Постанова № 29682602, 25.02.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/524/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

при секретарі - Петренко О.В.,

за участю:

представників позивача - Кочерги Ю.М., Вірич І.М.,

представника відповідача - Войтенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворскла сталь" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби про визнання протиправним (недійсним) та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ворскла сталь" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби про визнання протиправним (недійсним) та скасування податкового повідомлення-рішення №0000041600/14 від 18 січня 2013 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 455197 грн, що визначена податковою декларацією за жовтень 2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на помилковість висновків перевіряючих щодо завищення від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за жовтень 2012 року, оскільки сума нарахована в порядку, встановленому чинним законодавством.

Представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, проси відмовити в їх задоволенні, мотивуючи свою позицію правомірністю винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази у їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ворскла Сталь" (код ЄДРПОУ 33285226) зареєстровано виконавчим комітетом Комсомольської міської ради від 14.12.2004, про що в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис № 1 584 105 0007 000052.

Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) ТОВ "Ворскла Сталь" знаходиться на обліку в Кременчуцькій ОДПІ (Комсомольське відділення) та є платником податку на додану вартість (далі - ПДВ) з 01.08.2005 року.

В період 18.12.2012 року по 21.12.2012 року Комсомольським відділенням Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Ворскла Сталь" з питань законності декларування від`ємного значення з ПДВ, залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2012 року.

Результати перевірки оформлені актом від 28.12.2012 року № 48/15-321/33285226 (по тексту - акт перевірки (а.с. 54 - 60)), у якому відображено порушення ТОВ "Ворскла Сталь": підпункту 7.4.1 пункту 7.4., підпунктів 7.7.1, 7.7.2 та 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 України "Про податок на додану вартість", статті 200 Податкового кодексу України, з урахуванням п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) по декларації з ПДВ за жовтень 2012 року на 455 197 грн. (від 20.11.2012 року № 9073084146 (а.с. 20-24, т.2).

За висновками акту перевірки від 28.12.2012 року № 48/15-321/33285226 податковим органом 18.01.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0000041600/14, яким ТОВ "Ворскла Сталь" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 455 197 грн. по декларації за жовтень 2012 року (а.с. 39, т. 2).

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням у зв'язку із чим оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з поданою ТОВ "Ворскла Сталь" до податкового органу податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2012 року (від 20.11.2012 року № 9073084146) залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 3 016 916 грн., в тому числі, за вересень 2008 року - 61402 грн, за січень 2009 року - 13 115 грн, квітень 2009 року - 300810 грн, червень 2009 року - 29249 грн, липень 2009 року - 22031 грн, жовтень 2009 року - 28 590 грн.

Кременчуцька ОДПІ наполягає на тому, що позивачем завищено залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 455 197 грн (вересень 2008 року, січень 2009 року, квітень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, жовтень 2009 року), оскільки право на отримання бюджетного відшкодування платником податку у відповідності до пункту 102.5. статті 102 Податкового кодексу України, може бути реалізовано не пізніше 1095 дня, що настає за днем отримання права на таке відшкодування.

Суд зазначає, що формування позивачем від'ємного значення ПДВ у вересні 2008 року, січні 2009 року, квітні 2009 року, червні 2009 року, липні 2009 року, жовтні 2009 року регулювалося нормами Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, що діяв до 01.01.2011 року.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Як визначено пп. 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 статті 7 Закону №168/97-ВР, така сума спочатку враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду вказується в рядку 18.2 розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" декларації з податку на додану вартість такого звітного періоду.

Зарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону) наступного податкового періоду відбувається шляхом відображення такої суми в рядку 22.1 розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період". До рядка 22.1 включається вся сума рядка 18.2 повністю, якщо сума податкового боргу дорівнює або більша за суму від'ємного значення, або частково у розмірі, який відповідає сумі податкового боргу.

Залишок від'ємного значення (різниця між значеннями рядків 18.2 та 22.1) включається до рядка 22.2 розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" декларації.

Цей залишок від'ємного значення в наступному звітному періоді буде перенесено до рядка 23.1 декларації і разом з іншими складовими залишку від'ємного значення (значення рядка 23) в першу чергу погашатиме податкові зобов'язання поточного звітного періоду. Залишок такого від'ємного значення, який не буде погашений податковими зобов'язаннями (різниця між значеннями рядків 23 і 20), переноситься до рядка 24 декларації та може бути відшкодований платнику податку у разі виконання інших умов щодо відшкодування, встановлених Законом.

Частина рядка 23.1, яка не може бути відшкодована в цьому звітному періоді (відсутня оплата), разом з іншими складовими залишку від'ємного значення (різниця між значеннями рядків 24 і 25, яка переноситься до рядка 26) буде послідовно переноситися до податкового кредиту кожного наступного звітного періоду (відображається в рядку 23.2 наступної декларації) до моменту отримання платником права на бюджетне відшкодування (оплати) або погашення податковими зобов'язаннями.

Прикінцевими положеннями Закону № 2275-VI від 22.12.2010 року зупиняється дія пп. "б" пп. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР і впроваджується тимчасова (з дати набрання чинності п. 8 цього Закону до 01.01.2011 р.) норма, відповідно до якої забороняється включати до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду частину (залишок) від'ємного значення, за якого отримувач не здійснив розрахунки з постачальниками за придбані товари (послуги).

