Ухвала суду № 29679868, 21.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 р.Справа № 2а-5650/11/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Горностаївського відділення Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20.03.2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопереробне підприємство "Зерно Таврії" до Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопереробне підприємство "Зерно Таврії" звернулось до суду з позовом до Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки МДПІ, викладені в Акті перевірки від 08.06.2011 р. та складені на його підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають вимогам діючого законодавства України, оскільки господарська операція позивача з ПРАТ « Скадовське ХПП » щодо придбання сільськогосподарської продукції є законною та реальною, що підтверджується оформленими первинними документами, податковими накладними, неналежність оформлення яких не спростована податковим органом в акті перевірки. На думку позивача, висновок МДПІ був зроблений без врахування наданих до перевірки первинних документів контрагента, а базувався виключно на висновку акту перевірки ДПІ у Скадовському районі про результати невиїзної документальної перевірки ПРАТ « Скадовське ХПП » з питань з питань дотримання податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.03.2012 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 21.06.2011 року № 0000082300 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 36 624,00 грн. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 21.06.2011 року № 0000092300 щодо визначення суми податкових зобов'язань з урахуванням штрафних санкцій в загальній сумі 46 682,50 грн.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Горностаївське відділення Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до наказу В. Лепетиської МДПІ № 241 від 03.06.11 року та затвердженого плану перевірки проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопереробне підприємство " Зерно Таврії » з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 листопада 2010 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт № 111/2301/34136953 від 08.06.2011 року (далі - акт перевірки), яким було встановлено порушення ТОВ « ЗПП «Зерно Таврії »:

- ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільним Кодексом України) суми податкового кредиту з ПДВ по правочинах здійснених за період з 01.10.2010 p. по 30.11.2010р. з ПРАТ «Скадовське ХПП» на суму ПДВ 73 970,00 грн. та порушення п.п. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 р., в частині завищення суми податкового кредиту за ряд. 17 Б декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 73970,00 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за листопад 2010 року в сумі 37 346,00 грн.

- п.п..7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.4 п.7.4, пп. 7.7.1, пп.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, в наслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів по ПДВ (р.25.2) за листопад 2010 року в сумі 36 624,00 грн.

З посиланням на висновок акту перевірки МДПІ були прийняті податкове повідомлення - рішення від 21.06.2011 року № 0000082300 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 36 624,00 грн. та податкове повідомлення - рішення від 21.06.2011 року № 0000092300 щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 37 346,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 9 336,50 грн.

При цьому, висновки щодо нікчемності правочинів, укладених по ланцюгу поставки ТОВ « ЗПП «Зерно Таврії » - ПРАТ «Скадовське ХПП» - ПП «Стилет-Юг», ґрунтуються лише на інформації акту ДПІ у Скадовському районі від 10.05.11 р. № 138/23/21301823 про результати невиїзної документальної перевірки ПРAT «Скадовське ХПП » з питань дотримання податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.09.2010 р. по 31.12.2010 р. та акту ДПІ у м. Херсоні від 09.03.2011 р. № 614/23-2/37048886 про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Стилет - Юг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.09.2010 р. по 31.12.2010 р. Вказаними перевірками було встановлено, що підприємства ПП «Стилет-Юг», ПП «Альтекс-Юг», ПП «Агропрайд», ПП «Югтрансагро є вигодо набувачами, а відносини між ними не були заради настання реальних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2010 року між позивачем - ТОВ «ЗПП « Зерно Таврії » (за договором покупець) та ЗАТ «Скадовське ХПП» (за договором - Постачальник ) було укладено договір поставки № 20 та додаток № 1 від 28.10.2010 року до вказаного договору, згідно умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити 300 тонн сої на загальну суму 981 000,00 грн., у т.ч. ПДВ складає 163 500,00 грн., зі строком дії поставки до 31.10.2010 року.

ЗАТ «Скадовське ХПП» у жовтні 2010 року поставило позивачу сою в кількості 300 тонн на загальну суму 981 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 163 500,00 грн., про що свідчать акт приймання - передачі від 28.10.2010 року та видаткова накладна № 146 від 28.10.2010 року, в зв'язку з чим було оформлено податкову накладну № 10 від 28.10.2010 року

Вартість придбаного товару була повністю сплачена позивачем шляхом безготівкових розрахунків, а саме шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 981 000,00 грн. на розрахунковий рахунок ЗAT «Скадовське ХПП», про що свідчать копія платіжного доручення № 819 від 01.11.2010 р., та банківською випискою від 01.11.2010 року.

Крім того, Горностаївське відділення Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби в апеляційній скарзі наголошувала на тому, що господарська операція позивача з контрагентом не мала реальних наслідків, тобто була нікчемною.

Однак судова колегія не погоджується з позицією апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ч.1 ст.208 ГК України).

Положення ст.ст.207, 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абз.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.09р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З наведених норм законодавства слідує, що висновки про нікчемність правочинів, тим більш визнання правочинів нікчемними відносяться виключно до компетенції судів, а не податкових органів.

Аналогічна позиція вказана в ухвалі Вищого адміністративного суду України №К-25104/10 від 08.11.10р.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності.

Дата виникнення права на податковий кредит визначається підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР, відповідно до якої право на податковий кредит виникає у платника по даті здійснення першої з подій: або списання коштів з рахунку в оплату товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав передбачені податковим законодавством фінансово-бухгалтерські документи на підставі яких мав підстави для включення сум ПДВ, сплачених та підтверджених податковими накладними, до складу податкового кредиту.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Горностаївського відділення Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20.03.2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Єщенко О.В.