Вирок № 29682919, 01.03.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/135/13- к

Провадження № 1-кп/344/21/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2013 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Поповича В.С.

з участю : секретарів Михайленко О.І., Карпенко І.В.

прокурора Васильчука А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинувальному акту відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано-Франківська, зареєстрованого АДРЕСА_1, проживає АДРЕСА_2, згідно ст. 89 КК України не судимого, не одруженого, громадянина України,

за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та поєднане з проникненням у сховище, інше приміщення, а також таємне викрадення чужого майна ( крадіжку ), вчинене повторно.

Злочини вчинено за наступних обставин.

В період з 09 по 10 жовтня 2012 року обвинувачений, з метою таємного викрадення чужого майна, проник у двір будинку АДРЕСА_3, де, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з вказаного двору три садові фігурки : у вигляді «Лелеки», «Равлика», «Двох качок», кожна вартістю 99 грн., та три лампи з підсвіткою чорного кольору вартістю 104 грн. кожна, а всього викрав майна, належного потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 618 грн..

В період з 23 год. 09 жовтня по 17 год. 10 жовтня 2012 року обвинувачений, з метою таємного викрадення чужого майна, зайшов на подвір'я будинку АДРЕСА_4, де шляхом вільного доступу проник у приміщення гаражу, звідки таємно викрав вудочку марки «Тіко», вартістю 765 грн. та підсак вартістю 59 грн., що належать потерпілому ОСОБА_3, тим самим спричинив потерпілому майнову шкоду на загальну суму 824 грн..

Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений, в період з 30 жовтня 2012 року до 08 год. 30 хв. 31 жовтня 2012 року, з метою таємного викрадення чужого майна, проник на подвір'я будинку АДРЕСА_5, звідки таємно викрав алюмінієву каструлю об'ємом 40 літрів, вартістю 250 грн., шланг з котушкою марки «Кьорхер», вартістю 289 грн., шість листів з нержавіючої сталі, довжиною 2 м кожний, загальною вартістю 900 грн., що належать потерпілому ОСОБА_4, спричинивши потерпілому майнову шкоду на загальну суму 1439 грн..

В період з 31 жовтня до 11 год. 01 листопада 2012 року обвинувачений, з метою таємного викрадення чужого майна, проник на подвір'я будинку АДРЕСА_6, звідки таємно викрав чотири садові фігурки : у вигляді «Собаки» вартістю 76 грн., «Сороки» вартістю 99 грн., «Діда з рушницею» - 99 грн., «Гнома із білкою» - 91 грн. та дитячий велосипед вартістю 180 грн., що належить потерпілій ОСОБА_5 чим спричинив їй майнову шкоду на загальну суму 545 грн..

Крім цього, в ніч з 15 на 16 жовтня 2012 року, обвинувачений, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_7, з метою таємного викрадення чужого майна та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до автомобіля марки «Мерседес Віто» д. н. з. НОМЕР_1, та з даху вказаного автомобіля таємно викрав світловий маяк служби таксі «Карпати 15-65», позивний 508, вартістю 200 грн., що належать потерпілому ОСОБА_6 чим заподіяв йому майнову шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вказаному визнав повністю та дав показання, що злочин ним було вчинено саме при викладених вище обставинах.

У вчиненому чистосердечно розкаюється.

Суд, роз'яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду зміст ст. 349 КПК України та визнавши відповідно до її змісту недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, а показання обвинуваченого відповідають його фактичним обставинам, та з'ясувавши поза об'єктивним сумнівом правильність та добровільність його позиції, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав вину та відшкодував заподіяну шкоду, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому злочинів знайшла своє підтвердження.

Дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та поєднане з проникненням у сховище, інше приміщення, а також таємне викрадення чужого майна ( крадіжку ), вчинене повторно.

При цьому суд враховує, що ухвалою суду від 20 лютого 2013 року обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, а кримінальне провадженні в цій частині було закрито. Ухвала суду вступила в законну силу.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого так і особу винного, фактичні обставини кримінального провадження і виходить з такого.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого суд вважає повне визнання ним вини як в суді так і в ході досудового слідства, чим сприяв швидкому розкриттю злочинів, щире каяття, повне добровільне відшкодування заподіяної шкоди потерпілим, думку потерпілих котрі не бажають його суворо карати і не мають до нього претензій майнового характеру, те що він вважається не судимим.

Обставин, що обтяжують відповідальність обвинуваченого в провадженні не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з наступними змінами, в п. 2 роз'яснив, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах установлених санкцією статті ( частини статті ), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, але, із врахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу, судам належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання особам, які щиро покаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Ст. 75 КК України передбачає, що якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вказані вище обставини в сукупності є саме такими, що не тільки пом'якшують покарання, але й істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів і дають підстави, з врахуванням також і того, що заподіяні збитки відшкодовано повністю та добровільно, дійти висновку, що його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.

За таких обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати : за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції вказаної частини статті, а за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді арешту в межах передбачених санкцією вказаної частини статті, застосувавши ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання :

- за ч. 3 ст. 185 КК України - три роки позбавлення волі ;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - шість місяців арешту.

На підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 у користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області з зарахуванням на р/р 31255272210165 УДК в Івано-Франківській області МФО 836014 код 25574765 - 735 ( сімсот тридцять п'ять ) гривень 60 коп. витрат за проведення дактилоскопічної експертизи.

Заходи забезпечення кримінального провадження до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові докази в кримінальному провадженні, які знаходяться на зберіганні у потерпілих :

- керамічні фігурки у вигляді : гнома з білкою, діда з рушницею, сороки, собаки та дитячий велосипед - повернути потерпілій ОСОБА_5 ;

- керамічні фігурки у вигляді : двох качок білого та коричневого кольору, лелеки, равлика жовто-коричневого кольору та металічні лампи в кількості три штуки - повернути потерпілій ОСОБА_2 ;

- металічну вудку та сачок - повернути потерпілому ОСОБА_3 ;

- пластикову фішку з надписом «Карпати», котушку марки «Кьорхер» - повернути потерпілому ОСОБА_4 ;

- світловий маяк служби таксі «Карпати 15-65», позивний 508 - повернути потерпілому ОСОБА_6.

На вирок протягом 30 днів з моменту його проголошення може бути подана апеляційна скарга до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк, а у разі подання апеляційної скарги з дня її розгляду апеляційним судом, якщо вирок суду не буде скасовано.

Копію вироку суду вручити прокурору та обвинуваченому негайно після його проголошення.

Суддя В.С. Попович