Відповідно до п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З врахуванням приписів частини третьої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доводитися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин, суд зазначає, що згідно наданої декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та додатку 2 до неї "Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового періоду" частина від'ємного значення виникла, зокрема, у розмірі 61402 грн. - у вересні 2008 року, у розмірі 13115 грн. - у січні 2009 року, у розмірі 300810 грн. - у квітні 2009 року, у розмірі 29249 грн. - у червні 2009 року, у розмірі 22031 грн. - у липні 2009 року, у розмірі 28590 - у жовтні 2009 року, і позивач своєчасно та правомірно декларував вказані суми податкового кредиту та проводив декларування сум від'ємного значення з ПДВ, яке у свою чергу, відображав у рядках 26 декларацій з ПДВ до 04.03.2011 року (згідно з наказом ДПА України "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" №166 від 30.05.1997, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054) і в рядках 24 декларацій з ПДВ після 04.03.2011 року (згідно з наказом ДПА України "Про затвердження форми та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" №41 від 25.01.2011, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935).

При цьому, суд також зазначає, що за результатами проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, відповідач не виявив жодного порушення платником податків правових норм, які безпосередньо регулюють правовідносини щодо проведення платником ПДВ розрахунків з бюджетом.

Також, перевіркою встановлено, та не оспорюється сторонами, що частина податкового кредиту, відображеного у поданих деклараціях з ПДВ за вересень 2008 року - 61402 грн, за січень 2009 року - 13 115 грн, квітень 2009 року - 300810 грн, червень 2009 року - 29249 грн, липень 2009 року - 22031 грн, жовтень 2009 року - 28 590 грн, фактично сплачена постачальникам товарів (робіт, послуг) у попередніх звітних періодах.

В силу вимог пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А відповідно до пункту 200.8 цієї статті, до декларації додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Даних про те, що позивач подавав відповідачу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначав про таке своє рішення у звітній декларації за жовтень 2012 року та складав розрахунок суми бюджетного відшкодування суду не надано.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України визначено: "заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування."

Текстуальне тлумачення вказаної норми свідчить, що вона може бути застосована лише до правовідносин, які складаються з приводу бюджетного відшкодування ПДВ, у той час як спірні правовідносини склались з приводу формування суми від'ємного значення з ПДВ, що за змістом Податкового кодексу України не є тотожними.

При цьому, суд враховує, що Верховний суд України в постанові від 06.02.2012 року вказав: "системне тлумачення наведених норм (підпунктів 7.7.1 ,7.7.3. пункту 7.7. статті 7 Закону №168/97-ВР) дає підстави для висновку, що підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону № 2181-ІІІ встановлено граничні строки для подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування, і ця норма не встановлює строків, протягом яких здійснюється зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань із цього податку наступних податкових періодів, якщо заява про таке відшкодування подана своєчасно".

Відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Суд вважає за необхідне відмітити, що за нормами Податкового кодексу України, подання заяви про бюджетне відшкодування ПДВ, як надмірно сплаченої до бюджету суми ПДВ, є правом позивача, яким він може скористатися протягом встановленого у пункті 102.5 статті 102 Податкового кодексу України періоду, а не його обов'язком, виходячи з наступного.

Норма п. 102.5 ст. 102 ПК України передбачає, що подання вищеназваної заяви є правом позивача, яким він може скористатися протягом встановленого у п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України періоду, для повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.14.1.39. ПК України).

Таким чином п. 102.5 ст. 102 ПК України не регламентує обмежень в часі щодо можливості віднесення платниками податків від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у зв'язку з чим положення строків давності, визначені даним пунктом ПК України, не можуть бути застосовані до сум від'ємного значення, задекларованих позивачем в податковій декларації за січень 2012 року.

Також суд зазначає, що Податковий кодекс України не передбачає терміну давності для відображення від'ємного значення сум ПДВ, що переноситься на майбутні податкові періоди. Термін давності, вказаний у п. 102.5. Кодексу, застосовується лише до самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань платника податків (п. 102.1), для стягнення податкового боргу (п. 102.4), для подання заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань (п. 102.5) або для списання податкового боргу платника податків, стосовно якого минув строк давності (п. 101.2.3).

Отже, твердження відповідача щодо спливу терміну давності по сумі від'ємного значення не відповідають нормам податкового законодавства.

Таким чином, позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у тому числі, в розмірі 455 197 грн., з яких: 61402 грн. - податковий кредит вересня 2008 року, 13 115 грн. - податковий кредит січня 2009 року, 300810 грн. - податковий кредит квітня 2009 року, 29249 грн. - податковий кредит червня 2009 року, 22031 грн. - податковий кредит липня 2009 року, 28590 грн. - податковий кредит жовтня 2009 року. Таке декларування залишку від'ємного значення позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.

Така ж правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2012 року по справі №К/9991/60636/11.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідачем не надано суду доказів правомірності, законності та обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2013 року № 0000041600/14 такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору згідно з платіжним дорученням №85 від 31.01.2013 року, у розмірі 2294 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000041600/14 від 18 січня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Ворскла сталь" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 04 березня 2013 року.

Суддя І.Г. Ясиновський