Рішення № 29674076, 14.02.2013, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/254/2013 Справа № 2020/5990/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

при секретарі судового засідання Ємельяненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до АК «Харківобленерго»

про поновлення порушеного права на користування енергопостачанням

та за зустрічним позовом АК «Харківобленерго»

до ОСОБА_1

про стягнення нарахувань за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АК «Харківобленерго», в якому з урахуванням уточнень просить скасувати як протиправні: односторонній акт про порушення від 12.04.2012 року № 02-038337, протокол від 13.04.2012 року № 02-03837/4, угоду про погашення боргу та розрахунок позовної суми, зобов'язати відповідача повернути позивачеві 180грн., сплачених позивачем під погрозою залишення квартири без електропостачання; зобов'язати відповідача відшкодувати позивачеві матеріальну та моральну шкоду у розмірі 1750грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 12.04.2012 року працівниками АК «Харківобленерго» відключено квартиру позивача від електропостачання з підстав безоблікового споживання позивачем електричної енергії. Акт про порушення від 12.04.2012 року № 02-03837 складено працівниками АК «Харківобленерго» без присутності позивача. Зазначене в акті порушення категорично він не визнає, зазначає, що прилад обліку знаходиться поза межами квартири, до нього є вільний доступ, прихований дріт не був йому пред'явлений працівниками АК «Харківобленерго», після усунення «порушення» обсяг електроенергії, що споживає позивач, не змінився.

На підставі акта від 12.04.2012 року № 02-03837 відповідачем складено протокол від 13.04.2012 року, яким позивачеві визначено вартість електроенергії, спожитої поза обліком, у розмірі 2208,43грн.

З метою підключення його квартири до електропостачання він змушений був підписати протокол від 13.04.2012 року, угоду про погашення боргу та розрахунок позовної суми, а також сплатити частину боргу, визначеного протоколом, у розмірі 180грн. Однак, всі зазначені документи підписані позивачем з запереченнями та з вказівкою про їх оскарження у суді.

Позивач вважає, що такими діями АК «Харківобленерго» позивачеві спричинено матеріальну та моральну шкоду, яку він оцінює у 1750грн. Зокрема, він зазначає, що на день народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ним було придбано продукти харчування, однак в зв'язку з відключенням холодильника він електропостачання вони були зіпсовані, так само було зіпсовано і святкування дня народження позивача.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач - АК «Харківобленерго» звернулось до суду з зустрічним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АК «Харківобленерго» суму нарахувань за спожиту електричну енергію у розмірі 2028,43грн. та судовий збір.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви посилається на те, що 12.04.2012 р. при перевірці працівниками Південного РВЕ споживання електричної енергії за вищевказаною адресою, де мешкає відповідач, був виявлений факт: самовільне дооблікове підключення виконане прихованою проводкою до приладу обліку, що є порушенням споживання електричної енергії та передбачено п.п.42, 48 ПКЕЕН. Згідно п.53 ПКЕЕН було складено Акт про порушення ПКЕЕН № 02-03837 від 12.04.2012р., який відповідач підписати відмовився, зауважень до акту не внесено.

У акті зазначено, що засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення буде проведено 03.05.2012р, проте на вимогу відповідача засідання комісії було проведене 13.04.2012р.

За заявою відповідача 13.04.2012р. між ОСОБА_1 та АК «Харківобленерго» укладено угоду про погашення боргу та сплачено 180 грн. за нарахування по Акту. Але до цього часу інших платежів не надходило, що заподіює збиток інтересам АК Харківобленерго».

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволенні первісних позовних вимог заперечувала, вимоги зустрічної позовної заяви підтримала у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення первісних позовних вимог з огляду на наступне.

З матеріалів справи та пояснень сторін судом встановлено, що працівниками АК «Харківобленерго» 12.04.2012 року здійснювалась планова перевірка споживання електричної енергії у будинку АДРЕСА_1.

Перевіряючи підключення до електроенергії квартири НОМЕР_1, де проживає ОСОБА_1, виявлено факт самовільного дооблікового підключення, виконане прихованою проводкою до приладу обліку.

Зазначене зафіксовано працівниками АК «Харківобленерго» у відповідному акті про порушення ПКЕЕН № 02-03837 від 12.04.2012 року, який складено без участі ОСОБА_1 Квартиру позивача відключено від електропостачання.

Акт розглянуто 13.04.2012 року на засіданні комісії з розгляду актів порушення ПКЕЕН та донараховано ОСОБА_1 за спожиту без обліку електричну енергію 2208,43грн. (протокол № 02-03837/04 від 13.04.2012 року).

13.04.2012 року між ОСОБА_1 та АК «Харківобленерго» укладено угоду про порядок погашення боргу, у відповідності до умов якої 13.04.2012 року ОСОБА_1 сплачено 180грн.

Протокол № 02-03837/04 від 13.04.2012 року, розрахунок позовної суми та угоду про порядок погашення боргу підписано споживачем ОСОБА_1 з зауваженнями.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про енергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року з наступними змінами, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією , затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 4 травня 2006 року з наступними змінами ( далі- Методика).

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електроенергетику», відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно до п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки.

Відповідно п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем.

Підстави та порядок складання акта про порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі актів, що засвідчують факти її розкрадання, врегульовано, зокрема, п. 53 зазначених вище Правил.

Приписами ч. 1 ст. 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені у ст. 16 ЦК України.

Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням положень ст.ст. 15, 16 ЦК України не є належним способом захисту судом цивільних прав та інтересів особи пред'явлення позову про визнання акта про порушення правил користування електричною енергією недійсним. Це стосується і справ про стягнення збитків, завданих позаобліковим споживанням електричної енергії. Складений працівниками обленерго акт є лише фіксацією порушення, яке було виявлено під час проведення постачальником енергії перевірки дотримання наведених вище Правил. Згідно зі ст. 57 ЦПК України, такий акт є лише доказом, який у разі виникнення спору повинен оцінюватися судом відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України.

Зазначена правова позиція, яка згідно ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для суду при розгляді подібних правовідносин, викладена Верховним Судом України у постанові від 06.06.2011 року № 6-4цс11.

З огляду на викладене, первісні позовні вимоги про скасування акта про порушення ПКЕЕН № 02-03837 від 12.04.2012 року задоволенню не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи, акт про порушення ПКЕЕН № 02-03837 від 12.04.2012 року розглянуто 13.04.2012 року на засіданні комісії з розгляду актів порушення ПКЕЕН та донараховано ОСОБА_1 за спожиту без обліку електричну енергію 2208,43грн. (протокол № 02-03837/04 від 13.04.2012 року).

Згідно п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.

Таким чином, на підставі акту про порушення ПКЕЕН № 02-03837 від 12.04.2012 року прийнято рішення про донарахування позивачеві за первісним позовом 2208,43грн, оформлене протоколом № 02-03837/04 від 13.04.2012 року, та розрахунок позовної суми.

Оцінюючи як доказ акт про порушення ПКЕЕН № 02-03837 від 12.04.2012 року, суд зазначає наступне.

Відповідно п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Згідно п. 4.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 04.05.2006 N 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 р. за N 782/12656, факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом (далі - енергопостачальник) порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення.

Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.

У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

На підставі Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, затвердженої постановою НКРЕ України від 22.11.1999 року № 1416, АК «Харківобленерго» розроблена Інструкція по складанню актів порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі - Інструкція).

Зазначена Інструкція затверджена головою правління АК «Харківобленерго» та погоджена головою Харківського Територіального представництва НКРЕ, та була чинною станом на 12.04.2012 року, дату складання акту про порушення ПКЕЕН позивачем за первісним позовом.

Інструкція по складанню актів порушення Правил користування електричною енергією для населення побутовими споживачами призначена для застосування в роботі персоналом АК «Харківобленерго» при складанні Актів про порушення ПКЕЕН з додержанням норм чинного законодавства, а також роз'яснює механізм виконання та послідовність впровадження заходів, передбачених у разі виявлення представником АК «Харківобленерго» порушень ПКЕЕН.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт про порушення ПКЕЕН № 02-03837 від 12.04.2012 року складено працівниками АК «Харківобленерго» ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Згідно п. 1.11 Інструкції акт складається в присутності побутового споживача, на якого відкритий особовий рахунок. При його відсутності - в присутності іншої повнолітньої особи, що проживає за зазначеною в Акті адресою і користується електричною енергією через той же лічильник, що і особа, на яку відкритий особовий рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено з пояснень позивача, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 акт про порушення ПКЕЕН № 02-03837 від 12.04.2012 року складено працівниками АК «Харківобленерго» за відсутності споживача ОСОБА_1, внаслідок чого він був позбавлений права бути присутнім при огляді, брати участь у складанні акту, внести до нього свої зауваження, які мали бути перевірені відповідачем.

Згідно п. 1.12 Інструкції у разі відмови споживача від підпису, в Акті робиться позначка про цю відмову.

З акту про порушення ПКЕЕН № 02-03837 від 12.04.2012 року вбачається, що він містить позначку про відмову споживача в отриманні акту, хоча споживач ОСОБА_1 при складанні акту присутнім взагалі не був.

Згідно п. 4.6. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 04.05.2006 N 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 р. за N 782/12656, в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.

Пункт 3 акту про порушення ПКЕЕН № 02-03837 від 12.04.2012 року містить відомості про результати проведення вимірів параметрів схеми електропостачання споживача на дату складання акту порушень. Зокрема, зазначено, що самовільне підключення здійснене споживачем за допомогою дроту з матеріалу «мідь», переріз дроту 2,5кв.мм, струм споживання 30А.

При цьому суд зазначає, що зазначені показники використані АК «Харківобленерго» при нарахуванні суми спожитої без обліку електричної енергії.

В п. 3 Акту також зазначено, що виміри зроблені працівниками АК «Харківобленерго» за допомогою штангенциркуля, інв.№ 030000605, дата повірки не вказана.

Згідно п. 3.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 04.05.2006 N 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 р. за N 782/12656, поперечна площа перерізу проводів, підключених до вихідних клем лічильника, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

Допитаний у якості свідка у судовому засіданні електромонтер ОСОБА_4, який безпосередньо здійснював записи в Акті, пояснив, що дата повірки штангенциркуля, інв.№ 030000605, в Акті не зазначена, оскільки вимірювальна техніка станом на день її використання (12.04.2012 року) не пройшла повірку.

Крім того, свідок ОСОБА_4 також пояснив, що матеріал дроту - мідь, встановлена ними шляхом візуального огляду.

Як вбачається з Акту, у п. 5 зазначається перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі та режим роботи.

Згідно п. 4.7. Методики в акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Проте, в Акті не зазначено, які саме струмоприймачі були підключені споживачем поза приладом обліку. Допитані у судовому засіданні у якості свідків працівники АК "Харківобленерго" ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили, що при складанні Акту ними не встановлювалось, яке саме устаткування підключено позивачем поза приладом обліку.

Крім того, у п. 5 акту зазначена дозволена потужність споживання відповідно до умов Договору 1,3кВт. У судовому засіданні представник АК «Харківобленерго» пояснила, що зазначений показник вказано на підставі договору про користування електричною енергією № 2343024 від 17.03.2010 року, укладеного між АК «Харківобленерго» та споживачем ОСОБА_1

Заперечуючи проти укладення з АК «Харківобленерго» будь-якого договору, позивачем за первісним позовом до матеріалів справи долучено копію висновку спеціаліста № 236 від 30.10.2012 року, згідно якого підписи від імені ОСОБА_1 у договорі про користування електричною енергією № 2343024 від 17.03.2010 року, виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про складення працівниками АК «Харківобленерго» акту про порушення ПКЕЕН № 02-03837 від 12.04.2012 року з порушенням вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, Інструкції по складанню актів порушення Правил користування електричною енергією для населення.

У відповідності до ч. 1 ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування протоколу № 02-03837/04 від 13.04.2012 року, оскільки його прийнято за наслідками розгляду акту про порушення ПКЕЕН № 02-03837 від 12.04.2012 року, складеного з порушенням вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, Інструкції по складанню актів порушення Правил користування електричною енергією для населення.

Відносно первісних позовних вимог про скасування розрахунку позовної суми, суд зазначає, що сам по собі зазначений розрахунок не породжує для позивача за первісним позовом будь-яких обов'язків, він деталізує порядок нарахувань за спожиту електричну енергію, а тому не може бути оскаржений у судовому порядку.

Щодо позовних вимог про скасування угоди про погашення боргу та зобов'язання відповідача повернути позивачеві 180грн., сплачених позивачем під погрозою залишення квартири без електропостачання, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином (угодою) є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При цьому суд зазначає, що зазначені позовні вимоги є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

Відносно позовних вимог про відшкодування позивачеві матеріальної та моральної шкоди у розмірі 1750грн. суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписами ч. 1 ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається.

Враховуючи, що позивачем за первісним позовом не доведено наявність матеріальної шкоди та її розмір, не доведено наявності безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача та шкодою, первісні позовні вимоги про зобов'язання відповідача відшкодувати позивачеві матеріальну шкоду задоволенню не підлягають.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"(зі змінами та доповненнями), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Приписами ч. 1 ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення первісних позовних вимог, зустрічні позовні вимоги АК «Харківобленерго» задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат, враховуючи, що ОСОБА_1 як інвалід ІІ групи звільнений від сплати судового збору за подання первісного позову, сума судового збору у розмірі 107,30грн. підлягає стягненню з АК «Харківобленерго» на користь держави.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати протокол № 02-03837/04 від 13.04.2012 року. В решті позову відмовити.

Стягнути з АК «Харківобленерго», м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954, на користь держави (отримувач: УДК СУ у Комінтернівському районі м. Харкова та Харківської області , код отримувача /код за ЄДРПОУ/-37999680, банк отримувача: ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, р/р 31218206700005, код класифікації доходів бюджету: 22030001) судовий збір в розмірі 107,30 грн.

В задоволенні зустрічних позовних вимог АК «Харківобленерго» відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С. О. Ященко