Рішення № 29669754, 25.02.2013, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

0520/7093/2012

2/264/14/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М., Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі судді Іванченко А.М., при секретарі Верескун Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про встановлення факту шлюбних стосунків, визнання будинку об»єктом права спільної сумісної власності, визнання власності на ? частку будинку,

В С Т А Н О В И В:

02.07.2012 року до Іллічівського районного суду м. Маріуполя звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, про встановлення факту шлюбних стосунків, визнання будинку об»єктом права спільної сумісної власності, визнання власності на 1/ 2 частку будинку, де зазначила, що з вересня 2003 року вона мешкала разом з ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3: з початку один місяць вересень 2003 року в будинку відповідача в м. Маріуполь, вул. Гранітна, 56, після чого переїхали жити на зйомне житло за адресою: м. Маріуполь, вул.. Гранітна, 49 де мешкали два роки, та у них було спільне господарство, однак шлюб між ними на той час зареєстрований не був. Під час сумісного проживання та за сумісні кошти ними було придбано 26.09.2005 року 12/25 частини жилого будинку № 52 по вул.. Крупської в п. Старий Крим та зареєстровано на відповідача. Під час укладання угоди у державного нотаріуса нею та відповідачем були підписані заяви, про те, що на час покупки спірного будинку вони з відповідачем знаходяться у шлюбних стосунках і що будинок купується за сумісні кошти. Після укладання угоди вони всі разом вселилися в спірний будинок та 03.11.2005 року всі одночасно зареєструвалися за місцем їх проживання. 30.10.2007 року вони з відповідачем уклали шлюб. З травня 2012 року їх сімейні стосунки припинилися. Весь час з дня покупки спірного будинку до травня 2012 року вони разом з відповідачем робили у будинку частками ремонт та почали будувати прибудову, все завжди робили разом як фізично працювали, так і будівельні матеріали купували за сумісні кошти. Вважає, що вона має право на 1/ 2 частину спірного будинку, але відповідач в добровільному порядку відмовився визнати за нею право власності на 1 /2 частку спірного домоволодіння. Просила встановити факт її постійного проживання з ОСОБА_2 однією сім»єю з вересня 2003 року по час реєстрації шлюбу. Визнати 12/25 частини жилого будинку № 52 по вул.. Крупської в п. Старий Крим придбаний 26.09.2005 року об»єктом права спільної сумісної власності її та ОСОБА_2, визнати за нею право власності на ? частку цього будинку. (а.с. 2-5).

