Ухвала суду № 29676129, 12.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 р.Справа № 2а-1870/7324/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. по справі № 2а-1870/7324/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод"

до Державної податкової інспекції у місті Сумах третя особа Сумська міська рада

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Сумський авторемонтний завод", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2012 № 0003701502/21181, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 322 411, 25 грн., в т.ч. за основним платежем - 222 332, 26 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 100 078, 99 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 05.11.1998 року між Сумською міською радою народних депутатів та позивачем було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) (а.с. 14-15), термін дії договору до 05.11.2023 року. Предметом укладеного договору є земельна ділянка площею 6,2312 га по просп. Курському, 26. Зазначена земельна ділянка відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідачем 22.05.2012 року була проведена документальна невиїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" з питання дотримання вимог податкового законодавства за червень-грудень 2011 року, січень-березень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки був складений Акт № 1010/152/05422065 від 22.05.2012 року(а.с. 6-9), відповідно до якого відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 288.5.1 п.288.5 п. 288.7 ст.288 Податкового кодексу України, внаслідок чого знижено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на червень-грудень 2011 року на суму 155233, 96 грн., за січень-березень 2012 року на суму 67098, 30 грн.

На підставі вищевказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 08.06.2012 № 0003701502/21181, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 322 411, 25 грн., в т.ч. за основним платежем - 222 332, 26 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 100 078, 99 грн.

Не погодившись з винесеним рішенням позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що податковий орган діяв у відповідності до вимог діючого законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та таким, що відповідає нормам законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Приписами пп. 285.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно з пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавного податку, тому з 01.01.2011 року позивач повинен сплачувати орендну плату в сумі не меншій ніж 3 відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Типовий договір оренди землі затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004 р.

Пунктом 9 Типового договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі з зазначенням відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Відповідно до пункт 13 Типового договору оренди землі, розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку зі зміною розміру орендної плати за земельну ділянку згідно з пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та встановлення її розміру, який не може перевищувати 3 відсотки нормативної грошової оцінки, Публічне акціонерне товариство "Сумський авторемонтний завод" повинно було самостійно розрахувати розмір орендних платежів на поточний рік з урахуванням вимог, встановлених чинним Податковим кодексом України.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно збільшення площі земельної ділянки, яка залишилася у користуванні позивача на 230 кв.м., ніж розмір, який був встановлений перевіркою, а саме - 39577 кв.м., колегія суддів зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, площа земельної ділянки відповідно до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), укладеного 05.11.1998 між Сумською міською радою народних депутатів та позивачем становила 6,2312 га.

Перевіркою встановлено, що протягом 2000-2006 років орендодавець земельних ділянок державної та комунальної власності - Сумська міська рада, рішеннями сесії вилучала у Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" частини земельної ділянки по просп. Курському, 26 площею:- 0,25 га (рішення сесії Сумської міської ради від 27.12.2000). Ця земельна ділянка Сумською міською радою передана в користування ТОВ "Суми Петрол", з яким було укладено договір оренди земельної ділянки від 26.07.2001 року;- 1,1334 га (рішення Сумської міської ради від 22.02.2006 року). Ця земельна ділянка передана Сумською міською радою в користування Міжрегіональній академії управління персоналом, з якою було укладений договір оренди земельної ділянки від 02.11.2006 року;- 0,8901 га (рішення Сумської міської ради від 20.09.2006 року) припинено право користування земельною ділянкою та передано її до земель запасу Сумської міської ради.

Отже, площа земельної ділянки, яка залишилась в користуванні позивача, становить 39577 кв.м.

Відповідних доказів, які б спростовували встановлені відповідачем порушення під час проведення перевірки, позивачем до суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі ознак існування таких порушень не виявлено.

За матеріалами справи судом не встановлено порушення відповідачем закону при винесенні спірного рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. по справі № 2а-1870/7324/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бершов Г.Є.Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Рєзнікова С.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бершов Г.Є.