Постанова № 29689357, 19.02.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року Справа № 0870/12450/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренко М.С.,

при секретарі Кретові К.С.

розглянувши справу в порядку письмового провадження

адміністративного позову: Публічного акціонерного товариства «МОТОР-БАНК»

до: відповідача 1. Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби, відповідача 2. Управління податкової міліції Державної податкової служби у Запорізькій області

третя особа: Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції

про: визнання противоправними та скасування постанови від 07.02.2012р. та постанови від 26.09.2012р., зобов'язати вчинити певні дії

про: зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «МОТОР-БАНК» до відповідача 1. Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби, відповідача 2. СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя в якому, з урахуванням поданих 15.01.2013 уточнених позовних вимог та ухвали суду від 19.02.2013 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, позивач просить:

1) визнати дії Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС щодо реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого чайна податкової застави майна товариства з обмеженою відповідальністю «САРДІС XXI» згідно акту опису № 118 від 26.03.2012р. противоправними;

2) зобов'язати Державну податкову інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС вчинити дії по припиненню обтяження і виключенню з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 4 від 27.09.2012 р. за № 13050760 про податкову заставу майна товариства з обмеженою відповідальністю «САРДІС XXI» згідно акту опису № 118 від 26.03.2012р;

В судове засідання призначене на 19.02.2013 року з'явився представник позивача, Петров Г.М.

Представник відповідача 1 в судове засідання призначене на 19.02.2013 року не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача 2 в судове засідання призначене на 19.02.2013 року не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання призначене на 19.02.2013 року не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами статей 33, 35, 41, 128 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 грудня 2010 року між ПАТ «МОТОР-БАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю «САРДІС XXI» (надалі за текстом - ТОВ «САРДІС XXI») був укладений кредитний договір № К-30/10, згідно кого позичальник отримав від Позивача кредит в сумі 1 100 000,00 грн. (один мільйон сто тисяч гривень 00 коп), терміном погашення 22 грудня 2011 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № К-30/10 від 23.12.2010р. ПАТ «МОТОР-БАНК» уклав з ТОВ «САРДІС XXI» наступні договори: Іпотечний договір № 2,-70/10 від 23.12.2010 р., посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 3320 (далі по тексту - «Іпотечний договір»), відповідно до якого, «САРДІС XXI» надав в іпотеку ПАТ «МОТОР-БАНК» нерухоме майно, а саме - будівлі комплексного лісоскладу інв..№ 02302 за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Скворцова, б. 232«Б»; Договір застави № 2-71/10 від 23.12.2010 р., посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 3322 (далі по тексту - «Договір застави»), відповідно до якого ТОВ «САРДІС XXI» надав в заставу ПАТ «МОТОР-БАНК» наступне рухоме майно, а саме - козловий кран ККС-12, 5-32, 1988 р.в, реєстраційний номер 68687; екскаватор ЕК-18-45, 2008 р.в, державний номер Т06226АР ; екскаватор ЕК- 18-48, 2008 р.в, державний номер Т06227АР( далі по тексту - «Предмет застави»), що знаходяться за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Скворцова, б. 232 «Б».

Відповідні записи із забороною відчужувати вказані предмети застави були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (запис № 1) від 24.12.2010 р. та до Державного реєстру заборон відчуження обтяжень об'єктів нерухомого майна запису (запис № 1) від 23.12.2010 р.

Однак, позичальником ТОВ «САРДІС XXI» прийняті зобов'язання за кредитним поговором не виконуються, кредит та відсотки за користування кредитними коштами не сплачуються, чим порушуються права ПАТ «МОТОР-БАНК».

Станом на 13.01.2013 року загальна заборгованість ТОВ «САРДІС XXI» перед ПАТ МОТОР-БАНК» за кредитним договором № К-30/10 від 23 грудня 2010 року складає 74 998,13 грн.

20.12.2011р. Господарським судом Запорізької області було винесено рішення по справі № 8/5009/6102/11 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «САРДІС XXI» на користь Публічного акціонерного товариства «МОТОР-БАНК» суми боргу за кредитним договором № К-30/10 від 23.12.2010 в розмірі 553 965,06 грн. та судових витрат.

За вказаним рішенням, 10.01.2012 року господарським судом Запорізької області було видано Наказ № 8/5009/6102/11, який було передано на виконання до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.

З метою примусового виконання Наказу № 8/5009/6102/11 від 10.01.2012 р. Орджонікідзевським ВДВС Запорізького МУЮ було проведено опис та накладено арешт на заставне майно боржника ТОВ «САРДІС XXI», проведено експертну оцінку вказаного майна та підготовлені необхідні документи для передання майна на реалізацію.

Однак, виконання наказу Господарського суду Запорізької області по справі № 8/5009/6102/11 виявилось неможливим у зв'язку із наявністю арештів та заборон на відчуження, накладених Відповідачами на майно ТОВ «САРДІС XXI», що перебуває в заставі ПАТ «МОТОР-БАНК». а саме: податкова застава, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 13050760 від 27.09.2012 р. (запис № 4), якою накладено арешт згідно акта опису № 118 від 26.03.2012 р. Відповідачем 1 Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя; арешт рухомого майна, накладений постановою про накладення арешту на майно б/н від 07.02.2012 р., старшим слідчим СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя Павловим В.Є., який зареєстрований в Єдиному державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 12187281 від 20.02.2012 р.(запис №3); арешт нерухомого майна, накладений постановою про накладення арешту на майно б/н від 07.02.2012 р., старшим слідчим СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя Павловим В.Є., який зареєстрований в Єдиному державному реєстрі заборон відчудження об'єктів нерухомого майна за № 12187081 від 20.02.2012 р (запис № 3).