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві , просила позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 була допитана в якості свідка, та попереджена про кримінальну відповідальність згідно ст.. 384,385 КК України, після чого пояснила, що з ОСОБА_2 вона знайома багато років, так як вони жили по одній вулиці, вона по вул. Гранітная,49, а відповідач по вул.. Гранітная, 56. Ближче вони познайомились у літку 2001 року, та почали зустрічатися. В цей час вона з сином мешкала разом з батьками по вул.. Гранітная,49 в п. Старий Крим. З вересня 2003 року вони стали разом проживати: з початку один місяць вересень 2003 року в будинку відповідача за адресою : м. Маріуполь, вул. Гранітна, 56, де вони мешкали вчотирьох. Вона, відповідач та їх сини. У неї син маленький, ще на той час навчався у школі, а син відповідача ОСОБА_4 - дорослий вже повернувся із ОСОБА_5. У зв»зку з тим, що у неї не склалися стосунки з сином відповідача ОСОБА_4, вона вирішила у жовтні 2003 року піти з будинку ОСОБА_2. Але ОСОБА_2 запропонував їй піти разом та зняти житло. На той час в другій частині будинку її батьків, власником якої є її дядько ОСОБА_6 за адресою : п. Старий Крим, вул. Гранітна, 49 ніхто не жив, то вона з ОСОБА_2 поїхали до дядька до дому та попросилися пожити, проти чого той не заперечував. Після чого вони утрьох вона, відповідач та її син перейшли жити на з»йомне житло за адресою: м. Маріуполь, вул.. Гранітна, 49 де мешкали два роки, крім їх особистих речей вони туди перевезли і меблі як її так і ОСОБА_2 : шкаф, кресло телевізор, холодильник, кухонний гарнітур, диван. Весь час у них були хороші стосунки, відповідач подружився з її сином, вони піклувалися один про одного. Вона готувала, прала, убирала у будинку, вони разом садили огород, допомогали по господарству її батькам, які жили поруч. Вони вели спільне господарство та у них був спільний бюджет. З перших днів спільного життя ОСОБА_2 віддав їй свою карточку по заробітній платі і вона розпоряджалася грошима. Кожного року вони їздили відпочивати на море. В серпні 2005 року її дядько ОСОБА_6 попросив їх звільнити житло і вони вирішили купити собі будиночок. Знайомі її батьків продавали половину будинку за 5000 доларів США. За домовленістю з господарем будинку з початку вересня 2005 року вони почали робити ремонт в будинку по вул.. Крупської, 52 в п. Старий Крим. Ремонт робили власними силами, вона з відповідачем та її батьки. Зразу поміняли вхідні двері, навели порядок у дворі, та в огороді. Всі необхідні матеріали покупали за сумісні кошти, так як у них був спільний бюджет. Так як грошей на покупку будинку у них не було, вони позичили 2500 доларів США у її родичів та 10000 гривень відповідач узяв кредит. В подальшому за рахунок сумісних коштів повертали борги. 26.09.2005 року вони згідно договору купівлі-продажу купили 12/25 частини жилого будинку № 52 по вул.. Крупської в п. Старий Крим та зареєстрували його на відповідача. В договорі вказана вартість будинку 10000 гривень, але фактично він куплен за 5000 доларів США , така ціна вказана, так як у них не було можливості сплачувати великий податок. То,що вона з відповідачем на той час перебувала у шлюбних стосунках підтверджено їх заявами, завіреними нотаріусом ОСОБА_7 та продавцем будинку ОСОБА_8. У жовтні 2005 року вона, відповідач та її син стали проживати у спірному будинку, 03.11.2005 року вони всі разом, як вона вважає всією родиною зареєструвалися в спірному будинку. В цьому ж 2005 році вони провели у будинок воду, зробили зливи, тому що в будинку не було зручностей. У травні 2006 року вони купили собаку вівчарку, зробили паркан, та вольєр для собаки, встановили ворота. Все покупали разом з відповідачем, за сумісні кошти, так як у них був спільний бюджет, завжди один з одним радилися, як зробити краще . В 2007 році вони з коридора, поділив його пополам зробили ванну кімнату , купили все необхідне для ванною кімнати за сумісні кошти. В цьому ж році 30 жовтня 2007 року вони з відповідачем уклали шлюб. У 2008 році вони почали будівництво прибудови до будинку під кухню та кладову, отримали дозвіл у архітектора міста. Будівельні роботи вони продовжували до 2011 року, все робили разом, допомагали її батьки. У 2011 році відношення з відповідачем погіршилися, а з травня 2012 року вони фактично перестали жити як подружжя, перестали вести спільний бюджет, з цього часу відповідач сам став розпоряджатися своєю банківською карточкою.

