Ухвала суду № 29680214, 25.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2013 р. м. Київ К-38460/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці

на постанову Господарського суду Чернівецької області від 23.06.2008

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2009

у справі №2/124

за позовом Кредитної спілки "Бісер"

до Державної податкової інспекції у місті Чернівці

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 23.06.2008, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2009, задоволено позовні вимоги (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог): визнано частково нечинним податкове повідомлення-рішення № 000031220/0 від 15.04.2008 про визначення Кредитній спілці «Бісер»суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 7840,58 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 15 681,16 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної планової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.04.2004 по 31.12.2007, складений акт перевірки від 11.04.2008 №1573/22-0/26480285, на підставі якого податковим органом прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №000031220/0 від 15.04.2008, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 24061,74 грн., у тому числі: 8020,58 грн. -за основним платежем та 16041,16 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, посилається на неправомірність визначення йому суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 7840,58 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 15681,16 грн. на підставі вказаного податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Абзацом 3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом, як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до Закону.

Відповідно до підпункту 9.2.1 пункту 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», (із змінами та доповненнями) податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату).

Згідно з підпунктом 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Заключних та перехідних положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 ст. 9 Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковим органом помилково застосовано до спірних правовідносин вимоги пп. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у зв'язку з чим неправомірно визначено суму податкового зобов'язання з податку доходів фізичних осіб у розмірі 7840,58 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 15681,16 грн., на підставі спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене вище, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль