Постанова № 29680152, 28.02.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/312/13-a

"28" лютого 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарях судового засідання Твердохліб Н.В. та Яницькій О.Р.

за участю:

представника позивача - Купельської С.Д.;

представника відповідача - Костишин Л.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хоросківський цукровий завод»

до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000441600 від 12 листопада 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хоросківський цукровий завод» (далі по тексту - ТОВ «Хоросківський цукровий завод» або позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби (далі по тексту - Гусятинська МДПІ або відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000441600 від 12 листопада 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2012 року про зменшення суми від»ємного значення податку на додану вартість на суму 19 248 грн. за серпень 2012 року є неправомірним у зв'язку з тим, що відповідач невірно застосував норми Податкового кодексу України до спірних правовідносин.

Представник позивача зокрема пояснила, що не погоджується з висновком податкового органу з приводу того, що ТОВ «Хоросківський цукровий завод» порушило п. 198.6 ст. 198 ПК України, тому що мало включити дану суму в податковому звітному періоді (тобто в травні 2012 року), і не мало права її включати до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за серпень 2012 року, оскільки зі змісту п.6 ст.198 Податкового кодексу України вбачається, що податкові накладні, отримані у періоді, наступному за періодом, в якому їх виписано, включаються до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкових накладних, але якщо з дати їх виписки не минуло 365 календарних днів. З даного приводу вона зазначила, що з дня виписки 16.05.2012 року ТОВ «Міжнародна холдингова компанія «СІБМЕТ» податкових накладних не минуло 365 днів, а також беручи до уваги наявність документального підтвердження дати їх отримання, ТОВ «Хоросківський цукровий завод» правомірно включило до податкового кредиту поточного звітного періоду суму ПДВ, зазначену в податкових накладних, виписаних у попередніх податкових періодах, але отриманих Позивачем у звітному періоді. Проте, через відсутність передбаченої реєстрації в ЄРПН мало це зробити шляхом подання разом із такою декларацією Додатку № 8.

Також представник позивача наголосила на тому, що порівняльний аналіз ст..198 та ст..201 ПК України, дозволяє прийти до висновку, що Платнику податків надано право на відновлення свого порушеного постачальником права на податковий кредит шляхом подання разом з податковою декларацією за звітний податковий період заяви зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Крім того, представник позивача зазначила, що товариство отримавши із запізненням податкову накладну не зареєстровану в ЄРПН, звернулось до Гусятинської МДПІ за консультацією щодо порядку включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, проте податковим органом відповідь була надана майже через два місяці після отримання листа, та й дана консультація не містила відповіді на поставлені питання.

З врахуванням вищевикладеної позиції, представник позивача просила позов задовольнити повністю та скасувати оспорювань податкове повідомлення-рішення Гусятинської МДПІ.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та заперечила проти їх задоволення.

Свою позицію представник податкового органу обґрунтувала тим, що позивач мав включити суму ПДВ в податковому звітному періоді (тобто в травні 2012 року), і не мав права її включати до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за серпень 2012 року.

Також представник відповідача звернула увагу суду на те, що пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв"язку з придбання товарів / послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Крім того, представник Гусятинської МДПІ зазначила, що позивач не скористався своїм правом передбаченим абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України на подання скарги на свого контрагента, подаючи податкову декларацію саме за травень 2012 року, а тому і не мав права на включення суми ПДВ до податкового кредиту.

З врахуванням викладеного, представник Гусятинської МДПІ, вважає висновки викладені в акті перевірки правомірними, а податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2012 року, винесене за результатами перевірки, законним і обґрунтованим, а тому просила суд відмовити в задоволенні позову.

Крім пояснень представників сторін, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані представниками позивача та відповідача, а також витребувані з ініціативи суду.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що за наслідками камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю «Хоросківський цукровий завод», результати якої оформлені Актом від 19.10.2012 року № 518/15-37753642 (далі по тексту - Акт перевірки), Гусятинською міжрайонною державною податковою інспекцією було прийнято податкове- повідомлення рішення від 12.11.2012 року № 0000441600 форми «В4» про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 19 248 грн. за серпень 2012 року за декларацією, що зареєстрована 20.09.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновків перевірки послужили факти відображення Позивачем в податковому обліку з ПДВ операції з ТОВ «Міжнародна холдингова компанія «СІБМЕТ» на підставі податкових накладних незареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, які, були виписані у попередніх податкових періодах, але отримані Позивачем у поточному звітному періоді.

Так, відповідно до умов договору поставки від 08.05.2012 року, укладеного між ТОВ «Хоросківський цукровий завод» та ТОВ «Міжнародна холдингова компанія «СІБМЕТ», позивачу було передано ТМЦ на загальну суму 96241,96 грн., в т.ч. ПДВ 19 248, 39 грн. По податковому обліку дана операція була оформлена податковою накладеною №62 від 16 травня 2012 року.

В судовому засіданні сторонами не поставлено під сумнів реальність здійснення даної господарської операції.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

У зв'язку з неотриманням податкової накладної №62 від 16.05.2012 р. від ТОВ «Міжнародна холдингова компанія «СІБМЕТ», ТОВ «Хоросківський цукровий завод» звернулось до останнього з письмовою вимогою направити податкову накладну.

ТОВ ««Міжнародна холдингова компанія «СІБМЕТ» супроводжувальним листом від 08.06.2012 року направило податкову накладну від 16.05.2012 року ТОВ «Хоросківський цукровий завод», а також повідомило що не реєстрація даної ПН в ЄРПН відбулася не з вини товариства (а.с.15). Податкова накладна була отримана позивачем 2 липня 2012 року.

Згідно з п. 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України виписана ТОВ «Міжнародна холдингова компанія «СІБМЕТ» податкова накладна від 16.05.2012 року підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України «при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних....

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. ...

У разі порушення ... продавцем товарів/послуг порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту».

Відповідно до п. 6.1 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого Наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969 податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після такої реєстрації. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (виділяється поміткою "X").

В судовому засіданні встановлено, що після позивач дізнався про не реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з інформації ТОВ «Міжнародна холдингова компанія «СІБМЕТ» яка ним отримана у липні 2012 року.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Міжнародна холдингова компанія «СІБМЕТ» направило податкову накладну набагато пізніше ніж період її виписки, порушило порядок її заповнення, а також не включило їх до Єдиного реєстру податкових накладних, внаслідок чого ТОВ «Хоросківський цукровий завод» було позбавлено можливості включити сплачене ПДВ до податкового кредиту в сумі 19 248 грн. за період проведення операції у загальному порядку.

Відповідно до п. 20 р. III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02. 2011 року за № 197/18935, у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) - для декларації та відповідні документи, передбачені пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

ТОВ «Хоросківський цукровий завод» включило 19 248 грн. до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, тобто за звітний період, в якому отримало податкову накладну, та одночасно з декларацією за серпень 2012 року подало до ДПІ Додаток 8.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, до декларації та дотаку 8 ТОВ «Хоросківський цукровий завод» на адресу Гусятинської МДПІ 20 вересня 2012 року подало копії первинних бухгалерських документів, що підтверджували факт отримання товару від ТОВ «Міжнародна холдингова компанія «СІБМЕТ» (супровідний лист №7/60 від 20.09.2012 р.).

В ході проведення перевірки ДПІ дійшла висновків, що ТОВ «Хоросківський цукровий завод» порушило п. 198.6 ст. 198 ПК України, оскільки мало включити дану суму в податковому звітному періоді (тобто травні 2012 року), і не мало права її включати до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за серпень 2012 року.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу виходячи з наступного:

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

При цьому, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

ДПС України в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженої Наказом від 16.02.2012 року № 127 "пояснила наступне «Податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної. В цьому випадку уточнюючий розрахунок не складається».

Також в даній Узагальнюючій податковій консультації на питання (№ 9): «у яких випадках може бути сформований податковий кредит на підставі податкових накладних, які виписані у податкових періодах, що передує звітному?» ДПС України відповіла наступне: «З дати набрання чинності Кодексом платник податку має право сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які взяті на облік у поточному звітному періоді, але виписані у податкових періодах, що передує звітному, в таких випадках:

Факт отримання податкової накладної у липні 2012 року не заперечується податковим органом.

Пункт 198.6 ст. 198 ПК України містить пряму заборону на віднесення до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України. З даної норми вбачається, що в податковій декларації з ПДВ за травень 2012 року ТОВ «Хоросківський цукровий завод» не мало права на включення до складу податкового кредиту 19 248 грн., оскільки на момент складання податкової декларації за травень 2012 року дана сума ПДВ не була підтверджена податковою накладною.

Абзац 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачає, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно з абз. З п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив х відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Обидві норми вказують на «відповідний звітний період», тобто період відображення податкових зобов'язань продавцем.

В свою чергу, абзацу11 п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачає, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Суд важає за необхідне зазначити, що відповідно до в абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПКУ подання заяви зі скаргою на постачальника є виключно правом, а не обов'язком покупця - платника податку. Причому передумовою для виникнення такого права у платника податку є саме відмова постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення.

В даному випадку постачальник товарів (послуг) - ТОВ «МХК «СІБМЕТ»» не відмовляло в наданні податкових накладних, а надало їх запізненням, у зв'язку із чим ТОВ «Хорсківський ЦЗ» не могло точно визначити дату отримання податкових накладних, але правомірно розраховувало на збереження права на податковий кредит протягом 365 днів, і не могло перевірити факт реєстрації податкових накладних без їх отримання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкові накладні, отримані у періоді, наступному за періодом, в якому їх виписано, включаються до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкових накладних, але якщо з дати їх виписки не минуло 365 календарних днів. Разом з тим, право на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ пов'язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг). Відповідна сума ПДВ Позивачем сплачена в вартості поставлених товарів. Факт сплати податку на додану вартість Позивачем по операціях з вищезазначеними контрагентами не заперечується Відповідачем.

Крім того, суд вважає, що даний спір виник через застосування ТОВ «Хоросківський цукровий завод» положень п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПКУ, які надають платнику податків - покупцю можливість відобразити в податковому обліку податкові накладні протягом 365 днів, навіть якщо такі накладні направлені з порушенням порядку їх заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, в той час як відповідач наполягає на застосуванні п. 198.2 ст. 198 ПКУ та необхідності відобразити такі накладні в декларації, що відповідає періоду їх виписки.

Аналіз вищенаведених норм Податкового кодексу України, свідчить про те, що вказані вони припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, а згідно з п. 56.21 ст. 56 ПКУ, у разі якщо норма цього Кодексу або іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або якщо норми одного й того ж нормативно-правового акта суперечать один одному і допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Пункт 3.1 ст. 3 ПК України передбачає, що податкове законодавство України складається з Конституції України.

Стаття 19 Конституції закріплює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Жодна норма ПК України не встановлює обов'язок платника податку включати суму ПДВ саме до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ у періоді виписки податкової накладної. Право, яке надано платнику податків у цьому випадку обмежується 365 днями та оформленням Додатку 8 до звітної податкової декларації, тобто декларації, що подається протягом зазначеного строку.

Згідно з п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Наведені вище доводи свідчать, що незважаючи на повне дослідження посадовими та службовими особами ДПІ при проведенні перевірки первинних документів та доказів, що свідчать про ведення ТОВ «Хоросківський цукровий завод» податкового та бухгалтерського обліку з дотриманням встановленого порядку, ДПІ надало їм неправильну оцінку та невірно застосувало норми податкового законодавства, внаслідок чого в Акті зроблені помилкові висновки. З урахуванням викладеного, оскільки висновки Акту є незаконними та помилковими, ДПІ було прийнято неправомірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи оспорюване податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2012 року №0000441600, суд приходить до висновку, що воно прийняте в порушення вимог Конституції України, Податкового кодексу України не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ч.1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби №0000441600 від 12 листопада 2012 року.

3. Повернути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хоросківський цукровий завод" 192 грн. 48 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 4 березня 2013 року.

Головуючий суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.