Провадження № 2/641/258/2013 Справа № 2020/6487/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2013 року
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Ященко С.О.,
при секретарі судового засідання Ємельяненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ТОВ «ОТП Факторинг Україна»
треті особи -Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, відділ опіки і піклування державної адміністрації Комінтернівського району м. Харкова
про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», треті особи - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, відділ опіки і піклування державної адміністрації Комінтернівського району м. Харкова, в якому з урахуванням уточнень просить визнати недійсним договір іпотеки від 17.04.2008 року, укладений у забезпечення кредитного договору № ML-708/079/2008.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 17 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» укладений кредитний договір № ML - 708/079/2008, предметом якого є надання кредитних коштів на споживчі цілі. Відповідно до вищезазначеного кредитного договору укладено договір іпотеки від 17 квітня 2008 року, предметом якого виступає нерухоме майно - квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Укладаючи 17 квітня 2008 року договір іпотеки нерухомості у забезпечення кредитного договору № ML - 708/079/2008, порушено житлові права малолітньої особи - ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім'ї, виданої 05.11.2011 року, ОСОБА_3 проживає у АДРЕСА_1
Вчинення іпотечного договору від 17 квітня 2008 року здійснене всупереч вимогам чинного цивільного законодавства, оскільки не було отримано необхідного дозволу органу опіки та піклування. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Отже, при вчиненні правочину була порушена вимога, передбачена ч.6 ст. 203 ЦК України, що є підставою недійсності правочину.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надав заперечення на позовну заяву, в яких просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Доводи своїх заперечень обґрунтовує тим, що ПАТ «ОТР Банк» на час укладання договору іпотеки не мав відомостей про існування у позивача малолітніх, неповнолітніх або непрацездатних дітей, оскільки позивачем було надано копію паспорту, відповідно до якого відсутні відмітки щодо існування дітей. Крім того, до Банку була надана довідка від Комінтернівської філії (Дільниця № 24) КП «Жилкомсервіс», датована 15.04.2008 року, із змісту якої чітко вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1, на дату укладання іпотечного договору ніякі малолітні, неповнолітні або непрацездатні діти не зареєстровані.
Відповідно до п.5.1. підпункту і) договору іпотеки під час укладання договору іпотеки іпотекодавець стверджував, що за адресою місця знаходження предмета іпотеки не проживають та не зареєстровані малолітні та/чі неповнолітні діти, а також будь-які інші особи, яких за законом повинен утримувати іпотекодавець також відсутні малолітні та/чи неповнолітні діти, що мають право користування предметом іпотеки. Також цей пункт договору іпотеки містить застереження про те, що іпотекодавець уклав цей договір, покладаючись на заяви , гарантії і зобов'язання, зроблені іпотекодавцем у п.5.1. ( з підпунктами) цього договору. У разі, якщо у будь-який час протягом дії договору будь-які із зазначених заяв, гарантій і зобов'язань виявляться такими, що не відповідають дійсності, це вважатиметься наданням недостовірної інформації Іпотекодержателю, з метою укладання цього договору. Відповідно до п. 5.2. підпункту h) протягом всього терміну дії цього договору Іпотекодавець зобов'язувався в тому числі, не прописувати (не реєструвати) право проживання будь-яких третіх осіб на території (площі) предмета іпотеки без попередньо отриманої на те письмової згоди іпотекодержателя.
Крім того, зазначає, що відповідно до ст. 236 ЦК України недійсним правочин визнається з моменту його вчинення, тобто з 17.04.2008 року. Позов пред'явлений до суду 17 листопада 2011 року, а тому позивачем пропущено строки звернення до суду з відповідним позовом, що згідно ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.
У судовому засіданні представник відповідача Комаровська І.Ю. вимоги заперечень підтримала у повному обсязі.
Третя особа - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, у судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, направила до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність.
Третя особа - відділ опіки і піклування державної адміністрації Комінтернівського району м. Харкова у судове засідання представника не направив, причини неявки суду не повідомив, матеріали справи містять заяву представника третьої особи про розгляд справи без її участі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 17.04.2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 укладено договір іпотеки (майнова порука) ML-708/079/2008.
Згідно договору купівлі-продажу кредитного портфелю б/н від 12 листопада 2010 року та договору про відступлення права вимоги б/н від 12 листопада 2010 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-708/079/2008 від 17 квітня 2008 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» і ОСОБА_1 та за договором іпотеки № ML-708/079/2008 від 17 квітня 2008 року.
Предметом іпотеки за зазначеним договором іпотеки ML-708/079/2008 є квартира АДРЕСА_1.
Згідно довідки про склад сім'ї та прописку, виданої Дільниця № 24 КП "Жилкомсервіс" у 2011 році, у зазначеній квартирі, серед інших, зареєстровано з моменту народження місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Посилаючись на те, що на час укладання договору іпотеки малолітня дитина мала право користування спірним приміщенням, оскільки проживала там зі своїми батьками, однак при укладенні договору іпотеки не було отримано відповідний дозвіл органу опіки та піклування, позивач просить визнати договір іпотеки від 17.04.2008 року недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Згідно ч.6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною 1 ст. 224 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування, є нікчемним.
Приписами ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" встановлено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна.
Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.
Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.
Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
У відповідності до роз'яснень, викладених у п. 44 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.
У відповідності до приписів ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Статтею 18 Закону України "Про охорону дитинства" діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
Таким чином, необхідно виходити з того, чи мала малолітня ОСОБА_3 право на користування станом на момент укладення договору іпотеки (17.04.2008 року) предметом іпотеки, а саме квартирою АДРЕСА_1.
Як вбачається з матеріалів справи, за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_9, які у відповідності до свідоцтва про народження є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно листа КП "Жилкомсервіс" від 18.12.2012 року вбачається, що неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, разом з батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_9 з 17.06.2002 року по теперішній час.
На підтвердження зазначеного до листа КП "Жилкомсервіс" від 18.12.2012 року додано засвідчені копії: форма А (картка реєстрації) для ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та форма Б (поквартирна картка) для квартири АДРЕСА_1
Крім того, згідно відомостей, наданих на запит суду КЗОЗ "Харківська міська дитяча поліклініка № 1", дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, станом на квітень 2008 року мешкала за адресою: АДРЕСА_1.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що малолітня ОСОБА_3 з моменту народження фактично проживала у АДРЕСА_1
Таким чином, на час укладення спірного договору іпотеки квартирою АДРЕСА_1, мала право користуватися малолітня ОСОБА_3, яка є донькою позивача, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.
У відповідності до листа Служби у справах дітей Комінтернівського району від 07.02.2012 року, інформація про звернення ОСОБА_1 до органу опіки та піклування щодо отримання дозволу на встановлення заставних відносин на об'єкти нерухомості, в якій зареєстрована малолітня дитина у службі у справах дітей Комінтернівського району відсутня.
Таким чином, незважаючи на те, що квартирою АДРЕСА_1, яка стала предметом іпотеки, мала право користування малолітня ОСОБА_3, яка є донькою позивача, договір іпотеки було укладено без надання дозволу органу опіки та піклування.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про порушення норм чинного законодавства при укладанні договору іпотеки від 17.04.2008 року, а саме порушення прав дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, щодо користування житлом, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а тому наявність підстав для задоволення позову.
При цьому судом не приймають до уваги доводи заперечень відповідача щодо пропуску строку звернення до суду з даним позовом, оскільки у відповідності до ч. 4 ст. 261 ЦК України у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
Щодо доводів відповідача про те, що під час укладення договору іпотеки позивачем нотаріусу надавалась довідка від 15.04.2008 року, в якій не було зазначено про реєстрацію у квартирі АДРЕСА_1 будь-яких малолітніх, неповнолітніх чи недієздатних дітей, суд зазначає, що станом на момент укладання договору іпотеки (17.04.2008 року) чинним законодавством було визначено форму Довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (затверджено наказом Мінпраці від 22.07.2003 р. № 204) та форму Довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку (Додаток № 2 до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, які затверджено постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 р. № 470). Спірна довідка від 15.04.2008 року зазначеним вимогам не відповідає, а тому не може бути прийнята до уваги у якості належного доказу реєстрації осіб за адресою: АДРЕСА_1.
Питання про стягнення судових витрат суд вирішує у відповідності до приписів ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати недійсним договір іпотеки від 17.04.2008 року, укладений у забезпечення кредитного договору № ML-708/079/2008.
Стягнути з ТОВ «ОТП Факторинг Україна», м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д, код 36789421, на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_1, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 95грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С. О. Ященко
Судове рішення № 29674102, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова) було прийнято 21.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2020/6487/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: