Рішення № 29687289, 27.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.02.13 р. Справа № 905/165/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Шевчук Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзовка», м. Донецьк

про витребування майна та стягнення збитків у сумі 9 989грн. 36коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Цукур А.С. - за довіреністю від 18.01.2013р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судових засіданнях на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошувались перерви з 23.01.2013р. до 31.01.2013р. та з 13.02.2013р. до 27.02.2013р.

У судовому засіданні 27.02.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб.412) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр», м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзовка», м. Донецьк, про витребування транспортного засобу марки ISUZU, модель NQR 71, державний номер АН 0951 СН, номер шасі JAAN1R70P47100934, колір синій, та стягнення збитків у сумі 17 489грн. 36коп.

До прийняття рішення по справі позивачем на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заявою від 08.02.2013р. №100 був зменшений розмір позовних вимог в частині стягнення збитків. Остаточно позивач просить суд витребувати у відповідача спірний транспортний засіб та стягнути збитки у сумі 9 989грн. 36коп.

Спір розглядається судом в обсязі остаточно заявлених позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незаконне утримання відповідачем належного позивачу на праві власності транспортного засобу, який був переданий відповідачу для проведення ремонтних робіт працівником позивача, що діяв без відповідних повноважень на вчинення таких дій від імені позивача. На вимогу повернути транспортний засіб відповідачем було пояснено, що транспортний засіб буде переданий позивачу після сплати останнім вартості виконаних ремонтних робіт. Вказане, на думку позивача, порушує його права як власника спірного транспортного засобу. Крім того, неправомірні дії відповідача, як зазначає позивач, призвели до понесення ним реальних збитків, які полягають у витратах на орендування аналогічних транспортних засобів у сумі 9 400грн., а також витратах на перебування співробітника позивача у відрядженні у сумі 589грн. 36коп., всього 9 989грн. 36коп.

Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 22, 319, 321, 328, 387, 614, 901, 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на правомірне знаходження в нього спірного транспортного засобу, який був притриманий відповідачем до проведення позивачем розрахунків за виконаний відповідачем ремонт в повному обсязі. Вимоги стосовно стягнення збитків відповідач вважає безпідставними.

Під час розгляду справи, відповідачем було повідомлено, що 30.01.2013р. спірний транспортний засіб був повернутий позивачу. Факт повернення майна позивачем підтверджений.

У судове засідання 27.02.2013р., про яке позивач був повідомлений належним чином, представника не направив. У клопотанні від 19.02.2013р. просив розглянути справу без участі представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.02.2013р. проти задоволення позову заперечував, наполягав на вирішенні спору по суті.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представника відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр», є суб'єктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи, дата державної реєстрації 31.10.2000р., що підтверджується даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія АБ №304807.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юзовка», також є суб'єктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи, зареєстрованим виконавчим комітетом Донецької міської ради 23.09.1994р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, серія А00 №739463.

Розглядаючи спір в частині витребування з володіння відповідача транспортного засобу марки ISUZU, модель NQR 71, державний номер АН 0951 СН, номер шасі JAAN1R70P47100934, колір синій, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АНС 078503, виданого РЕВ 2-го МРВ м. Донецька УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області, вказаний транспортний засіб належить позивачу на праві приватної власності.

Матеріали справи свідчать, що 16.08.2012р. даний транспортний засіб працівником позивача (водієм) був переданий відповідачу для проведення діагностики та ремонту.

Після виконання ремонтних робіт, оплачувати які позивач відмовився з причини відсутності погодження його повноважними представниками вартості та об'єму цих робіт, позивачем в адресу відповідача були спрямовані претензії № 1102 від 05.10.2012р. та №1140 від 25.10.2012р., в яких позивач вимагав повернути спірне майно з приведенням його в первісний стан. Вказані претензії, отримані відповідачем 02.11.2012р. та 09.11.2012р. відповідно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, були залишені без відповіді, транспортний засіб позивачеві повернутий не був.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час звернення позивача до суду спірний транспортний засіб знаходився на території станції технічного обслуговування відповідача, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова, 85.

Під час розгляду справи судом, як пояснено представниками сторін, даний транспортний засіб позивачу був повернутий, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками підприємств актом приймання-передачі транспортного засобу від 30.01.2013р.

Таким чином, з огляду на перебування транспортного засобу марки ISUZU, модель NQR 71, державний номер АН 0951 СН, номер шасі JAAN1R70P47100934, колір синій, на час вирішення спору у володінні позивача, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору між сторонами в частині витребування даного транспортного засобу з володіння відповідача, що за приписами п.1№ ст. 80 Господарського процесуального кодексу України є підставою для припинення провадження у справі в цій частині.

Припиняючи провадження у справі в частині витребування спірного транспортного засобу з володіння відповідача, суд зазначає, предмет спору між сторонами з цього приводу на момент виникнення спору існував та припинив існування саме в процесі розгляду справи.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача реальних збитків у сумі 9 989грн. 36коп., суд виходить з наступного.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, як вбачається з приписів ст. 225 Господарського кодексу України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, аналіз чинного законодавства свідчить про те, що відшкодування збитків є заходом цивільної відповідальності; збитками є об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також в неодержанні кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

При цьому, необхідними умовами цивільно-правової відповідальності з відшкодування збитків за загальними правилами є: протиправність поведінки, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки) та причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками. Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання у вигляді відшкодування збитків також є вина боржника, однак, кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, доводячи позовні вимоги щодо стягнення збитків у сумі 9 989грн. 36коп., позивач посилається на понесення ним витрат на орендування транспортних засобів, в підтвердження чого надає заявки на надання транспортних послуг, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт (надання послуг), рахунки на оплату та платіжні доручення. Крім того, доводячи збитки, позивач посилається на понесення витрат на перебування співробітника позивача у відрядженні, що підтверджує наказом про направлення робітника у відрядження у зв'язку з виробничою необхідністю, посвідченням про відрядження, проїзними документами на поїзд та звітом про використання коштів, виданих на відрядження.

Разом тим, судом встановлено, що матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що понесення позивачем вказаних витрат зумовлено саме перебуванням спірного транспортного засобу у володінні відповідача, отже, всупереч приписів ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено наявності прямого причинного зв'язку між діями відповідача, які полягають в утриманні транспортного засобу, і понесеними позивачем витратами, з яких складаються заявлені до стягнення збитки, обов'язок чого покладений саме на позивача.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення реальних збитків у сумі 9 989грн. 36коп. є такими, що не доведені матеріалами справи, отже, задоволенню не підлягають.

З огляду на вказане витрати позивача зі сплати судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача, виходячи з мінімального розміру судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру; судовий збір в іншій частині за приписами п.п. 1, 5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст. 22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 34, 35, 43, 49, п. 1№ ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр», м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзовка», м. Донецьк, в частині стягнення збитків у сумі 9 989 грн. 36 коп., відмовити.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр», м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзовка», м. Донецьк, в частині витребування транспортного засобу марки ISUZU, модель NQR 71, державний номер АН 0951 СН, номер шасі JAAN1R70P47100934, колір синій, припинити.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» (03067, м. Київ, пров. Чугуївський, буд. 21, ідентифікаційний код 31202310) судовий збір у сумі 1 073грн., перерахований платіжним дорученням №015521 від 09.07.2012р. на загальну суму 2 682 грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 27.02.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.03.2013р.

Суддя Стукаленко К.І.