраїнська державне мито в сумі 187 грн. 15 коп.(Банк одержувач - ГУ ДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, р/р 31115095700010 код ЄДРПОУ 22433165).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївські мануфактури”( 26003054203865 в ЮУ ТВБВ «ПриватБанк», ОКПО 33250544, МФО 326610) на користь бюджету м. Южноукраїнська, банк одержувач ГУ ДКУ у Миколаївській області МФО 826013 р/р 31218259700010, код ЄДРПОУ 22433165 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Южноукраїнським міським судом в сумі 30 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О.Д. Франчук