Представник позивачки - ОСОБА_9 позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що з ОСОБА_1 він знайомий давно, не заперечував, що вони періодично зустрічалися з нею у нього вдома за адресою: п. Старий Крим , вул.. Гранітная, 56. Він був зареєстрований за іншою адресою: вул.. Леніна,31а, але мешкав по вул.. Гранітная,56 на п. Старий Крим та будував там будинок. У 2008 році він зареєстрував побудований будинок на свою мати, яка потім подарила будинок його сину. Ніяких конфліктів у нього з матір»ю та сином не було. З ОСОБА_1. Л.П. зустрічався періодично. Він не хотів з нею одружуватися, тому їх зустрічі час від часу припинялися. У вересні 2003 року позивачка з сином дійсно протягом одного місяця жили разом з ним, та з його сином ОСОБА_4 за місцем їх проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, але його син заперечував проти їх сумісного проживання і ОСОБА_1 пішла з його будинку. Коли ОСОБА_1 переходила жити до нього вона перевозила з будинку своєї матері де жила свої особисті речі та деякі меблі. Він разом з нею не пішов, а залишився жити з сином. Після чого ОСОБА_1 з сином пішли жити на квартиру до її дядька по адресу вул.. Гранітна,49, де з іншого боку жили батьки позивачки.Він також бував у позивачки в цьому будинку після жовтня 2003 року, залишався там ночувати, допомогав позивачці по господарству, прибирав у дворі, копав та садив огород, ходив за вугіллям, допомогав в огороді її батькам. Але постійно з позивачкою однією сім»єю не проживав, та не мав спільного бюджету. Весь час до покупки спірного будинку мешкав за адресою п. Старий Крим, вул.. Гранітная, 56. У вересні 2005 року він купив собі 12/25 частини жилого будинку № 52 по вул.. Крупської в п. Старий Крим за 10000 гривень, які узяв у кредит. Кредит сплачував сам. Позивачка ніякого відношення до покупки будинку не має, в той час вони зустрічалися, але разом не мешкали, та спільного бюджету не мали. Чому в нотаріальній конторі підписав заяву, що знаходиться у фактичних відносинах з позивачкою пояснити не може, підписав не прочитавши, позивачка з ним до нотаріальної контори ходила. Гроші у борг ні у кого не брав, чому позивачка каже, що будинок купили за 5000 доларів США йому не відомо. Через деякий час позивачка попросила його зареєструвати її та її сина у нього в будинку, пояснивши, що вона посварилася з матір»ю та мати хоче її виписати, на що він погодився з жалю, тому, що її сину треба була реєстрація щоб ходити до школи. Позивачка приходила до нього в спірний будинок, допомогала прибирати та ремонтувати будинок, прибирала во дворі, вони разом білили будинок, копали огород, робили подвісний потолок, що також допомогав робити син позивачки, позивачка залишалася ночувати, але постійно з ним не жила та спільного бюджету у них не було. Син позивачки у спірному будинку на той час не знаходиася та не ночував. Він не заперечує, що зразу після покупки будинку провів воду, поставив вхідні двері, але тільки за свої кошти. Також він попросив позивачку купити на підприємстві ворота, але тільки за свої кошти. З часу придбання будинку всі квитанції по комунальним платежам щомісячно з жовтня 2005 року по теперішній час заповнювала позивачка і контролювала їх проплати, йому було так зручно. Коли точно він не пом»ятає, чи у 2005-2006 році ОСОБА_1 перейшла жити до своїх батьків у будинок, так как її дядька попросив звільнити його частину будинку, для його дочки. У 2007 році позивачка наполягла щоб вони зареєстрували шлюб і він погодився, незадовго до того як одружитися вони почали жити разом у його будинку та вести спільний бюджет. Раніше син позивачки в спірному будинку не мешкав. Собаку покупала позивачка, коли він не пом»ятає, для собаки зробили вольєр. Десь за два місяці до реєстрації шлюбу почали вести спільний бюджет та купувати будівельний матеріал, далі ремонт у будинку робили вдвох за спільні кошти. Просив у позові відмовити.

Представники відповідача ОСОБА_10, та ОСОБА_11, що діяли на підставі довіреності, позов не визнали та просили в ньому відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, її представника, відповідача, його представників, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що з вересня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 проживали : з початку один місяць вересень 2003 року в будинку відповідача в м. Маріуполь, вул. Гранітна, 56, де також проживав разом з ними син відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_12, що не оспорювається відповідачем по справі. У жовтні 2003 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та син позивачки ОСОБА_3 переїхали жити на зйомне житло за адресою: м. Маріуполь, вул.. Гранітна, 49 де мешкали два роки до вересня 2005 року, до тих пір поки їм не запропонували звільнити житло на той час у них було спільне господарство, та спільний бюджет. Під час сумісного проживання вони разом працювали, сумісно їздили на роботу та з роботи, зустрічали один одного з автобуса, відпочивали разом, ходили у гості, сумісно були на сімейних святах, працювали разом на огороді у батьків позивачці, піклувалися один одним, робили сумісні покупки, та називали один одного чоловіком та дружиною. В вересні 2005 року ними було придбано 12/25 частини жилого будинку № 52 по вул.. Крупської в смт. Старий Крим м. Маріуполя. З 03.11.2005 року зареєстровані в спірному будинку. 30.10.2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб. (а.с.8,9, 16,17)

Все було підтверджено поясненнями свідків :

ОСОБА_6- що є дядьком позивачки, підтвердив,що восени 2003 року здав за проханням ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які особисто приїжджали до нього до дому вдвох тимчасово свою частку будинку за адресою п. Старий Крим, вул.. Крупської, 49 їм для спільного мешкання, де вони прожили сумісно з жовтня 2003 року до жовтня 2005 року. В своєму дворі він садив огород, коли там мешкали ОСОБА_2 та ОСОБА_1, тому один раз у тиждень, або у два він приїзджав на його оброблення. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 постійно знаходились разом вдома, або у дворі та щось робили по господарству. Коли вони жили в його будинку та перевозили туди свої меблі для користування, ОСОБА_2 перевозив холодильник, кухонний гарнітур, диван, стіл. Восени 2005 року переїхали в будинок який купили за адресою п. Старий Крим, вул.. Крупської, 52, так як він попросив їх звільнити його будинок для власних потреб. Коли почали жити у купленому будинку, через деякий час купили собаку, він їм давав метал на будівлю вольєра. Коли ставили ворота у 2006 році ОСОБА_1 його просила допомогти встановити ОСОБА_2 ворота, та він приходив зі своїм зятям та допомогав ОСОБА_2 встановити ворота.

ОСОБА_13 сусідка, пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знає з дитинства, вони всі живуть по-сусідськи. Вона живе напроти буд 49 по вул.. Гранітній, який поділено на дві частки з яких одна належить батькам ОСОБА_1, а інша її дядьки. Свідок підтвердила, що позивачка та ОСОБА_2 проживали сумісно в цьому будинку на половині дядька позивачки до 2005 року поки не купили будиночок, куди перейшли десь через місць проживати, зробивши маленький ремонт в будиночку. Бачила, як вони вдвох робили ремонт та перевозили речі. Зі слів матері позивачки їй відомо, що будиночок оформили на ОСОБА_2. Також бачила, що протягом місяця батьки позивачки щодня ходили з тачкою до купленого будиночку та допомогали робити їм ремонт.

ОСОБА_14 двоюрідна сестра позивачки, підтвердила, що вона весь час спілкується з ОСОБА_1, знає, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 жили у цивільному шлюбі, з 2003 по 2005 рік жили у будинку її баби, з дозвілу її батька ОСОБА_6. Вона приїздила разом з батьком працювати на городі, який розташований біля цього будинку, коли в будинку мешкали ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Після покупки ними у 2005 році будинку 52 по вул.. Крупської в п. Старий Крим, куди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перейшли проживати разом, вона бувала у них у гостях, бачила, що вони постійно були разом, ОСОБА_2 дуже добре ставився до ОСОБА_1 . Вони в той час приводили будинок в порядок, робили власними руками ремонт у будинку, поставили нові ворота, прибудували прибудову до будинку. В них була собака німець вівчарка.

ОСОБА_15- колега ОСОБА_1 по роботі, яка підтвердила, що у ОСОБА_1 була карточка ОСОБА_2, з якої вони знімала заробітну плату, і позичала їй, так как у них на роботі заробітну плату давали пізніше. З ОСОБА_2 її познайомила ОСОБА_1, вона приїжджала до них у гості в будинок 52 по вул.. Крупської в смт. Старий Крим. ОСОБА_2 казав, що ОСОБА_1 гарна господиня.

ОСОБА_16- сусідка, мешкає за адресо. вул.. Гранітная ,51 підтвердила, бачила, що ОСОБА_1 з сином деякий час жили у будинку ОСОБА_2 по вул.. Гранітная,56, потім коли вони жили на квартирі у дядьки ОСОБА_1, вона приходила до них у дім, там вони жили десь 2 -3 роки. Кожного дня бачила як ОСОБА_2 уходить вранці на роботу з цього будинку, а увечері повертається. ОСОБА_1 прала його речі, робочі та інші, а також свої та сина і сушила їх у дворі. Поки жили у будинку дядька, бачила як вони удвох білили та красили будинок, прибирали у дворі, все це робили удвох. Після покупки будинку 52, по вул.. Крупської в п. Старий Крим, ходила восени 2005 року до них до дому та поздоровляла їх з покупкою будинку, дарила махрове полотенце. У будинку на кухні стояли ті ж сами меблі, що і в будинку дяді ОСОБА_1, коли вони жили там на квартирі. У купленому будинку зручностей для життя не було, вони все робили самі. Після того, як купили собаку ОСОБА_2 кожного ранку з нею гуляв, це вже коли вони жили у власному будинку.

ОСОБА_3- син позивачки, пояснив, що його мама ОСОБА_1 деякий час зустрічалася з ОСОБА_2. У вересні 2003 року вони перейшли жити в будинок ОСОБА_2 по вул.. Гранітная,56. З ними там також жив син ОСОБА_2- ОСОБА_16. У них з ОСОБА_16 були свої власні кімнати, стосункі були добрі. Але ОСОБА_2 посварився з сином, після чого вони втрьох пішли жити на квартиру до дяді його матері по вул.. Гранітній ,49, там жили 2 роки до жовтня 2005 року втрьох:він, його мама ОСОБА_1 і ОСОБА_2 У нього з ОСОБА_2 були дуже добрі стосунки, він називав його на ти, та по імені ОСОБА_10. Вони разом їздили на рибалку, він приймав участь у його вихованні з того часу, як вони перешли жити до нього в будинок у вересні 2003 року. ОСОБА_2 відносився до нього як до сина, вони з мамою покупали йому ДВД, комп»ютер. Зі своїм рідним батьком він зустрічався дуже рідко. В 2005 році вони купили будинок по вул.. Крупській, 52, з розмови дорослих йому відомо, що грошей не вистачало на покупку будинку і вони брали у борг. З жовтня 2005 року по теперішній час він живе по вул.. Крупської, буд. 52, у нього є своя кімнати. У 2006 році йому купили диван, також купили пральну машину, водонагрівач. Поступово робили ремонт у будинку, так як там умов не було, а зразу зробити не вистачало грошей. Ванну кімнату зробили у 2007 році. ОСОБА_2 гарний господар, може багато сам робити, тому він покупав собі інструменти дрель, болгарку, перфоратор і вони з мамою все у будинку робили своїми руками. Він також допомогав їм, у них була дуже дружня родина.

Відповідачем та його представниками це не спростовано.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_18 не заперечували проти того, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були стосунки, на їх думку стосунки були постійними, але вони однією сім»єю не проживали, а проживали окремо. З якого часу стали жити разом пояснити не можуть. ОСОБА_12 брат відповідача, пояснив, що ОСОБА_2 зустрічався з ОСОБА_1, але разом не жив, весь час мешкав з сином за адресою вул.. Гранітная, 56 в п. Старий Крим. У нього до ОСОБА_1 неприязнене відношення, вони не спілкуються, в будинку по вул.. Крупської, 52 в п. Старий Крим був один раз. У ОСОБА_2 дійсно є собака, з якою він гуляв, та приходив до нього, але коли її купили і хто йому не відомо. ОСОБА_12-син відповідача пояснив, що весь час жив з батьком за адресою вул.. Гранітная, 56 в п. Старий Крим, батько жити не куди не переїджав до 2005 року, коли купив собі будинок. Йому відомо, що батько зустрічався з жінкою ОСОБА_1. Він їх познайомив у 2003 році, ОСОБА_1 приходила до них у гості з сином, але в їхньому будинку вона з сином з вересня по жовтень 2003 року ніколи не мешкала. Коли ОСОБА_2 купив будинок собі, з батьком спілкувався тільки по телефону, у будинку батька по вул.. Крупської, 52 в п. Старий Крим був один раз, в ремонті будинку батьку не допомогав, бо він не просив. Після одруження у 2007 році ОСОБА_1 стала з сином мешкати у будинку батька, тоді він їх і зареєстрував у свій будинок, а перед цім радився з ним, з цього приводу, та він не заперечував.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_18 не заперечували, що стосунки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були постійними, але заперечували проти їх спільного мешкання протягом 2003-2005 років, хоча до будинку відповідача не ходили, а бачили його у дворі.

Суд вважає, що свідки ОСОБА_12, ОСОБА_12, навмисно замовчують наявність шлюбних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 2003 по 2005 рік, оскільки саме у вересні 2005 року був придбаний спірний будинок та таким чином намагаються допомогти відповідачу, бо є його близькими родичами та зацікавлені у результаті по справі. Але їх пояснення в цій частині спростовуються доказами, наданими суду ОСОБА_1 Між тим свідки ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_18 підтвердили, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були постійні стосунки.

Згідно договору купівлі-продажу будинку 52 по вул.. Крупської в смт. Старий Крим в м. Маріуполі в третій маріупольській державній нотаріальній конторі 26.09.2005 року ОСОБА_2 став власников спірного будинку. (а.с.8)

Згідно заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 26.09.2005 року доданих до договору купівлі-продажу від 26.09.2005 року будинку 52 по вул.. Крупської в смт. Старий Крим в м. Маріуполі в третій маріупольській державній нотаріальній конторі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили знаходження їх у фактичних шлюбних відносинах на момент укладання договору купівлі-продажу (а.с. 86,87)

Згідно паспорта громадянки України ОСОБА_1 ВС 622636 виданого Іллічівським РВ Маріупольського МУУМВС України в Донецькій області 25 грудня 2000 року, вона була зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 з 03.11.2005 року (а. с. 6-7)

Згідно домової книги по вул.. Крупської, 52, п. Стрий Крим за даною адресою зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_1 та її неповнолітній син ОСОБА_3 з 03.11.2005 року, де в графі ціль прибуття та строк вказано постійно. Та ОСОБА_3 з 24.06.2011 року , після отримання паспорта громадянина України від 19.04.2011 року отримав реєстрацію в паспорті.(а. с. 16-17).

Згідно довідки з Спеціалізованої школи № 46 1-3 ст. від 16 .08.2012 року № 121 виданої ОСОБА_3 вбачається, що він з 01.09.2001 року по 12.05.2012 року навчався в цій школі, та фактично з жовтня 2005 року мешкав за адресою с. Старий Крим, вул.. Крупської, буд. 52, що підтвердила в судовому засіданні допитана в якості свідка класний керівник ОСОБА_3 ОСОБА_19, яка була класним керівником ОСОБА_3 з вересня 2005 року і до закінчення ним школи у 2012 році. Суд вважає, пояснення класного керівника, яка не є зацікавленою особою об»єктивними по справі.

Згідно довідки Виконкому Старо-Кримської селищної ради від 15.08.2012 року № 399 виданої на ім.»я ОСОБА_1 , що за адресою с. Старий Крим, вул. Крупської, 52 зареєстровані та мешкають вона та її син ОСОБА_3 з 02.11.2005 року по теперішній час. (а.с. 62)

Згідно довідки від 01.10.2012 року за підписами сусідів, які були допитані в судовому засіданні вказано, що ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 проживали по жовтень 2005 року за адресою смт. Старий Крим, по вул.. Гранітная, 49 (а.с.100)

Згідно карточки-заказу від 20.04.2006 року по ПАО «Азовзагальмаш» ОСОБА_1 робила заказ на виготовлення воріт, гойдалки, двері та лавочок, відповідач не заперечував, що просив ОСОБА_1 зробити данний заказ і що ворота ці були встановлені у 2006 році за адресою буд. 52, вул.. Крупської, 52 смт. Старий- Крим. (а.с.59)

Згідно паспорта тварини 0000175 (а.с.120) власником собаки (німецької вівчарки Лойд) є ОСОБА_1, яка мешкає за адресою смт. Старий Крим вул.. Крупської , будинок 52, де відбувалася вакціная собаки з 20.05.2006 року, 17.06.2006 року,20.01,2007 року і далі. (а.с.120)

Згідно свідоцтва про шлюб, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано 30.10.2007 року. (а.с.9)

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»активному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем та його представниками не були спростовані надані позивачкою докази проживання разом із ОСОБА_2 однією сім»єю з вересня 2003 року та не було надано належних доказів у підтвердження своїх посилань, про те, що відповідач не проживав із позивачкою і постійно проживав ІНФОРМАЦІЯ_3.

Наведений представниками відповідача акт від 04.10.2012 року про проживання ОСОБА_2 з 1982 року по вересень 2005 року за адресою вул.. Гранітная, 56 складений на кілька днів пізніше ніж довідка видана про місце мешкання ОСОБА_2 від 01.10.2012 року суд не приймає до уваги, оскільки він протиречить прийнятим до уваги судом доказам, та не узгоджується з іншими наданими по справі сторонами доказами.

З огляду на наведене, в сукупності всіх доказів суд вбачає в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вересня 2003 року бажання створити родину, спільно проживати, виховувати сина ОСОБА_1, займатися спільно побутом, разом відпочивати, що і було закріплено в подальшому 30 жовтня 2007 року через реєстрацію шлюбу.

За таких обставин суд вважає, що позивачкою ОСОБА_1 доведений факт перебування з ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах, тобто однією сім»єю на час придбання спірного будинку, так і далі до реєстрації шлюбу 30 жовтня 2007 року, оскільки вони спільно проживали, були пов»язані спільним побутом, та мали взаємні права та обов»язки, як визначено ст..3 СК України.

У відповідності до п.5 ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Розглядаючи вимоги щодо встановлення факту проживання однією сім»єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без шлюбу суд зазначає, що на вересень 2003 року сторони в іншому шлюбі не перебували, тому факт проживання однією сім»єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без шлюбу може бути встановлений, починаючи з вересня 2003 року.

Однак, діюче до 1 січня 2004 року законодавство не передбачало можливості у судовому порядку встановлювати факт сумісного проживання чоловіка та жінки однією сім»єю без реєстрації шлюбу, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню з січня 2004 року.

Відповідно до ст..74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім»єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними на час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу,визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при застосуванні ст.. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно врахувати, що правила зазначеної норми поширюються на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Судом встановлено, що станом на вересень 2005 року, тобто на час придбання спірного будинку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інших шлюбах не перебували.

Відповідно до ст.. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, спірний будинок є об»єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх долі є рівними, тобто за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 1/ 2 частку вказаного будинку.

Керуючись ст. ст. 10, 11,57,59,60, 209,212,213 215, 256 ЦПК України, ст. 3, 60,70,74 Сімейного Кодекса України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про встановлення факту шлюбних стосунків, визнання будинку об»єктом права спільної сумісної власності, визнання власності на 1/ 2 частку будинку задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім»єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без шлюбу з січня 2004 року .

Визнати 12/25 частини жилого будинку № 52 по вул.. Крупської в п. Старий Крим об»єктом права спільної сумісної власності.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1 /2 частку 12/25 частини жилого будинку № 52 по вул.. Крупської в п. Старий Крим.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:А. М. Іванченко