Ухвала суду № 29670905, 21.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/1643/13 21.02.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Байєрсдорф Україна"

про стягнення 1 765 394,82 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники :

від позивача: Короленко Р.А (до. б/н від 04.02.2013 р.)

від відповідача: Федорчук Д.Е. (дов. б/н від 25.02.2011 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Антекс" (далі - позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Байєрсдорф Україна" (далі - відповідач) про стягнення 1 557 771,30 грн. збитків та 207 623,52 грн. вартості повернутих товарів за порушення умов договору про просування товарів №4006/11 від 15.12.2010 р.

Ухвалю Господарського суду м. Києва від 31.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/1643/13 та призначено її до розгляду на 21.02.2013 р.

20.02.2013 р. через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли доповнення до позовної заяви.

20.02.2013 р. через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що даний спір не вирішується у господарських судах, оскільки сторони у договорі погодили його вирішення у міжнародному комерційному арбітражі.

У судовому засіданні 21.02.2013 р. представник відповідача заявлене клопотання про припинення провадження у справі підтримав. Представник позивача проти вказаного клопотання заперечував, посилаючись на Закон України «Про третейські суди» та ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції». На думку позивача, даний спір підлягає розгляду також і у господарських судах. Крім того, предметом даного спору є відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового засідання суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає припиненню з огляду на наступне

15.12.2010 р. між сторонами укладено договір про розповсюдження товарів №4006/11 відповідно до умов якого відповідач (продавець) поставляє, а позивач (покупець) приймає та оплачує, зазначені у Додатку 1 до вказаного договору товари.

Пунктом 18.3 статті 18 цього договору сторони погодили, що будь-який спір, що виник за цим договором, у тому числі, що стосується його виконання, порушення, припинення чи недійсності, які не були вирішені мирним шляхом, підлягають вирішенню у Міжнародному комерційному арбітражному суді у м. Києві при Торгівельно-промисловій палаті України у відповідності з його Регламентом.

У п.1 ст.4 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж (Женева, 21.04.1961р., ратифікованій Україною (Українською ССР) 18.03.1963р.) зазначено, що сторони арбітражного застереження можуть на свій розсуд установлювати місцезнаходження арбітражного суду.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні.

Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами.

Згідно зі ст.2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10.06.1958р., ратифікована Українською ССР 10.08.1960р.) кожна договірна Держава визнає письмову угоду, відповідно до якої сторони зобов'язуються передавати в арбітраж всі або деякі спори, які виникли чи можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-яким конкретним договором. Термін "письмова угода" включає арбітражне застереження в договорі або арбітражну угоду, підписані сторонами. Суд договірної Держави, якщо до нього надходить позов з питання, за яким сторони уклали угоду, що передбачається цією статтею, повинен, на прохання однієї зі сторін, направити сторони до арбітражу, якщо не буде встановлено, що згадана угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

У пункті 5 Роз'яснення Вищого господарського суду України №04-5/608 від 31.05.2002р. "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" зазначено, що господарським судам слід враховувати, що сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачити у ньому або шляхом укладення окремої угоди (арбітражна умова, арбітражне застереження) передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду (постійно діючого або створеного для вирішення конкретного спору - ad hoc). Ця домовленість повинна чітко визначати, який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший третейський суд в Україні чи за кордоном.

Господарський суд може порушити провадження зі справи у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди, якщо визначить, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (пункт 3 статті 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, Нью-Йорк, 1958).

Названа норма узгоджується з вимогами статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж". Провадження у справі в цих випадках припиняється на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони уклали арбітражну угоду, яка міститься у договорі №4006/11 від 15.12.2010 р. та чітко визначили, орган для вирішення спорів - Міжнародний комерційний арбітражний суд у м. Києві при Торгівельно-промисловій палаті України. Вказана угода не була визнана судом недійсною, не є такою, що втратила чинність та такою, що не може бути виконана.

З огляду на викладене вище, суд критично оцінює посилання позивача на Закон України «Про третейські суди», оскільки у ст. 1 вказаного закону чітко визначено, що його дія не поширюється на міжнародний комерційний арбітраж. Крім того, предметом даного спору не є порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки у такому випадку, зверненню позивача до суду повинно передувати відповідне рішення органів Антимонопольного комітету України. Таким чином, предметом спору, що виник між сторонами по даній справі є неналежне виконання відповідачем умов договору про розповсюдження та поставку товарів.

За таких обставин, враховуючи приписи вказаних правових норм, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки вирішення даного спору сторонами віднесено до компетенції іншого суду.

Керуючись ст.ст.2, 44, 49, п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 910/1643/13 припинити.

2. Повернути з Державного бюджету України (ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, р/р 31215206783001, МФО 820019) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Антекс» (61064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 123, код ЄДРПОУ 24338100) судовий збір в сумі 35 314 (тридцять п'ять тисяч триста чотирнадцять),38 грн., сплаченого згідно з платіжним дорученням № 322 від 24.01.2013 р.

Суддя К.В. Полякова