Постанова № 29689026, 26.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15404/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Фуршет» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Фуршет» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби за участю прокуратури Подільського району м.Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 листопада 2012 року у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «Фуршет» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби за участю прокуратури Подільського району м.Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що висновки, які викладені в акті перевірки, є безпідставними та неправомірними, оскільки позивачем були надані первинні документи, які свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Сан-Ойл», ТОВ «Сан-Кор Трейд». Апелянт вважає, що згідно норм чинного законодавства відповідач не наділений повноваженнями з визнання правочинів нікчемними, а може лише подавати до суду позов про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами, тому оскільки спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнано, вони є дійсними.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 14 травня 2012 року по 11 червня 2012 року ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС проведено виїзну планову перевірку ПрАТ «Фуршет» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складено акт від 18 червня 2012 року №221/22-604/32161511, в якому встановлено порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 1543046,00 грн., у тому числі за 2010 рік - 828883,00 грн., за 1 квартал 2011 року - 497580,00 грн., за 2-4 квартал 2011 року - 216583,00 грн.

Також встановлено порушення пп.7.2.4 п.7.2, пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1117166 грн., у тому числі за грудень 2010 року - 188333,00 грн., за грудень 2011 року - 928833 грн., а також пп.пп.4.2.1, 4.2.9 ст.4, пп.пп.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.9.12.1 п.9.12 ст.9, п.19.2 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб на суму 3603,00 грн.

Під час проведення планової перевірки ПрАТ «Фуршет» ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС використано акт ДПІ у Київському районі м.Одеси ДПС від 04 травня 2012 року №5221/22-34/32600222/34, яким встановлено неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Сан-Ойл» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за грудень 2010 року. Згідно даного акту встановлено, що ПП «Сан-Ойл» в грудні 2010 року мало взаємовідносини з ТОВ «Фінансово-інвестиційний холдинг «Віойл» на загальну суму податкового кредиту 4759533,72 грн. (44,7% загальної суми податкового кредиту грудня 2010 року) та з ПП «Планета Послуг» на загальну суму податкового кредиту 4844968,61 грн. (45,5% загальної суми податкового кредиту грудня 2010 року). З урахуванням вирока Шевченківського районного суду м.Чернівці №1-349/11 відносно директора ПП «Планета Послуг» ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.27 ч.2, 205 ч.1 КК України (фіктивне підприємництво, придбання суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності) та постанови від 04 лютого 2011 року №1127030, якою порушено кримінальну справу по факту фіктивного підприємництва, створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності відносно директора ТОВ «Фінансово-інвестиційний холдинг «Віойл» ОСОБА_3, встановлено відсутність фактичних поставок товарів від ТОВ «Фінансово-інвестиційний холдинг «Віол» та ПП «Планета Послуг», відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, на підставі чого зроблено висновок про неможливість поставки товару контрагентам. З огляду на викладене, встановлено, що господарські взаємовідносини ПП «Сан-Ойл» з ТОВ «Фінансово-інвестиційний холдинг «Віойл» та ПП «Планета Послуг» не могли спричинити реального настання правових наслідків.

Також під час проведення планової перевірки ПрАТ «Фуршет» ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС використано акт ДПІ у Київському районі м.Одеси ДПС від 19 березня 2012 року №116/22-43/32896290/15 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Сан-Кор Трейд» з питань правових відносин з СП «Харьковпчелопродукт» у формі ТОВ та ТОВ «Артеміса» за грудень 2011 року». Перевіркою було встановлено, що операції з поставки товарів (послуг) в адресу ТОВ «Сан-Кор Трейд» не підтверджуються, оскільки вказані постачальники не мають необхідних основних засобів, матеріальних ресурсів, персоналу, складських приміщень тощо для здійснення відповідної діяльності, що свідчить про фіктивність укладених ТОВ «Сан-Кор Трейд» угод без мети настання реальних наслідків. На підставі зазначеного, встановлено неможливість та відсутність реального здійснення ТОВ «Сан-Кор Трейд» підприємницької діяльності при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг).

На підставі акту перевірки №221/22-604/32161511 від 18 червня 2012 року ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0002542260 від 17 липня 2012 року, яким за порушення пп.5.2.1 п.5.2 , пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ «Фуршет» з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1750268,00 грн., у тому числі 1543046,00 грн. за основним платежем та 207222,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0002532260 від 17 липня 2012 року, яким за порушення пп.7.2.4 п.7.2, пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1164250,00 грн., у тому числі 1117166,00 грн. за основним платежем та 47084,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивачем на вищевказані податкові повідомлення-рішення були подані скарги до ДПС у м.Києві, за результатами розгляду яких скарги залишено без задоволення, вищезазначені податкові повідомлення-рішення - без змін, а також збільшено на 232208 грн. розмір штрафних (фінансових) санкцій, визначених в податковому повідомленні-рішенні №0002532260 від 17 липня 2012 року.

На виконання рішення ДПС у м.Києві про результати розгляду первинних скарг відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003882260 від 05 жовтня 2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 232207,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають, оскільки за відсутності факту придбання товару або в разі якщо придбаний товар не призначений для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту та до валових витрат, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищезазначеного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п.5.3-5.7 цієї статті.

Як вбачається із змісту пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.11.2 ст.11 вищезазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 вищезазначеного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додна вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього Закону).

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01 січня 2011 року та діяв в період взаємовідносин позивача з контрагентом) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Визначення терміну «господарська діяльність» міститься в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин). Так, згідно п.1.32 ст.1 вищезазначеного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 грудня 2010 року між позивачем (покупець) та ПП «Сан-Ойл» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №229, згідно якого продавець продає, а покупець придбаває та зобов'язується прийняти товар: горіх волоський у шкарлупі, врожаю 2010 року на загальну суму 3024000,00 грн., а також 30 грудня 2010 року між вищезазначеними сторонами укладено договір купівлі-продажу №231, згідно якого продавець продає, а покупець придбаває та зобов'язується прийняти товар: горіх волоський у шкарлупі, врожаю 2010 року та горіх волоський без шкарлупи, врожаю 2010 року на загальну суму 2549000,00 грн. Виконання умов даних договорів підтверджується видатковими накладними, актами приймання-передачі товару на поставку, податковими накладними.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ «Сан-Кор Трейд» (продавець) 05 грудня 2011 року було укладено договір поставки №1063, згідно якого продавець продає та зобов'язується поставити, а покупець придбаває та зобов'язується прийняти товар: насіння гарбузове, продовольче, врожаю 2011 року на загальну суму 1130000,00 грн. Виконання умов даного договору підтверджується видатковими накладними, актами приймання-передачі товару, податковими накладними.

Придбаний позивачем у ПП «Сан-Ойл» та ТОВ «Сан-Кор Трейд» товар в подальшому був експортований за межі митного кордону України на підставі контрактів №R-2712/24 від 27 грудня 2010 року, №R-2501/24 від 25 січня 2011 року, №R-2801 від 28 січня 2011 року, №R-2801/24/25/1 від 28 січня 2011 року, укладених між «WEYMAR INDUSTRIES LLP» (Великобританія) та TOB «Ріад» (Комісіонер), який діяв від свого імені та за рахунок ПрАТ «Фуршет» (Комітент) на підставі договорів комісії та біржових контрактів. Товар переданий від комітента комісіонеру, що підтверджується актами приймання-передачі товару на комісію, звітами комісіонера про відвантаження на експорт товару, переданого позивачем на комісію, а також вантажно-митними деклараціями про експорт всієї кількості товару, придбаного позивачем у ПП «Сан-Ойл» та ТОВ «Сан-Кор Трейд».

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, який взяв до уваги посилання відповідача на висновки актів перевірки ДПІ у Київському районі м.Одеси ДПС №5221/22-34/32600222/34 від 04 травня 2012 року про нікчемність господарських операцій між ПП «Сан-Ойл» з ТОВ «Фінансово-інвестиційний холдинг «Віойл», ПП «Планета Послуг», що мають ознаки фіктивності, та №116/22-34/32896290/15 від 19 березня 2012 року про нікчемність господарських операцій між ТОВ «Сан-Кор Трейд» з ТОВ «Харьковпчелопродукт» та ТОВ «Артеміса», що також мають ознаки фіктивності, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, а неможливість підтвердження сплати податків та звітування продавцем та/або іншими контрагентами в ланцюгу постачальників, а також виявлення податковим органом ознак фіктивності постачальників в розрізі контрагентів в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування валових витрат та податкового кредиту покупцем.

Здійснення господарської діяльності ПП «Сан-Ойл» та ТОВ «Сан-Кор Трейд» не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ПП «Сан-Ойл», TOB «Сан-Кор Трейд», останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними, були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Натомість, відповідачем не доведено наявність обвинувального вироку суду в кримінальній справі за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст.205, 212 КК України, які б могли підтвердити фіктивний чи протиправний характер діяльності ПП «Сан-Ойл», TOB «Сан-Кор Трейд».

Укладені між позивачем та вищезазначеними контрагентами договори виконані сторонами, є дійсними, відсутні рішення суду щодо визнання укладених договорів недійсними.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до положень пп.пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.пп.198.3, 198.6 ст.198, пп.пп.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платників податку - ПП «Сан-Ойл», ТОВ «Сан-Кор Трейд», у відповідності до положень п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.138.1, 138.2, 138.4 ст.138 Податкового кодексу України на підставі первинних документів сформовано валові витрати, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарської операції, наявності поставленого товару та проведення оплати за нього, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 17 липня 2011 року №0002542260, №0002532260 та від 05 жовтня 2012 року №0003882260, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 листопада 2012 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Фуршет» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 листопада 2012 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Фуршет» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби за участю прокуратури Подільського району м.Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби від 17 липня 2012 року №0002542260, №0002532260, від 05 жовтня 2012 року №0003882260.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 04 березня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.