Своїми діями та рішеннями щодо накладення арештів на заставне майно Позивача, Відповідачами порушуються права ПАТ «МОТОР-БАНК» і як заставодержателя, і як стягувача, оскільки вказані арешти не дають змоги Орджонікідзевському ВДВС Запорізького МУЮ виконати Наказ господарського суду Запорізької області № 8/5009/6102/11 від 10.01.2012 р. та передати на реалізацію майно, що перебуває у заставі Позивача. В зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Оцінивши надані сторонами докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Станом на 05.02.2013р. платник податків Товариство з обмеженою відповідальністю «Сардіс XXI» (код ЄДРПОУ 36353401, скорочено - ТОВ «Сардіс XXI») має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1928881,75 грн., з податку на прибуток підприємств - 2437697,75 грн. Відповідно до інформації Запорізького МБТІ встановлено, що ТОВ «Сардіс XXI» належить нерухоме майно: будівля комплексного лісоскладу інв.№02302 (літ Б) номер за РВПН: 30950075, Запорізька обл.,М.Запоріжжя, вулиця Скворжжа, б. 232б. В податкову заставу описано зазначену будівлю комплексного лісоскладу, про що складено акт опису від 26.09.2012р. за №118.

До акту опису майна платника податків ТОВ «Сардіс XXI» у податкову заставу №118 від 26.09.2012р. не включене і станом на 15,01.2013р. в податковій заставі не перебуває наступне майно платника податків ТОВ «Сардіс XXI»: козловий кран ККС-12, 5-32, 1988 р.в., реєстраційний номер 68687; екскаватор ЕК-18-45,2008 р.в., державний номер Т06226АР; екскаватор ЕК-18-48, 2008 р.в., державний номер Т06227АР.

Згідно наданих відповідачем 1. письмових заперечень, судом встановлено, що майно платника податків ТОВ «Сардіс XXI» не було використано відповідачем 1 як джерело погашення податкового боргу виходячи з наступного.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашенні податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхам продажу майна такого платник податків, яке перебуває у податковій заставі.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу саме за рахунок продажу заставного майна.

ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя не зверталася до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про надання дозволу на погашення усієї с податкового боргу за рахунок майна платника податків із ТОВ «Сардіс XXI», що перебуває у податковій заставі.

Тому суд вважає, що порушення Податкового кодексу України з боку відсутнє оскільки звернення стягнення на майно платника податків ТОВ «Сардіс XXI», перебуває в податковій заставі відповідає не здійснено, а отже майно платника податків ТОВ «Сардіс XXI» не використано як джерело погашення податкового боргу.

Як було встановлено, від Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ на адресу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя надійшов лист від 01.09.2012р. , в якому йдеться про зняття податкової застави із зазначеної будівлі комплексного лісоскладу, що зареєстрована за ТОВ «Сардіс XXI».

З цього листа нам стало зрозуміло, що заборгованість ТОВ «Сардіс XXI» перед «Мотор-Банк» становить 571393,17 грн. з яких 553965,06 грн. заборгованості за простроченою часткою кредиту, 11527,19 грн. пені 5890,92 грн. судових витрат і що ПАТ «Мотор-Банк» звернуто стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до ст. 37 закону України «Про забезпечення вимог кредиторів» 18.11.2003р. № 1255-ІV (із змінами та доповненнями, далі «Про забезпечення в кредиторів») податкова застава є публічним обтяженням.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів» обтяжувач за публічним обтяженням має права, передбачені статтею 23 означеного закону для обтяжувача за забезпечувальним обтяженням.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів» вимог кредиторів» обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням вимоги незалежно від настання строку виконання у випадку якщо,зокрема,інша ніж обтяжував особа набула, права стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг передається у податкову заставу.

Відповідно до п. 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пп. 89.1.1-89 1.2 п 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України виникає у разі : несплати у строки, встановлені цим Кодексом, сум грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом сум грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПК Україну з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків , крім випадків, передбачити пунктом 39.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 89.6 ст. 89 ПК України, якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Відповідно до п. 89.8 ст. 89 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Таким чином, виходячи з системного аналізу норм податкового законодавства, суд приходить до висновку, що у разі несплати грошового зобов'язання платником податків орган державної податкової служби зобов'язаний зареєструвати податкову заставу на будь яке майно такого платника, яке перебуває у його власності (господарському віддані або оперативному управлінні) балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а у разі якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Відповідно до п. 92.1 ст. 92 ПК України платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди органу державної податкової служби за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направ пені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Також із матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Сардіс ХХІ» не звертався до ДПІ з приводу продажу майна, що перебуває у податковій заставі, тому у ДПІ відсутні підстави на надання дозволу на продаж майна, що перебуває у податковій заставі

Відповідно до п. 93.1 ст. 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку:

-93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним;

-93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду яро припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

-93.1.4. отримання платником податків рішення відповідного органу про скасуванні раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Відповідно до п. 93.2 ст. 93 ПК України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

Таким чином, вищенаведений перелік підстав припинення податкової застави вичерпним , та не підлягає розширеному тлумаченню

Оскільки, наразі, жодної з вказаних подій не відбулося у ДПІ відсутні підстави припинення податкової застави майна ТОВ «Сардіс XXI».

Враховучи вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідач 1 діяв у межах своїх повноважень та у відповідності до Закону, а тому твердження позивача про противоправність указаних дій є недоведеними та необгрунтованими.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко