Рішення № 29687185, 26.02.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/19776/12

пр. № 2/759/1438/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року

Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарі Кузнець Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства „Зерноімпекс" про стягнення грошей,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ПАТ "Зерноімпес" грошової суми в розмірі 8446 грн.

При цьому посилається на те, що перебував у трудових відносинах з ПАТ «Зерноімпекс», але був звільнений незаконно з роботи, після чого рішенням Святошинського райсуду м. Києва від 28.02.2011 р. був поновлений на роботі зі стягненням йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 5 місяців. В рішенні суд вказав суму 4715 грн. 50 коп., що не є заробітком, а основною зарплатою. Не були враховані щорічна оплачувана відпустка тривалістю 24 календарних дні, яку він не використав, а також допомога в розмірі місячного посадового окладу, робота в нічний час, яка оплачується у підвищеному розмірі, й вказані виплати він не отримав. Не зроблено це було відповідачем по справі й тоді, коли він письмово звернувся до відповідача.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 неодноразово уточнював позовні вимоги і просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі з урахуванням боргу за затримку виплати, на загальну суму 12179 грн. 19 коп.

Представник відповідача позов визнав частково і пояснив суду, що позивачу при звільненні з роботи не було виплачено 1240 грн. 90 коп. за роботу в нічний час за період з 1.10. 2008 р. по 20.09.2010 р., компенсаційні виплати за невикористані дні відпустки за період вимушеного прогулу за 5 місяців в сумі 316 грн. 50 коп. після остаточного звільнення з роботи, доплата за роботу в нічний час під час вимушеного прогулу в сумі 423 грн. 55 коп., а всього 1980 грн. 95 коп. Позивачу було виплачено при звільненні компенсацію за невикористану відпустку, про що він розписався у відомості, а допомога в розмірі місячного посадового окладу не може виплачуватись позивачу, бо по закону така допомога виплачується лише при використанні відпустки, але ОСОБА_1 у щорічну оплачувану відпустку не ходив. Позивач пропустив тримісячний строк звернення з позовом до суду, що стосується позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, бо звернувся до суду з позовом через один рік дев'ять місяців після звільнення з роботи. Інші розрахунки та вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на дійсних обставинах справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Зерноімпекс» по строковому договору від 23.09.2008 р., згідно якого він був прийнятий на роботу строком з 1.10.2008 р. по 1.10.2009 р. Після закінчення дії строкового трудового договору позивач продовжував працювати у відповідача сторожем до 1.10.2010 р. Наказом №45 від 28.09.2010 р. позивача звільнено з роботи з 1.10.2010 р. у зв'язку із закінченням строку трудової угоди, п.2 ст. 36 КЗпП України. За позовом ОСОБА_1 рішенням Святошинського райсуду м. Києва від 28.02.2011 р. було поновлено ОСОБА_1 на роботі в ЗАТ «Укрзерноімпекс» на посаді сторожа та стягнуто на користь позивчача середнй заробіток за час вимушеного прогул з 1.10.2010 р. по 28.02.2011 р. в сумі 4715 грн. 50 коп. Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 7.06.2011 р. рішення районного суду залишено без змін. ОСОБА_1 отримав вищезазначену суму згідно розхідного касового ордеру №98 від 20.06.2011 р. Наказом №11 від 1.03.2011 р. ОСОБА_1 був поновлений на роботі з 1.10.2010 р. по рішенню суду. Наказом 314 від 10.03.2011 р. ОСОБА_1 звільнений з роботи з 3.03.2011 р. За період роботи з 1.10.2008 р. по 20.09.2010 р. позивачу по справі не було здійснено доплату за роботу в нічний час в сумі 1240 грн. 90 коп., не було виплачено цю суму і при його звільненні з роботи. Перерахунок доплати як розрахунок середнього заробітку в період з 18.07.2010 р. по 17.09.2010 р. за рішенням суду від 28.02.2011 р. за п'ять місяців дорівнює 423 грн. 55 коп. Компенсаційні виплати за невикористані дні відпустки за період часу вимушеного прогулу за 5 місяців становлять 316 грн. 50 коп. Всього не було виплачено позивачу відповідачем при звільненні 3.03.2011 р. 1980 грн. 95 коп. (а.с.50-59).

Згідно ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Таке ж положення передбачено і ст.24 Закону України „Про відпустки".

Як передбачено п.23 постанови від 24.12.1999 р. №13 Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" якщо працівник з не залежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст.238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Згідно ст. 108 КЗпП України робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі не нижче 20 відсотків окладу за кожну годину роботи в нічний час.

Згдно ст. 54 КЗпП України нічним часом вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

Згідно ст.238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Відповідач навів розрахунок вищевказаної заборгованості по заробітінй платі, з яким суд погоджується, бо виконаний правильно та вірно.

Підтвердженням виплати позивачу компенсації за невикористану відпустку при звільненні є копія відомості на виплату грошей №В3П-00044 за жовтень 2010 р., де стоїть підпис ОСОБА_1, чого він не заперечує (а.с.44, 64, 65).

Таким чином, коли є вина відповідача у невиплаті у визначені законом строки вищевказаних сум по заробітній платі, тому на користь позивача підлягає стягненню сума по заробітній платі в розмірі 1980 грн. 95 коп.

Розрахунки позивача, наведені у підтвердження заборгованості по заробітній платі відповідача перед ним в сумі 4059 грн. 73 коп., не відповідають дійсності, не підтверджені, не ґрунтуються на законі, а тому братись до уваги не можуть.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога тощо) при обчисленні середньої заробітної плати не враховується.

Контрактом між сторонами по справі не було передбачено нарахування та виплата надбавко, премій та інших видів грошового забезпечення, окрім матеріальної допомоги в розмірі місячного посадового окладу у зв'язку з щорічною відпусткою. У відпустку ОСОБА_1 не ходив.

Не можуть бути задоволені позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 8119 грн. 46 коп., бо ст. 117 КЗпП України в даному випадку не може застосовуватись, бо ОСОБА_1 пропустив тримісячний термін звернення з позовом до суду по таких вимогах, згідно ст. 233 КЗпП України, про що заявив в ході розгляду справи і представник відповідача по справі, після звільненя з роботи 3.03.2011 р. звернувшись до суду з позовом про стягнення сум по заробітній платі лише у липні 2012 р.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред*явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов*язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунуку.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 р. №4-рп/2012 р. дано офіційне тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу, згідно якого в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою пров иріішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатись про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Позивач звернувся дос уду

В силу ст. 88 ЦПК України суд покладає на відповідача витрати по справі на користь держави, понесені судом, в сумі 229 грн. 40 коп., з врахуванням об'єму задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 54, 83, 108, 115-117, 233, 235, 238 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України „Про відпустки", Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 р. №4-рп/2012 р., ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Зерноімпекс» про стягнення грошей задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Зерноімпекс" (код 22909745) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 1980 гривень 95 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Зерноімпекс" (код 22909745) на користь держави судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 229 гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя