Ухвала суду № 29672439, 05.02.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0603/25072012 Головуючий у 1-й інстанції Яковлєв О.С.

Категорія ст.121 ч.1КК України Доповідач Мельничук Н. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої-судді . . . . . . . . . . . . .Мельничук Н.М.

суддів . . . . . . . . . . . . . . . . . Ткаченка В.Л. та Шеніна П.О.

з участю

прокурора . . . . . . . . . . . . . . ..,…..Селюченко І.І.

засудженого . . . . . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 листопада 2012 року.

Цим вироком ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого 29.09. 2010 р. Бердичівським місьрайонним судом за ст.ст. 185 ч.3, 75, 76 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,

засуджено за ч.1 ст.121 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підстав чі.1 ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 29 вересня 2010року та остаточно призначено 6 років позбавлення волі.

Запобіжний захід- тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Бердичівської центральної міської лікарні 4802 грн. 27 коп. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 та 470 грн. 40 коп. судових витрат на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області.

Згідно вироку, 15 лютого 2012 року в період з 17 до 21 години ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп»ягніння, разом із двоюрідним ратом ОСОБА_6 знаходилися за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1, де розпивали спирні напої. Під час розпиття спиртного в кухні будинку між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на грунті раптово виниклих неприязних відноситн виник конфлікт, під час якого у ОСОБА_5 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5, взявши у руку сокиру, яка знаходилась на підлозі у кухні будинку із значною силою прикладання лезом сокири наніс потерпілому не менше одного удару по голові, після чого невстановленим слідством колюче-ріжучим предметом наніс численні удари по голові, лівому та правому передпліччі потерпілого, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді дев'яти рублених ран обличчя та голови з пошкодженням кісток черепа, твердої мозкової оболонки, субдурального крововиливу, чотирьох колото-різаних ран у ділянці правого плеча та лівого передпліччя, які є тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечними для життя в момент заподіяння.

У своїй апеляції засуджений просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити йому менш суворе покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України. Просить врахувати те, що потерпілий прийшов до нього додому в стані сп'яніння, де вони почали розпивати спиртне. ОСОБА_6 затіяв сварку, почав його ображати, напав на нього з ножем. Разом з тим підтверджує, що він не пам'ятає обставин вчинення злочину. Призначаючи покарання суд 1-ї інстанції не врахував, що злочин він вчинив у зв'язку з бігом незалежних від нього обставин.

Заслухавши доповідь судді, апелянта, який підтримав свою апеляцію, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши вирок суду в межах передбачених ст.365 КПК України 1960 року, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Висновки про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину за обставин наведених у вироку підтверджуються об'єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку, і які суд безпосередньо дослідив, здійснив оцінку у повній відповідності до вимог КПК України 1960 року.

Доводи засудженого в апеляції про те, що потерпілий вчинив сварку, напав на нього з ножем, а далі як відбувались події він не пам'ятає були предметом оцінки суду 1-ї інстанції.

Як убачається із показань потерпілого в будинку ОСОБА_5 під час конфлікту засуджений сокирою наніс удар йому по голові від якого він впав і втратив свідомість. Прийшов до тями через два дні. За ножа він не хватався. В кухні будинку, крім них, нікого не було. ОСОБА_5 каже неправду. Суд 1-ї інстанції прийшов до правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що показання потерпілого є послідовними та об'єктивно підтверджуються іншими доказами дослідженими судом і яким дана оцінка у вироку. Підстав обмовляти засудженого потерпілим не встановлено.

Згідно висновку комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи №153-2012 від 06.03.2012р. він є осудним, усвідомлював значення своїх дій та керував ними, в стані фізіологічного афекту не перебував (а.с.182-184). Висновком судово-медичної експертизи №143 від 19.03. 2012 підтверджується те, що у ОСОБА_6 були виявлені тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя. З врахуванням характеру тілесних ушкоджень, їх кількості та розташування виникнення даних тілесних ушкоджень при падінні та спричинення самостійно виключається ( не менше 9-ти в ділянці голови, та не менше 4-х в ділянці плеча та передпліччя).

Безпідставним є посилання в апеляції на суворість призначеного покарання винному. Покарання призначене ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.65 КК України. Засуджений вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння в період іспитового строку. Суд, з врахуванням думки потерпілого щодо покарання, та добровільного відшкодування заподіяної шкоди, призначив ОСОБА_5 мінімальне покарання передбачене санкцію ч.1 ст. 121 КК України та частково приєднав невідбуте покарання за попереднім вироком.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону в ході досудового слідства та при розгляді кримінальної справи не встановлено.

Керуючись ст.ст. 364, 365 КПК України 1960 року та п.11 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України,

у х в а л и л а :

апеляцію засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 листопада 2012 року щодо нього - без зміни.

С у д д і: