Рішення № 29686346, 28.02.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 р. Справа № 909/20/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З.Цюх, при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", вул. Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76010 в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, вул.Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010

до відповідача: Дочірнього підприємтва "Івано-Франківський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, 76004 в особі Філії "Івано-Франківського дорожньо-експлуатаційного управління" , вул. Целевича, 36, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в сумі 471795,25 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гаврюшенко Н.А.- юрисконсульт, довіреність № 05-16/2942 від 12.12.12р.,

від позивача: Цимбаліст О.С.- юрисконсульт, довіреність № 05-16/2744 від 15.11.12р.,

від відповідача: Федорів В.І.- начальник юридичного відділу, довіреність № 1458/01-ю від 30.11.12р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз"в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Івано-Франківського дорожньо-експлуатаційного управління" заборгованості в сумі 490454,81 грн., в тому числі: 441001,84 грн. - основний борг за спожитий природний газ, 21190,49 грн. - пеня, 4101,39 грн. - 3% річних, 808, 33 грн. - індекс інфляції, 22779,22 грн. - основний борг за транспортування природного газу, 480, 53 грн. - пеня, 93,01 грн. - 3 % річних.

Представник позивача подав до канцелярії суду заяву про уточнення позовних вимог від 28.02.13, в якій просив стягнути заборгованості в сумі 471795,25 грн., в тому числі: 441001,84 грн. - основний борг за спожитий природний газ, 4101,39 грн. - 3% річних, 808,33 грн. - інфляційних, 22779,22 грн. - основний борг за транспортування природного газу, 93,01 грн. - 3 % річних та 3011,46 грн. пені за протранспортований і поставлений природний газ. Вказана заява судом розцінюється як заява про зменшення позовних вимог.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішено, виходячи зі зменшеної ціни позову.

При розгляді даної заяви суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.02.13.

Представник відповідача позов визнав з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.02.13.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства та філією "Івано-Франківського дорожньо-експлуатаційного управління" укладено договір №ІФ-12-56 п/п на постачання природного газу за регульованим тарифом від 22.12.11 та договір №ІФ-12-56 р/п на розподіл природного газу від 30.12.12.

Згідно п. п 1.1. договору №ІФ-12-56 п/п від 22.12.11, позивач (постачальник) постачає природний газ відповідачу (споживачу) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача (споживача), а відповідач (споживач) оплачує позивачу (постачальнику) вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформляється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 2 до договору.

Згідно п. 2.9. договорів, акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків відповідача і позивача.

Пунктом 4.6. договору встановлено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється відповідачем шляхом 100% попередньої вартості запланованих місячних обсягів газу на розрахунковий рахунок позивача не пізніше ніж за п"ять банківських днів до початку місяця поставки газу. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 1.1. договору №ІФ-12-56 р/п на розподіл природного газу від 30.12.12 сторони погодили, що газорозподільне підприємство (позивач) зобов'язується надати замовнику (відповідачу) послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами (далі - ГРМ) до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів відповідно до "Актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін".

Пунктом 1.2. договору №ІФ-12-56 р/п на розподіл природного газу відповідач зобов'язався сплатити позивачу вартість послуги з транспортування газу ГРМ у розмірі, у строки та у порядку, передбаченому умовами договору. Згідно п. 4.3. договору розрахунковий період становить один місяць, з 08-00 години першого дня місяця по 08-00 годину першого дня наступного місяця включно.

У відповідності до п. 4.5 договору оплата вартості послуг за транспортування газу ГРМ здійснюється відповідачем (замовником) на умовах попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу газу на період передоплати визначений сторонами в договорі. За послуги по транспортуванню природного газу відповідач зобов"язаний внести 100% попередньої вартості транспортування запланованих місячних обсягів газу на розрахунковий рахунок позивача не пізніше ніж за п"ять банківських днів до початку місяця поставки газу.

Сума платежу попередньої оплати розраховується як добуток тарифу, визначеного на наступний період передоплати на плановий обсяг газу по кожному об'єкту відповідача або його споживача, заявленого на наступний період передоплати. У разі відсутності інформації про тариф на наступний період передоплати до дня здійснення попередньої оплати, відповідач розраховує суму платежу за тарифом, що діяв у попередньому місяці. У випадку недоплати за фактично протранспортований газ ГРМ за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з січня по листопад 2012 року надано відповідачу послуги з постачання та транспортування природного газу на підставі вищезазначених договорів, про що сторонами підписано акти приймання-передачі природного газу (а.с.40-47).

Однак, відповідач за надані позивачем послуги з постачання та транспортування природного газу за період з січня по листопад 2012 року своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого виник борг за спожитий природний газ в сумі 441001,84 грн. та за транспортування в сумі 22779,22 грн., всього 463781,06 грн. основного боргу.

Вказана заборгованість підтверджується актом звірки за споживання та транспортування природного газу станом на 30.11.12, який підписаний і скріплений печатками обох сторін (а.с.21) .

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач у строки визначені договором не приступив до виконання зобов'язання, чим порушив умови договорів.

Враховуючи вищенаведене та визнання позову відповідачем суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 463781,06 грн. основного боргу за постачання та транспортування природного газу обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Також обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення 808,33 грн. інфляційних, 4194,4 грн. - 3% річних та 3011,46 грн. пені за протранспортований і поставлений природний газ, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного Кодексу України).

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.2.2. договору №ІФ-12-56 п/п на постачання природного газу за регульованим тарифом від 22.12.11 сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 6.2 договору №ІФ-12-56 р/п на розподіл природного газу від 30.12.12, встановлено, що, у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Судом здійснено перевірку пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 463781,06 грн. основного боргу, 808,33 грн. інфляційних, 4194,4 грн. - 3% річних та 3011,46 грн. пені.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 10107,88 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 509, 530, 546, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, 193, 230, Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства до Дочірнього підприємтва "Івано-Франківський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Івано-Франківського дорожньо-експлуатаційного управління" про стягнення 471795,25 грн. - задоволити.

Стягнути з Дочірнього підприємтва "Івано-Франківський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, 76004, ідентифікаційний код 31790584) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського 20, м. Івано-Франківськ, 76000, ідентифікаційний код 03361046) в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства (вул.Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010, ідентифікаційний код 20551297) - 463781 (чотириста шістдесят три тисячі сімсот вісімдесят одну) грн. 06 коп. основного боргу, 808 (вісімсот вісім) грн. 33 коп. інфляційних, 4194 (чотири тисячі сто дев"яносто чотири) грн. 40 коп. - 3% річних, 3011 (три тисячі одинадцять) грн. 46 коп. пені та 10107 (десять тисяч сто сім) 88 коп. - судового збору,

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.03.13

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______помічник судді Шунтов О.М. 04.03.13